Рішення № 107138779, 01.11.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5097/22

(2/199/2289/22)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2022

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Дніпрі упорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,де третяособа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлено вимогу про визнання ОСОБА_3 таким,що втративправо користуванняжитловим приміщенням.Позов обгрунутованийтим,що відповідчає коліщшнімчоловіком ОСОБА_2 ,шлюб зяким припиненийв результатійого розірванняна підставірішення Амур-Нижньодніпровськогорайонного судум.Дніпропетровська від05.03.2020р. Місцепроживання відповідачазареєстровано заадресою: АДРЕСА_1 ,втім,відповідач завказаною адресоюне мешкаєз червня2017р.,він добровільновиїхав зцього житла,мешкає заіншою адресою( АДРЕСА_2 ),його речейу кімнатіне має.

В окремо наданій суду заяві позивачі просили суд про розгляд спрви у їх відсутності, просили суд повністю задовольнити поданий позов.

В силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради надала суду заяву про розгляд справи у відсутності представника.

Судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, встановлено, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: кімната АДРЕСА_3 , що підтверджується відповіддю з Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради з 08.10.2013 р. по теперішній час (а.с. 23).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2020 р. (справа 199/9698/19, 2/199/728/20) шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 припинений в результаті його розірвання (а.с. 18-19).

ОСОБА_4 взяла шлюб із ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб (а.с. 11).

На підставі ордеру №421 судом встановлено, що він виданий ОСОБА_1 26.04.1985 р., та остання є основним квартиронаймачем, склад сім?ї ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 8).

Актом обстеження кімнати №830 у будинку АДРЕСА_4 від 28.07.2021 р. встановлено факт непроживання відповідача у зазначеній кімнаті з червня 2017 р. (а.с. 12).

Правовідносини між учасниками справи виникли із припинення права користування жилим приміщеннямв будинкахдержавного чигромадського житловогофонду та регулюютьсяст.47Конституції України,ст.7,ч.1ст.61,ч.1ст.71,ст.72 ЖКУРСР.

Дослідив докази в межах заялевних суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Система тагарантії місцевогосамоврядування вУкраїні,засади організаціїта діяльності,правового статусуі відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За ст. 1 вказаного закону представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЖК Української РСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Відповідно до статті 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Устатті 7 ЖК УРСРпередбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер (ч. 2 ст. 61 ЖК УРСР).

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців (ч. 1 ст. 71 ЖК України).

Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки провадиться в судовому порядку.

При розгляді справи по суті необхідно звернути увагу на баланс інтересів сторін спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч.1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви та наданих доказів встановлено, що відповідач з червня 2017 року добровільно не проживає у кімнаті в гуртожитку та будь-якого інтересу до спірної кімнати не проявляє, відновити своє право на користування кімнатою не намагається (а.с. 12).

Обставини, які б свідчили про створення позивачем будь-яких перешкод відповідачу у користуванні кімнатою у гуртожитку, за судового розгляду не встановлені.

Матеріали справи не містять доказів щодо створення позивачем буд-яких перешкод відповідачу у користуванні кімнатою у гуртожитку.

Відповідач втратив право користування житловим приміщенням, оскільки більше шести місців не проживає у спірній кімнаті, виселившись з неї добровільно.

Таким чином, у справі, що розглядається, інтереси позивача, як наймача, перевищують інтереси відповідача, у якого припинилися правові підстави користування кімнатою та який тривалий час не проживає у спірній кімнаті.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, позов задоволено у повному обсязі, то судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у сумі 992 грн. 40 коп. (а.с. 14) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.19, ст. ст.23,89, ч. 1 ст.141, п. 2 ч. 1 ст.258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст.259, ст.ст.263,264,265,268, ч. 2 ст.272, ст.ст.273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , де третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням: кімнатою АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. на користь кожного з позивачів окремо.

Дата складення повного судового рішення 07 листопада 2022 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї