Рішення № 107168938, 07.11.2022, Запорізький районний суд Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/1920/22

Провадження № 2/317/934/2022

07 листопада 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку заочного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»,треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (вособі представникаадвоката Заболотної Р.В.) звернувся до суду з позовом, в якому просить: 1) визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4756, вчинений 22.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В.; 2) стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу Івано-Франківськоїобласті Личук Т.В. було вчинено виконавчий напис № 4756 про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у сумі 346 430 грн. 91 коп. 02.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. було відкрито виконавче провадження № 63792006 на підставі вказаного виконавчого напису. Виконавчий напис вчинено на підставі договору про надання траншу №SME0008925 від 26.02.2008, укладеного з ЗАТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 на суму 145000 гривень на строк користування 72 місяці зі сплатою відсотків у розмірі 18 % річних, право вимоги за яким 30.09.2009 було відступлено за Договором Факторингу ТОВ «Кредитні ініціативи». Про переуступку права вимоги позивача повідомлено не було. Жодних повідомлень, досудових вимог із зазначеними сумами заборгованості, розрахунків заборгованості та виписок він не отримував. Позивач в позовній заяві вказує, що строк виконання договору до 20.02.2014 року, отже право вимоги з приводу отриманих грошових коштів настав у 2014 році, тобто виконавчий напис є спірним. Вважає, що сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам та не є безспірною. У зв`язку із вище зазначеним він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

В судове засідання сторони не з`явились, представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.37).

Відповідач та треті особи належно повідомлені про розгляд справи, причини неявки суду не повідомили (а.с.32-36).

За таких обставин суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

22.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. вчинено виконавчий напис № 4756 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості у сумі 346 430 грн. 91 коп., з урахуванням заборгованості та плати за вчинення виконавчого напису (а.с.11).

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Хохловим К.К. від 02.12.2020 відкрито виконавче провадження № 63792006 з примусового виконання виконавчого напису № 4756, виданого 22.10.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т.В. (а.с.10).

Договір про надання траншу №SME0008925, був укладений 26.02.2008 року, між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 на суму 145000 гривень на строк користування 72 місяці зі сплатою відсотків у розмірі 18 % річних (а.с.12-17). Крім того, 26.02.2008 року був складений графік повернення кредиту та сплати відсотків (а.с.18-19), а також виписка з рахунку ОСОБА_2 із зазначенням суми заборгованості 344930 грн. 91 коп. та строків її погашення, а саме до 14.09.2020 року, з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором SME0008925 (а.с.20).

Відповідно до ст.ст. 15, 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України22лютого 2012року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Стаття 50Закону України«Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й установлює та зазначає в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

При вчиненні виконавчого напису, нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, не витребував іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, які він вправі витребувати у стягувача.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Безспірність заборгованості ОСОБА_1 для вчинення нотаріального напису належним чином не доведена.

Таким чином, суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса були порушені вимоги ст.ст. 87, 88 Закону України «Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 4 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до роз`яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Однак, з наданого позивачем ордеру про надання правничої допомоги від 05.09.2022 (а.с.22), не вбачається та не підтверджується понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. під час розгляду цієї цивільної справи. Тому підстави для стягнення вказаних витрат відсутні через їх недоведеність.

В зв`язку з задоволенням основної вимоги, на підставі ст. 141 ЦПК України, задоволенню підлягає вимога про стягнення судових витрат з відповідача, які сплачено позивачем за подачу позовної заяви в розмірі 992 грн. 40 коп. та заяву про забезпечення позову в розмірі 496 грн. 20 коп. (а.с.7,9).

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 247, 263-265, 272, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»,треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 4756 від 22.10.2022, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківськогоміського нотаріальногоокругу ЛичукТарасом Володимировичем про стягнення з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 )на користьТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи» заборгованості у розмірі 346430 грн. 91 коп.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Кредитні ініціативи»,код ЄДРПОУ35326253,місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Викентия Хвойки, буд. 21, на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.

Суддя Д.О. Каряка