Вирок № 107125186, 03.11.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/232/21

Провадження № 1-кп/175/13/21

Вирок

Іменем України

03 листопада 2022 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретареві ОСОБА_2

за участю сторін: прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8

представників потерпілих - ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження №12020040030001765 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.КовалівкаЯблунівського району Івано-Франківської області, інваліда ІІ групи, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.286 КК України -

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_4 , 22 вересня 2020 року о 10 годині керуючи власним, технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110380» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Дніпровському районі Дніпропетровської області по вул. Аеропортівській з боку вул.Запорізьке Шосе, в напрямку вул. Аеродром.

Під час руху ОСОБА_4 грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, не надав дорогу транспортному засобу, що рухався в зустрічному напрямку прямо, виїхав на вказане перехрестя і допустив зіткнення з автомобілем «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 , який рухався у зустрічному напрямку, по вул. Аеропортівській, прямо. Після зіткнення, автомобілем «Део Ланос» продовжив некерований рух, виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення із автомобілем «Фольцваген ЛТ35» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_12 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажиру автомобіля «Део Ланос» р/н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово- медичної експертизи, спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритої травми грудної клітини з переломом 5-го, 6-го та 7-го ребер ліворуч, які відносяться до середньої тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні.

Порушення правил безпеки дорожнього руху, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи, виразилось в тому, що водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, автомобілем «ЗАЗ 110380» реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху України, який свідчать:

п.16.11- «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються у зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, невиконання яких, заходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав частково і пояснив, що працював водієм та має великий стаж керування. У 1979 році в результаті ДТП на будівництві мосту пошкодив спину і зараз є інвалідом ІІ групи безстроково. 22 вересня 2020 року приблизно о 10 годині він керував автомобілем «Таврія», з пасажиром дружиною ОСОБА_13 , яка знаходилась на задньому сидінні. Він рухався по вул. Аеропортівській з боку вул. Запорізьке Шосе, в напрямку вул. Аеродром та на перехресті з вул.Яснополянською почав здійснював поворот ліворуч з ввімкненим показником повороту. Назустріч йому їхав бензовоз, який частково перекривав йому огляд дороги, та приблизно на відстані 150 метрів він помітив автомобіль «Део», який рухався прямо зі швидкістю близько 80-90 км з яким сталося зіткнення на провій смузі за напрямком руху «Део». Від удару його автомобіль розвернуло на 90 градусів, а далі «Део» зіткнувся з автомобілем «Фольксваген», а після перевернувся на бік. Як пізніше він узнав автомобілем «Део» керував ОСОБА_11 , а в автомобілі знаходився пасажир ОСОБА_7 .

Він визнає себе винним частково тому як водій автомобіля «Део Ланос» також порушував ПДР, він їхав з великою швидкістю і намагався проїхати перехрестя на останні 3секунди зеленого кольору світлофору, та збільшував швидкість. Визнає провину лише в частині, що повинен був уважніше стежити за дорожньою обстановкою.

Просить суд по заявлених цивільних позовах прийняти рішення, як того вимагає закон. Просив суд суворо не карати і не позбавляти його права керування автомобілем.

Крім часткового визнання провини обвинуваченим, його вина в інкримінованому правопорушенні підтверджена поясненнями свідків, матеріалами кримінального провадження №12020040030001765, поясненнями потерпілих.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що з обвинуваченим не був знайомий до ДТП , яке сталося 22 вересня 2020 року, коли він разом з племінником поїхали за місто, а за кермом «Део Ланос» був його племінник ОСОБА_14 . Він сидів на задньому сидінні, рухалися близько 80 км/год. Сам момент ДТП він не бачив, та на його думку удар був з лівої сторони і автомобіль перевернувся. Після зіткнення його діставали з автомобіля стороні люди , бо він втратив свідомість. В результаті аварії він отримав три переломи ребер і лікувався у 16-й лікарні м. Дніпро. Додатково повідомив суду, що його племіннику 20 років, стаж керування йому не відомий. Автомобіль «Део» належить його матері ОСОБА_15 . Просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, але без позбавлення волі.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 22 вересня 2020 року йому зателефонував водій ОСОБА_16 , який був за кермом його автомобіля «Фольцваген» білого кольору і повідомив про те, що сталось ДТП. Він приїхав на місце ДТП, це було перехрестя вулиці Аеропортівська та вул. Яснополянська. Він бачив як автомобіль «ДеоЛанос» вже затягували на евакуатор і він був з великими пошкодженнями, його автомобіль також був зі значними пошкодженнями. Цивільний позов підтримав і пояснив суду, що його автомобіль є джерелом заробітку для родини. Обвинувачений шкоду не відшкодував, залишки автомобіля він продав, тому як авто не підлягало відновленню. Просив призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні повідомив, що посвідчення водія отримав у 18 років. 22 вересня 2020 року він керував автомобілем «ДеоЛанос», який належить його матері і їхав зі своїм дядьком ОСОБА_17 , який був на задньому сидінні. Під час руху на перехресті з лівої сторони фура перекривала йому огляд дороги, тому автомобіль обвинуваченого «Таврію» він побачив запізно і він не зміг уникнути зіткненню. Його автомобіль зіткнувся з задньою частиною «Таврії», а далі його автомобіль по інерції здійснив зіткнення з «Фольцвагеном» , та перевернувся на бік. Люди, які зупинилися поставили автомобіль на колеса і він вийшов з салону. Його дядя ОСОБА_17 отримав травми. Він рухався на зелений колір світлофору зі швидкістю 80-90 км/год, а «Таврію» побачив на відстані приблизно 30 метрів, та він гальмував перед зіткненням.

Показаннями свідка ОСОБА_12 , який в судовому засіданні повідомив, що 22вересня 2020 року він працював на автомобілі приватного підприємця «Арсірій», та керував автомобілем «Фольцваген». Автомобіль був завантаженим товаром вагою приблизно 300 кг. Наближаючись до перехрестя вул. Аеропортівської перед ним в лівому ряду на світлофорі була біла «Таврія», водій якої увімкнув поворот ліворуч. Перед ним автомобіль «Таврія» почав виконувати маневр повороту на вул. Яснополянську, але не встиг тому як по праві полосі рухався автомобіль «Део Ланос», який завдав удару «Таврії» в праве заднє крило. Від удару «Део Ланос» виїхав на зустрічну і здійснив зіткнення з його автомобілем. «Деоланос» від удару перевернуло на бік. Хвилин за 5-10 на місці ДТП вже була поліція і швидка допомога. На його думку автомобіль «Део ланос» рухався зі швидкістю 80-90 км/год тому, як сила удару була значною.

Підстав сумніватися в правдивості наведених вище показань потерпілих , свідків судом не встановлено.

Провина обвинуваченого підтверджена письмовими доказами, а саме матеріалами кримінального провадження №12020040030001765:

- витягом з ЄРДР від 23 вересня 2020 року, де згідно якого 12 вересня 2020 року о 10:08 годин в Дніпровському районі Дніпропетровської області на перехресті вул. Яснополянської та вул. Аеропортівської сталось зіткнення між автомобілем «Фольксваген ЛT35» р/н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_12 автомобілем «ДЕУ Ланос» р/н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_11 та автомобілем «ЗАЗ 110380» р/н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 внаслідок даної ДТП водію та пасажиру автомобіля «ДЕУ Ланос» ОСОБА_18 та ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження (а.с.к.п.1);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22 вересня 2020 із фото-таблицею до нього і схему до даного протоколу, відповідно до яких в присутності спеціаліста, понятих, і ОСОБА_12 , ОСОБА_4 проводився огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, який згідно протоколу розпочався о 11 годині 10 хвилин на а/д від Запорізького шосе до вул. Горького, під час якого було встановлено таке: погодні умови ясно, сонячно, без опадів, температура повітря +20 С, вид події зіткнення, в повздовжній проекції: узбіччя, в поперечній проекції перехрестя, обстановка на місці пригоди до початку огляду не змінювалась, місце ДТП перехрестя регульоване по вул. Аеропортівська та вул.Яснополянської проїзна частина горизонтальна ділянка, покриття асфальтобетонне, сухе чисте, нерівностей і пошкоджень дорожнього покриття не виявлено, рух у двох напрямках, дорожня розмітка 1.3, 1.б., до проїзної частини з права і ліва примикають узбіччя, регулювання руху на ділянці світлофор, дорожні знаки 2.1; 2.3; 2.4; 1.28; 3.3; пора доби світла, видимість при ленному освітленні не обмежена, оглядовість з робочого місця водія не виявлені; об`єкти не переміщувались. Оглядом тз встановлено: Фольцваген державний номер НОМЕР_3 , де пошкоджено ліва передня частина авто, ліва фара розбита, бампер, ліве переднє крило деформовано, леві переднє колесо пошкоджено, вантаж: 500 кг, господарчі товари. Део Ланос державний номер НОМЕР_2 пошкодження: деформовано передню частину автомобіля, розбите лобове скло, передні колеса і двері, вантаж: один пасажир. ЗАЗ 110380 державний номер НОМЕР_1 пошкодження: задню праву частину, розбито фару, крило праве задне, бампер задній, вантаж: один пасажир, гальмівна система справна. Колеса і шини тз: в межах норми. Огляд проводився на фотоапарат самсунг. Зауважень і заяв від учасників: не надходило. (а.с.к.п. 7-19);

- довідкою №905 від 22 вересня 2020 року о 10.55 годин до приймально-діагностичного відділення КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня І.І. Мечнікова» поступив ОСОБА_7 діагноз: закрита ЧМТ, струс мозку, закриті переломи 5, 6, 7 ребер зліва (а.с.к.п.20);

- довідкою Міської лікарні №4, згідної якої ОСОБА_11 з діагнозом: ушивна, рвана рана підборіддя. (а.с.к.п. 21);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 вересня 2020 року, де згідно якого ОСОБА_4 перебував без ознак сп`яніння. (а.с.к.п.23);

- висновком експерта №3148е від 16 листопада 2020 року, де у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку; закритої травми грудної клітини з переломами 5-го, 6-го та 7-го ребер ліворуч. Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі), якими могли бути і виступаючі частини салону транспортного засобу, що діяли переважно в грудну клітину ліворуч. Враховуючи характер га локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного надання медичної допомоги в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечникова» ДОР», тобто і в термін на який вказує обстежений та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені у гр. ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, ідо зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 „Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу (а.с.к.п.51-53);

- висновком експерта №3144е від 16 листопада 2020 року, де у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: забійно-рваної рани на підборідді по центру на межі з підщелепною областю. Виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: забійно-рваної рани, не відображає на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що воно спричинено від механічної дії тупого твердого предмета (предметів) або при ударі об такий (такі), якими могли бути і виступаючі частини салону транспортного засобу. Враховуючи характер та локалізацію виявленого у нього тілесного ушкодження, ступень ознак його загоєння а дані медичної документації, можливо вказати, що воно отримано незадовго до звернення з медичної допомогою в КПН «МКЛ №4» ДМР>, тобто і в термін на який вказує обтяжений та слідчий у постанові. За своїм характером виявлене у нього тілесне ушкодження у вигляді: забійно-рваної рани - відноситься до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричиняє короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6 діб, але не більше, як три тижні (21 день). На підставі п.2.3.3. „Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6 (а.с.к.п.55-56);

- протоколом огляду відео файлу із відеозаписом до нього, із яких убачається, що при перегляді файлу (відеозапису) «К-103.5о Aeroportivska-Starokodacka», видно в кадрі перехрестя двох проїзних частин на якому відбувається рух транспортних засобів. На відмітці 22/09/2020 10:01:00 з`являється червоне авто «Део Ланос» яке рухається прямо та виїжджає на вказане перехрестя, в цей же час у зустрічному напрямку рухається автомобіль «ЗАЗ» який виконуючи маневр повороту ліворуч на вказаному перехресті виїжджає на смугу руху автомобіля «Део Ланос». В цей же час у попутному напрямку з авто «Део Ланос» у лівій смузі від нього, рухається вантажний автомобіль. На відмітці 22/09/2020 10:01:00 відбувається зіткнення авто «Део Ланос» передньою правою частиною із автомобілем «ЗАЗ» у праву задню частину. Після зіткнення автомобіль «Део Ланос» продовжив некерований рух та зіткнувся із автомобілем білого кольору (у кузові фургон) який стояв перед перехрестям за напрямком руху - як рухався автомобіль «ЗАЗ». (а.с.к.п.65-67);

- висновком комплексної судової автотехнічної та фототехнічної експертизи №19/104-9/2/1385/1386 від 25 листопада 2020 року із фото-таблицею до нього, де згідно до наданої на дослідження відеограми «103.5.mр4», середня швидкість руху автомобіля «Део Ланос», на вказаній в дослідницькій частині ділянці шляху, становить 89,9... 106,3 км/год. Однак, відповідно до наданої на дослідження відеограми «103.5. mр4», було встановлено час руху автомобіля «ЗA3 10380», з моменту початку відтворення відеограми до моменту зіткнення з автомобілем «Део Ланос», який становить дорівнює 1,0 ± 0,04 с. (а.с.к.п.74-79);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2020 року з додатком у вигляді схеми та фото-таблиці до нього, із яких убачається, що за участю ОСОБА_11 , спеціаліста судового експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС ОСОБА_19 та у присутності понятих, ОСОБА_11 відтворив обставини ДТП (а.с.к.п. 102-109);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19 листопада 2020 року з додатком у вигляді схеми та фото-таблиці до нього, із яких убачається, що за участю ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 у присутності понятих, ОСОБА_4 відтворив обставини ДТП (а.с.к.п.110-114);

- висновком експерта №19/104-9/2/1433 від 27 листопада 2020 року, із якого убачається, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Део Ланос» ОСОБА_11 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. При заданому механізмі пригоди, в умовах місця події, водій автомобіля «Део Ланос» ОСОБА_11 не мав технічної можливості запобігти вказаній ДТП своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до смуги руху автомобіля «ЗАЗ 110380». В даній дорожній обстановці водій автомобіля «ЗАЗ 110380» ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «ЗАЗ 110380» ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 16.6 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість запобігти вказаній ДТП для водія автомобіля «ЗАЗ 110380» визначалась виконанням ним вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху і для нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати (а.с.к.п. 119-124);

Аналізуючи зібрані в кримінальному провадженні докази в своїй сукупності, у суду немає підстав сумніватися в достовірності висновків проведених у справі експертиз, оскільки вони проведені з дотриманням встановленого процесуального порядку, компетентними фахівцями, що володіють спеціальними знаннями для вирішення постановлених перед ними питань і мають тривалий стаж експертної роботи, експертний висновок не суперечать іншим, зібраним по справі доказам, є науково обґрунтованим.

Так, у відповідності до припису ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд, аналізуючи доводи сторони захисту про недопустимість в якості доказу експертних висновків вважає їх надуманими тому, що суду не надано доказів перебування експертів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження, а саме працівників одного відомства, яке здійснювало досудове розслідування.

Докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.

Частиною 1 статті 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У ході судового розгляду суд дійшов до висновку про те, що докази, на яких ґрунтується обвинувачення є належними та достатніми, надають інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування.

Таким чином, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на розгляд суду сторонами, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм оцінку згідно з вимогами ст.94 КПК України, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, що виразились в порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Про це свідчать встановлені конкретні обставини, логіка розвитку подій, покази свідків, висновки проведених експертиз.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із того, що відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною статті 286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує особу винного, який є інвалідом другої групи та пенсіонером, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, раніше не судимий, його відношення до скоєного, а саме невідшкодування потерпілим жодних витрат, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують його покарання судом не встановлені.

Відповідно до п. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, думку потерпілого ОСОБА_7 , який просив суд призначити покарання без позбавлення волі та потерпілого ОСОБА_8 , який поклався на розсуд суду, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді штрафу.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК, необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

В суді було встановлено, що порушення ПДР України, допущені обвинуваченим ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

Крім того, скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху.

Суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке також є обов`язковим згідно санкції статті, окрім того даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та протиправні дії обвинуваченого пов`язані з нехтуванням Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в наслідок чого є заподіяння тілесних ушкоджень особі.

Відповідно до ст. 128, 129 КПК України суд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні ухвалою суду від 29 листопада 2021 року до участі у кримінальному провадженні №12020040030001765 залучено у якості потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_8 , та у якості цивільного позивача ОСОБА_20 .

Прийнято до розгляду у кримінальному провадженні уточнену позовну заяву потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_21 , Моторне (транспортне) страхове бюро України, третя особа: ОСОБА_7 моральної та матеріальної шкоди.

Прийнято до розгляду у кримінальному провадженні позовну заяву потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду у розмірі 100, 000 (сто тисяч) гривень. (т1, а.с.126-151).

Прийнято до розгляду у кримінальному провадженні позовну заяву ОСОБА_20 про стягнення з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень , моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять) тисяч грн.; з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальну шкоду у розмірі 66 822 (шістдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн., 35 коп. (т1, а.с.152-159).

Потерпілим ОСОБА_8 , як цивільним позивачем було заявлено цивільний позов про стягнення на його користь матеріальної та моральної майнової шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4 , і Моторного (транспортного) страхового бюро України, а саме згідно позовних вимог просив стягнути: з Моторного (транспортного) страхового бюро України на його користь 130 000 (сто тридцять тисяч) гривень матеріальної шкоди. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 43 072, (сорок три тисячі сімдесят дві) 39 грн., матеріальної шкоди та стягнути з ОСОБА_4 , моральну шкоду у розмірі 50 000, (п`ятдесят тисяч) 00грн. (т1, а.с. 64-125).

У судовому засіданні цивільні позивачі ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та представник ОСОБА_22 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити на підставах викладених в позовних заявах.

Обвинувачений ОСОБА_23 та його захисник поклались на розсуд суду щодо задоволення позовних вимог.

Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України надіслав суду відзив на позовну заяву ОСОБА_20 , та просив відмовити у задоволенні позовних вимог тому як цивільний позивач ОСОБА_22 не зверталась з заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з чим МТСБУ не несе відповідальність за нанесену шкоду внаслідок ДТП. (т2, а.с.20-22).

Вирішуючи цивільно-правовий спір суд виходить з наступного:

Нормами, закріпленими в ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами ст. 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Як вбачається з додатків наданих ОСОБА_20 , до позовної заяви (т1, а.с.217-219) остання в порядку ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зверталась до МТСБУ із повідомленням про ДТП, так само як і позивач ОСОБА_8 , а тому суд задовольняє позовні вимоги цивільних позивачів до МТСБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті, яка передбачає, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Оскільки діями обвинуваченого ОСОБА_4 було завдано матеріальних збитків та суд також задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з нього на користь цивільних позивачів ОСОБА_8 , та ОСОБА_22 матеріальних збитків.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_4 , був порушений звичайний уклад життя потерпілого ОСОБА_7 , у зв`язку із заподіянням їм моральних страждань, після усвідомлення наслідків ДТП у зв`язку із тілесними ушкодженнями у нього продовжує залишатися почуття душевного болю, а тому суд приходить до висновку необхідність часткового задоволення позовних вимог у вигляді моральної шкоди у розмірі 25 000,00 (двадцяти п`яти) тисяч гривень, враховуючи пенсійний вік обвинуваченого його ставлення до вчиненого та матеріальний стан.

Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_8 , та ОСОБА_22 суд вважає за необхідне частково їх задовольнити, тому як цивільними позивачами частково обґрунтовано чому саме така сума є необхідною до стягнення та в чому взагалі полягали їх моральні страждання, а згідно п.п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, суд має з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, за яких обставин і якими діями вони завдані, ступінь вини заподіювача, яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі він оцінює пов`язані з ними втрати. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе частково задовольнити цивільні позови.

Запобіжний захід обвинуваченому суд не застосовує.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України судові витрати по справі за проведення експертиз слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 та стягнути в дохід держави.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

З огляду на вимоги ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту з цього майна.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді штрафу у розмірі 3 (трьох) тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51 000, 00 (п`ятдесят одна) тисяча гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 , р/р № НОМЕР_5 в AT«Укрсиббанк» ) 130 000,00 (сто тридцять тисяч) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 , р/р № НОМЕР_5 в AT«Укрсиббанк») 43 072, 39 (сорок три тисячі сімдесят дві) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 , р/р № НОМЕР_5 в AT«Укрсиббанк») 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення у вигляді 25, 000 (двадцяти п`яти тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдану матеріальну шкоду в розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131 на користь ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 завдану матеріальну шкоду в розмірі 66 822, 35 (шістдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (одержувач платежу УК у Чечел.р.м. Дніпра/Чечел.р./24060300; номер рахунку UA878999980313060115000004008; код ЄДРПОУ 37989253; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24060300; найменування коду бюджетної класифікації інші надходження;) витрати на проведення комплексної судово авто технічної та фототехнічної експертизи №19/104-9/2/1385/1386 від 25 листопада 2020 року у розмірі 1 307 гривні 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (одержувач платежу УК у Чечел.р.м. Дніпра/Чечел.р./24060300; номер рахунку UA878999980313060115000004008; код ЄДРПОУ 37989253; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації 24060300; найменування коду бюджетної класифікації інші надходження;) витрати на проведення комплексної судово авто технічної №19/104-9/2/1433 від 27 листопада 2020 року у розмірі 1 307 гривні 60 копійок.

Речові докази по кримінальному провадженню №12020040030001765, а саме: диск «Verbatim DVD-R 4,7 GB 120 min» - зберігати в матеріалах кримінального провадження (а.с.к.п.67).

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 24 вересня 2020 року на автомобіль «ЗАЗ 110380» державний номер НОМЕР_1 після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді від 24 вересня 2020 року на автомобіль «Део Ланос» державний номер НОМЕР_2 після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_20 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченому у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1