Рішення № 10714408, 19.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

№2-1277-2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

про задоволення позову про стягнення аліментів на дитину

19 липня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Шиліна А.С., розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

встановив:

19.04.2010 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій зазначає, що ОСОБА_2 є батьком їх дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

З 2009 року відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обовязків, не проживає разом із сином, не відвідує навчальний заклад, не піклується про його здоров я, фізичний і духовний розвиток, взагалі не приймає ніякої участі в матеріальному утриманні сина. Крім цього, позивач зазначає, що їх син на теперішній час перебуває на обліку у лікаря психіатра з приводу нервового тіку, потребує посиленого нагляду, лікарняних засобів. Робоча група Координаційної ради з питань сім»ї, жінок та молодіжної політики, під час перевірки склала акт обстеження матеріально-побутових умов сімї та встановила, що дійсно ОСОБА_2 зовсім не приймає участі у вихованні та матеріальному утриманні сина.

Відповідач на теперішній час перебуває на пенсійному обліку та одночасно працює в Панютинському ДП «Укрспецвагон» майстром-електриком, має регулярний дохід.

Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання спільної дитини в розмірі ? частини його заробітку (іншого доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії, щомісячно до повноліття, починаючи з дня звернення до суду з позовом.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та прохала суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про повідомлення про явку у судове засідання, яка наявна в матеріалах справи.

Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у позивача та відповідача, народився син ОСОБА_3, 25.07.2005 року, який мешкає з позивачем, про що свідчить довідка з місця реєстрації (а.с.5,10).

Відповідно до ксерокопії наказу про припинення трудового договору б/н від 15.06.2010 року, ОСОБА_2 звільнений за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію за віком (а.с.42).

Як вбачається з відповіді заступника начальника Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області ОСОБА_4, на примусове виконання до відділу ДВС Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області не надходили будь-які документи про стягнення боргів із ОСОБА_2 (а.с.50).

З огляду на лист начальника відділу призначення пенсій Пенсійного фонду України Управління в Лозівському районі Харківської області ОСОБА_5, ОСОБА_2 перебуває на обліку з 11.01.2002 року та отримує пенсію за віком у розмірі 2261 гривень 30 копійок (а.с.51).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання передбачені Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей» від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), якими передбачено, що діти, враховуючи їх фізичну і розумову відсталість, вимагають спеціальної опіки і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження, а обовязки утримання дітей до їх повноліття, закріплені ч.2 ст.51 Конституції України від 28 червня 1996 року і покладаються на батьків.

Аналогічне твердження закріплене в статті 180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «… Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402: «… Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 Постанови Верховного суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача, відповідача.

Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дитини, в розмірі ? частини його заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч.2 ст.88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81,88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 «Про державне мито», суд стягує на користь держави з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77,79,81,88,130,169,174,208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей» від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину про стягнення аліментів на дитину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер №НОМЕР_2, не працюючого, пенсіонера на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 19.04.2010 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31211259700015).

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя О.А. Ткаченко