Рішення № 107125595, 21.10.2022, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/783/22

Провадження №2/193/347/22

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

21 жовтня 2022 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Софіївської селищної ради, Софіївського відділення КП "Криворізьке РБТІ" ДОР, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом в якому просить Визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 77,7 м2, житловою площею 43,5 м2. вартістю 155400, 00 гривень із господарськими будівлями та спорудами: вхід в погріб, площею 5.7 м2; сарай, площею 51.3 м2; огорожа.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на ті обставини, що 24 лютого 1996 року ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 загальними зборами членів КСП «Деметра+» Софіївського району Дніпропетровської області було прийнято в члени данного сільськогосподарського підприємства на посаду доярки та тракториста, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів членів КСП «Деметра+» Софіївського району Дніпропетровської області від 24 лютого 1996 року.

04 березня 1996 року на правлінні КСП «Деметра+» Софіївського району Дніпропетровської області було розглянуто заяву ОСОБА_3 про будівництво для сім`ї житлового будинку в с. Любимівка Софіївського району Дніпропетровської області з послідучим набуттям житлового будинку у власність після роботи не менше 10 років в данному сільськогосподарському підприємстві. Правлінням КСП «Деметра+» було прийнято рішення про постановку в чергу на будівництво будинку при умові роботи в господарстві обох членів сім`ї, що підтверджується протоколом № 2 засідання правління КСП «Деметра+» Софіївського району від 4 березня 1996 року. На початку 1997 року житловий будинок по АДРЕСА_1 було збудовано та передано сім`ї для постійного проживання.

19 грудня 1997 року позивач разом з чоловіком ОСОБА_3 зареєструвалися в даному житловому будинку та після косметичного ремонту стали у ньому проживати.

Оселившись в будинок вони за власні кошти та власними силами робили в ньому ремонти, підтримували в належному стані господарчі споруди. В подальшому завели власне господарство, розводили птицю та худобу, вирощували сільськогосподарську продукцію на присадибній ділянці домоволодіння, сплачували земельний податок. З 1997 року користуються електроенергією, газом за що сплачували і сплачують по цей час послуги за постачання електроенергії, природній газ та газопостачання.

Після спливу 10 років проживання в житловому будинку та спільної праці в КСП «Деметра+» та СТОВ «Любиміське» житловий будинок по АДРЕСА_1 мали б оформити у власність але не змогли тому, що КСП Деметра+ реорганізували в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Любимівське, яке є юридичним правонаступником КСП Деметра+, а СТОВ) Любимівське припинило свою діяльність у 2007 році.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 07.06.2007р. внесено запис про державну реєстрацію припинення сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Любимівське, номер запису: 1217117 0003000245, що підтверджується витягом з ЄДР юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 08.09.2022 року.

Житловий будинок АДРЕСА_1 відповідно технічного паспорта загальною площею 77,7 м2., житловою 43, 5 м2.

Вартість домоволодіння відповідно звіту про оцінку майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 від 06 вересня 2022 року, становить 155400,00 гривень. Житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на не приватизованій присадибній земельній ділянці площею 0,67 га, що підтверджується Відповідно довідки Софіївського відділення КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» № 1 від 29 серпня 2022 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.08.22 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 також не зареєстровано.

З моменту вселення в будинок і до теперішнього часу вони є єдиними хто утримує домоволодіння у сфері свого фактичного впливу.

Таким чином, з початку 1997 року по теперішній час, тобто на протязі часу що перевищує десять років, позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє домоволодінням АДРЕСА_1 , що відповідно до положення ч.І ст. 344 Цивільного кодексу України свідчить про набуття позивачем права власності на цей об`єкт нерухомості, за набувальною давністю.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Направили заяву про розгляд справи без їх участі. Проти позову не заперечують.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 24 лютого 1996 року ОСОБА_1 та її чоловіка ОСОБА_3 загальними зборами членів КСП «Деметра+» Софіївського району Дніпропетровської області було прийнято в члени данного сільськогосподарського підприємства на посаду доярки та тракториста, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів членів КСП «Деметра+» Софіївського району Дніпропетровської області від 24 лютого 1996 року.

04 березня 1996 року на правлінні КСП «Деметра+» Софіївського району Дніпропетровської області було розглянуто заяву чоловіка ОСОБА_3 про будівництво для сім`ї житлового будинку в с. Любимівка Софіївського району Дніпропетровської області з послідучим набуттям житлового будинку у власність після роботи не менше 10 років в данному сільськогосподарському підприємстві. Правлінням КСП «Деметра+» було прийнято рішення про постановку позивача з її чоловіком в чергу на будівництво будинку при умові роботи в господарстві обох членів сім`ї, що підтверджується протоколом № 2 засідання правління КСП «Деметра+» Софіївського району від 4 березня 1996 року.

На початку 1997 року житловий будинок по АДРЕСА_1 було збудовано та передано їх сім`ї для постійного проживання.

Оселившись в будинок вони за власні кошти та власними силами робили в ньому ремонти, підтримували в належному стані господарчі споруди. В подальшому завели власне господарство, розводили птицю та худобу, вирощували сільськогосподарську продукцію на присадибній ділянці домоволодіння, сплачували земельний податок. З 1997 року користуються електроенергією, газом за що сплачували і сплачують по цей час послуги за постачання електроенергії, природній газ та газопостачання.

Вище вказані обставини, підтверджуються довідкою Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області № 1400, від 25 березня 2022 року, актом проживання від 27 серпня 2022 року, протоколом № 1 загальних зборів КСП «Деметра+» від 24 лютого 1996 року; протоколом № 2 засідань правління КСП «Деметра+» від 4 березня 1996 року; трудовими книжками колгоспника ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; квитанціями про сплату комунальних послуг: за електроенергію, газ, земельний податок іншими в своїй сукупності.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. При цьому право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України («Підстави набуття права власності») право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України («Набувальна давність») особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Умови, дотримання яких є необхідним для здійснення визнання права власності на майно за набувальною давністю конкретизовані чинною судовою практикою. Зокрема, згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 14.05.2019 у справі 910/17274/17, пункти 43, 66) умовами набуття права власності за набувальною давністю є: 1) наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; 2) законність об`єкта володіння; 3) добросовісність заволодіння чужим майном; 4) відкритість володіння; 5)безперервність володіння; 6) сплив установлених строків володіння; 7) відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю; 8) безтитульність володіння. При цьому для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

За наявності усіх вищевказаних умов у їх неподільній сукупності є достатній обсяг правових підстав для визнання права власності за набувальною давністю. Як підкреслено Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові (пункт 43) правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у фактично існуючих обставинах пов`язаних із володінням позивача вказаним житловим будинком наявна уся передбачена законодавством сукупність умов, необхідних для набуття права приватної власності за набувальною давністю.

Зокрема:

1) наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт - позивач є громадянкою України, не позбавлена дієздатності та не обмежена у своїй дієздатності; відповідно повною мірою відповідає розумінню суб`єкта права приватної власності запропонованому у чинному Цивільному кодексі України;

2) законність об`єкта володіння - житловий будинок із господарським спорудами повною мірою відповідає визначенню об`єкта цивільних прав, що закріплене у Цивільному кодексі України, оборотоздатність такого нерухомого майна жодним законодавчим актом на сьогодні не обмежена;

3) добросовісність заволодіння чужим майном позивач стала проживати у будинку та фактично заволоділа ним цілком законно; незважаючи на те, що договір купівлі-продажу житлового будинку не було оформлено належним чином і він не може вважатися чинним за положеннями чинного законодавства України, однак, таке заволодіння і не було наслідком жодних протиправних дій; права жодної особи позивачем порушено не було;

4) відкритість володіння житловим будинком, що є об`єктом даного позову позивач володіє цілком відкрито протягом усього зазначеного часу з червня 2011 року;

5) безперервність володіння житловим будинком позивач також володіє безперервно протягом усього вказаного строку з червня 2011 року;

6) сплив установлених строків володіння установлені Цивільним кодексом України строки (10 років) мінімально необхідні для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на дату подачі даного позову сплили повністю;

7) відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю у чинному законодавстві відсутні норми, які б обмежували можливість набуття права приватної власності за набувальною давністю на об`єкти нерухомого майна приватного житлового фонду;

8) безтитульність володіння володіння не спирається на конкретну правову підставу; так, житловий будинок фактично і було нею придбано за усним договором купівлі-продажу, однак, такий договір є нікчемним з огляду на недотримання при його укладенні передбаченої законом письмової нотаріально посвідченої форми, а отже, жодного законного правового титулу на будинок позивач не має; зокрема, за статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню; а згідно із частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України правочин, недійсність якого встановлена законом є нікчемним; визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Софіївської селищної ради, Софіївського відділення КП "Криворізьке РБТІ" ДОР, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 77,7 м2, житловою площею 43,5 м2. вартістю 155400, 00 гривень із господарськими будівлями та спорудами: вхід в погріб, площею 5.7 м2; сарай, площею 51.3 м2; огорожа.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.В.Шумська