Рішення № 107120650, 04.11.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4153/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4153/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19.04.2022 ОСОБА_1 направив до Полтавського окружного адміністративного суду позов, заявлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи в УТМР Лубенської районної ради з 21.04.1994 по 29.03.1996 та період роботи в УТМР Лубенської районної ради фірми "Сазан" з 01.04.1996 по 30.01.1998, зобов`язавши ГУПФ зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу означені періоди роботи.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, який відмовив у зарахуванні до трудового стажу періоди роботи, які підтверджуються записами трудової книжки.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві представник ГУПФ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на правомірність відмови у зарахуванні до трудового стажу період роботи в УТМР Лубенської районної ради з 21.04.1994 по 29.03.1996, оскільки у трудовій книжці виправлена дата наказу про прийняття на роботу, не зазначений номер наказу про звільнення з роботи. Записи про період роботи позивача в УТМР Лубенської районної ради фірми "Сазан" з 01.07.1996 по 30.01.1998 також містять виправлення дати прийняття на роботу та відсутні номери наказів про прийняття та звільнення з роботи. Вказує, що позивач не звертався до ГУПФ із заявою встановленої форми про перерахунок пенсії та не надавав документів, які підтверджують періоди роботи не враховані до трудового стажу (а.с. 19-21).

Розгляд справи, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 23.10.2019 перебуває на обліку у ГУПФ, де отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

16.12.2021 позивач звернувся до ГУПФ з вимогою надати офіційне пояснення щодо того, які роки його праці не увійшли до стажу і чому (а.с. 24).

У відповідь ГУПФ листом №731-15875/М-02/8-1600/22 від 13.01.2022 (а.с. 25) повідомило ОСОБА_1 про те, що ...оскільки записи 16-19 трудової книжки оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях від 17.08.1993 №110, до страхового стажу не враховано період роботи в УТМР Лубенської районної ради з 21.04.1994 по 29.03.1996 (виправлена дата наказу про прийняття на роботу; не зазначений номер наказу про звільнення з роботи); період роботи у УТМР Лубенської районної ради фірми "Сазан" з 01.07.1996 по 30.01.1998 (виправлена дата прийняття на роботу; не зазначені номери наказів про прийняття та звільнення з роботи). Згідно відмітки у заяві про призначення пенсії від 20.11.2019... було повідомлено про необхідність надання документів, які підтверджують вищевказані періоди роботи. На даний час документи щодо перерахунку пенсії не надавали.

Не погоджуючись із правомірністю підстав визначення страхового стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, оскільки і Закон №1058-IV і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.

Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами статті 24 Закону №1058-IV, крім іншого, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до статті 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням, виготовленням, постачанням і обліком, регулюються, зокрема, Кодексом законів про працю України, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" (надалі - Постанова №301), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110 (надалі - Інструкція №58).

Відповідно до п. 2.11, п. 2.13 Інструкції №58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім`я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Пунктом 2.6 Інструкції передбачено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з пунктом 2.9 Інструкції виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Так, зі змісту трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 6-9) суд з`ясував, що 21.04.1994 ОСОБА_1 прийнято на посаду продавця Лубенської районної ради УТМР, 29.03.1996 звільнено з посади продавця магазину у зв`язку з реорганізацією магазину, з 01.04.1996 прийнято на посаду директора підприємства Лубенської районної ради УТМР фірми "Сазан", а 30.01.1998 - звільнено з посади директора підприємства у зв`язку з реорганізацією фірми.

При цьому запис №16 містить ознаки виправлення дати наказу про прийняття на роботу, а запис №17 - не містить номеру наказу про звільнення з роботи, запис №18 - містить виправлення в даті прийняття на роботу та не відображає номер наказу, запис №19 - не містить номер наказу про звільнення з роботи.

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до п. 4 Постанови №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення періодів роботи до її страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Відтак, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а.

З урахуванням наведеного правового регулювання спірних правовідносин та усталеної судової практики, суд формулює висновок по суті спору, відповідно до якого позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення трудової книжки, а отже й не може бути обмежений управі врахування до трудового стажу періодів його роботи з 21.04.1994 по 29.03.1996 та з 01.04.1996 (а не 01.07.1996 як вважає відповідач) по 30.01.1998.

Трудова книжка позивача містить необхідні, хоча й не повні, записи, які дозволяють підтвердити факт його роботи у спірні періоди, а відтак є достатнім підтвердженням щодо зайнятості останнього за відповідними посадами.

Як визначено ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач був повідомлений про необхідність надання документів, які підтверджують вищезазначені періоди роботи, проте таких доказів до ГУПФ до цього часу не надав.

Надана позивачем довідка Лубенської районної організації УТМР №25 від 22.02.2022 (а.с. 11) не містить самодостатніх відомостей, які б могли підтвердити спірні періоди роботи позивача, оскільки вона сформована на підставі записів трудової книжки позивача, до пенсійного органу не надавалася, а тому до уваги судом не приймається.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу мають бути враховані до трудового стажу періоди його роботи з 21.04.1994 по 29.03.1996 та з 01.04.1996 по 30.01.1998.

Обираючи належний спосіб захисту, суд погоджується з обраним позивачем способом відновлення порушеного права шляхом зобов`язання ГУПФ зарахувати до трудового стажу періоди роботи ОСОБА_1 в УТМР Лубенської районної ради з 21.04.1994 по 29.03.1996 та період роботи в УТМР Лубенської районної ради фірми "Сазан" з 01.04.1996 по 30.01.1998, у зв`язку з чим задовольняє такі позовні вимогі зокрема і позов у цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, складає 100% сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи в УТМР Лубенської районної ради з 21.04.1994 по 29.03.1996 та період роботи в УТМР Лубенської районної ради фірми "Сазан" з 01.04.1996 по 30.01.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) зарахувати до трудового стажу періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в УТМР Лубенської районної ради з 21.04.1994 по 29.03.1996 та період роботи в УТМР Лубенської районної ради фірми "Сазан" з 01.04.1996 по 30.01.1998.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун