Рішення № 107140538, 04.11.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/23402/21

н/п 2/953/1896/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю: секретаря судових засідань - Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - відповідач, ТОВ «Вердикт Капітал»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко ЄвгенМихайлович, приватний виконавецьвиконавчого округуХарківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, в якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №203907 від 22.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко ЄвгеномМихайловичем (далі - спірний виконавчий напис).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірний виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Постанові Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, оскільки вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, а тому не підлягає виконанню. Крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не врахував відсутність письмового повідомлення (вимоги) боржнику щодо усунення порушень за кредитним договором, що об`єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора.

Разом з позовною заявою подано заяву про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000, 00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2021 визначено головуючу суддю: Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.12.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите спрощене позовне провадження по справі. З повідомленням (викликом) сторін.

12.07.2022 відповідачем поштовим зв`язком до суду подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, зі змісту якого вбачається, що відповідач прохає суд із врахуванням незначної складності даної справи відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу оскільки до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували вчинення дій щодо перерахування грошових коштів в сумі 20000 грн. на рахунок адвоката. При цьому відповідач посилався на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права , встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послу.

15.07.2022 відповідачем поштовим зв`язком до суду подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач прохає суд відмовити у задоволені позовних вимог оскільки приватним нотаріус під час вчинення спірного виконавчого напису дотримано вимоги чинного законодавства, зокрема щодо безспірності заборгованості за кредитним договором. Зазначив, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

26.09.2022 представник позивача - адвокат Лисенко А.А. електронним шляхом подав до суду додаткові пояснення у справі у яких зазначив, що наданий до суду товарний чек є підтвердженням факту отримання ним, як адвокатом від позивача грошових коштів на виконання п. 4.1 Договору про надання правничої (правничої) допомоги від 22.10.2021. Також звернув увагу суду на те, що до клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем не долучено жодного доказу, який би підтверджував необхідність в зменшенні розміру витрат на правничу допомогу.

Позивач та його представник у судове засідання не заявилися, про час, день та місце судового розгляду справ повідомлені у встановленому законом порядку, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з`явився, про час, день та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час, день та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки невідомі.

Згідно з частиною 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З огляду на те, що неявка в судове засідання учасників справи, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в справі доказів.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №203907, про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №401544777 від 03.11.2013, укладеним з АТ « Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованість за період з 16.01.2019 по 26.05.2021 у розмірі 10109,61 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту- 23.95 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією- 10085,88 грн. Крім того, стягнуто плату за вчинення виконавчого напису. Загальна сума до стягнення 10609,61 грн.

22.10.2021 приватним виконавцем виконавчого округу виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. на підставі заяви стягувача винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №67191119 при примусовому виконанні виконавчого напису №203907 від 22.06.2021.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до частин 8, 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його не чинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У частині 5 статті 254 КАС України зазначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (стаття 255 КАС України).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.

В межах розгляду даної справи судом встановлено, що спірний виконавчийнапис про стягнення з позивача заборгованості за Кредитним договором вчинений нотаріусом 22.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Разом з цим, кредитний договір №401544777 від 03.11.2013, укладений між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк», який був наданий нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Суд зазначає, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.09.2021 по справі 910/10374/17.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на зазначене, суд вважає, що за результатом розгляду справи встановлені підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13.12.2021 забезпечено позов по даній цивільній справі шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом №203907, вчинений 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердікт Капітал» заборгованості у розмірі 10609,61 в рамках виконавчого провадження №67191119, яке знаходиться в проваджені приватного виконавця Кудряшова Д.В. до ухвалення рішення.

Відповідно до частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Таким чином, суд роз`яснює, що заходи забезпечення позову по даній справі, вжиті ухвалою суду від 13.12.2021, у зв`язку із задоволенням позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи у відповідності до положень частини 7 статті 158 ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 141ЦПКУкраїни з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

За змістом частини третьоїстатті 237 Цивільного кодексу Україниоднією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з частиною першоюстатті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 Цивільного кодексу України)

Відповідно достатті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За змістом частини третьоїстатті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема уГлаві 63 Цивільного кодексу України. Зокрема,стаття 903 Цивільного кодексу Українипередбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу Українирегулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.Стаття 632 Цивільного кодексу Українирегулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зістаттею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючисьглавою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так іЗаконом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі N 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі N 910/4201/19, від 19 листопада 2021 року у справі N 910/4317/21.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. позивач надав суду:

-договір про надання правової допомоги № б\н від 22.10.2021 (далі - Договір), зі змісту якого вбачається, що предметом цього договору є надання правової допомоги та послуг в обсязі та на умовах, передбаченим даним договором, а саме: представництво інтересів ОСОБА_1 у справі про визначення виконавчого напису, вчиненого 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. № 203907 таким, що не підлягає виконанню у суді першої інстанції.

Відповідно до умов Договору сторони домовились, що розмір гонорару за послуги/роботи адвоката за даним Договором складає 20000, 00 грн. за надання правничої допомоги у суді першої інстанції (п. 4.1 Договору). За результатами надання правничої допомоги, на вимогу клієнта, може бути складений акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, витрачений час та її вартість. Акт надсилається адвокатом поштовою кореспонденцію, електронним листом на електронну поштову скриньку клієнта, або іншим, заздалегідь узгодженим із клієнтом способом (п.4.6 Договору);

-акт виконаних робіт від 26.10.2021 до Договору, згідно до якого виконані наступні роботи: консультація клієнта; підготовка та подання позовної заяви; підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову; підготовка та подання до суду заяви про забезпечення позову; підготовка та подання до суду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу; підготовка та подання до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Вартість вказаних послуг, відповідно до п.4.1 Договору, складає 20000,00 грн. Витрачений час та її вартість акт не містить;

-товарним чек №б\н від 26.10.2021 на суму 20000,00 грн. за Договором.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

У постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30 вересня 2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) викладено правовий висновок про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У Рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

А отже, розмір витрат на правничу допомогу має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначені суми відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20000, 00 грн. суд виходить із: предмету позову (визнання виконавчого напису нотаріуса про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 10609,61 грн.); наявності сталої та незмінної практики ВС щодо подібних правовідносин; розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та за заявою сторін без їх участі).

Крім того, суд враховую те, що фактично фіксована сума гонорару 20000,00 грн. визначена сторонами ще в день укладення договору від 22.10.2021, тобто до надання будь-яких послуг (виконання робіт) адвокатом, а наданий суду у грудні 2021 року акт виконаних робіт є довільним розподілом вказаної суми.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з предмета та конкретних обставин справи її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №203907 від 22.06.2021, вчинений приватним нотаріусом вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №401544777 від 03.11.2013 та плату за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України « Про нотаріат» у розмірі 10609,61 грн.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Вердикт Капітал»на користьдержави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) 00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» код ЄДРПОУ:36799749, адреса: 04053, м.Київ, вул. Кудрявський узвіз,5-б.

Треті особи:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, РНОКПП: невідомий, адреса:01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5;

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Кудряшов Дмитро В`ячеславович, , адреса:61003, м.Харків, вул. Університетська,33, оф.7.

СуддяС.М. Лисиченко