Рішення № 107102041, 02.11.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11771/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА», про арешт коштів.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс Україна», в якій просить: застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА».

Необхідність арешту коштів позивач обґрунтовує тим, що актом недопуску засвідчений факт відмови відповідача від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. ГУДПС у Львівській області вказує, що 26.08.2022 прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна позивача, а оскільки арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, контролюючий орган звернувся з даним позовом.

Ухвалою від 05.09.2022 суд позовну заяву залишив без руху.

Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 21.09.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що у процедурі призначення та намагання проведення фактичної перевірки відповідача з боку позивача допущені грубі порушення процедури (невручення направлення та копії наказу про перевірку посадовим особам платника податку, нескладення акта про відмову платника податків в отриманні направлення на перевірку та наказу про перевірку), непред`явлення передбачених законом перед початком перевірки документів безпосередньо посадовим особам платника податків), що виключає подальшу можливість проведення перевірки та свідчить про її незаконність. Водночас матеріалами справи підтверджується відсутність посадових осіб платника податків за місцем знаходження підприємства 18.08.22 та 25.08.22, що свідчить про неможливість проведення фактичної перевірки такого платника та спростовує доводи позивача про відмову платником податків в допуску до фактичної перевірки. Зазначене в сукупності свідчить про відсутність передбаченої п.п. 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України підстави для застосування адміністративного арешту активів відповідача.

Позивач надав відповідь на відзив. Вказує, що враховуючи те, що ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА» було відомо про проведення фактичної перевірки (копія наказу на проведення перевірки, направлення, акт про неможливість проведення перевірки, запит про надання документів було надіслано відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України) відсутність посадових осіб та здійснення виконання службових обов`язків інших посадових осіб у віддаленому режимі не може спростовувати підстави застосування арешту коштів платника податків передбачені пунктом 94.2 ст. 94 ПК України за умови відмови у доступі до об`єкту фактичної перевірки.

Ухвалою від 02.11.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА» зареєстроване як юридична особа 28.07.2015, ідентифікаційний код юридичної особи 39916737, є платником податків, основний вид діяльності згідно з КВЕД: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

18.08.2022 посадовими особами на підставі наказу ГУДПС у Львівській області від 18.08.2022 №1490-ПП, направлень на проведення фактичної перевірки від 18.08.2022 №5456, №5457, №5458 здійснено виїзд за адресою місця провадження діяльності відповідача для проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА».

Мета перевірки: контроль за дотриманням діючого законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, порядку здійснення готівкових розрахунків, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, свідоцтв.

Оскільки 18.08.2022 посадові особи (службові) особи або уповноважені представники ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА» були відсутні за відповідною адресою, посадовими особами контролюючого органу 18.08.2022 скеровано на юридичну адресу відповідача лист з проханням забезпечити виконання законних вимог посадових осіб контролюючого органу під час виконання службових обов`язків, а саме: забезпечити присутність на час проведення перевірки (з узгодженням конкретних календарних дат та часу, з врахуванням ст. 602 Кодексу законів про працю України, із забезпеченням безпечних умов праці у зв`язку із запровадженням воєнного стану) посадової особи (службової) особи або уповноваженого представника ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА» за адресою провадження діяльності; надати доступ до території, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування; надати документи необхідні для проведення фактичної перевірки вказані в запиті про надання документів від 18.08.2022.

До листа контролюючий орган долучив вищевказані наказ, направлення, запит, а також акт про неможливість проведення перевірки від 18.08.2022 №671/13-01-09-02/39916737.

Поштове відправлення скероване за адресою: 81500, м. Городок, вул. Артищівська,7. Суд зауважує, що відповідно до трекінгу відправлень Укрпошти таке отримане відповідачем 18.08.2022.

25.08.2022 здійснено вихід для проведення фактичної перевірки за місцем знаходження (податковою адресою) ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА».

За результатами перевірки складений акт про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки №687/13-01-09-02/39916737. Відповідно до акта на порушення абз. 6 п. 81.1 ст. 81 ПК України охоронником ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА» було відмовлено в допуску до проведення перевірки з причин відсутності посадових осіб підприємства, а саме перебування директора підприємства на лікарняному та здійснення виконання службових обов`язків інших посадових осіб у віддаленому режимі роботи.

26.08.2022 ГУДПС у Львівській області прийняло рішення №15120/6/13-01-09-02 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «ТАНК ТРАНС УКРАЇНА» у зв`язку із не допуском до проведення фактичної перевірки.

З огляду на викладене ГУДПС у Львівській області звернулося до суду із позовом про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту майна коштів податків з підстав передбачених п.п. 94.2.3 та абз. 2 п.п. 94.6.2 ПК України.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок, підстави та умови застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено положеннями ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 № 948/30816 (далі - Порядок №632).

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У пункті 94.2 вказаної статті передбачено обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна. Зокрема, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

За приписами пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладений рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Суд зауважує, що в порядку ст. 283 КАС України контролюючий орган звернувся з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 30.08.2022 у справі №380/11773/22 позовну заяву повернуто ГУДПС у Львівській області.

Таким чином, аналізуючи зазначені правові норми суд дійшов висновку, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, призначення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

В даному випадку, звертаючись до суду з позовом, податковий орган єдиною підставою застосування арешту коштів на рахунках платника податку визначив положення підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України (недопуск до перевірки), яка взагалі є підставою лише для застосування адміністративного арешту майна. Водночас, жодних інших підстав (наявність боргу, відсутність майна, передумови застосування арешту коштів) контролюючим органом не заявлено.

Враховуючи викладені вище обставини та керуючись нормами чинного податкового законодавства, суд зазначає, що недопуск перевіряючих до перевірки не є передбаченою та виключною правовою підставою для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 817/3875/14, від 15.05.2018 у справі № 820/4710/16, від 15.05.2018 у справі № 820/2312/17, від 07.08.2018 у справі № 803/1153/17, від 07.08.2018 у справі № 803/976/17.

Крім того суд враховує таке.

Згідно із абзацами 1-3 пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків. Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта. У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

Водночас відповідно до абзацу 4 пункту 81.2 статті 81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм висновується, що акт про відмову у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки складається у випадку якщо посадова, службова особа відмовляє у допуску до проведення перевірки, тоді як акт про неможливість проведення перевірки складається за наявності інших причин.

Суд з`ясував, що за результатами перевірки уповноваженими особами ГУДПС у Львівській області складений акт саме про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки. Відповідач вказує, що відмовлено у допуску до проведення перевірки охоронцем ТзОВ «ТАКН ТРАНС УКРАЇНА».

Суд враховує вказані обставини, проте з позиції суду охоронця підприємства не можна вважати посадовою, чи службовою особою уповноваженою на представництво інтересів юридичної особи у даному випадку, виходячи, зокрема, з приписів ст. 81 ПК України. Окрім витягу з наказу про прийняття ОСОБА_1 на посаду охоронника з 02.07.2021 інших доказів виконання ним розпорядчих, або адміністративно-господарських функцій не надано.

Ба більше, сам відповідач вказує, що у допуску відмовлено, через перебування директора на лікарняному, та запровадження віддаленого режиму роботи.

Тобто, фактично за вказаних обставин уповноваженими особами контролюючого органу мав бути складений акт про неможливість проведення перевірки. Вказане підтверджується також наказом ТзОВ "ТАНК ТРАНС УКРАЇНА" №89/1 від 29.07.2022 про запровадження з 01.08.2022 по 30.09.2022 дистанційної роботи директора та працівників адміністрації (в тому числі бухгалтерії) та лікарняним листом №4903972-2009432776-1 за період з 22.08.2022 по 26.08.2022.

Суд враховує, що за приписами підпункту 1.4.5 пункту 1.4 (Організація роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням) Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 № 470 (далі - Методичні рекомендації № 470), у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням) посадовими (службовими) особами органу ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

Підпунктом 1.4.6 пункту 1.4 (Організація роботи у разі відмови в допуску платником податків до проведення перевірки або відмови від її проведення) Методичних рекомендацій № 470 передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу ДПС до проведення перевірки або відмови від її проведення такими посадовими особами за місцем проведення перевірки невідкладно складається акт у двох примірниках, що засвідчує факт відмови, який реєструється у контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

Такий акт складається у довільній формі з обов`язковим наведенням у ньому: підстав для перевірки (документів (наказів, направлень), оформлених для її проведення); П.І.Б. посадових (службових) осіб органів ДПС, які прибули для проведення перевірки та у допуску для проведення перевірки яким було відмовлено та/або яким було відмовлено у проведенні такої перевірки; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 77.4 статті 77 та пунктом 78.4 статті 78 Кодексу вимог щодо надіслання (вручення) наказів (та повідомлень при проведенні планових документальних перевірок) для надання права на проведення таких перевірок; інформації щодо дотримання передбачених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу умов допуску до проведення перевірки в частині пред`явлення (вручення) під розписку відповідних документів; дати та часу відмови у допуску/відмови від проведення перевірки; П.І.Б. платника податку (посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції), які заявили про відмову у допуску до перевірки та/або відмовились від її проведення, і заявлених ними причин відмови; інформації щодо надання платником податку (посадовими (службовими) особами платника податків (його представниками або особами, які фактично проводять розрахункові операції)) письмових пояснень до складеного посадовими особами органу ДПС акта; наводяться інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (у разі необхідності). Зразок форми акта про відмову в допуску до проведення/відмови від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки наведено у додатку 9 до Методичних рекомендацій.

Отже, адміністративний арешт активів платника податків, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, може бути застосований на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. При цьому, згідно із абзацом 1 пункту 81.2 статті 81 ПК України факт відмови має бути засвідчений відповідним актом, який складається у двох примірниках, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків, такий акт невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.

З огляду на викладені норми, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що відмова посадових осіб платника податків від проведення перевірки чи відмова їх від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки можлива лише у випадку, коли такі посадові особи платника податків (його представники) присутні в момент прибуття посадовими особами контролюючого органу для проведення фактичної перевірки та заявляють про відмову від проведення перевірки та/або самі безпосередньо вчиняють дії, які фізично унеможливлюють початок та проведення перевірки. У випадку ж відсутності в момент прибуття контролюючого органу на фактичну перевірку посадових осіб платника податків (його уповноважених осіб) за місцем знаходження підприємства має місце неможливість проведення перевірки, про що складається відповідний акт, та не свідчить про недопуск контролюючого органу до перевірки. Зазначена правова позиція висловлена у подібних правовідносинах (відсутність платника податків та/або його уповноважених осіб за місцем реєстрації, що свідчить про неможливість проведення перевірки) у постанові КАС ВС від 22.01.2021 у справі № 803/205/16, а також у постанові КАС ВС від 10.06.2021 у справі № 808/881/16.

Відповідно до змісту акта про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки № 687/13-01-09-02/ НОМЕР_1 від 25.08.2022 посадові особи контролюючого органу прибули за адресою відповідача 25.08.2022 з метою вручення направлення на проведення фактичної перевірки посадовим особам відповідача, проте як зазначено в графі для найменування посадових осіб платника податків ТОВ «Танк Транс Україна» охоронник ОСОБА_1 » «було відмовлено в допуску до проведення перевірки із заявленням таких причин відмови: недопуск до об`єкта перевірки через відсутність посадових осіб підприємства через перебування директора ТОВ «Танк Транс Україна» на лікарняному з 22.08.22 та здійснення виконання службових обов`язків інших посадових осіб у віддаленому режимі роботи». Крім того, вказані обставини підтверджуються наказом № 89/1 від 29.07.2022 та листом № 153 від 11.08.2022. Натомість доказів, які б свідчили про безпосередню присутність 25.08.2022 посадових осіб відповідача за місцем знаходження відповідача в момент прибуття представників контролюючого органу для здійснення фактичної перевірки, а також які б свідчили про відмову таких осіб від допуску до перевірки контролюючого органу у матеріалах справи немає.

Отже, об`єктивно зміст складеного позивачем акта № 687/13-01-09-02/ НОМЕР_1 від 25.08.2022 підтверджує саме відсутність посадових осіб платника податків в час, коли контролюючий орган мав намір провести фактичну перевірку, що в свою чергу є засвідченням неможливості проведення такої перевірки, а не відмови платника податків в допуску контролюючого органу до проведення перевірки. За таких обставин, суд погоджується з твердженнями відповідача, про те, що складений позивачем акт не може вважатися підтвердженням недопуску контролюючого органу до фактичної перевірки, що своєю чергою свідчить про відсутність підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v.Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v.The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv.Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v.Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

За правилами статті 139 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.