Рішення № 10710316, 03.08.2010, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-10459/10 Головуючий у 1 інстанції Мальований Ю.М.

Категорія 24 Доповідач Соломаха Л.І.

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Бондаренко Л.І.

при секретарі Шуляк Я.Г.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2010 року по цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії , -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2009 року ВАТ «Донецькобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії .

Зазначало, що 12 січня 2009 року при перевірці дотримання споживачами Правил користування електричною енергією в домоволодінні відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 Артемівського району Донецької області був складений акт № 080112, згідно якого встановлено самовільне підключення проводів до мережі енергопостачальника поза засобами обліку електричної енергії, виявити яке представники енергопостачальника під час проведення контрольних оглядів не мали можливості улаштування фазного проводу з горища, при вимкнутому фазному ПВ диск електролічильника не обертається, світло горить, тобто електрична енергія споживається, але не обліковується.

На підставі акту була визначена кількість необлікованої спожитої електричної енергії за період з 12 січня 2006 року по 12 січня 2009 року (1096 днів) та її вартість, яка склала 7869 грн. 85 коп.

Просив стягнути з відповідачів на його користь вартість необлікованої спожитої електричної енергії - 7869 грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн. (а.с. 2-3).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2010 року ВАТ «Донецькобленерго» у задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено.

Позовні вимоги ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ВАТ «Донецькобленерго» стягнута вартість необлікованої спожитої електричної енергії в розмірі 610 грн. 95 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. З ОСОБА_2 на користь Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області стягнуто судовий збір у розмірі 51 грн. (а.с. 475).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що 28 жовтня 2008 року ОСОБА_3 оформила на ОСОБА_2 довіреність на право розпорядження належним їй будинком, в якому було встановлено порушення Правил користування електричною енергією. Видачу довіреності суд визнав укладенням між ними договору відчуження будинку і визнав, що на час складання акту 12 січня 2009 року ОСОБА_3 фактично вже не була власником цього будинку, внаслідок чого звільнив її від цивільної відповідальності.

Задовольняючи частково позовні вимоги ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що він визнає факт порушення ним Правил користування електричною енергією та з 29 жовтня 2008 року фактично є власником будинку, в якому виявлено порушення, а тому стягнув з нього вартість необлікованої електричної енергії за час з 29 жовтня 2008 року по 12 січня 2009 року, тобто за 75 днів в розмірі 610 грн. 95 коп.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду змінити, стягнути вартість необлікованої електричної енергії з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в розмірі 7869 грн. 85 коп.

Зазначає, що висновок суду про те, що на час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією ОСОБА_3 фактично не була власником будинку, в якому встановлено порушення Правил користування електричною енергією, суперечить вимогам ст. 317, ст. 244 ЦК України. Видавши ОСОБА_2 довіреність, відповідач ОСОБА_3 надала йому право реалізувати лише одну з правомочностей, що складають зміст права власності, а саме, розпорядження належним їй будинком шляхом укладення від її імені правочину, а тому видача довіреності не припинила її право власності на спірний будинок.

Судом встановлено, що на момент складання акту відповідач ОСОБА_2 фактично проживав у будинку і використовував електричну енергію для власних потреб, а саме, для опалення будинку.

Враховуючи зазначене, на момент складання акту про порушення Правил користування електричною енергією споживачами електричної енергії у спірному будинку були відповідачі ОСОБА_3, як власник будинку, та ОСОБА_2, як особа, яка фактично використовувала електричну енергію для власних потреб. Підстави для звільнення відповідача ОСОБА_3 від цивільної відповідальності та зменшення суми вартості недооблікованої електричної енергії, належної до стягнення з відповідачів, відсутні (а.с. 48-50).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ВАТ «Донецькобленерго» ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності юридичної особи, доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася. За матеріалами справи ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_2. Згідно листа Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області від 09 лютого 2010 року за зазначеною адресою ОСОБА_3 фактично не проживає з жовтня-листопада 2008 року місце її перебування невідоме (а.с. 34). Відповідно до частини 3 ст. 76 ЦПК України повістку на імя ОСОБА_3 вручено під розписку виконавчому органу місцевого самоврядування секретарю Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позову ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_3 скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав:

Відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції правильно виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР та «Правилами користування електричною енергією для населення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999р. (з наступними змінами та доповненнями) (далі ПКЕЕН).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» п равопорушеннями в електроенергетиці є, в тому числі, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до п. 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку.

Відповідно до п. 53 ПКЕЕН (в редакції, що діяла станом на 12 січня 2009 року) у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

На підставі акта енергопостачальник має право відключити споживача від електропостачання (у випадках, передбачених пунктом 35 цих Правил), а також визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення та до методики, затвердженої НКРЕ.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно акту № 080112 від 12 січня 2009 року про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем представниками енергопостачальника під час перевірки в АДРЕСА_2 Артемівського району Донецької області дотримання споживачами Правил користування електричною енергією, яка проводилася у присутності відповідача ОСОБА_2, було встановлено самовільне підключення електропроводки до мережі енергопостачальника поза засобами обліку електричної енергії, виявити яке представники енергопостачальника під час проведення контрольного огляду не мали можливості (улаштування фазного проводу з горища, при вимкнутому фазному ПВ диск електролічильника не обертається, світло горить, електрична енергія споживається, але не обліковується (а.с. 4).

Відповідно до п. 42 ПКЕЕН с поживач електричної енергії зобов'язаний : дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Виходячи з системного аналізу ПКЕЕН, без облікове використання електричної енергії, крім випадків, передбачених п. 18 ПКЕЕН, не дозволяється.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електроенергетику» споживачі енергії - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Згідно ст. 26 зазначеного Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 24.06.2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» споживач це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно п. 2 ПКЕЕН об'єкт споживача - житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Згідно п. 3 зазначених Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

Тобто, виходячи з вимог Закону України «Про електроенергетику» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ПКЕЕН споживачем електричної енергії є особа, з якою енергопостачальником укладено договір на користування електричною енергією.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1, відкритому ВАТ «Донецькобленерго» на обєкт споживання по АДРЕСА_2, споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_3

Згідно довідки Комунального підприємства «Артемівське бюро технічної інвентаризації» від 06 серпня 2009 року № 1/38 жилий АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва по право на спадщину за заповітом від 26 лютого 1979 року (а.с. 25).

Згідно довідки Артемівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 23 липня 2009 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 21 лютого 1977 року значиться зареєстрованою в АДРЕСА_2 (а.с. 26).

Згідно довідки Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, але з жовтня-листопада 2008 року за зазначеною адресою не проживає, місце її знаходження не відомо (а.с. 34).

28 жовтня 2008 року ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, видала ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, довіреність, якою вповноважила ОСОБА_2 продати за ціну та на умовах за його розсудом належний їй на праві власності АДРЕСА_2. Для цього вона надала йому право одержувати від уповноважених органів і організацій необхідні довідки та документи, подавати та підписувати від її імені заяви, одержати Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, представляти її інтереси в органах нотаріату при підписанні договору купівлі-продажу, підписати договір відчуження, одержати належні йому гроші за проданий будинок, а також вчиняти інші юридично значимі дії, повязані з цією довіреністю. Строк дії довіреності по 28 жовтня 2011 року (а.с. 7).

Згідно довідки Артемівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 23 липня 2009 року ОСОБА_2 зареєстрований з 24 вересня 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

Відповідач ОСОБА_2 на підставі довіреності ОСОБА_3 вважає себе власником АДРЕСА_2 і на початку січня 2009 року він за сімейних обставин змушений був тимчасово проживати в цьому будинку, користуватися для опалення будинку електрообігрівачами, для чого використовував безобліково електричну енергію і згоден відшкодувати позивачу завдану шкоду за період з 28 жовтня 2008 року, тобто зазначений в акті факт порушення ПКЕЕН відповідач ОСОБА_2 фактично визнає.

Відповідно до п. 6, п. 7 ПКЕЕН у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору. Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об'єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку.

Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання.

Згідно особового рахунку № НОМЕР_1, відкритому ВАТ «Донецькобленерго» на обєкт споживання по АДРЕСА_2, споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 до теперішнього часу є ОСОБА_3

Відповідно до ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток історії та культури; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Тобто серед підстав припинення права власності відсутня така, як видача довіреності щодо розпорядження майном, а тому висновок суду першої інстанції, що з видачею 28 жовтня 2008 року ОСОБА_3 довіреності ОСОБА_2 на право продажу належного їй на праві власності будинку по АДРЕСА_2, право власності ОСОБА_3 припинилося, а ОСОБА_2 став власником будинку, є незаконним та суперечить вимогам ст. 328, ст. 346 ЦК України. Доводи апеляційної скарги в цій частині є обгрунтованими.

Станом на 12 січня 2009 року (на час складання акту про порушення Правил користування електричною енергією) власником АДРЕСА_2 була ОСОБА_3, вона ж була зареєстрована в цьому будинку та значиться споживачем в особистому рахунку ВАТ «Донецькобленерго», тобто саме ОСОБА_3 є споживачем, який згідно п. 42 ПКЕЕН зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При цьому частина 4 ст. 319 ЦК України зазначає, що власність і зобов'язує.

Надавши ОСОБА_2 довіреність на продаж належного їй на праві власності будинку, ОСОБА_3 зобовязана була докладати зусиль щодо контролю за дотриманням ОСОБА_2 вимог нормативно-технічних документів у разі користування ним належним їй на праві власності будинком, а тому підстави для її звільнення від цивільної відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією на обєкті споживання, який належить їй на праві власності, відсутні.

Проте судом першої інстанції вище зазначені норми матеріального права не застосовані, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо звільнення відповідача ОСОБА_3 від цивільної відповідальності.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з апеляційної скарги, рішення суду в частині задоволення позовних вимог ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_2 позивачем фактично не оскаржується. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача висловив думку про те, що вартість необлікованої електричної енергії за період до 28 жовтня 2008 року повинна стягуватися лише з ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_2 рішення суду щодо стягнення з нього вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 610 грн. 95 коп. не оскаржує.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Виходячи з вимог частини 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не може виходити за межі апеляційної скарги і робити висновки щодо законності стягнення вартості необлікованої електричної енергії із ОСОБА_2, а тому скасуванню підлягає рішення суду лише в частині відмови в задоволенні позову ВАТ «Донецькобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії з ухваленням в цій частині нового рішення.

Висновок суду про доведеність факту використання споживачем обєкту вул. Аптечна, 18 необлікованої електричної енергії сторонами не оскаржується.

Акт № 080112 від 12 січня 2009 року про порушення Правил користування електричною енергією споживачем ОСОБА_3 не підписаний. Проте цей акт був складений та підписаний представником споживача - ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності ОСОБА_3 від 28 жовтня 2008 року, якою він був вповноважений продати належний їй на праві власності будинок, одержувати від уповноважених органів і організацій необхідні довідки та документи, подавати та підписувати від її імені заяви, вчиняти інші юридично значимі дії, повязані з цією довіреністю.

Згідно розрахунку ВАТ «Донецькобленерго» завдані йому внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН збитки за період з 12 січня 2006 року по 12 січня 2009 року, тобто за 3 роки, складають 7869 грн. 85 коп. (а.с. 5).

Зазначений розрахунок вартості необлікованої електричної енергії відповідає п. 3.1., п. 3.3., п. 3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 року № 562 (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04 липня 2006р. за №782/12656), в редакції, що діяла станом на 12 січня 2009 року.

Вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 610 грн. 95 коп. за період з 29 жовтня 2008 року по 12 січня 2009 року судом першої інстанції стягнута з відповідача ОСОБА_2 Невідшкодована вартість електричної енергії за період з 12 січня 2006 року по 28 жовтня 2008 року складає 7258 грн. 90 коп. (7869,85-610,95).

Підстави для стягнення цієї суми з відповідача ОСОБА_2 відсутні, оскільки він не був і не є власником цього обєкту споживання електричної енергії, не є членом сімї відповідача ОСОБА_3, за спірною адресою не зареєстрований і законних підстав для проживання в зазначеному будинку не має і взагалі будь-якого відношення до нього до 28 жовтня 2008 року не мав, а тому невідшкодована ВАТ «Донецькобленерго» вартість необлікованої електричної енергії в розмірі 7258 грн. 90 коп. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3, яка є власником обєкту споживання електричної енергії, на якому було виявлено порушення Правил користування електричною енергією.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України я кщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України с тороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Понесені ВАТ «Донецькобленерго» при предявленні позову судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів» в розмірі 30 грн. відшкодовані за рахунок відповідача ОСОБА_2, яким рішення суду не оскаржується.

Крім того, з апеляційної скарги позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 № 825), які в звязку із задоволенням апеляційної скарги позивача, підлягають йому відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_3

Від сплати судового збору позивач був звільнений на підставі рішення Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області від 16 грудня 2008 року №5/31-545 (а.с. 8) та рішення Донецької міської ради від 23 грудня 2009 року № 40/7 (а.с. 52).

Відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи викладене, судовий збір з позовної заяви та з апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідачів на користь держави в розмірі, встановленому ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. «Про державне мито», а саме, з позовної заяви - 1% від задоволеної суми, але не менш трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 78 грн. 70 коп. та з апеляційної скарги 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, тобто 39 грн. 35 коп., всього 118 грн. 05 коп. Рішенням суду від 21 травня 2010 року з відповідача ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 51 грн., в цій частині рішення суду ним не оскаржується, а тому з відповідача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 67 грн. 05 коп. (118,05-51).

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задовольнити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» до ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії скасувати та ухвалити в цій частині нове.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, в розмірі 7258 (сім тисяч двісті пятдесят вісім) гривень 90 коп. (на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260353071296 в ОПЕРВ філії Донецьке управління ВАТ «Ощадбанк», ОКПО 00130903, МФО 335016, отримувач Центральні електричні мережі ВАТ «Донецькобленерго») та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 67 (шістдесят сім) гривень 05 коп. (на розрахунковий рахунок 31411537700004, отримувач - місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, код бюджетної класифікації 22090100, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016 ).

В решті рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 травня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, повноваження якого до 01 листопада 2010 року здійснює Судова палата з розгляду цивільних справ Верховного Суду України.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Л.І. Бондаренко