Рішення № 107119250, 02.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року Справа № 160/14486/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.09.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.05.2022 року у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням віку ОСОБА_1 , яка оформлена у вигляді Рішення про відмову в призначенні пенсії від 31.05.2022 року №046050012881;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області: - зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи період роботи з 04.10.1989 року по 31.12.1997 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання». Зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи: з 10.07.1984 року по 15.08.1984 року - на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання в Єнакіївському ордену Трудового Червоного Знамені металургійного заводу в період практики, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року - на посаді слюсаря з металургійного устаткування обмжимного цеху у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод», з 05.09.1986 по 25.09.1989 року - на посаді майстра з ремонту обладнання у вуглезбагачувальному цеху в Єнакіївському коксохімічному заводі, з 10.05.1993 по 15.09.1997 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання», з 23.09.2016 року по 16.03.2017 року - на посаді слюсаря-ремонтника дільниці ремонту котельного і енергетичного устаткування металургійного виробництва цеху ремонту металургійного устаткування у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод», з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року - на посаді механіка дільниці виробничої дільниці подрібнення сировини та шихтування у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», з 23 травня 2022 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: з 23 травня 2022 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020 та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, рішенням відповідача-2 було відмовлено у призначенні пенсії, так як позивач не досяг пенсійного віку відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вказано, що аналіз наданих документів показує, що пільгові довідки від 25.10.2021 року №01/2-203 (за період роботи з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року), від 18.10.2021 року №26100/10675 (за періоди з 10.07.1984 року по 15.08.1984 року, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року, з 19.05.2015 року по 30.06.2015 року, з 01.07.2015 року по 16.03.2017 року) не підлягають зарахуванню до спеціального стажу оскільки видані підприємством з території, яка непідконтрольна українській владі та не підлягає реєстрації та виконанню. Довідки від 29.09.2021 року №01/А-6 (за період роботи з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року, №01/А-8 також до розрахунку не взято. Довідка від 11.05.2022 року №218/2 потребує уточнення, оскільки відсутні дані що підтверджують право підпису. Позивач вважає вказану відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

27.09.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.10.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувана відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнята правомірно та у відповідності вимогам чинного законодавства, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, а надані відповідачем довідки не відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

19.10.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувана рішення прийнято за принципом екстариторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Також, вказано що позивачем не підтверджено пільговий стаж роботи, а надані відповідачем довідки не відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 07.04.2022 року ОСОБА_1 виповнилось 57 років.

07.04.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання документів для визначення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

14.04.2022 року позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області лист «Про розпит звернення» №11119-8583/В-01/8-0400/22 , згідно якого Позивача б' повідомлено, що з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролю українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України не функціонують. Тому будь-які звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані з території, які непідконтрольні органам державної влади, тимчасово не підлягають виконанню. Таким чином, згідно наданих довідок, які надав позивач, на теперішній час немає законних підстав, оскільки вони видані підприємствами, які не контролюються українською владою. Повернутися до зазначеного питання буде можливо лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.

23.05.2022 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком через портал електронних послуг Пенсійного фонду України.

До заяви були додані паспорт, РНКОПП, довідки від 10.04.2019 року №1240-5000106478 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, диплом НОМЕР_1 , трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток НОМЕР_3 , архівну довідку №01/А-6 від 29.09.2021 року, №01/А-8 від 29.09.2021 року з наказами про прийняття та звільнення з роботи, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №26100/10675 від 18.10.2021 року, виписку з наказів про підсумки атестації робочих місць за умовами праці №26100/10674 від 18.10.2021 року, довідку №36 від 22.10.2021 року, довідку №01/2-2023 від 25.10.2021 року, наказ від 07.06.1994 року №47 «а» з переліком, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній вих. №218/2 від 11.05.2022 року, витягу з наказів №947 від 20.07.2015 року, №1046 від 20.07.2020 року та №1182 від 23.07.2021 року «ПІВНГЗК» «Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці на комбінаті», розпорядження від 30.04.2021 року №1б5к, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, заяву про виплату пенсії або грошової допомоги.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 31.05.2022 року №046050012881 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-V111 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» окремі райони, міста, селища і села Донецької і Луганської областей визнані тимчасово окупованими територіями. Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 3 ст. 9 зазначеного Закону, є недійсним і не створює правових наслідків. Враховуючи наведене, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню. Аналіз наданих документів показує, що пільгові довідки від 25.10.2021 року №01/2-203 (за період роботи з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року), від 18.10.2021 року №26100/10675 (за період роботи з 10.07.1984 по 15.08.1984 року, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року, з 19.05.2015 року по 30.06.2015 року, з 01.07.2015 року по 16.03.2017 року), не підлягають зарахуванню до спеціального стажу, оскільки видані підприємством з території, яка не підконтрольна українській владі та не підлягає реєстрації та виконанню. Довідки від 29.09.2021 року№01/А-6 (за період роботи з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року) також до розрахунку не взято. Довідка від 11.05.2022 року №218/2 потребує уточнення, оскільки відсутні дані, які підтверджують право підпису А. В. Щербак (директор з персоналу та соціальних питань).

Загальний страховий стаж заявника становить 29 років 04 місяці 06 днів. Згідно наданих документів відсутня підстава враховувати пільговий стаж. Пільговий стаж (Список №2), врахований згідно довідки ОК-5. становить 2 роки 04 місяці 17 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.

Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст.12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.

Згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон 1788) та ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Так, пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

З матеріалів справи вбачається, що відомості трудової книжки позивача НОМЕР_2 містять відомості, зокрема спірні періоди роботи позивача:

- з 10.07.1984 року по 15.08.1984 року - на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання в Єнакіївському ордену Трудового Червоного Знамені металургійного заводу в період практики (розпорядження про призначення №1069 від 02.07.1984 року, розпорядження про звільнення №1824 від 15.08.1984 року);

- з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року - на посаді слюсаря з металургійного устаткування обмжимного цеху у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод» (наказ про призначення №913 від 12.06.1985 року, наказ про звільнення №1385 від 06.08.1985 року)

- з 05.09.1986 по 25.09.1989 року - на посаді майстра з ремонту обладнання у вуглезбагачувальному цеху в Єнакіївському коксохімічному заводі (наказ про призначення №393 від 05.09.1986 року, наказ про звільнення №373 від 25.09.1989 року);

з 10.05.1993 по 15.09.1997 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання», з 23.09.2016 року по 16.03.2017 року - на посаді слюсаря-ремонтника дільниці ремонту котельного і енергетичного устаткування металургійного виробництва цеху ремонту металургійного устаткування у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод»,

- з 04.10.1989 року по 31.12.1997 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання» (наказ про призначення №451-к від 04.10.1989 року, наказ про звільнення №376п від 11.02.1999 року);

- з 04.02.1999 року по 02.09.2011 року працював на посаді механіка дільниці з ремонту машин та механізмів цеху ремонту та металургійного обладнання, з 01.06.2006 на посаді механіка дільниці з ремонту машин і механізмів цеху ремонту технологічного обладнання, у Єнакіївському металургійному заводі (наказ про призначення №11-п від 27.01.1999 року, наказ про звільнення №460-л від 02.09.2011 року);

- з 15.09.2011 року по 26.07.2012 року працював на посаді начальника дільниці в ТОВ «Індустріальні технології» (наказ про призначення №57-к від 15.09.2011 року, наказ про звільнення №54-к від 26.07.2012 року);

- з 27.08.2012 року по 27.08.2013 року працював майстром виробничого навчання у Єнакіївському професійному ліцеї (наказ про призначення №91-к від 27.08.2012 року, наказ про звільнення №98-к/тр від 27.08.2013 року);

- з 01.10.2013 року по 20.11.2013 року працював на посаді механіка по кранам в ТОВ «УКРДОМНАРЕМОНТ» (наказ про призначення №317-к від 01.11.2013 року, наказ про звільнення №366-к від 20.11.2013 року);

- з 02.01.2014 року по 31.12.2014 року працював на посаді начальника ремонтно-будівельної дільниці у ТОВ «ТехнокомВ» (наказ про призначення №1-К від 02.01.2014 року, наказ про звільнення №29-К від 31.12.2014 року)

- з 19.05.2015 року по 16.03.2017 року працював на посаді слюсаря-ремонтника дільниці ремонту котельного і енергетичного устаткування металургійного виробництва цеху ремонту металургійного устаткування в ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» (наказ про призначення №96 від 19.05.2015 року, наказ про звільнення №1026 від 16.03.2017 року);

- з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року - на посаді механіка дільниці виробничої дільниці подрібнення сировини та шихтування у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (наказ про призначення №355 від 02.05.209 року).

У оскаржуваному рішенні відповідач-2 вказав про неможливість для зарахування до пільгового стажу вищевказані періоди роботи позивача, у зв`язку з тим що надані уточнюючі довідки видані підприємством на непідконтрольній території.

При цьому, суд зазначає, що у відповіді відповідача відсутні будь-які посилання щодо невідповідності даних щодо вказаних періодів, зазначених у трудовій книжці, помилок у їх оформленні, а лише вказано, на невідповідність уточнюючих довідок.

Суд звертає увагу, що зазначені записи в трудовій книжці позивача чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином. Даний факт відповідачами не оспорюється, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для подання позивачем уточнюючої довідки.

Водночас, суд звертає увагу, що здійснення перевірки довідок, пенсійним фондом здійснюється лише у разі відсутності записів у трудовій книжці. Натомість, періоди роботи належним чином зафіксовані у трудовій книжці позивача.

Крім того, вказані професії позивача включені до Списку № 2, що затверджений постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, від 16.01.2003 №36, від 24.06.2016 р. № 461 та відносяться до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженого постановою КМУ від 31.03.1994 № 202.

Також слід наголосити, що ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової книжки, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Також, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої внесені такі відомості.

Таким чином, суд наголошує, що позивач не несе відповідальність за порушення третіми особами вимог ведення трудових книжок. Формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Також, суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Таким чином, судом встановлено, що в трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином. Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу позивача у спірні періоди, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового стажу позивача.

Суд, оцінюючи допустимість трудової книжки позивача, як доказу в підтвердження його страхового стажу, враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки позивача чи записів у ній вимогам чинного законодавства.

Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Натомість, відповідач не здійснював ніяких запитів на підтвердження спірних періодів роботи позивача та не надав доказів які б ставили під сумнів дійсність внесених записів до трудової книжки.

Щодо не прийняття відповідачем до розгляду довідок наданих позивачем, оскільки останні видані органом, який непідконтрольні українській владі, суд зазначає наступне.

Відповідачем-2 у оскаржуваному рішенні вказано, що аналіз наданих документів показує, що пільгові довідки від 25.10.2021 року №01/2-203 (за період роботи з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року), від 18.10.2021 року №26100/10675 (за період роботи з 10.07.194 по 15.08.1984 року, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року, з 19.05.2015 року по 30.06.2015 року, з 01.07.2015 року по 16.03.2017 року), не підлягають зарахуванню до спеціального стажу, оскільки видані підприємством з території, яка не підконтрольна українській владі та не підлягає реєстрації та виконанню. Довідки від 29.09.2021 року№01/А-6 (за період роботи з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року) також до розрахунку не взято.

Так, позивачем було надано відповідачу уточнюючі довідки від 25.10.2021 року №01/2-203, від 18.10.2021 року №26100/10675 та від 29.09.2021 року№01/А-6.

Згідно довідки №01/2-203 від 25.10.2021 року (уточнюючої характер роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії), у період з 10.05.1993 року по 15.09.1997 року (4 роки 4 місяці 5 днів) ОСОБА_1 працював на посаді передбаченій Списком №2, розділ ІІІ «Металургійне виробництво» (чорні метали), підрозділами 1,2,3» затверджені постановою КМУ від 11.03.1994 року №162.

Відповідно до довідки від 18.10.2021 року №26100/10675 уточнюючої характер роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, позивач з 10.07.1984 року по 15.08.1984 року виконував роботу, що дає право на пільгову пенсію по професії слюсар по ремонту металургійного обладнання цеху, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року виконував роботу, що дає право на пільгову пенсію по професії слюсар по ремонту металургійного обладнання цеху, з 19.05.2015 року по 30.06.2015 року виконував роботу, що дає право на пільгову пенсію по професії слюсар-ремонтник дільниці ремонту котельного та енергетичного обладнання металургійного виробництва цеху ремонту металургійного обладнання, з 01.07.2015 року по 16.03.2017 року виконував роботу, що дає право на пільгову пенсію по професії майстер з ремонту металургійного обладнання дільниці ремонту котельного та енергетичного обладнання металургійного виробництва цеху ремонту металургійного обладнання.

Згідно з довідкою №01/А-6 від 29.09.2021 року позивач з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року працював у ПАТ «Єнакіївський коксохімічний завод» у вуглезбагачувальному цеху майстром з ремонту обладнання.

Слід зазначити, що в межах даної справи суд досліджує правомірність неприйняття відповідачем вказаних довідок на підставі того, що вони були видані органом, що знаходиться на непідконтрольній території України.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Як вбачається з наданих позивачем довідок, вони видані ТОВ «Трест Донбассремонт», адміністрацією міста Донецьк та Єнакіївським кокосохімом м.Єнікієво тобто видані на тимчасово окупованій території України, а саме у м.Донецьк та м.Єнакієво, яке включене до Переліку територій на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Внаслідок чого, враховуючи частини 1 та 3 статті 9 вищезазначеного Закону вказані документи є недійсними і не створюють правових наслідків.

Разом з тим, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Отже, надання позивачу довідок, які підтверджують стаж роботи установою, яка знаходиться на непідконтрольній українській владі території не може бути підставою для відмови йому у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17.

Враховуючи викладене, у зв`язку із наявністю відповідних записів у трудовій книжці позивача, суд дійшов висновку про те, що відповідачем-2 протиправно було відмовлено позивачу у призначенні пенсії з підстав незарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи позивача відповідно до наданих довідок від 25.10.2021 року №01/2-203 (за період роботи з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року), від 18.10.2021 року №26100/10675 (за період роботи з 10.07.194 по 15.08.1984 року, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року, з 19.05.2015 року по 30.06.2015 року, з 01.07.2015 року по 16.03.2017 року) та від 29.09.2021 року№01/А-6 (за період роботи з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року)

Щодо незарахування позивачу періоду роботи позивача з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року, суд зазначає наступне.

Так, у оскаржуваному рішенні відповідачем-2 вказано про незарахування вказаного періоду оскільки довідка від 11.05.2022 №218/2 потребує уточнення, оскільки відсутні дані що підтверджують право підпису.

Так, судом встановлено, що довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №218/2 від 11.05.2022 року визначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у ПРАТ «ПІВНГЗК» на посадах передбачених Списком №1 розділом II працівники, розділом II підрозділом 2 Загальні професії, затверджених Постановою КМУ №461 від 24.06.2016 року у періоди з 03.05.2019 року по 25.05.2020 року механіком дільниці виробничої дільниці подрібнення сировини та шихтування цеху по виробництву обкотишів №1, з 26.05.2020 року по 01.04.2021 року механіком дільниці механслужби цеху по виробництву обкотишів №1, з 05.05.2021 року по 18.11.2021 року виконував обов`язки слюсаря-ремонтника дільниці №6 з планово-попереджувальних ремонтів цеху сервісного обслуговування, з 19.11.2021 року по 30.04.2022 року слюсарем ремонтником дільниці №6 з планово-попереджувальних ремонтів цеху сервісного обслуговування.

Подана позивачем довідка засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов`язкові відомості та підстави для її видачі з посиланням на первинні документи.

Отже, відповідачем-2 при зверненні позивача необґрунтовано не враховано довідку, надану позивачем на підтвердження пільгового стажу, оскільки така безпосередньо впливають на реалізацію конституційного права позивача на соціальний захист, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача-2 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення в частині відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням Рішення Конституційного суду № 1-5/2018(746/15) від 23 січня 2020 р.№ 1-р/2020, суд зазначає, що оскаржуване рішення відповідача-2 не містить посилань на відмову позивачу у призначенні пенсії з огляду не його вік, а вказано як підставу для відмови відсутність необхідного пільгового стажу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог в частині зарахування до загального страхового стажу роботи період роботи з 04.10.1989 року по 31.12.1997 року суд також зазначає, що оскаржуване рішення та матеріали справи не містять відмови відповідачів у зарахуванні вказаного періоду роботи до загального стажу позивача, а тому позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Щодо вимог в частині зобов`язання зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи: з 10.07.1984 року по 15.08.1984 року - на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання в Єнакіївському ордену Трудового Червоного Знамені металургійного заводу в період практики, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року - на посаді слюсаря з металургійного устаткування обмжимного цеху у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод», з 05.09.1986 по 25.09.1989 року - на посаді майстра з ремонту обладнання у вуглезбагачувальному цеху в Єнакіївському коксохімічному заводі, з 10.05.1993 по 15.09.1997 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання», з 23.09.2016 року по 16.03.2017 року - на посаді слюсаря-ремонтника дільниці ремонту котельного і енергетичного устаткування металургійного виробництва цеху ремонту металургійного устаткування у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод», з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року - на посаді механіка дільниці виробничої дільниці подрібнення сировини та шихтування у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», з 23 травня 2022 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Так, в оскаржуваному рішенні вказано про незарахування періодів роботи відповідно до довідок від 25.10.2021 року №01/2-203 (за період роботи з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року), від 18.10.2021 року №26100/10675 (за період роботи з 10.07.1984 по 15.08.1984 року, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року, з 19.05.2015 року по 30.06.2015 року, з 01.07.2015 року по 16.03.2017 року) та від 29.09.2021 року№01/А-6 (за період роботи з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року) та від 11.05.2022 року №218/2 (період роботи з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу по списку №2 період роботи позивача з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання», з 10.07.1984 по 15.08.1984 року - на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання в Єнакіївському ордену Трудового Червоного Знамені металургійного заводу в період практики, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року - на посаді слюсаря з металургійного устаткування обмжимного цеху у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод», з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року - на посаді майстра з ремонту обладнання у вуглезбагачувальному цеху в Єнакіївському коксохімічному заводі, з 19.05.2015 року по 16.03.2017 року - на посаді слюсаря-ремонтника дільниці ремонту котельного і енергетичного устаткування металургійного виробництва цеху ремонту металургійного устаткування в ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» та з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року - на посаді механіка дільниці виробничої дільниці подрібнення сировини та шихтування у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Щодо вимог про зобов`язання відповідача-1 призначити, нарахувати та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №4203-5507-8468-9489 від 13.09.2022 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково а оскаржуване рішення прийнято, саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 496,20 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (36014, м.Полтава, вул.Соборності, буд.66, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №046050012881 від 31.05.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 зарахувати до пільгового стажу по списку №2 період роботи: з 04.10.1989 року по 03.02.1999 року - на посадах механіка дільниці та в.о. головного механіка в Єнакіївському спеціалізованому управлінні тресту «Донбасдомнаремонт по ремонту металургійних печей та обладнання», з 10.07.1984 по 15.08.1984 року - на посаді слюсаря по ремонту металургійного обладнання в Єнакіївському ордену Трудового Червоного Знамені металургійного заводу в період практики, з 17.06.1985 року по 08.08.1985 року - на посаді слюсаря з металургійного устаткування обмжимного цеху у ПРАТ «Єнакіївський металургійний завод», з 05.09.1986 року по 25.09.1989 року - на посаді майстра з ремонту обладнання у вуглезбагачувальному цеху в Єнакіївському коксохімічному заводі, з 19.05.2015 року по 16.03.2017 року - на посаді слюсаря-ремонтника дільниці ремонту котельного і енергетичного устаткування металургійного виробництва цеху ремонту металургійного устаткування в ПАТ «Єнакіївський металургійний завод» та з 03.05.2019 року по 30.04.2022 року - на посаді механіка дільниці виробничої дільниці подрібнення сировини та шихтування у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.05.2022 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв