Рішення № 107132626, 28.10.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19656/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

за участі

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/19656/21 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з грудня 2008 року по день смерті останнього (а.с. 62-68).

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що заявник з грудня 2008 року проживала однією сім`єю з рідною бабусею (зі сторони матері) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначено, що ОСОБА_5 мала доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Остання, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 , є матір`ю заявника. Дівоче прізвище заявниці ОСОБА_6 . Заявник вперше вийшла заміж за ОСОБА_8 , вдруге уклала шлюб з ОСОБА_9 , при цьому відповідно щоразу змінювала прізвище на прізвище чоловіка.

Вказано, що з грудня 2008 року заявник доглядала за рідною бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_3 , купувала за спільні гроші ліки, продукти харчування, готувала їжу, прибирала квартиру, прала їх особисті речі, сплачувала житлово-комунальні послуги, вела з ним спільне господарство, приводила разом святкові дні та всі вони разом були однією сім`єю з дитинства заявника. Квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23.04.1993. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заявник у 2012 році оформила право на спадщину на Ѕ частини вказаної квартири.

Зазначено, що після смерті ОСОБА_4 заявник продовжувала проживати з ОСОБА_3 однією сім`єю, вони вели спільне господарство, заявник сприймала ОСОБА_3 , як свого рідного діда від дня свого народження.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер. Заявник організувала, оплатила та здійснила поховання ОСОБА_3 . Останній заповіт не складав. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 не має. Заявник протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця подала заяву про прийняття спадщини до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом заявнику було відмовлено, оскільки відсутні документи, які підтверджують її родинні зв`язки зі спадкодавцем. Заявнику для подальшого оформлення спадщини за померлим дідусем ОСОБА_3 необхідно встановити факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.11.2021 початкова подана заява ОСОБА_2 була залишена без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали (а.с. 56).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19.01.2022 відкрите провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.02.2022 року (а.с. 120).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2022 року задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_2 ОСОБА_10 про виклик свідків (а.с. 130, 131).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.02.2022 року задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_2 ОСОБА_10 про витребування доказів (а.с. 132, 133).

21.06.2022 до суду на виконання ухвали суду про витребування доказів від Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла копія матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 (а.с. 162-177).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.07.2022 року підготовче провадження у справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 183, 184).

30.09.2022 до суду від представника заінтересованої особи Київської міської ради Харитонова М.В. надійшов відзив на заяву з проханням прийняти рішення згідно чинного законодавства на підставі поданих стороною доказів.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви та викладені у ній обставини.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, суду подали заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право; становлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 165).

Заявник подавала до Державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів заяву від 30.08.2017 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тодорович О.Л., зареєстровану в реєстрі за № 1931 (а.с. 164). Ця заява до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори надійшла 02.09.2017 за реєстраційним № 2392.

Також заявник 07.10.2021 подавала до Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 (а.с. 171).

Постановою державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори від 07.10.2021 заявнику ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні чи інші відносини між заявником та ОСОБА_3 (а.с. 175).

Відповідно свідоцтва про право власності на житло від 23.04.1993 виданого Дніпровською районною державною адміністрацією, квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної власності в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 170).

Згідно запису у свідоцтві про право власності на житло та Витягу про державну реєстрацію прав від 27.02.2012, на Ѕ частки вказаної квартири видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 01.02.2012 за № 5-178 після смерті ОСОБА_4 на ім`я заявника ОСОБА_2 (а.с. 45, 170 зв.).

ОСОБА_3 15.04.1978 зареєстрував шлюб з ОСОБА_11 (а.с. 8).

ОСОБА_12 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження а.с. 9).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 18 травня 1974 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 , при цьому змінила прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 10).

Відповідно свідоцтва про народження, дівоче прізвище заявника було ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ), її матір`ю зазначено: ОСОБА_15 (а.с. 11).

Як убачається зі свідоцтва про одруження, свідоцтва про розірвання шлюбу та свідоцтва про шлюб, заявниця ОСОБА_2 після реєстрації першого шлюбу 07.08.2004 змінила прізвище на ОСОБА_2 , після укладення другого шлюбу 05.03.2011 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 12-14).

Отже, ОСОБА_4 є рідною бабою заявниці з боку матері.

Відповідно Витягу з Реєстру територіального громади м. Києва від 20.06.2019, за адресою: АДРЕСА_1 станом на 08.04.2017 був зареєстрований спадкодавець ОСОБА_3 , дата його реєстрації з 30.03.1982 (а.с. 169).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 засвідчила, що вона є сусідкою заявниці, їхні квартири поряд на одній площадці. У квартирі АДРЕСА_2 заявниця ОСОБА_2 живе давно, виїхала звідти коли вперше вийшла заміж. Після розірвання шлюбу з першим чоловіком ОСОБА_2 знову заселилась до своєї баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 , з того часу мешкає там постійно. Після смерті бабусі ОСОБА_2 проживала з дідусем. Коли заявниця вдруге вийшла заміж, то з ними ще став жити чоловік ОСОБА_2 . Вона часто заходила до сусідів, бачила, що ОСОБА_2 з дідом весь час вели спільний побут, заявниця піклувалась за ОСОБА_3 , доглядала за ним, готувала їсти, прала, прибирала у квартирі, возила діда до лікарів, разом їздили в село та на відпочинок. Вона завжди думала, що ОСОБА_20 був рідним дідом ОСОБА_2 , відносини між ними були, як між рідними - онукою та дідом, стосунки були теплі, доброзичливі.

Свідок ОСОБА_21 засвідчила, що вона є рідна сестра заявника. ОСОБА_2 після розлучення з попереднім чоловіком десь у 2008 році переїхала мешкати до діда та баби ОСОБА_22 , там живе по сьогодні з нинішнім чоловіком. За час спільного проживання ОСОБА_2 жила з бабусею та дідусем, як одна сім`я, мали спільний бюджет. Після смерті баби ОСОБА_23 продовжувала доглядати за дідом, сплачувала комунальні платежі, купувала продукти, готувала на всіх, прибирала, прала, відносини між ними були родинні, дружні. Останні роки життя дід ОСОБА_3 погано рухався та хворів, тому йому ОСОБА_23 зі своїм чоловіком ОСОБА_24 допомагали виходити на вулицю на прогулянки, возили в лікарню, купували ліки.

Свідок ОСОБА_9 засвідчив, що він чоловік заявника, з 2010 року він жив разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_25 ОСОБА_22 однією сім`єю. Заявник заселилась до своїх баби з ділом ОСОБА_22 десь у 2008-2009 р.р. коли розійшлась з першим чоловіком. Коли померла ОСОБА_26 , стан здоров`я у ОСОБА_3 погіршився, він погано став ходити, мав головні болі, мав поганий зір та слух. Вони доглядали за дідом, возили його в лікарні, водили на прогулянки. У них все було спільне: речі, їжа, мали сумісне господарство, жили з ОСОБА_3 весь час однією сім`єю.

Суд приймає до уваги вказані покази свідків, оскільки вони також підтверджуються письмовими доказами, а саме актом від 10.09.2021, на якому підписи мешканців будинку АДРЕСА_3 затверджені начальником ЖЕД № 409, відповідно якого ОСОБА_2 фактично проживала по АДРЕСА_1 з кінця 2008 року, доглядала за бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_3 , вела спільне господарство, проживала з ними однією сім`єю до їх смерті (а.с. 42).

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 визначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

За змістом ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, приймаючи до уваги пояснення свідків, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви, оскільки період заявлених вимог - з грудня 2008 року, натомість, свідки пояснили, що заявник ОСОБА_2 стала постійно проживати у квартирі АДРЕСА_2 з ОСОБА_3 після розірвання нею першого шлюбу. Разом з тим, відповідно свідоцтва про розірвання шлюбу, заявник шлюб з ОСОБА_8 розірвала 14.05.2009 року (а.с. 13).

За викладених обставин суд вважає, що факт проживання однією сім`єю заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є доведеним наявними у матеріалах справи доказами за період з 15 травня 2009 року по 08 квітня 2017 року - день смерті ОСОБА_3 .

Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Керуючись ст. 1264 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що має юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, ст. ст. 4, 78-81, 223, 258, 259, 263-265, 293, 315-319, 352 - 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Київська міська рада, Одинадцята Київська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 15 травня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 - день смерті ОСОБА_3 .

У іншій частині заяви - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявник - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа - Київська міська рада, адреса місця знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141.

Заінтересована особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, адреса місця знаходження: 04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02883179.

Повне судове рішення складено 04.11.2022.

Суддя