Ухвала суду № 107150151, 06.09.2022, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7337/21

Провадження №2/369/1390/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2022 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області, у складі:

головуючого - судді Волчко А.Я,

при секретарі Миголь А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Одеський бульвар" Васюк М.М. про закриття провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Одеський бульвар" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадження Києво-Святошинський районний суд Київської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Одеський бульвар" - до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представник позивача адвокат - Васюк М.М. 08 лютого 2022 року подав заяву про закриття провадження по справі, обґрунтовуючи тим, що Відповідач сплатив грошові кошти з урахуванням комунальних послуг за Договором, що підтверджується Довідкою від 05.02.2022 року. Та просив суд повернути ТОВ УК Одеський бульвар сплачений судовий збір.

Також, 05.09.2022 року до суду від представника позивача, разом з заявою про закриття провадження по справі, надійшли клопотання про повернення судового збору та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про закриття провадження по справі підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК Українисуд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК Україниу разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

У частині 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір"передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Як вбачається із змісту клопотання про закриття провадження у справі, представник позивача просив закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України- у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Згідно ч. 1 ст. 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору за № 17 про надання правової допомоги від 10.03.2021 року; додаток № 17 до договору № 17 про надання правової допомоги від 10.03.2021 року; акт наданих послуг згідно договору № 17 про надання правової допомоги від 10.03.2021 року, відповідно до якого адвокату за надання правничої допомоги фактично сплачено 5 000,00 грн. звіт про обсяг наданих послуг згідно договору № 17 про надання правової допомоги від 10.03.2021 року.

Згідно вимог ст. 1 ЗаконуУкраїни "Проадвокатурута адвокатськудіяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 1 ст. 26 ЗаконуУкраїни " Проадвокатурутаадвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами ст. 30 ЗаконуУкраїни "Про адвокатурутаадвокатськудіяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

В ст. 137 ЦПК Українизазначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п. 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Урішенні Європейськогосуду "Лавентспроти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, критеріїв співмірності, реальності витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Одеський бульвар" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Закриваючи провадження у справі та вирішуючи питання про повернення судового збору, суд враховуючи вищенаведених положень Закону України"Просудовий збір" приходить до висновку про поверненняТОВ "Управляюча компанія "Одеський бульвар" з державного бюджету сплаченого судового збору при подачі позовної заяви в розмірі 2 270 грн.

Керуючись ст. ст.133,137,206,255,256,258-260,352-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ЗаявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Одеський бульвар" - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Одеський бульвар" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Одеський бульвар" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень) 00 копійок.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Одеський бульвар" з державного бюджету судовий збір при подачі позовної заяви до суду, згідно платіжного доручення № 939 (#725943946511) від 24.05.2021 у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

У решті заяви відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Одеський бульвар», адреса: 03027, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Новосілки, вул. Приміська, 26, офіс, 5, код ЄДРПОУ: 43012920.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Києво-Святошинським ОВ УДВС України в Київській області, 08171, Київська область, с. Хотів, вул. Московська, буд. 2.

Роз`яснити позивачу, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.Я. Волчко