Рішення № 107120652, 04.11.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/6758/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/6758/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ в Полтавській області), в якому просить суд визнати протиправною відмову, оформлену рішенням від 08.06.2022 №916010177626, у здійсненні розрахунку пенсії за віком з 07.06.2022 на підставі статті 27, частин 1, 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто з 2019 по 2021 роки, зобов`язавши ГУПФ в Полтавській області здійснити відповідний розрахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.06.2022.

Мотивуючи заявлений позов, заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який вважає відсутніми підстави для застосування при обчисленні згідно зі ст. 27, ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону №1058 показника заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, який враховується при призначенні пенсій у 2022 році.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 29.08.2022 суд залучив до участі у справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - ГУПФ в м. Києві).

У наданому до суду відзиві на позов представник ГУПФ в Полтавській області просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість. Свою позицію мотивує відсутністю підстав для застосування при обчисленні згідно із Законом №1058 показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки. Вказує, що оскільки позивач з 2009 року є отримувачем пенсії, розрахунок пенсії здійснювався із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (пункт 4.3 статті 42 Прикінцевих положень Закону №1058), та проіндексований згідно вимогам частини 2 статті 42 Закону №1058, вказаний показник становить 6186,32 грн (а.с. 19-20).

У свою чергу представник ГУПФ в м. Києві також висловив заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 останній правомірно відмовлено у переході на пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з огляду на те, що такий перехід призведе до зменшення розміру пенсії (а.с. 50-52).

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУПФ в Полтавській області, де отримує пенсію за віком на підставі ст. 37 Закону України "Про державну службу".

07.06.2022 позивач звернулася до ГУПФ в Полтавській області із заявою встановленого зразка про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 30).

Рішенням ГУПФ у м. Києві від 08.06.2022 о/р № НОМЕР_1 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком у зв`язку зі зменшенням розміру пенсії (а.с. 32).

У зв`язку з цим 05.07.2022 до ГУПФ в Полтавській області надійшла заява ОСОБА_1 довільної форми в порядку Закону України "Про звернення громадян", в якій та просила здійснити розрахунок пенсії за віком на підставі статті 27, частини першої, другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2019-2021 роки (а.с. 46).

Листом ГУПФ в Полтавській області від 13.07.2022 №7794-6405/А-02/8-1600/22 заявницю поінформовано про те, що "...Оскільки Ви з 2009 є отримувачем пенсії, розрахунок пенсії здійснювався із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (п. 4.3 Прикінцевих положень Закону №1058), та проіндексований згідно з вимогами ч. 2 ст. 42 Закону №1058. Вказаний показник становить 6186,32 грн. Для застосування при обчисленні згідно Закону №1058 показника заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, який враховується при призначення пенсій у 2022 році, відсутні підстави".

Позивач, вважаючи мотиви відмови протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо призначення їй пенсії за віком за Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при переході з пенсії за спеціальним Законом України від 16.12.1993 №3723 "Про державну службу" із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки та сплати, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV).

Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" (за чинності якого позивачу призначено пенсію вперше) регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу.

Крім іншого вказаний Закон регулює й питання пенсійного забезпечення державних службовців.

Тому питання виплати пенсії за віком згідно із Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" не охоплюється Законом №1058-IV, а регулюється виключно Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", оскільки є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Як встановлено судом, отримуючи до 07.06.2022 пенсію за Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV.

Тож звертаючись до відповідача із заявою від 07.06.2022 про переведення на пенсію відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати (доходу) в Україні за три останні календарні роки, що передують року звернення позивача із заявою про призначення пенсії, а саме - за 2019, 2020, 2021 роки, ОСОБА_1 також вперше використала своє право на призначення пенсії згідно з даним Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Тобто частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до ст. 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.

Таким чином показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивачу вперше було призначено пенсію відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", який передбачає інші підстави та порядок обчислення і призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV у червні 2022 року позивач звернулася вперше.

З огляду на вищезазначене вказані положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії призначеної за іншим законом, зокрема за Законом України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.

У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.

Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.

Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (провадження №11-731апп18), які в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Як встановлено судом, позивач раніше не зверталася до відповідача із заявою щодо застосування до неї вказаної норми Закону, як і не зверталася щодо переведення на інший вид пенсії.

Позивач звернулася до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, оскільки отримувала, і до цього часу отримує, пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", що не заперечується відповідачами.

Оскільки звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV 07.06.2022 відбулося вперше, то застосування відповідачем у спірних відносинах ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV є безпідставним.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про те, що ГУПФ в м. Києві мав призначити пенсію позивачу згідно із Законом №1058-IV виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, тобто враховуючи показник середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення ГУПФ в м. Києві від 08.06.2022 о/р №916010177626 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ", яким позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком за Законом №1058-IV є необґрунтованим, оскільки прийняте без належної оцінки усталеної судової практики з цього питання.

Однак позовна заява не містить вимоги щодо скасування цього рішення, але очевидним є те, що без цього неможливо зобов`язати відповідача вчинити дії, про які просить позивач у позові. Тож на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України суд здійснює вихід за межі позовних вимог з метою ефективного захисту порушеного права позивача, у зв`язку з чим суд визнає протиправним рішення ГУПФ в м. Києві від 08.06.2022 о/р №916010177626 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " та скасовує його з цих підстав.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ГУПФ в м. Києві призначити з 07.06.2022 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019, 2020 та 2021 роки.

За викладених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача, з вини якого порушено право позивача, тобто з ГУПФ в м. Києві.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.06.2022 "Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 " о/р № НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) призначити з 07.06.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2019, 2020 та 2021 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун