Ухвала суду № 107126747, 04.11.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа № 237/2733/22

Провадження № 1-кп/237/796/22

УХВАЛА

іменем України

(щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

04.11.2022 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області

у складі: судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів залісуду вмісті КураховеМар`їнськогорайону Донецькоїобласті врежимі відеоконференції кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12022052690000406від 09.08.2022 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Селидове, Донецької області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, яка працює сортувальницею 2-го розряду у ШУ Покровське-2, не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженніМар`їнського районногосуду Донецькоїобласті знаходитьсяобвинувальний акту кримінальномупровадженні №12022052690000406від 09.08.2022 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 10.08.2022 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» стоком на 60 днів до 07.10.2022 включно.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.10.2022 відносно ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» стоком на 30 днів до 05.11.2022 включно.

В судовому засіданні прокурором було заявлено необхідність розгляду судом питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою.

Обвинувачена та її захисник проти заявленого клопотання не заперечували.

Суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити з огляду на таке.

Судом встановлено, що Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 10.08.2022 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» стоком на 60 днів до 07.10.2022 включно. Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.10.2022 відносно ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» стоком на 30 днів до 05.11.2022 включно.

Частиною 3 ст. 315 КПК України визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 06.08.2022 до 07.08.2022, точний час досудовим слідством не встановлено, познайомився із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою у квартирі за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , на протязі декількох днів вживав спиртні напої.

Зранку 09.08.2022 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 знаходились у зальній кімнаті квартири за вказаною вище адресою та вживали спиртне.

Цього ж дня приблизно о 09:00 годині ОСОБА_4 зателефонувала своєму знайомому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та запропонувала вжити разом спиртні напої вдома у ОСОБА_6 . Погодившись на пропозицію ОСОБА_4 , ОСОБА_7 взяв із собою пляшку самогону та приблизно через 15-20 хвилин прийшов до квартири за місцем мешкання ОСОБА_6 за вказаною вище адресою.

Цього ж дня приблизно о 14:00 годині після вжиття близько 1,5 літра спиртних напоїв - самогону в першій кімнаті від вхідних дверей до квартири між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почалася словесна сварка. В цей час ОСОБА_6 , вийшов на кухню, звідки повернувся через хвилину вже з кухонним ножем з пластмасовою ручкою білого кольору, який тримав у правій руці, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою у бік ОСОБА_4 , яка сиділа в зальній кімнаті на дивані.

Коли ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 , то у останньої виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . З метою реалізації цього умислу ОСОБА_4 , діючи умисно,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи їхсуспільно-небезпечнінаслідки заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень,та бажаючиїх настання, проте не бажаючи заподіяти йому смерть, підвелась з дивану, різким рухом вихопила ніж із руки ОСОБА_6 , та, тримаючи цей ніж у руці, одразу нанесла один удар ОСОБА_6 в область лівого стегна. Після чого ОСОБА_4 кинула ніж на підлогу у цій же кімнаті.

Після нанесення ОСОБА_4 удару ОСОБА_6 , впав на спину на диван та втратив свідомість. Побачивши, що із рани на лівому стегні ОСОБА_6 почалася виділятися кров ОСОБА_8 , взяла до рук рушник та, стиснувши ним рану, намагалася зупинити виділення крові, про те у неї це не виходило. ОСОБА_7 намагався викликати швидку медичну допомогу, проте не зміг додзвонитися, у зв`язку із чим зателефонував своєму знайомому таксисту, мешканцю м. Гірник ОСОБА_9 , якого попрохав викликати швидку медичну допомогу та поліцію.

Внаслідок умисних та протиправних дій ОСОБА_4 було заподіяно ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного пошкодження лівої стегнової артерії та вени, які належать до тяжких тілесних ушкоджень, від заподіяння яких настала його смерть на місці події.

Наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась у м. Селидове, Донецької області, громадянці України, з професійно-технічною освітою, яка працює сортувальницею 2-го розряду у ШУ Покровське-2, не заміжній, не судимій, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, перелік яких наведено у реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до цього обвинувального акту.

З урахуванням викладеного, вважаю, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри (обвинувачення), оскільки наявні докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого із вчиненням вказаних кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розгляду цього провадження з метою дотримання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Водночас, частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На думкусторони обвинувачення,на теперішнійчас наявніризики,передбачені п.п.1,3ч.1ст.177КПК України,які булипідставою дляобранняОСОБА_4 під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, його подальшого продовження та які існують на теперішній час.

При вирішенні питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд враховує і інші обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік та стан здоров`я, розмір майнової шкоди, його непогашену судимість за корисливий тяжкий злочин, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Стороною обвинувачення при вирішенні питання про необхідність звернення до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою оцінено в сукупності такі обставини:

-вагомість наявнихдоказів провчинення обвинуваченимкримінального правопорушення-факти таінформація,якими сторонаобвинувачення обґрунтовуєпричетністьОСОБА_4 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у цьому клопотання, реєстрі матеріалів досудового розслідування, відображено у достатній мірі для висновку про обґрунтованість його обвинувачення;

-тяжкість покарання,що загрожуєобвинуваченій уразі визнанняїї виниОСОБА_4 обвинувачується ускоєнні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.121КК України,яке відповіднодо ст. 12 КК Україникваліфікується як тяжкий злочин, за вчинення якогопередбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;

-вік тастан здоров`яобвинуваченого ОСОБА_4 є особою середнього віку, не є особою, що має інвалідність;

-міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_4 має місце реєстрації на території України, не заміжня, на утриманні неповнолітніх дітей не має, за місцем реєстрації характеризується негативно;

-наявність у обвинуваченого постійного місця роботи ОСОБА_4 до затримання офіційно працювала сортувальницею 2-го розряду у ШУ Покровське-2;

-обвинувачена ОСОБА_4 не судима в силу ст. 89 КК України;

-наразі обвинуваченій не повідомлялося про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

Суд вважає, що продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих йому діянь, а встановлені ухвалою слідчого судді, ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час вони виключають можливість зміни запобіжного заходу на більш м`які, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави, домашнього арешту.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на даному етапі не встановив.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою не відпали, а інші запобіжні заходи, а саме домашній арешт, застава, особисте зобов`язання та особиста порука не в змозі гарантувати його належну поведінку, а тому дію запобіжного заходу слід продовжити на шістдесят днів, а саме до 02.01.2023 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 331, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити строком на шістдесят днів, тобто до 02.01.2023 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та негайно направити до ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4», доручити її виконання начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя

Мар`їнського районного суду ОСОБА_1

Дата документу 04.11.22