Рішення № 107120546, 04.11.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14484/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження у порядку загального позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст. 268-272 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови ВП №67592229 від 29.09.2022 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (надалі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про:

- визнання протиправною та скасування постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №67592229 від 29.09.2022 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення прийнята відповідачем протиправно, оскільки ГУ ПФУ виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року у справі №420/9654/21 в межах своїх повноважень, а саме: згідно рішення здійснено перерахунок та виплату пенсії, про що повідомлено відповідача. Виплата нарахованої пенсії за вислугу років позивачем не здійснена у повному обсязі у зв`язку з тим, що відсутні додаткові асигнування на виплату заборгованості. Невиконання судового рішення не може в даному випадку вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Ухвалою суду від 13.10.2022 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху, та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 2481,00 грн., або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України Про судовий збір підстав, що підтверджується належними письмовими доказами.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду 24.10.2022 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 13.10.2022 року.

Ухвалою від 28.10.2022 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №420/14484/22 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та призначив судове засідання на 04.11.2022 року.

Учасники справи в судове засідання, призначене на 04.11.2022 року не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином та завчасно, про причини неявки суд не сповістили.

Від представників позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними поясненнями та доказами.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження ВП №67592229, з примусового виконання вимог виконавчого листа №420/14484/22, виданого Одеським окружним адміністративним судом 27.10.2021 року про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням розмірів та видів грошового забезпечення, вказаних у Довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.01.2021р. №11/3846 про розмір грошовою забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019р., починаючи з 01.04.2019р., з урахуванням виплачених сум. Однак, покладені судом зобов`язання виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області частково, лише в частині проведення перерахунку пенсії. Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від обов`язку здійснити таку виплату. Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами. Здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі. Тому постанова про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області є правомірною, та не належить до скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року у справі №420/9654/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Адміністрації Державної прикордонної служби про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.04.2019 відповідно до Довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.01.2021р. №11/3846 про розмір грошовою забезпечення ОСОБА_1 , викладену в листі від 14.05.2021р. №7793-7616/З-02/8-1500/21;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням розмірів та видів грошового забезпечення, вказаних у Довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.01.2021р. №11/3846 про розмір грошовою забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019р., починаючи з 01.04.2019р., з урахуванням виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 12.10.2021 року.

13.10.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення у справі №420/9654/21 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2019 з урахуванням розмірів та видів грошового забезпечення, вказаних у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.01.2021 №11/3846 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2021 року становив 13231,75 грн.

Інформацію про виконання рішення по справі №420/9654/21 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень.

27.10.2021 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/9654/21.

25.11.2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 67592229 з виконання виконавчого листа № 420/9654/21, виданого Одеським окружним адміністративним судом 27.10.2021 р., про зобов`язання ГУ ПФУ Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, призначеної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням розмірів та видів грошового забезпечення, вказаних у Довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 25.01.2021р. №11/3846 про розмір грошовою забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019р., починаючи з 01.04.2019р., з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 67592229 від 25.11.2021 р. боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Позивач листом від 07.12.2021 р. № 1500-0405-5/154633 повідомив відповідача, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/9654/21 ОСОБА_1 13.10.2021 року проведено перерахунок пенсії. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 31.10.2020 в сумі 78150,70 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України.

29.09.2022 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання вимоги виконавчого документа, накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404- VIII від 02.06.2016 року Про виконавче провадження (далі - Закон №1404- VIII).

Відповідно до ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до вимог ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Приписами ч. 3 ст.18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №1404-VIII сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.8 ст.19 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону № 1404-VII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч.2 ст.63 Закону №1404-VIII).

Згідно ч.1 ст.75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, з вищевказаних норм вбачається, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Як вбачається з адміністративної справи, оскаржувану постанову державним виконавцем було винесено у зв`язку із невиконанням боржником виконавчого документа в повному обсязі, а саме за невиплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/9654/21 провело 13.10.2021 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, згідно з протоколом перерахунку пенсії. Після порахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 13231,75 грн.

Також листом позивач повідомив відповідача, що загальний розмір доплати по перерахунку за рішенням суду з 01.04.2019 року по 31.10.2020 року склав 78150,70 грн. та виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з Державного бюджету України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини першої статті 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом.

Позивач зазначив, що Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачено у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду (далі - програма 2506080). Головним розпорядником коштів Державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» по програмі 2506080 передбачено 195,3 млрд. грн. Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 №126, на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду передбачено 360 млн. грн. В бюджеті Головного управління на 2021 рік зі змінами на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачено 13,558 млн. грн. Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою надходження до боржника по 10.11.2019 року. Бюджет Головного управління, передбачений на 2021 рік для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, вичерпано.

Таким чином, вбачається, що фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного прризначення.

Судом встановлено, що позивачем внесено відомості щодо заборгованості за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 року у справі №420/9654/21 до "Реєстру судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в частині виплати грошових коштів ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 року по 31.10.2020 року через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не можна вважати невиконанням позивачем судового рішення без поважних причин.

Крім того, на думку суду, накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області за невиконання судового рішення за встановлених судом обставин жодним чином не захищає право пенсіонера на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України у постановах від 30.06.2015 року у справі №21-1044а15, від 03.11.2015 року у справі №21-1044а15№21-5099а15, від 02.02.2016 року у справі №825/3715/14, а також висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.06.2018 року у справі №757/29541/14-а.

Вказані висновки Верховного Суду, в силу ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин при розгляді адміністративної справи 420/14484/22.

Суд зауважує, що обставини, які повідомило ГУ ПФУ, в своїй сукупності свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а власне відсутністю фінансуванням витрат на виплату цих пенсій.

Тому в даному випадку, позивач не мав об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки коштів з Державного бюджету на виплату пенсії стягувачу передбачених бюджетом на 2021 рік не вистачило.

Тож у контексті обставин даної справи не можна дійти висновку, що позивачем не були перераховані означені кошти без поважних причин.

Аналогічна позиція висловлена постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18.

Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об`єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 18.06.2019 року №826/721/16.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб`єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна,83, м. Одеса, 65107) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул.. Розумовська буд.37, м. Одеса, 65091),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною та скасування постанови ВП №67592229 від 29.09.2022 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №67592229 від 29.09.2022 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.11.2022 року.

Суддя Г. В. Лебедєва