Рішення № 107119031, 03.11.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 листопада 2022 р. Справа № 120/6712/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач або Головне управління), у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №024950004533 від 05.07.2022;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 01.09.2020 згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до загального стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності як фізична особа - підприємець з 13.11.1998 по 13.11.2019.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 024950004533 від 05.07.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 25.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (ст. 262 КАС України). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

15.09.2022 представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України 14.09.2021.

Зазначена заява була подана через систему Веб-портал, із приміткою «допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами». До заяви позивачем долучено уточнюючу довідку від 14.09.2021 №1206/02-32-50-02-09, видану Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, згідно якої позивач перебуває на податковому обліку Головному управлінні ДПС у Вінницькій області з 13.11.1998 по 13.11.2019, із зазначенням системи оподаткування.

З цього приводу відповідач зауважує, що раніше, рішенням Головного управління від 03.07.2021 №024950004533 позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Таким чином, оскільки позивачу не призначена пенсія, то здійснити допризначення неможливо.

Надалі рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/19914/21-а було зобов`язано повторно розглянути зазначену заяву ОСОБА_1 від 14.09.2021 з урахуванням висновків суду.

Відтак, за результатами розгляду зазначеної заяви на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/19914/21-а, Головним управлінням прийнято рішення №024950004533 від 05.07.2022 про відмову у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу. Страховий стаж склав 25 років 10 місяців 3 дні, чого недостатньо для призначення пенсії.

Щодо вимоги призначити пенсію з 01.09.2020 відповідач зазначає таке.

Вперше позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком 01.09.2020. За результатами розгляду заяви від 01.09.2020 було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії від 01.09.2020.

Зазначене рішення оскаржувалося позивачем, за результатами розгляду було винесено рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.06.2021 у справі №120/1322/21-а, за яким було зобов`язано Головне управління зарахувати до страхового стажу періоду роботи з 23.09.1985 по 05.01.1998.

Відповідач звертає увагу суду на те, що питання про зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності з 13.11.1998 по 13.11.2019 на розгляд суду у справі №120/1322/21-а не виносилося.

Більше того, довідка від 14.09.2021 №1206/02-32-50-02-09, що видана Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, яка містить інформацію про спірні періоди страхового стажу, який просить зарахувати позивач для призначення йому пенсії у справі №120/6712/22, подана до Головного управління лише 14.09.2021.

Тобто, на думку відповідача, відсутні будь-які правові (матеріальні чи процесуальні) підстави для призначення пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2020.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступне.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 120/19914/21-а адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 024950004533 від 17 вересня 2021 року про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 вересня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи. В решті позовних вимог відмовлено.

14.09.2021 позивач подав до відповідача заяву про призначення пенсії за віком через систему Веб-портал, із приміткою «допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами».

До заяви позивачем долучено уточнюючу довідку від 14.09.2021 №1206/02-32-50-02-09, видану Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, згідно якої позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Вінницькій області з 13.11.1998 по 13.11.2019, із зазначенням системи оподаткування.

На момент подання вказаної заяви вік позивача 60 років.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом № 5724-5620/Б-02/8-0200/22 від 15.07.2022 повідомив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 120/19914/21-а Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком та прийнято рішення № 024950004533 від 05.07.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком, з огляду на відсутність необхідного страхового стажу 27 років.

Зокрема, у рішенні вказано, що необхідний страховий стаж особи, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 27 років.

До страхового стажу позивача відповідно довідки Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.09.2021 №1206/02-32-50-02-09 зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування з 01.01.2000 по 31.03.2000.

До страхового стажу не зараховано періоди підприємницької діяльності:

з 13.11.1998 по 31.12.1999 тому що відсутня інформація про систему оподаткування, з застосуванням якої здійснювалася підприємницька діяльність, а також відсутні дані за зазначений період в індивідуальних відомостях про застраховану особу;

з 01.04.2000 по 31.12.2003 оскільки позивач здійснював підприємницьку діяльність з застосуванням загальної системи оподаткування (загальної системи), проте в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані за цей період, також відсутні будь-які інші документи про сплату страхових внесків;

з 01.01.2004, оскільки відсутні дані в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

З урахуванням наведеного, страховий стаж склав 25 років 10 місяців 3 дні, чого недостатньо для призначення пенсії.

Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), який, згідно з преамбулою, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 Закон № 1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

За приписами частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Відповідно до пункту 3-1 розділу ХV (Прикінцеві положення) Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди:

1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1 (далі Порядок № 22-1).

Так, відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі сервісний центр).

З аналізу наведених норм вбачається, що Порядок № 22-1 встановлює чіткий перелік заяв, які подаються заявником до пенсійного органу. Більше того, вказаним Порядком затверджено і бланки таких заяв.

Крім того, заявники можуть звернутися як особисто до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, так і шляхом подання заяви через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу третього підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Згідно із пунктом 4 Порядку №637 періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

При вирішенні даного спору суд враховує, що фізична особа-підприємець перебував на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області з 13.11.1998 по 13.11.2019.

З 13.11.2019 перебуває в стані припинення, але з обліку не знятий. Крім того, згідно програми АІС «Облік податків і платежів» позивач перебував:

З 13.11.1998 - 31.12.1999 система оподаткування інформація відсутня;

З 01.01.2000 31.03.2000 на загальній (фіксованій) системі оподаткування;

01.04.2000 31.12.2001 на загальній системі оподаткування;

01.01.2002 31.12.2003 - на загальній (фіксованій) системі оподаткування.

Згідно інформації Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.09.2021 позивачем за період:

з 01.01.2004 - 30.06.2005 сплачено фіксований податок;

з 01.07.2005 30.09.2005 не сплачено (загальна);

01.10.2005 31.12.2005 сплачено фіксований податок;

01.01.2006 31.03.2006 не сплачено (загальна);

01.04.2006 30.06.2006 сплачено фіксований податок;

01.07.2006 30.09.2006 не сплачено (загальна);

01.10.2006 31.12.2006 сплачено фіксований податок;

01.07.2007 31.12.2007 не сплачено (загальна);

01.01.2008 31.12.2008 сплачено внесок на спрощеній системі оподаткування;

01.01.2009 13.11.2019 не сплачено (загальна).

Відтак, з урахуванням приписів пункту 3-1 розділу ХV (Прикінцеві положення) Закону №1058-IV, пункту 4 Порядку № 637, суд доходить наступних висновків.

Так період з 13.11.1998 по 31.12.1999 підлягає зарахуванню до стажу позивача, оскільки згідно наданої інформації Головного управління ДПС у Вінницькій області позивач з 13.11.1998 до 31.12.1999 перебував на обліку як особа, яка здійснює підприємницьку діяльність. За висновками суду такої інформації за спірний період достатньо для підтвердження стажу при відсутності у позивача довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки за спірний період була відсутня вимога про необхідність сплати страхових внесків.

Водночас суд погоджується із висновками відповідача щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду з 01.04.2000 до 31.12.2003, оскільки позивач здійснював підприємницьку діяльність з застосуванням загальної системи оподаткування, проте відомості щодо сплати фіксованого податку відсутні.

Щодо періоду діяльності з 01.01.2008 до 31.12.2008 під час перебування на спрощеній системі оподаткування, то відповідно до Указа Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" в редакції чинній в 2008 році суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачувала єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Водночас відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховували суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Оскільки позивачем у період з 01.01.2008 до 31.12.2008 під час перебування на спрощеній системі оподаткування сплачено податок, що підтверджується довідкою податкового органу, то відповідний внесок був перерахований до пенсійного фонду.

А тому період з 01.01.2008 до 31.12.2008 також підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Крім того, ст.45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" було встановлено, що у 2005 році до набрання чинності законом про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності платники єдиного податку сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне та пенсійне страхування у порядку та на умовах, визначених спеціальним законодавством з питань справляння таких внесків. Для фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований та єдиний податки), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на 2005 рік установлюється фіксований розмір страхових внесків у розмірі мінімального страхового внеску на місяць на кожну особу, визначеного Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 41 цієї ст.73 на 2005 рік зупиняється також дія пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13.02.98 N 129/98-ВР ( 129/98-ВР ) "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" в частині відрахування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків від сум цього податку до Пенсійного фонду України.

Водночас такий порядок спати діяв лише з 1 січня до 1 квітня 2005 року.

З 1 квітня 2005 року та у 2006 році розмір фіксованого пенсійного внеску встановлений не був, а тому пенсійні внески за себе фізичні особи сплачували у складі фіксованого податку.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що періоди підприємницької діляьності за 1 квартал 2005 року підлягають зарахуванню до страхового стажу лише у випадках сплати відповідних страхових внесків до пенсійного фонду.

Щодо періодів коли розмір пенсійного внеку не був встановлений, при цьому позивач сплачував фіксований податок, то такі підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача, а саме: з 01.01.2004 - 31.12.2004; з 01.04.2005 -30.06.2005; 01.10.2005 31.12.2005; 01.04.2006 30.06.2006; 01.10.2006 31.12.2006.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №024950004533 від 05.07.2022.

Що стосується позовних вимог у частині зобов`язального характеру у спосіб зобов`язання відповідача призначити і виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 01.09.2020, то такі підлягають задоволенню частково шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періодів : з 13.11.1998 до 31.12.1999; 01.01.2008 до 31.12.2008; з 01.01.2004 - 31.12.2004; з 01.04.2005 -30.06.2005; 01.10.2005 31.12.2005; 01.04.2006 30.06.2006; 01.10.2006 31.12.2006 та зобов`язання повторно розглянуто заяву позивача із врахуванням висновків суду у даному рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Підсумовуючи наведене, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

З огляду на відмову в позові, судові витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №024950004533 від 05.07.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 13.11.1998 до 31.12.1999; 01.01.2008 до 31.12.2008; з 01.01.2004 - 31.12.2004; з 01.04.2005 -30.06.2005; 01.10.2005 31.12.2005; 01.04.2006 30.06.2006; 01.10.2006 31.12.2006.

Зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100 )

Повне судове рішення виготовлено та підписано суддею 03.11.2022 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна