Ухвала суду № 107106319, 03.11.2022, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1689/22

Номер провадження: 1-кп/225/248/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

перекладача жестової мови - ОСОБА_6 ,

в ході підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022050000000504від 05.05.2022року пообвинуваченню,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, -

УСТАНОВИВ:

02.11.2022 року до суду з Донецької обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022050000000504 від 05.05.2022 року, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.

02.11.2022 року до суду надійшло клопотання від прокурора відділу процесуального керівництва управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначено, що обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та для уникнення відповідальності за скоєне він може змінити місце свого мешкання шляхом виїзду на тимчасово окуповану територію України або до рф. Окрім того, ОСОБА_4 зареєстрований та фактично проживає в м.Торецьку Донецької області, де на даний момент відбуваються активні бойові дії, а агресія, яку здійснює рф щодо України, може спричинити тимчасову окупацію м.Торецьк та призвести до ухилення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. Також, маючи вихідні контактні дані обвинувачений спроможний продовжити передавати відомості щодо місць розташування підрозділів ЗСУ.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, та просив обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 , та обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, та просили обрати щодо ОСОБА_4 запобіжнийзахід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

Захисником ОСОБА_5 подано досудузаперечення на клопотання прокурора відділу процесуального керівництва Донецької області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 01.11.2022, такого змісту:

Статтею 177 КПК Українивстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Сама лише тяжкість вчинення злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.Проте саме на тяжкість злочину прокурор вказує у клопотанні як на ризик в порядку ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. (ч. 5 ст.199 КПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 5 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, у клопотанні йде посилання на те, що ОСОБА_4 спроможний переховуватись від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Проте вважає, що зазначений ризик в клопотанні не обґрунтований ніякими доказами, а даний захід обрано формально, посилаючись тільки на тяжкість злочину, при цьому не з`ясовувались дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Зокрема, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , є раніше не судимою особою, має повну середню спеціальну освіту, за характеристиками з місяця проживання характеризується з позитивної сторони, закордонного паспорту не має. ОСОБА_4 має статус інваліда з дитинства (3 група по слуху), що підтверджується посвідченням № серія НОМЕР_1 виданого 16.08.2016 р., та з 2009 року спостерігається у кардіолога з діагнозом диспластична кардіопатія. Тобто, обвинувачений має вади слуху, а тому потребує допомоги (супроводу) сторонніх осіб при виконанні повсякденних дій (при пересуванні та отриманні інформації) і це є соціально-стримуючим фактором. В повсякденному житті належну допомогу він отримував від батьків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та сестри ОСОБА_10 , з якими мешкає.

Крім того, у ОСОБА_4 відсутній закордонний паспорт, тому виїхати за межі України або на окуповану територію України не зможе. На даний час обвинувачений не працює, тому кудись поїхати та переховуватись без коштів не вважається за можливе. Однак дані обставини в клопотанні залишені поза увагою.

Знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 також не може, оскільки телефон марки Huawei honor 8x, що зареєстрований на номер НОМЕР_2 , з якого розміщувалась відповідна інформація, був вилучений одразу у останнього. Призначена експертиза вже проведена, тому вплинути на її результати обвинувачений не може. Досудове розслідування вже закінчилось.

Посилання у клопотанні на можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є лише припущенням та повинні оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками. Слід зазначити, що ОСОБА_4 на момент його затримання добровільно надав наявний у нього мобільний телефон, що зазначено у протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.05.22. До того ж, обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та збиранню доказів.

Посилання у клопотанні на те, що у Торецьку відбуваються активні бойові дії і агресія рф може спричинити тимчасову окупацію м. Торецька та призвести до ухилення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності також є необґрунтованими, оскільки місто Торецьк з початку повномасштабного вторгнення ні разу не було під окупацією, працюють правоохоронні органи, суд, органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, надається медична та гуманітарна допомога мешканцям міста.

У клопотанні є посилання на умови ч. 6 ст. 176 КПК України, де визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Проте, вважає, що всі перелічені ризики у клопотанні не доведені, спростовуються вищенаведеним, та є лише необґрунтованими припущеннями.

Більш того, весь час перебування ОСОБА_4 під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений добросовісно та з належною ретельністю виконував покладені на нього процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Жодного обґрунтування з посиланням на матеріали справи з приводу того, що вказані ризики не можуть бути усунуті шляхом обрання іншого запобіжного заходу, клопотання не містить.

З огляду на наведене, вважає, що викладені у клопотанні ризики є надуманими та жодним чином не підтверджені, тому за можливе обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арештуцілодобово, що забезпечило можливість його лікування, належну спеціальну допомогу - максимальне наближення глухої людини до «стандартів чуючих», та не завадило проведенню судового розгляду.

Просить суд:

1.У задоволенні клопотання прокурора відділупроцесуального керівництваДонецької області ОСОБА_7 про обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою від01.11.2022р. - відмовити.

2.Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Торецьк Донецької області, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.

3.Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язок не залишати межі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово.

Суд, заслухав думку учасників судового провадження, зазначає таке:

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Положеннями ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання або зміну запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує особі в разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання в тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність судимостей, тощо.

Частиною 1статті 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час перебуває у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», оскільки ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 листопада 2022 року.

Згідно з положеннями ст.ст.5,18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

У рішенні Конституційного Суду України №1-р/2017 від 23.11.2017 зазначено, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантованечастиною першоюстатті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Суд вважає, що на теперішній час щодо обвинуваченого ОСОБА_4 продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Підставами вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду є те, що увчиненні тяжкого злочину,за який передбачено покарання до восьми років позбавлення волі, що може бути обґрунтованим ризиком його переховування від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Підставами вважати, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що, маючи вихідні контактні дані обвинувачений спроможний продовжити передавати відомості щодо місць розташування підрозділів ЗСУ.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у справі та запобігання процесуальних ризиків, ухилення від суду, впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Водночас, розглядаючи можливість обрання інших запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Таким чином, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, а встановлені судом ризики не можуть нівелюватися.

Суд також враховує Рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Ураховуючи наведене вище, суд вважає, що у задоволенні клопотання захисника про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжногозаходу у вигляді домашнього арешту цілодобово слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, які будуть на нього покладені у разі внесення ним або іншою юридичною чи фізичною особою застави. У зв`язку з цим, а також враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, зокрема, тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а також його майновий та сімейний стан, дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480,00 грн. (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, оскільки саме такий розмір застави є необхідним і достатнім у даному випадку.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої інстанції під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Враховуючи наведене, з огляду на загальні засади кримінального провадження, з метою забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні, суд вважає за необхідне провести підготовче судове засідання у дійсному кримінальному провадженні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого належить покласти на уповноважену особу Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» та за допомогою сервісу EasyCon.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 314-316, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відкласти підготовче судове засідання у кримінальному провадженні 1-кп/225/248/2022 (ЄРДР № 22022050000000504 від 05.05.2022 року) за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, до 12-00 год. 11 листопада 2022 року, яке провести в режимі відеоконференції з Дзержинським міським судом Донецької області.

Доручити забезпечення судового засідання в режимі відеоконференції уповноваженій особі Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Для участі у судовому засіданні викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, перекладача.

У задоволенні клопотання захисника про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжногозаходу у вигляді домашнього арешту цілодобово відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 січня 2023 року включно.

Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480,00 грн. (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач коштів Територіальне Управління Державної судової адміністрації на рахунок UA828201720355259003000011792, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172. Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, визначити до ОСОБА_4 , такі обов`язки:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю або за викликом у зв`язку з реалізацією завдань кримінального провадження;

2) не відлучатися із населеного пункту, за місцем фактичної реєстрації (проживання) без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;

3) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Дзержинський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також направити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу процесуального керівництва управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 03 листопада 2022 року о 15 год. 00 хв.

Суддя: ОСОБА_1