Рішення № 107102139, 03.11.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/13700/22

Р І Ш Е Н Н Яз

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79022; ЄДРПОУ 26094903), про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї та скасувати повідомлення від 06.09.2022 №2260 про відмову в наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.08.2022 р. по 31.01.2023 р.;

-зобов`язати Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.08.2022 р. по 31.01.2023 р.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що звернувся до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про призначення йому державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї, однак отримав відмову. Вказує, що відповідачем не враховано висновків суду у справі №380/7782/20 та вкотре незаконно відмовлено у призначенні допомоги, оскільки середньомісячний сукупний дохід позивача перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї. Крім цього, позивачу не було надано розрахунку його доходів, з яких відповідач дійшов висновку, що середньомісячний сукупний дохід позивача перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

З наведених підстав звернувся до суду з цим позовом.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №67763 від 26.10.2022), у якому зазначає, що оскаржуване повідомлення №2260 від 06.09.2022 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги винесено оскільки середньомісячний сукупний дохід ОСОБА_1 (3250,00 грн.) перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї 1170,00 грн. та розрахований відповідно до Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. №250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1035).

Просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Звільнено позивача від сплати судового збору в даній справі.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

30.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї (заява зареєстрована за №850 від 30.08.2022). Разом із заявою позивач надав декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 30.08.2022, згідно якої позивач є безробітним та зареєстрований у Львівському міському центрі зайнятості і отримував доходи у сумі 0,00 грн.

06.09.2022 Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради прийняв рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї у справі та повідомлення про відмову у наданні державної соціальної допомоги №2260. Підстава для відмови у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги: середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідачем здійснено розрахунок розміру допомоги для сім`ї ОСОБА_1 :

-сукупний дохід для розрахунку допомоги з врахуванням пункту 13 Порядку складає 19500,00 грн., а саме: 19500,00 грн. дохід згідно з п. 13 Порядку (0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, для непрацюючих працездатних осіб, осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю);

-членів сім`ї 1;

-середньомісячних дохід сім`ї 3250,00 грн. (19500,00 грн./6);

-рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї складає 1170,00 грн., а саме: для працездатної особи 1170,00 грн. (75% від 2600,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатної особи).

Позивач вважає відмову відповідача у призначенні йому державної соціальної допомоги протиправною, тому звернувся до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (далі - Закон №1768-III) спрямований на реалізацію конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям.

Відповідно до статті 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України (стаття 3 Закону №1768-III). При цьому, малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї (стаття 1 Закону №1768-III).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1768-III розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом.

Середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 7 статті 1 Закону №1768-III).

Прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини першої статі 6 Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям визначені Порядком призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок №250).

Відповідно до пункту 5 Порядку №250 для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:

заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;

декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).

Відповідно до пункту 7 Порядку №250, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім`ї. Розмір прожиткового мінімуму для сім`ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 9 Порядку №250, середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім`ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.

Згідно приписів пункту 10 Порядку № 250, державна соціальна допомога не призначається, якщо:

1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).

Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:

сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;

доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;

2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;

3) у власності малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках;

4) у власності малозабезпеченої сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа). При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу. Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.

Державна соціальна допомога призначається у разі, коли малозабезпечена багатодітна сім`я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї та додатково 35,22 кв. метра на сім`ю.

Отже, суд зазначає, що право на отримання такого виду соціального допомоги пов`язано безпосередньо з середньомісячним сукупним доходом, який повинен бути нижчим від прожиткового мінімуму для сім`ї, і для встановлення такої обставини потребується перевірка достовірності наданих заявником відомостей. Надання недостовірних відомостей, зокрема приховування факту отримання членом сім`ї доходу, є встановленою законодавством підставою для відмови в призначенні відповідної соціальної допомоги, або припинення її виплати в разі безпідставного призначення.

Відповідно до пункту 21 Порядку №250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї. У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис). Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

Відповідно до пункту 23 Порядку №250 контроль за правильністю призначення і виплати державної соціальної допомоги здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи..

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що відмова у наданні спірної соціальної допомоги є протиправною зважаючи на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітний у Львівському міському центрі зайнятості без виплати допомоги по безробіттю. Звернувся із заявою про призначення державної соціальної допомоги і надав повну інформацію про доходи сім`ї. Разом із заявою позивач надав декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

06.09.2022 Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради прийняв повідомлення про відмову у наданні державної соціальної допомоги №2260. Підстава для відмови у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги: середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Судом встановлено, що підставою для відмови позивачу у призначенні допомоги відповідачем вказано, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму сім`ї. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку розміру допомоги для сім`ї ОСОБА_1 , сукупний дохід для розрахунку допомоги з врахуванням пункту 13 Порядку складає 19500,00 грн.; середньомісячних дохід сім`ї 3250,00 грн. (19500,00 грн./6).

Суд зауважує, що належних та достатніх доказів щодо розміру сукупного доходу сім`ї позивача відповідач до суду не надав. При цьому, з яких відомостей та на підставі чого управлінням визначено конкретні суми сукупного доходу сім`ї та на 1 члена сім`ї позивача відповідачем не зазначено, незважаючи на те, що суд ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 03.10.2022 витребував у відповідача особову справу ОСОБА_1 .

Відтак, з розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї, який здійснив відповідач для призначення державної соціальної допомоги, неможливо встановити дійсні обставини щодо розрахованого доходу сім`ї позивача.

Таким чином, відмова у призначенні позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з підстав того, що середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім`ї перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму сім`ї, є безпідставною та необґрунтованою, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки відповідачем жодних доказів отримання позивачем доходів в розмірі, вказаному у розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім`ї до суду не надано.

Окрім цього, рішення відповідача про відмову позивачу у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї не містить порядку оскарження, як цього вимагає п. 21 Порядку №250.

Отже, перевіривши відповідність дій відповідача на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає, що відмовляючи позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом №1768-III та Порядком № 250, відтак, кваліфікує такі дії відповідача як протиправні.

Встановивши протиправність дій відповідача в контексті спірних правовідносин, суд відповідно до наданих йому повноважень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у наданні соціальної допомоги гарантованої Конституцією у спосіб: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні державної соціальної допомоги позивачу та скасувати рішення відповідача від 06.09.2022 з реєстраційним номером №540850 про відмову позивачу в наданні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї.

Щодо вимоги позивача скасувати повідомлення від 06.09.2022 №2260, суд виходить з такого.

Насамперед суд звертає увагу на те, що у позовних вимогах позивач просить скасувати повідомлення відповідача від 06.09.2022 №2260.

Натомість відповідачем на виконання ухвали суду від 03.10.2022 надано повідомлення про відмову в наданні державної соціальної допомоги від 06.09.2022 №2260 та рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї від 06.09.2022 із реєстраційним номером №540850.

Зважаючи на доводи сторін та подані ними докази, суд доходить висновку, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з винесенням відповідачем рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги від 17.05.2022 з реєстраційним номером №445654.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Індивідуальним актом згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Натомість повідомлення, яке просить скасувати позивач, є лише способом інформування заявника про прийняте рішення органу соціального захисту населення, не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов`язків позивача у сфері публічно-правових відносин та не можуть безпосередньо заподіяти йому майнову чи іншу шкоду, тобто не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Норма ст. 10 Закону №1768-III та п. 21 Порядку №250 передбачає оскарження власне рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні, а не повідомлення про призначення соціальної допомоги (або відмову в її призначенні).

Отже, оскільки скасуванню підлягає рішення суб`єкта владних повноважень як індивідуальний акт, згадане повідомлення не може бути скасоване, тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги зобов`язати відповідача призначити позивачу державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.08.2022 р. по 31.01.2023 р., суд зазначає наступне.

Державна соціальна допомога призначається на підставі відповідного рішення органу соціального захисту населення.

Як встановлено судом, рішенням Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 06.09.2022 з реєстраційним номером №540850 ОСОБА_1 відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

Разом з тим під час судового розгляду справи суд встановив, що рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги, прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та дійшов висновку про скасування такого.

Крім цього судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №380/7782/20 (набрало законної сили 11.01.2021) було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , визнано протиправними дії Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови у наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї та зобов`язано Залізничний відділ соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї, з урахуванням висновків суду по цій справі.

Суд вважає, що при вирішенні питання призначення чи відмови у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї на підставі поданої ним заяви від 30.08.2022, відповідачем - Залізничним відділом соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради не було враховано висновки Львівського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 07.12.2020 у справі №380/7782/20 щодо призначення допомоги ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача призначити позивачу державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.08.2022 по 31.01.2023. Як наслідок, позовні вимоги позивача в цій частині слід задовольнити.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою судді від 03.10.2022, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 06.09.2022, реєстраційний №540850 про відмову в наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79022; ЄДРПОУ 26094903) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї за період з 01.08.2022 р. по 31.01.2023 р.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Судовий збір не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 03.11.2022.

Суддя Костецький Н.В.