Рішення № 107119083, 04.11.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року ЛуцькСправа № 140/5872/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною відмову в оформленні та поданні до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ); зобов`язання оформити та подати до ГУ ПФУ у Волинській області документи для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 12 листопада 2018 року визнаний особою з інвалідністю 3 групи від захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, та наказом начальника 6 прикордонного загону від 18 жовтня 2018 року №494-ос був звільнений з військової служби у запас за станом здоров`я. З цього часу перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності. Позивач звернувся до відповідача із заявою про підготовку та надсилання до ГУ ПФУ у Волинській області подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закон №2262-ХІІ. Однак відповідач листом від 25 серпня 2022 року повідомив про відмову у вчиненні дій, вказаних у заяві, з підстав відсутності необхідної вислуги років у календарному обчисленні, а отже і права на призначення пенсії за вислугу років.

Зазначену відмову позивач вважає протиправною та такою, що порушує його законні права на соціальний захист, оскільки станом на 19 жовтня 2018 року загальна вислуга становить 24 роки 11 місяців 23 дні, з них календарна вислуга - 18 років 04 місяці 04 дні, а пільгова - 06 років 07 місяці 19 днів. Також, на думку позивача, оцінка наявності (відсутності) права на зазначений вид пенсії могла бути надана лише органом, який призначає пенсії, на підставі документів, в направленні яких до цього органу йому було фактично відмовлено, а тому відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та по суті вирішив за орган, який призначає пенсії, питання щодо наявності або відсутності у нього права на призначення пенсії за вислугу років.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 12 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив (а.с.27-30). В обґрунтування цієї позиції вказав, що станом на 19 жовтня 2018 року вислуга років позивача на військовій службі в календарному обчисленні становить лише 18 років 04 місяці 04 дні, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ. Відповідач зазначив, що для отримання права на призначення пенсії відповідно до положень Закону №2262-ХІІ обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років. Законом №2262-ХІІ чітко визначені умови призначення пенсій за вислугу років та зазначено, що пенсія за вислугу років призначається незалежно від віку, якщо особа звільнена зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення має вислугу 24 календарних роки і більше.

З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив позивач покликається на необґрунтованість та помилковість доводів відповідача (а.с.36-37).

У поясненнях на позовну заява третя особа ГУ ПФУ у Волинській області заперечила проти задоволення позову у зв`язку із відсутністю правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років, календарна вислуга років якого становить 18 років 04 місяців 04 дні. Для визначення права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі, а до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчислення Законом №2262-ХІІ не передбачено (а.с.21-23).

Інші заяви по суті справи від учасників справи не надходили.

Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

Наказом начальника 6 прикордонного загону від 19 жовтня 2018 року №495-ос «Про особовий склад» старшого прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії кулеметника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » І категорії (тип Б), звільненого з військової служби в запас наказом начальника 6 прикордонного загону від 18 жовтня 2018 року №494-ос за підпунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини п`ятоїстатті 26 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ), виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення. Вислуга років станом на 19 жовтня 2018 року становить: календарна 18 років 04 місяці 04 дні, пільгова 6 років 07 місяців 19 днів, всього 24 роки 11 місяців 23 дні (а.с.11).

Не є спірною та обставина, що у зв`язку з встановленням позивачу у листопаді 2018 року третьої групи інвалідності Адміністрація Державної прикордонної служби України надіслала до ГУ ПФУ у Волинській області подання від 07 лютого 2019 року №11/ПВ-8252 про призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності та інші документи, необхідні для призначення такої пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.12).

03 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою про підготовку та надіслання до ГУ ПФУ у Волинській області подання для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Листом від 25 серпня 2022 року №11/В-6558-10813 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача про відсутність підстав для підготовки та надсилання до ГУ ПФУ у Волинській області нового подання та інших документів для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що станом на день звільнення зі служби 19 жовтня 2018 року - його вислуга років на військовій службі у календарному обчисленні становить лише 18 років 04 місяці 10 днів, що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років, встановленим пунктом «а»статті 12 Закону №2262-ХІІ(а.с.13-14).

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо оформлення та подання до ГУ ПФУ у Волинській області документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ІІ, позивач звернувся із цим позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон №661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Статтею 25 Закону №661-IV визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до пункту «в» статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

Пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 (зі змінами), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються військова служба в Державній прикордонній службі.

Відповідно до пункту «в» пункту 3 Порядку №393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяці: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється на пільгових умовах - один місяць служби за півтора місяця.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №620/940/19.

У справі, що розглядається, станом на день звільнення 19 жовтня 2018 року зі служби вислуга років позивача в календарному обчисленні становить 18 років 04 місяці 04 дні, проте в нього наявний і пільговий стаж (06 років 07 місяців 19 днів), тобто на день звільнення позивач має вислугу більше 24 років.

У свою чергу питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулюється Порядком подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Пунктом 12 Порядку №3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Проте суд наголошує, що вказаний алгоритм дій уповноваженого структурного підрозділу щодо підготови і направлення документів для призначення пенсії особі, яка звернулася, передбачено у випадку звернення особи за призначенням пенсії за вислугу років чи по інвалідності відповідно до норм Закону №2262-ХІІ. При цьому власна позиція щодо наявності чи відсутності підстав для призначення, зокрема, пенсії за вислугу років може бути висловлена уповноваженим органом у поданні, яке він зобов`язаний направити разом з іншими документами до пенсійного органу, до компетенції якого й належить прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії.

Статтею 10 Закону №2262-XII визначено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Також згідно зі статтею 49 Закону №2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи суд встановив, що після звільнення 19 жовтня 2018 року зі служби за станом здоров`я та встановлення третьої групи інвалідності ОСОБА_1 звертався до ГУ ПФУ у Волинській області через уповноважений структурний підрозділ (Адміністрацію Державної прикордонної служби України) із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Відповідач у справі (орган, у якому проходив службу позивач) підготував необхідні документи та скерував заяву позивача разом із поданням про призначення пенсії та відповідними пакетом документів до територіального органу Пенсійного фонду України. Форма подання про призначення пенсії, визначена додатком 2 до Порядку №3-1, містить розрахунок вислуги років на пенсію.

ГУ ПФУ у Волинській області за результатом розгляду поданих документів прийняло рішення та призначило з ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, що не заперечується сторонами у справі.

Отже, на момент звернення до відповідача у серпні 2022 року із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ позивач отримував пенсію по інвалідності за нормами цього ж закону.

Оцінюючи обставини справи в частині звернення позивача за призначенням пенсії за вислугу років, суд дійшов висновку, що у цьому випадку буде мати місце не призначення пенсії за вислугу років, а перехід з одного виду пенсії на інший - з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

Поряд з тим відповідно до пункту 4 Порядку №3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Згідно з пунктом 18 Порядку №3-1 рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Аналіз норм Закону №2262-XII та Порядку №3-1 дає підстави для висновку, що заяву про призначення пенсії за Законом №2262-XII (вид пенсії вибирає заявник) особа, що звільняється зі служби, подає до управління Пенсійного фонду України через уповноважений структурний підрозділ відомства, в якому вона проходила військову службу. Уповноваженими органами, які призначають, виплачують, здійснюють перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший, відповідно до Закону №2262-XII є органи Пенсійного фонду України.

Після призначення пенсії особа має право звернутися про зміну виду пенсійного забезпечення. У такому випадку заявник повинен звертатися безпосередньо до відповідного органу Пенсійного фонду України, що чітко визначено нормами пункту 4 Порядку №3-1.

Таким чином, звернення позивача до Адміністрації Державної прикордонної служби України суд вважає безпідставним з огляду на те, що Адміністрації Державної прикордонної служби України як уповноважений структурний підрозділ вже скеровувала пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 до територіального органу Пенсійного фонду України, а зміна виду пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) відбувається шляхом безпосереднього звернення пенсіонера до органу Пенсійного фонду України за місцем проживання, а не до уповноваженого структурного підрозділу.

Тому для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років позивачу слід звернутися із відповідною заявою саме до ГУ ПФУ у Волинській області.

Таким чином, дії щодо надання оцінки наявності чи відсутності підстав у позивача для отримання пенсії за вислугу років хоч і були вчинені відповідачем з порушенням передбаченої Порядком №3-1 процедури, проте не порушили прав позивача на отримання такої пенсії, оскільки вказаним порядком передбачено звернення особи безпосередньо до пенсійного органу із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший і саме цей орган, а не відповідач, вирішуватиме питання про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років.

З огляду на викладене вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача в частині відмови підготувати та направити необхідні документи до пенсійного органу для призначення пенсії за вислугу років, зобов`язання вчинити такі дії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 00034039), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк