Ухвала суду № 107141890, 07.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 листопада 2022 року Справа № 160/17059/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпінекс" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

28.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпінекс", в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬПІНЕКС" (ЄДРПОУ 20218149) до бюджету у розмірі 206915,54 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 цій позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/17059/22 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Зважаючи на те, що з 01.11.2022 по 04.11.2022, включно, суддя Бухтіярова М.М. перебувала у відпустці, питання відповідності позовної заяви вимогам Кодексу адміністративного судочинства України розглянуто та постановлено відповідну ухвалу першого робочого дня.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано без додержання вимог, встановлених ст.160, ст.161 КАС України.

Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2022 рік встановлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2481,00 грн.

За змістом приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру про стягнення боргу у сумі 206915,54 грн., відтак судовий збір становить 3103,73грн.

На підтвердження сплати судового збору у даній справі позивачем до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №2296 від 10.08.2022 про сплату судового збору на суму 3103,73грн.

Водночас, відповідно до Інформаційної довідки відділу аналітики та судової статистики Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 №1522 платіжне доручення №2296 від 10.08.2022 про сплату судового збору на суму 3103,73 грн. обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №160/12796/22, яка перебуває в провадженні судді Юркова Е.О.

Судом встановлено, що первинно позивач звертався з цією позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 29 серпня 2022 року у справі 160/12796/22 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпінекс" про стягнення податкового боргу повернуто позивачеві.

Згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, у зв`язку з поверненням позовної заяви у справі 160/12796/22, позивач може скористатися правом на повернення сплаченого у цій справі судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, зважаючи на те, що відповідно до платіжного доручення №2296 від 10.08.2022 судовий збір на суму 3103,73 грн. сплачено саме у справі 160/12796/22 і саме за цією справою воно обліковується у КП «ДСС», і може бути в подальшому використане позивачем для повернення сплаченого відповідно до нього судового збору в порядку приписів п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», вважати таке платіжне доручення належним підтвердженням сплати судового збору за подання позовної заяви у справі, що розглядається, неможливо.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у цій справі не сплачено.

За таких обставин, позивачеві слід надати суду документ про сплату судового збору за подання цієї позовної заяви на суму 3103,73 грн. в установленому порядку.

За правилами ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1, ч.3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Відповідно до ч.1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.

Статтею 60 КАС передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (частини перша, друга цієї статті). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч.8 ст. 59 КАС).

За таких обставин, слід вважати підтвердженими повноваження представника юридичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника засвідчувати своїм підписом копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №826/5500/18.

До позовної заяви долучені копії документів, які засвідчені представником позивача - Роздайбідою Олександром Віталійовичем.

На підтвердження повноважень Роздайбіди Олександра Віталійовича щодо засвідчення копій до позову долучено копію довіреності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Однак, долучена до позовних матеріалів копія довіреності на Роздайбіду О.В. не містить дати її вчинення.

Суд зазначає, що представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва. Статтею 245 ЦК України визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст.246 ЦК України). Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Відповідно до ч.3 ст.247 ЦК України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Відповідно до положень статті 238 ЦК представник (у тому числі і за довіреністю юридичної особи) може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

За таких обставин, надана позивачем довіреність без дати її вчинення не може вважатися належним документом, яким підтверджено повноваження представника Роздайбіди О.В. своїм підписом засвідчувати документи, долучені до позовної заяви від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Таким чином, позивачу необхідно надати докази на підтвердження повноважень представника Роздайбіди О.В. засвідчувати документи від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпінекс" про стягнення податкового боргу залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 3103,73 грн. за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

-докази на підтвердження повноважень представника Роздайбіди О.В. засвідчувати документи від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова