Ухвала суду № 107136234, 04.11.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

(про прийняття заяви до розгляду)

04 листопада 2022 року Справа № 915/35/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі головуючого судді О.В. Ткаченко, без виклику сторін, розглянув матеріали заяви ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ; телефон та електрона пошта невідомі, про визнання кредиторських вимог у справі № 915/35/22, в якій:

боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса:

АДРЕСА_2 , телефон та електрона адреса невідомі.

арбітражний керуючий - керуючий реструктуризацією Герман Оксана Степанівна, адреса: 54001, вул. Садова, буд. 1, оф. 206.

Суть спору: визнання неплатоспроможність фізичної особи

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа № 915/35/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

16.02.2022 на сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення № 68473 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2

03 листопада 2022 року гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся до суду з заявою від 20.10.2022 р. б/н (зар. за вх. № 5003/22), в якій виклав наступні вимоги:

-визнати грошові вимоги до ОСОБА_2 у розмірі 2 853 000, 00 грн., згідно договору позики від 19.03.2018 р., та додаткової угоди від 01.19.2021 р.; 3% річних у розмірі 17 586,98 грн..;

-включити грошові вимоги в сумі 2 853 000, 00 грн. до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Розглянувши заяву гр. ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника. Заява підписується кредитором або його уповноваженим представником.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Господарський суд зобов`язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.

Як зазначалося вище, 16.02.2022 р. з метою виявлення кредиторів, здійснено оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 на офіційному веб-порталі судової влади України. Згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, заява кредитора подана після завершення строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ, що встановлює 30 днів з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, отже вимога заявника є конкурсною, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (ЗУ № 3674-VI) розмір судового збору за подання до Господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника у справах про банкрутство становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2022 рік" установлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01.07.2022 р. - 2 600,00 грн. Отже, судовий збір за подання зяви кредитором про визнання грошових вимог становить: 5200,00 грн. з розрахунку2*2600 грн.

Однак заявником не був сплачений судовий збір, з причини того, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі у зв`язку з втрати роботи з 24.02.2022 р. як основного джерела прибутку, через що він просить суд надати відстрочки з сплати судового збору до завершення дії воєнного стану в Україні. Заявником не було надано доказів, які б свідчили про його скрутне фінансове становище через втрату основного джерела прибутку, а також докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 ЗУ № 3674-VI, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 912/1061/20.

Частиною першою статті 8 ЗУ № 3674-VI унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із частиною другою статті 8 ЗУ № 3674-VI зазначеного закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 ЗУ № 3674-VI питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Колегія суддів КГС ВС зазначила, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Здійснивши перевірку матеріалів вказаної заяви на предмет їх відповідності вимогам ст. 45 КУзПБ, Закону України "Про судовий збір", ч.ч. 1-4 ст. 174 ГКУ України, суд встановив, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 45,46 КУзПБ, ст. 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, Господарський суд Миколаївської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву гр. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 - залишити без руху.

2.Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, десять днів з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, у порядку, визначеному ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://mk.arbitr.gov.ua.

Суддя О.В.Ткаченко