Ухвала суду № 107134087, 07.11.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022 Справа №607/15687/22

Номер провадження: 1кс/607/4972/2022

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погодженим прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016210000000216 від 12 грудня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу України (далі КК України),

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016210000000216 від 12 грудня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 272 КК України, в якому слідчий просив накласти арешт на вилучені 04 листопада 2022 року в ході обшуку предмети та документи.

Оглянувши клопотання та додані до нього копії документів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно довимог ч.2ст.171КПК України,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Встановлено, що слідчим не зазначено в клопотанні та не додано жодного документа, який би підтвердив право власності на майно, на яке він просить накласти арешт, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами цим майном.

Відповідно до ст. 642 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будьяка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Таким чином, кримінальне процесуальне законодавство, встановлюючи вимоги, яким має відповідати клопотання про арешт майна, вказує на безальтернативний обов`язок прокурора щодо подання клопотання про арешт майна третіх осіб.

Відтак, дане клопотання про накладення арешту подане слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області, тобто особою, яка не має повноважень на звернення з таким клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, належного третій особі; а також в клопотанні не зазначено документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном,

Отож, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016210000000216 від 12 грудня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 272 КК України, надійшло на розгляд слідчого судді без додержання вимог ст. 171 КПК України.

Частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його прокурору на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12016210000000216 від 12 грудня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу України повернути прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків 72 години з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області ОСОБА_1