Рішення № 107147132, 01.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2022 р. №520/1061/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Прокопенко Ю.А.,

представника позивача - Грищенка А.А.

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

У С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 31.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2020-12-29-006157-а.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що АТ «Укргазвидобування» було проведено процедуру закупівель ШГВ20Т-267 42120000-6 Насоси та компресори (Насоси в асортименті (Лот №1 - ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори (Насоси в асортименті); Лот №2 - ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори (Насоси в асортименті). Відповідачем було розпочато моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого 31.12.2021 в електронній системі публічних закупівель РrоZоrrо оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-12-29-006157-а, який затверджено начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби. Так, у даному висновку відповідач зазначає про встановлення ним порушення позивачем норм абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» (в частині розгляду та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) пропозиції (пропозицій). Позивач не погоджується з висновком відповідача, вважає його неправомірним та безпідставним, таким, що порушує права та законні інтереси позивача, оскільки цей висновок не ґрунтується на нормах чинного законодавства України та на інформації і документах, оприлюднених позивачем в електронній системі закупівель по цій процедурі закупівлі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.03.2022 о 10:00 год.

Представником відповідача до суду подано відзив на позов, в якому він зазначив, що моніторингом встановлено, що Додатком №2.1 до тендерної документації обумовлено надання сканованої копії з оригіналу довідки або копії довідки, або довідки в електронному вигляді з урахуванням Закону України «Про електронні довірчі послуги» підрозділу Державної податкової служби України про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів), передбачених законодавством України. Проте, за Лотом №1 учасником-переможцем ТОВ «Компанія Гермес Трейд» надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 07.04.2021 №8553, в якій відсутні будь які підписи та печатки. Також, за Лотом №2 учасником переможцем ТОВ «Енергомашкомплект» надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 16.03.2021 №23714, в якій відсутні будь які підписи та печатки. Учасником-переможцем ТОВ «Компанія Гермес Трейд» за Лотом №1 в порушення вимог пункту сім Додатку 2.1 до тендерної документації в складі тендерної пропозиції надано форму «ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ», в якій не зазначено, що «Подаючи свою тендерну пропозицію, ми погоджуємося та надаємо згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з нормами чинного законодавства України». Враховуючи вищенаведене, пропозиція учасника-переможця не відповідала встановленим у тендерній документації вимогам до учасника, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону. Однак, на порушення вимог абзацу третього пункту третього частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника переможця, як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника, та визнав його переможцем і уклав з ним договір.

Позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідно до оприлюдненої в електронній системі закупівель інформації по закупівлі UА-2020-12-29006157-а договір №20-267/2 є виконаним. Оскільки учасник-переможець не порушив взятих на себе зобов`язань за укладеним договором, позивач не має законних підстав для розірвання договору в односторонньому порядку. Крім того, замовник не може розірвати договір чи вважати його нікчемним у розумінні Цивільного тексу України. У свою чергу, Замовник також не має права розірвати договір з переможцями процедури закупівлі з надуманих причин. Учасниками-переможцями надано копії довідок про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів), що підписані електронним підписом учасника. Інформація про наявність або відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів) міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Надані учасниками копії довідок про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів) були перевірені за допомогою офіційного сайту Державної податкової служби та підтверджено відсутність податкового боргу у даних контрагентів. Учасник ТОВ «Компанія Гермес Трейд» надав цінову пропозицію відповідно до вимог замовника. Відповідно до тендерної документації цієї процедури закупівлі передбачено, що наявність у тендерній пропозиції учасника формальних (несуттєвих) помилок не призведе до відхилення його тендерної пропозиції. Отже позивач вважає, що зазначені в висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби невідповідності в ціновій пропозиції ТОВ «Компанія Гермес Трейд» є несуттєвими, такими, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції і не впливають на її зміст.

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що учасником-переможцем ТОВ «Компанія Гермес Трейд» за Лотом №1 в порушення вимог пункту сім Додатку 2.1 до тендерної документації в складі тендерної пропозиції надано форму «ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ», в якій не зазначено, що «Подаючи свою тендерну пропозицію, ми погоджуємося та надаємо згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з нормами чинного законодавства України». Вказане порушення не може бути формальним, оскільки за відсутності в складі тендерної пропозиції інформації про надання згоди на збір та обробку персональних даних в такій тендерній пропозиції учасника не можуть міститися жодні персональні дані фізичних осіб. Також такі персональні дані не можуть бути використані Замовником.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 01.11.2022 об 11:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

АТ «Укргазвидобування» в особі Філії газопромислове підприємство «Шебелинкагазвидобування» було проведено процедуру закупівель ШГВ20Т-267 42120000-6 Насоси та компресори (Насоси в асортименті (Лот №1 - ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори (Насоси в асортименті); Лот №2 - ДК 021:2015 42120000-6 Насоси та компресори (Насоси в асортименті).

За результатами проведеної процедури закупівлі 16.04.2021 з переможцем процедури відкритих торгів ТОВ «Компанія Гермес Трейд» було укладено Договір поставки № 20-267/1 та 05.04.2021 з переможцем даної процедури відкритих торгів ТОВ «Енергомашкомплект» було укладено Договір поставки № 20-267/2.

Відповідачем, з підстав, визначених пунктом 4 частини 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII, а саме: виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, 28.12.2021 розпочато моніторинг процедури закупівлі відкриті торги UA-2020-12-29-006157-а АТ «Укргазвидобування» в особі Філії «Шебелинкагазвидобування» на закупівлю 42122100-1 Насоси для рідин (Дренажний насос), 1616029.7999999998 UAH, 42120000-6, ДК021,1 штуки; 42122110-4 Насоси для пожежогасіння (Насосна установка протипожежного водопроводу), 1616029.7999999998 UAH, 42120000-6, ДК021,1, комплект; 42122100-1 Насоси для рідин (Насосна установка для господарчо - виробничих потреб), 1616029.7999999998 UAH, 42120000-6, ДК021, 2 штуки; 42122100-1 Насоси для рідин (Погружний насос), 1616029.7999999998UAH, 42120000-6, ДК021,1 штуки; 42122100-1 Насоси для рідин (Насос), 1616029.7999999998 UAH, 42120000-6, ДК021,2 штуки; 42122100-1 Насоси для рідин (Насос), 1616029.7999999998 UAH, 42120000-6, ДК021,4 штуки; 42122100-1 Насоси для рідин (Агрегат насосний), 1616029.7999999998 UAH, 42120000-6, ДК021,1 штуки; 42122100-1 Насоси для рідин (Насос занурювальний), 1616029.7999999998UAH, 2120000-6, ДК021, 2 штуки.

За результатом здійснення цього моніторингу Північно-східним офісом Держаудитслужби 31.12.2021 складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-12-29-006157-а, яким встановлено, що в порушення абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIІI Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника-переможця, як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника, та визнав його переможцем і уклав з ним договір. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідність вимог тендерної документації вимогам Закону, наявності підстав для відхилення тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не встановлено.

З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погоджуючись з висновком Північно-східного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи даний адміністративний спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Враховуючи, що підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з висновком про результати моніторингу по суті виявлених порушень законодавства в сфері закупівель, суд вважає за необхідне розглянути виявлені порушення, проаналізувавши аргументи сторін, визначивши нормативно правове регулювання та навівши мотивовану оцінку.

Досліджуючи зміст спірного висновку та надаючи оцінку встановленим відповідачем порушення абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.

Положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять вебпортал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що він застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Суд звертає увагу, що положення Закону України «Про публічні закупівлі», а також інші нормативні акти у сфері публічних закупівель, регламентують питання здійснення відповідних закупівель, процедури їх проведення, встановлюючи для цього певні правила, вимоги та обмеження, спрямовані на досягнення мети закону та здійснення закупівель відповідно до встановлених принципів. При цьому, законодавство також передбачає способи контролю за дотриманням його вимог і задля упередження порушень у даній сфері.

Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. (ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч. 19 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

1) замовник має незаперечні докази того, що учасник процедури закупівлі пропонує, дає або погоджується дати прямо чи опосередковано будь-якій службовій (посадовій) особі замовника, іншого державного органу винагороду в будь-якій формі (пропозиція щодо найму на роботу, цінна річ, послуга тощо) з метою вплинути на прийняття рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі або застосування замовником певної процедури закупівлі;

2) відомості про юридичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення;

3) службову (посадову) особу учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією;

4) суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів;

5) фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

6) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов`язане з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку;

7) тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника;

8) учасник процедури закупівлі визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура;

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (крім нерезидентів);

10) юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (у тому числі за лотом);

11) учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції»;

12) службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми;

13) учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про публічні закупівлі» оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі:

- відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

- не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

- не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

- не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Частиною 2 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Таким чином, суд приходить до переконання, що орган державного фінансового контролю не обмежений певним обсягом, пов`язаним з підстави моніторингу, та вправі здійснювати його у всіх напрямках.

Як встановлено судом, в оскаржуваному висновку Північно-східним офісом Держаудитслужби зазначено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено порушення вимог абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов`язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції підтверджує відсутність підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством щодо відсутності підстав, передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі через електронну систему закупівель.

Відповідно до ст. ст. 5, 6 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель.

Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості: - один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Пунктом 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.

Таким чином, саме факт ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав передбачених ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» має наслідком відхилення тендерної пропозиції.

Судом встановлено, що в оскаржуваному висновку зазначено, що моніторингом зазначеного питання встановлено, що Додатком №2.1 до тендерної документації обумовлено надання сканованої копії з оригіналу довідки або копії довідки, або довідки в електронному вигляді з урахуванням Закону України «Про електронні довірчі послуги» підрозділу Державної податкової служби України про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів) передбачених законодавством України. Довідка має бути дійсною на дату її надання учасником. Проте, за Лотом №1 учасником-переможцем ТОВ «Компанія Гермес Трейд» надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 07.04.2021 №8553, в якій відсутні будь які підписи та печатки, тоді як згідно з нормою частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис.

Додатком №2.1 до тендерної документації обумовлено надання сканованої копії з оригіналу довідки або копії довідки, або довідки в електронному вигляді з урахуванням Закону України «Про електронні довірчі послуги» підрозділу Державної податкової служби України про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів), передбачених законодавством України. Довідка має бути дійсною на дату її надання учасником.

Судом під час розгляду справи встановлено, що учасником ТОВ «Компанія Гермес Трейд» надано скановану копію (pdf файл) з паперової копії електронної довідки від 07.04.2021 №8553 про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів). Електронна довідка була підписана керівником Мацука О.Н. та посадовою особою ОСОБА_1 та скріплена печаткою 43005393 Державна податкова служба України, про що свідчить роздруківка звіту про отримання файлу з програми MEDOC. Копія довідки (pdf файл) разом з іншими документами тендерної пропозиції була засвідчена електронним цифровим підписом учасника.

Щодо другого учасника-переможця в оскаржуваному висновку зазначено. Що за Лотом №2 учасником-переможцем ТОВ «Енергомашкомплект» надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 16.03.2021 №23714, в якій відсутні будь які підписи та печатки, тоді як згідно з нормою частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги», кваліфікований електронний підпис вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо, серед іншого, під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Енергомашкомплект» надано скановану копію (pdf файл) з паперової копії електронної довідки від 16.03.2021 №23714 про відсутність в учасника заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів). Копія довідки (pdf файл) разом з іншими документами тендерної пропозиції була засвідчена електронним цифровим підписом учасника.

Інформація про наявність або відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів (обов`язкових платежів) міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Надані учасниками копії довідок було перевірено за допомогою офіційного сайту Державної податкової служби та підтверджено відсутність податкового боргу у даних контрагентів.

З урахуванням викладеного, в діях Замовника відсутні порушення вимог відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 3 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону.

В оскаржуваному висновку також зазначено, що учасником-переможцем ТОВ «Компанія Гермес Трейд» за Лотом №1 в порушення вимог пункту сім Додатку 2.1 до тендерної документації в складі тендерної пропозиції надано форму «ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ», в якій не зазначено, що «Подаючи свою тендерну пропозицію, ми погоджуємося та надаємо згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з нормами чинного законодавства України».

Суд зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.

Згідно підпунктом 8 пункту 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: перелік засновників та учасників (крім учасників громадських організацій, акціонерних товариств, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, благодійних фондів та політичних партій) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про, закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією.

Отже, при реєстрації чи реєстрації змін юридичної особи, подаючи заяву на державну реєстрацію чи внесення змін, засновники, учасники, директор дають згоду на публікацію власних персональних даних у відкритих реєстрах.

Згідно ст. 10-1 Закону України « Про доступ до публічної інформації», публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання. Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своїх вебсайтах.

Згідно п.2 ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Отже, враховуючи те, що оприлюднення інформації про засновників, учасників та директора передбачена підп. 8 п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» така інформація про засновників, учасників та директора є публічною у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації» та є відкритою.

Враховуючи вищевикладене, відомості про засновників, учасників ТОВ «Компанія Гермес Трейд» насамперед є публічними та відкритим, а отже не потребують отримання додаткових згод на оброблення, використання, поширення таких персональних даних.

Окрім того, згідно з п. 19 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються такі відомості, як опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Відповідно до тендерної документації цієї процедури закупівлі передбачено, що наявність у тендерній пропозиції учасника формальних (несуттєвих) помилок не призведе до відхилення його тендерні і пропозиції. Отже, суд вважає, що зазначені в висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби невідповідності в ціновій пропозиції ТОВ «Компанія Гермес Трейд» є несуттєвими, такими що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції і не впливають на її зміст.

Доводи відповідача, що позивач звертаючись до суду з цим позовом не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку, з посиланням на постанову Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 260/319/20, суд вважає помилковими, оскільки правовідносини у цій справі не є тотожними справі, що розглядається.

У справі №260/319/20 позивачем був переможець закупівлі, при цьому Верховний Суд зазначив, що під час здійснення моніторингу публічних закупівель правовідносини виникають між органом державного фінансового контролю та замовником, який може надавати пояснення щодо процедури закупівлі, оскаржувати висновок про результати моніторингу, тоді як права переможця закупівель оскаржуваним висновком не порушуються.

Щодо пункту 3 Розділу ІІ «Констатуюча частина» оскаржуваного висновку про результати моніторингу, в частині зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором від 16.04.2021 № 20-267/1 та від 05.04.2021 № 20-267/2, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №640/467/19 вказав, що висновок про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, тому має відповідати вимогам, визначеним статті 2 КАС України.

Верховний Суд серед іншого, звернув увагу на те, що зазначивши у висновку про необхідність усунути порушення законодавства у сфері закупівель, необхідно конкретизувати яких саме заходів має вжити позивач та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній у численних постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19, від 10.12.2020 у справі №160/6501/19.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 вказаного Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Частинами 1-4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Крім того, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання розірвати укладені договори, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладених за результатами закупівель договорів.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, наприклад чи спробував замовник чи учасник тендеру скористатися недоліком або прогалиною у системі.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном, може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23.11.2000 в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Вирішуючи спір, суд відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №120/1297/20-а.

Суд, застосовуючи висновки, викладені у вказаній постанові Верховного Суду, до обставин цієї справи, вважає за необхідне при вирішенні спору виходити з принципу пропорційності як одного з елементів верховенства права та враховувати співмірність наслідків реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

За результатами проведеної процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006157-a (Лот 1) з переможцем даної процедури відкритих торгів ТОВ «Компанія Гермес Трейд» був укладений Договір поставки № 20-267/1 від 16.04.2021.

Відповідно до п. 10.1 Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021. Станом на дату складення висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 31.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006157-a договір поставки № 20-267/1 від 16.04.2021 був виконаний сторонами в повному обсязі, про що свідчать накладні №250601 від 25.06.2021, № 50701 від 05.07.2021 та Акт звірки розрахунків. Відповідно до оприлюдненого в електронній системі закупівель звіту від 10.01.2022 по закупівлі UA-2020-12-29-006157-a договір №20-267/1 є виконаним.

За результатами проведеної процедури закупівлі № UA-2020-12-29-006157-a (Лот 2) з переможцем даної процедури відкритих торгів ТОВ «Енергомашкомплект» був укладений Договір поставки №20-267/2 від 05.04.2021.

Відповідно до п. 10.1 Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021. Договір поставки № 20-267/2 від 05.04.2021 станом на дату складення висновку 31.12.2021 був чинним та виконувався.

Станом на час розгляду справи договір №20-267/2 від 05.04.2021 виконаний сторонами в повному обсязі, про що свідчать накладна №10021 від 10.02.2022 та Акт звірки розрахунків. Відповідно до оприлюдненого в електронній системі закупівель звіту від 25.05.2022 по закупівлі UA-2020-12-29-006157-a договір № 20-267/2 є виконаним.

Суд зазначає, що договори не скасовані, а тому вимога відповідача про усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків шляхом припинення зобов`язань за договором №20-267/2 від 05.04.2021 та №20-267/1 від 16.04.2021, призведе до порушення прав та інтересів третіх осіб, ТОВ «Енергомашкомплект» та ТОВ «Компанія Гермес Трейд», та матиме негативні наслідки як для репутації позивача, так і завдасть матеріальної шкоди державі, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги, викладені у висновку не сприяють реалізації основної мети Закону, а саме: забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, при тому, що жодні негативні наслідки для бюджету не настали, не встановлено неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, зловживань з боку учасників торгів тощо.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише не спростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Укргазвидобування".

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (вул. Кудрявська 26/28, м. Київ, 64250, ЄДРПОУ 30019775) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 40478572) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 31.12.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UА-2020-12-29-006157-а.

Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного офісу Держаудитслужби суму сплаченого судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07.11.2022.

Суддя Д.А.Волошин