Ухвала суду № 107133081, 02.11.2022, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа № 601/1905/22

Провадження № 2/601/685/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року м. Кременець

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кременецька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Кременецького нотаріального округу Михайлова Галина Василівна про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2022 у провадження судді Мочальської В.М. надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кременецька державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Кременецького нотаріального округу Михайлова Галина Василівна про визнання права власності на спадкове майно.

Представник позивача адвокат Сідорова І.А. 02.11.2022 до відкриття провадження у справі подала заяву про відвід судді Мочальської В.М., посилаючись на те, що в обґрунтування позову позивачка посилається на незаконність заповіту її чоловіка ОСОБА_3 від 01 червня 2007 року та договору дарування, що укладений 06 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .. Вказані заповіт та договір дарування були предметом судового оскарження за позовами ОСОБА_1 у справах № 1909/1893/2012 та № 601/1860/20, що перебували у провадженні головуючого судді Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальської В.М. В результаті розгляду вказаних справ ухвалені судові рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Тому вважає, що при розгляді вказаних справ у судді Мочальської В.М. вже склалося суб`єктивне переконання про законність означених заповіту та договору дарування, що може зашкодити ухвалити законне та обґрунтоване рішення у даній справі, де необхідно знову давати правову оцінку цим же правочинам.

Суддя вважає, що заява позивача про відвід підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

При вирішенні заяви про відвід суд застосовує вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які підлягають застосуванню як джерело права відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пулар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 встановлено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу (самовідводу) підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Встановлено, що під головуванням судді Мочальської В.М. були розглянуті цивільні справи: № 1909/1893/2012, 31.01.2013 рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області головуючою Мочальською В.М. в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Михайлова Г.В., державний нотаріус Остапчук В.П., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сімєю, визнання недійсним договору дарування, визнання права спільної часткової власності на Ѕ частину будинковолодіння, визнання недійсним заповіту, усунення від права спадкування за заповітом, визнання права на обов`язкову частку у спадщині відмовлено; № 601/1860/20, 25.02.2021 рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області, головуючою Мочальською В.М. в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Кременецької державної нотаріальної контори про визнання договору купівлі продажу житлового будинку недійсним, визнання права власності на майно та стягнення моральної шкоди відмовлено. Заповіт та договір дарування, які є доками по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,що незаявляють самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача:Кременецька державнанотаріальна контора,приватний нотаріусКременецького нотаріальногоокругу МихайловаГалина Василівнапро визнанняправа власностіна спадковемайно, були предметом судового оскарження по вищевказаних справах та головуючою Мочальською В.М. вже було дано оцінку вказаним доказам.

З огляду на викладене, з урахуванням наявних у позивачки та його представника сумнівів у неупередженості судді Мочальської В.М., результатом чого стала заява про відвід, для забезпечення умов, за яких у позивача не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду його справи безстороннім та неупередженим судом, суддя приходить до висновку про задоволення заявленого відводу до відкриття провадження у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 36 ч.1 п.5, 39, 40, 260-261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про відвід судді - задовольнити.

Дану цивільну справу передати у канцелярію суду для визначення іншого судді у порядку ст.33 ЦПК України.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя