Ухвала суду № 107165084, 04.11.2022, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4143/22

Провадження №2-з/351/4/22

У Х В А Л А

04 листопада 2022 року м. Снятин

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Калиновський М.М., розглянувши заяву представника позивача Оліградського Мирослава Васильовича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

До суду поступила заява адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просив постановити ухвалу, якою накласти арешт на земельні ділянки площею 0,9265га (кадастровий номер 2625283300:04:002:0201) 0,1528га (кадастровий номер 2625283300:04:006:1370) право власності на які зареєстроване за відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: І-ІФ№044223, виданий 26.06.2001, видавник: Кулачківська сільська рада Снятинського району Івано-Франківської області.

Подана заява обгрунтовувалася тим, що він в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , треті особи: Гвіздецька селищна рада, ПАТ "Зернопродукт МХП" в особі філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Вказав на те, що ОСОБА_1 приходиться онуком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 та племінником ОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті яких не успадкованими залишилися дві земельні ділянки загальною площею 1,08га, які належали ОСОБА_6 на підставі державного акту про право приватної власностіна землю серія ІІ-ІФ №002648 виданого Кулачківською сільською радою 26.06.2001р.

02.08.2021р. приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Галайчук О.Л., ОСОБА_1 було відмовлено увидачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,926га (кадастровий номер 2625283300:04:002:0201) та 0,152га (кадастровий номер 2625283300:04:006:1370), оскільки за даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зазначені вище земельні ділянки зареєстровані на підставі іншого правовстановлюючого документу за іншою фізичною особою.

Згідно інформації сформованої з додатку "Реєстр нерухомості" 16.09.2022 вбачається, що право власності на земельну ділянку площею 0,1528га (кадастровий номер 2625283300:04:002:0201) та право власності на земельну ділянку площею 0,152га (кадастровий номер 2625283300:04:006:1370) зареєстровано за ОСОБА_3

ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки та вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки: площею 0,1528га (кадастровий номер 2625283300:04:002:0201) та площею 0,1528 га (кадастровий номер 2625283300:04:006:1370) право власності на які зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 , оскільки є ризики того, що вказані земельні ділянки можуть бути відчужені останьою, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши заяву та додані до неї докази, суддя вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Слід зазначити, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій призведе до порушення прав та законних інтересів інших осіб.

Частиною 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Таким чином,вивчивши заявупро забезпеченняпозову,враховуючи принципиздійснення цивільногосудочинства,співмірність заходівзабезпечення позовуіз заявленимипозовними вимогами,з урахуваннямдоказів,наданих заявникомна підтвердженнясвоїх вимог,суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову представником заявника не представлено відомостей про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149,150 ЦПК України,постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 рокуПро практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивачаОліградського МирославаВасильовича вінтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ