Рішення № 107140444, 02.11.2022, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/194/22

№ провадження 2/624/90/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Красноградська районна державна адміністрація про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій при здійсненні відключення природного газу, газового котла для опалення, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій при здійсненні відключення природного газу, газового котла для опалення, в якому просить: 1) визнати незаконними дії відповідача при здійсненні відключення природного газу, газового котла для опалення за адресою: АДРЕСА_1 ) зобов`язати відповідача негайно припинити дії, які порушують права позивача як побутового споживача по договору розподілу, а саме припинити відключення опалювального котла природного газу, 3) зобов`язати відповідача негайно відновити, підключити до системи використання природного газу, опалювальний прилад для опалення житлового будинку, 4) зобов`язати відповідача сплатити матеріальні збитки в сумі 40573,42 гривень та моральні збитки в сумі - один мільйон гривень, здійснити підключення за рахунок відповідача.

Позов обґрунтований тим, що позивач власник житлового будинку одержує послугу з розподілу природного газу на підставі договору розподілу природного газу, укладеного з оператором газорозподільних систем ПАТ «Харківгаз». Змінено назву - Акціонерне товариства «оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на основі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, що опубліковано та є широкого інформаційного доступу. 30.09.2019 дане домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 було відключено від системи газопостачання. Позивач вважає відключення таким, що суперечить законодавству України, в частині надання послуг з газопостачання. Оплату відповідно до наданих рахунків позивач здійснював регулярно, з урахуванням пільг, так як є інвалідом 2 групи та має пільги ветерана війни, перебуває на обліку Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як особи з інвалідністю 2 групи внаслідок війни. Не зважаючи на пільги та законодавство України, без належного повідомлення до домоволодіння позивача 12.09.2019 прийшли фізичні особи, не надавши посвідчення представників «Харківгазу», з власних міркувань забажали обстежувати газові прилади, що знаходяться в будинку, після обстеження, на їх думку, виявилися невідповідності до проектної та виконавчо-технічної документації, а саме самовільна заміна газового опалювального приладу КЧМ з АПОК 1 на КСГ-10СН та самовільне встановлення опалювального приладу в літній кухні. Згідно документу єксплікацієї від 24.02.1987 та 21.05.1987 даний об`єкт був підключений до системи газопостачання. Документів, що підтверджують, а саме проект та виконавчо-технічну документацію позивачу не було надано, тому розуміти претензії працівників «Харківгазу» не можливо за відсутності належних доказів, опечатали опалювальний прилад КЧМ, поставили глушки та пломби. На численні звернення в телефонному режимі та наданні письмових звернень від повідача було надано відписки, та вказівки на знущання, щодо приїзду особисто до дільниць AT «Харківгазу» для надання нібито заяви, паспорта, кода, копій права власності, а також технічного паспорта, паспортів існуючих побутових газових приборів та ще й невідомий опитувальний лист. Дані вимоги є надуманими та не підтверджуються будь-якими законодавчими актами та Договірними відносинами. З метою вирішення спору, позивач 11.12.2021 на поштову адресу відповідача направив претензію, з проханням припинити дії, які порушують його права як споживача, а саме підключити до опалення домоволодіння та сплатити матеріальні та моральні збитки в розмірі 1 мільйон гривень, але відповіді від відповідача не отримав та акт-претензію не було підписано. Обґрунтовуючи матеріальні збитки позивач зазначає, що дане порушення триває з часу незаконного відключення, а саме з 30.09.2019 по час звернення до суду квітень 2022, що становить - 31 місяць. А тому вважає, що за цей час поніс матеріальні збитки в сумі 40573,42 грн, що розрахував за формулою 31 місяць помножено на 1308.82 грн (пільги позивача відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту") = 40573.42 грн з урахуванням індексу інфляції в Україні на час виплати. А також, витрати пов`язані з підключенням газового котла на час здійснення підключення до системи газопостачання на день підключення та з урахуванням виготовлення технічних умов, проектних робіт, будівельно-монтажних робіт та інших робіт за рахунок відповідача. У зв`язку з незаконним відключенням газового котла позивач зазнав моральних страждань так як, хворіє та постійно вимушений звертатися до лікарів з хворобою, докази якої додаються до позову. Лікарем було рекомендоване обмеження тривалої ходьби та переохолодження. Проте позивач всупереч цьому знаходився тривалий час у холодному будинку та вимушений був тривалий час ходити, щоб хоч якось зігрітися, але компенсувати тепло ходьбою, попри болі в ногах та загальний стан не можна було здійснити. Отже, маючи статус ветерана війни та низку хвороб, а також перенесені глибокі емоційні страждання, приниження, зухвалу поведінку з боку працівників відповідача, позивач оцінив моральну шкоду в 1 мільйон гривень.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 02 травня 2022 року у справі було відкрито провадження, позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 28 вересня 2022 року представнику позивача відмовлено у задоволенні клопотання про зобов`язання представника відповідача особисто з`являтися у судові засідання.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2022 року позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про відвід головуючого судді.

Не погоджуючись із позовною заявою представником АТ «Харківгаз» Бєловол О.О., яка діє на підставі довіреності від 22 грудня 2021 року № Др-207-1221, 26 травня 2022 року подано відзив на позовну заяву в якій просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі з таких підстав. Між Акціонерним товариством «Харківгаз» та ОСОБА_1 було укладено заяву-приєднання від 01.04.2016 року до умов типового договору розподілу природного газу (для побутового споживача) за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з виконавчо-технічною документацію у житловому будинку позивача встановлені побутові газові плити (ПГ-4, ПГ-2). опалювальний прилад (КЧМ з АПОК-1) та побутовий газовий лічильник. В рамках підготовки мереж до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 років у зв`язку із проведенням регламентних робіт з метою забезпечення їх подальшої безаварійної експлуатації, газопостачання смт. Кегичівка Красноградського району Харківської області, а саме по вулицям: Калинова, Маяковського. Слобожанська, Шевченко, Вишнева, Садова, Залізнична, Чкалова. Гоголя. Богдана Хмельницького, провулок Садовий, провулок Маяковського. провулок Залізничний, припинялося з 09.09.2019 року. По проведення вищевказаних робіт відповідним листом було профінформовано Кегичівську селищну раду, мешканці смт. Кегичівка були повідомлені та попереджені шляхом розміщення об`яв на дошках оголошень населеного пункту.30.09.2019 року після завершення підготовки мереж до роботи в осінньо-зимовий період 2019- 2020 років у зв`язку із проведенням регламентних робіт з метою забезпечення їх подальшої безаварійної експлуатації відбувалося відновлення газопостачання в смт. Кегичівка Красноградського району Харківської області, а саме по вулицям: Калинова, Маяковського, Слобожанська, Шевченко, Вишнева, Садова, Залізнична, Чкалова, Гоголя, Богдана Хмельницького, провулок Садовий, провулок Маяковського, провулок Залізничний та забезпечення всіма споживачами доступу для огляду газових приладів з подальшим опресуванням повітрям.12.09.2919 року під час обстеження газових приладів у домоволодінні позивача за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками Красноградського виділення AT «Харківгаз» була виявлена невідповідність встановленого газового обладнання проектній та виконавчо-технічній документації, а саме самовільна заміна газового опалювального пристрою КЧМ з АПОК-1 на КСГ-10СН та самовільне встановлення газового опалювального приладу АКОГ-ЗСП в літній кухні, а також порушення ізоляції газопроводу-вводу у зв`язку із чим працівниками Красноградського відділення AT «Харківгаз» був наданий позивачу припис на усунення порушень в термін до 18.09 2019 року, який не був виконаний. У зв`язку із чим, самовільно встановлені опалювальні прилади за адресою позивача: АДРЕСА_2 , були відключені від системи газопостачання 30.09.2019 року шляхом встановлення глушокта номерних пломб. В листах AT «ОГС «Харківгаз» повідомляв позивачу, що для оформлення заміни газового обладнання йому потрібно звернутися до Центру обслуговування клієнтів управління клієнтського сервісу AT «Харківгаз» із письмовою заявою про виготовлення технічних умов на заміну газового приладу з наданням документів, перелік яких зазначався у листах до позивача AT «ОГС «Харківгаз». Під час виконання обстеження для надання опитувального листа за адресою позивача: АДРЕСА_2 інженером- проектувальником були виявлені невідповідності вимогам ДБН В.2,5-20-2018 «Газопостачання», а саме пункту 9.2 розділу 9 - розміщення газовикористовуючого обладнання у санітарних вузлах (в тому числі душових та ванних кімнатах); технічний паспорт на будинок не відповідає дійсності; не наданий технічний паспорт на літню кухню, про дані зауваження позивачу було повідомлено листом Красноградського відділення AT «Харківгаз». також позивачу запропоновано виправити недоліки та звернутися до Клієнського простору 104.ua для отримання вихідних даних та в подальшому виготовлення технічних умов та розробки проектної документації. Таким чином вважає, що дії представників AT «Харківгаз» є законними та такими, що відповідають чинному законодавству України. Стосовно вимоги позивача в часті зобов`язання AT «Харківгаз» сплатити матеріальні збитки в сумі 40573,42 гривень та моральні збитки в сумі - один мільйон гривень та здійснити підключення за рахунок AT «Харківгаз», AT «ОГС «Харківгаз» вважає за доцільним надати наступні пояснення, що відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Враховуючи вищевикладене, AT «Харківгаз» діяло відповідно до законодавства України та в межах вимог передбачених Кодексом ГРС, в зв`язку з чим жодної шкоди позивачу не заподіювало в зв`язку з чим не зобов`язано відшкодовувати жодних збитків та витрат понесених ним.

13 червня 2022 року позивачем та його представником адвокатом Каніщевою В.С. на адресу суду надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідачем до відзиву не додано жодних доказів, а тому вважають, що твердження, викладені у відзиві є необґрунтованими та такими, що не спростовують позовні вимоги та заперечення не доведені жодним допустимим доказом. Також зазначили, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення робіт працівниками АТ «Харківгаз», а лист до Кегичівської селищної ради Харківської області до відзиву не наданий, також не надано доказів розміщення оголошення щодо проведення даних робіт. Вказали, що позивачем повністю доведений факт незаконного відключення та нанесення тяжких моральних страждань та понесеної шкоди. Щодо орієнтовного розрахунку понесених витрат зазначили, що в позовній заяві зазначено, що сума орієнтовного розрахунку складає 10000 гривень витрат на правничу допомогу, докази на підтвердження яких буде надано в строки передбачені ЦПК. Щодо розміру відшкодування моральної шкоди зазначили, що дана шкода полягає в глибині фізичних та моральних страждань, погіршення здоров`я, позбавлення можливості реалізувати права на пільгу тепла в будинку, оскільки відключення від газового котла залишили позивача без тепла та належних умов проживання. Тому вважають, що розмір моральної шкоди та матеріальних збитків доведено та обґрунтовано.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Каніщева В.С. в судове засідання не з`явилися, надали на адресу суду через канцелярію заяву в якій зазначили, що в зв`язку з воєнним станом в Україні з 24.02.2022 по теперішній час та пошкодженням енергетичної системи, а також відмовою в задоволенні заяви про відвід просили провести розгляд справи за їх відсутності, направивши рішення сторонам у справі.

Представник відповідача Бєловол О.О., яка діє на підставі довіреності від 22 грудня 2021 року, надала заяву в якій просила розглядати справу за відсутності представника. Додатково зазначила, що в судовому засіданні 17.08.2022 позивач у своєму вступному слові повідомив суд, що в його домоволодінні дійсно потік котел, він самостійно купив новий і хтось йому його встановив, при цьому не повідомивши АТ «Харківгаз» про проблему, яка сталася із його газовим обладнанням, а також про його заміну. Позивач визнав в судовому засіданні, що він винуватий у тому, що не звернувся до АТ «Харківгаз», а здійснив самовільно заміну газового обладнання. В зв`язку з чим заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, який знаходиться в матеріалах справи.

Представник третьої особи Красноградської районної державної військової адміністрації Харківської області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву в якій зазначив, що в зв`язку із введенням воєнного стану на території України та необхідності постійної участі представника районної військової адміністрації у забезпеченні належної обороноздатності просить суд провести судове засідання за відсутності представника районної військової адміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що в позові слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Відповідно до п.п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо виконавець послуги нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами, порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином.

У статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; норми споживання комунальних послуг (далі - норми споживання) - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до глави 1 розділу I Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс), в кодексі терміни вживаються у таких значеннях:

- заява-приєднання складена за встановленою формою письмова заява споживача, що засвідчує його волевиявлення на приєднання до договору розподілу природного газу та містить персоніфіковані дані споживача та його об`єкта;

- замовник фізична особа, або юридична особа, або фізична особа - підприємець, яка на підставі відповідного договору замовляє у оператора газорозподільної системи послугу з приєднання до газорозподільної системи та/або розподілу природного газу;

- побутовий споживач, споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

- приєднання до ГРМ сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуги розподілу природного газу, які здійснюються у зв`язку з підключенням об`єкта будівництва чи існуючого об`єкта замовника до газорозподільної системи;

- споживач природного газу (споживач) фізична особа, фізична особа підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу;

- оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Акціонерне товариство «Харівгаз» є Оператором ГРМ (скорочене найменування товариства АТ «Харківгаз»), основним видом діяльності якого є розподіл та/або постачання газу, зокрема, надання населенню, бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам, а також іншим суб`єктам підприємницької діяльності послуг з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ та постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ і скрапленого газу.

Відповідно до пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 4 та 7 глави 3 розділу 6 Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України).

Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII 9 квітня 2015 року (далі - Закон № 329-VIII) визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу.

27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 N 2496 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРС), затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 за № 1379/27824.

Крім того, на виконання вимог статті 12 Закону № 329-VIII НКРЕКП було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (постанова Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831) і Типовий договір розподілу природного газу (постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829) (дата набрання чинності вищевказаних постанов НКРЕКП 01 грудня 2015 року).

Таким чином, відповідно до вимог наведеного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, споживач повинен укласти договір про розподіл природного газу з відповідним оператором газорозподільної системи та договір про постачання природного газу з постачальником, який зобов`язується поставити споживачеві природний газ.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил постачання природного газу за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу.

Так,судом встановлено,та незаперечується сторонамив справі,що позивач ОСОБА_1 є користувачемпослуг погазопостачанню заадресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , який належить позивачу на підставі договору дарування від 16.03.1994, посвідченого державним нотаріусом Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області Удовіченко О.О. встановлені побутові газові плити (ПГ-4, ПГ-2), опалювальний прилад (КЧМ з АПОК-1) та побутовий газовий лічильник, що підтверджується будівельним паспортом внутрішньодомового газопроводу та виконавчо-технічною документацією на внутрішньодомовий газопровід від 02.12.1987.

09 вересня 2019 року в рамках підготовки мереж до роботи в осінньо-зимовий період 2019-2020 років у зв`язку із проведенням регламентних робіт з метою забезпечення їх подальшої безаварійної експлуатації, газопостачання в смт. Кегичівка Красноградського району Харківської області, а саме по вулицям: Калинова, Маяковського. Слобожанська, Шевченко, Вишнева, Садова, Залізнична, Чкалова. Гоголя. Богдана Хмельницького, провулок Садовий, провулок Маяковського, провулок Залізничний було припинено, про що листом від 04.09.2019 було проінформовано Кегичівську селищну раду Харківської області. В зазначеному листі також зазначено, що роботи по відновленню газопостачання заплановані на 20.09.2019 з 16-00 години до 17-00 години.

12 вересня 2919 року під час обстеження газових приладів у домоволодінні позивача за адресою: АДРЕСА_2 , працівниками Красноградського виділення AT «Харківгаз» була виявлена невідповідність встановленого газового обладнання проектній та виконавчо-технічній документації, а саме самовільна заміна газового опалювального пристрою КЧМ з АПОК-1 на КСГ-10СН та самовільне встановлення газового опалювального приладу АКОГ-ЗСП в літній кухні, а також порушення ізоляції газопроводу-вводу у зв`язку із чим працівниками Красноградського відділення AT «Харківгаз» був наданий позивачу припис на усунення порушень в термін до 18.09 2019 року, який міститься в матеріалах справи.

30 вересня 2019 року як вбачається з Акту про припинення газопостачання на об`єкт (газові прилади) споживача від 30.09.2019 за відсутності проектної документації самовільно встановлені опалювальні прилади за адресою позивача: АДРЕСА_2 , були відключені від системи газопостачання шляхом встановлення глушокта номерних пломб.

Судом також встановлено, що 02 вересня 2021 року представником Кегичівської дільниці Красноградського відділення АТ «Харківгаз» у присутності власника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 проведено інвентаризацію домоволодіння та встановлено, що ОСОБА_1 для опалення будинку використовується котел опалювальний марки «АОГВ КС10».

Як вбачається із наданих суду письмових доказів, а саме: виконавчої технічної документації на внутрішньобудинковий газопровід в будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , від 02 грудня 1987 року, не передбачено проектування та встановлення газового котла марки «АОГВ КС10».

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні від 17.08.2022 підтвердив факт того, що він взимку самовільно поміняв котел, який потік, але з заявою до АТ «Харківгаз» з цього приводу не звертався. Коли працівники АТ «Харківгаз» відключили газопостачання він зібрав документи та поїхав в м. Красноград для вирішення питання з підключенням газопостачання, але йому сказали, що необхідно сплатити 20000 гривень, в зв`язку з чим він забрав свої документи та зателефонував до гарячої лінії 1504 для вирішення даного питання, але до цього часу підключення газопостачання до його будинку не було здійснено.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із споживачами природного газу, а також умови забезпечення надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природною газу; доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу визначено Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 №1379/27824 (далі Кодекс ГРМ), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 р., Правилами безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від № 285 від 15.05.2015 року.

Відповідно до глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи ті за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або: ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання - передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;

12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до Правил безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від № 285 від 15.05.2015 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 08.06.2015 року за 674/27119 (далі - ПБГС) правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форм власності організаційно-правової форми, діяльність яких пов`язана з будівництвом, ремонтом розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням (далі - будівництво), експлуатацією систем газопостачання (далі - експлуатація), а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах.

Відповідно до п.3.2 розділу III ПБСГ власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) повинен забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п.3.3 розділу III ПБСГ власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) відповідає за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.

Згідно з п.5.5 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285 (далі Правил), заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу із безпечної його експлуатації. Документи щодо заміни газового обладнання передаються до архіву газорозподільного підприємства.

Відповідно до положень п.5.7 розділу V Правил, підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових громадських будинків із встановленням заглушки за умови, зокрема, самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання.

У споживача послуг із розподілу природного газу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 згідно виконавчо - технічної документації встановлено котел «КЧМ з АПОК-1», проте, під час огляду газового обладнання за вищевказаною адресою працівниками Кегичівської дільниці Красноградського відділення АТ «Харківгаз» було виявлено самовільно встановлений газовий котел «КСГ-10СН», який не відповідає виконавчо-технічній документації та підтверджується копією відповідного плану газифікації.

Доказів того, що позивач звертався до відповідача з заявою про заміну газового обладнання, і відповідно до заяви оформлялася виконавчо-технічна документація, як це вимагають Правила безпеки систем газопостачання, суду не надано.

На підставі п.п.12 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ, пункту 5.7 розділу V Правил безпеки системи газопостачання AT «Харківгаз» було відключено від газової мережі самовільно установлений газовий котел «КСГ-10СН» споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.6 розділу 7 глави VI Кодексу ГРМ відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Таким чином, при відключенні від системи газопостачання газового обладнання споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 діяло у порядку та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з АТ «ХАРКІВГАЗ» матеріальної шкоди, що виникла в результаті неправомірного припинення газопостачання у розмірі 40573 гривні 42 копійки та моральної шкоди в розмірі 100 000 000 гривень, то суд в цій частині позову також відмовляє в його задоволенні.

Згідно з ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Положеннями ст.80 ЦПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до вимог ч.ч.1,5,6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода у відповідності до ст. 23 ЦК України, полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів.

Згідно зі ст.1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї стати.

Відповідно до ч. 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано шкоди. Такий висновок підтверджується використанням словосполучення «особа, яка завдала шкоди». Тому тільки за умови встановлення конкретної особи, яка завдала шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.

Фактичною підставою для відшкодування моральної шкоди є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Крім того, позивачем не наведені обставини, якими обґрунтовується спричинення діями чи бездіяльністю певних посадових осіб відповідача моральної шкоди, проявів душевних страждань позивача чи іншого порушення його особистих прав. До того ж позивачем не надано жодного доказу на підтвердження завданої йому моральної шкоди та визначення її розміру.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства, є законними, а тому у суду не має підстав для визнання дій відповідача незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, а відтак не порушують прав позивача, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача і в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди і в задоволенні позову в цілому.

Судові витрати у справі відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України підлягають компенсації за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Красноградська районна державна адміністрація про захист прав споживачів шляхом визнання незаконними дій при здійсненні відключення природного газу, газового котла для опалення, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції Харківського апеляційного суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цьогоКодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2022 року.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Липянка, Красноградського району, Харківської області, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 31.12.1998 Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області, НОМЕР_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача: Каніщева Віта Сергіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2656, ордер серії ПТ №133194, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», місцезнаходження за адресою: вул. Безлюдівська, 1, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 03359500.

Представник відповідала: Бєловол Олена Олександрівна, довіреності №Др-207-1221 від 22.12.2021, №Др-44-0622 від 03.06.2022, місцезнаходження за адресою: вул. Преображенська, буд. 5, м. Красноград, Харківської області, 63304.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Красноградська районна державна адміністрація, місцезнаходження за адресою: вул. Соборна, буд. 58 а, м. Красноград, Харківської області, 63304, ЄДРПОУ 04059549.

Суддя Т.В. Крапівка