Рішення № 107101997, 03.11.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13309/22

провадження № П/380/13411/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.07.2022 №343/7 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 липня 2021 року.

В обґрунтування позову зазначає, що 30 червня 2021 року, згідно з наказом Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» від 30.06.2021 №43/ОС-21 ОСОБА_1 був звільнений з органів Державної кримінально-виконавчої служби України за власним бажанням. Вказує, що на момент звільнення його вислуга років складала 25 років 09 місяців 28 днів, з яких 20 років 09 місяців 04 дні у календарному обчисленні, а тому набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1994 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому позивач вказує, що Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувало подання про призначення пенсії позивачу від 12.07.2022 №7.2/58-22, яке листом №5к/вих./7.2/3952 від 12.07.2022 направило до ГУ ПФ разом з іншими документами, встановленими п.7 Порядку №3-1. Однак, листом від 15.09.2022 №1300-5308-8/83540 відповідач направив на адресу позивача та ЗМУ МЮ рішення від 22.07.2022 №343/7 про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262, оскільки на день звільнення ОСОБА_1 не мав вислуги 25 календарних років і більше, що є необхідною умовою для призначення зазначеного виду пенсії за вислугою років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262.

Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням пенсійного органу та вважає, що його календарної та пільгової вислуги років достатньо для призначення пенсії, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 27.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.10.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, календарна вислуга років ОСОБА_1 , станом на 30.06.2021 складає 20 років 09 місяців 04 дні. Отже, на час звільнення зі служби позивач не набув права на призначення пенсії за вислугу років на загальних підставах відповідно до п. п. «а» ч. 1 ст.12 Закону 2262. При цьому, вказує, що зарахування вислуги років у пільговому обчислені для призначення пенсії за вислугу років дана стаття не передбачає. Таким чином, вказує, що з врахуванням вищевикладеного, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Також, посилаючись на постанови Верховного Суду України від 22.01.2019 у справі № 295/10742/16-а, від 27.02.2019 у справі № 295/6454/17, від 10.07.2019 у справі № 299/509/15-а, від 25.07.2019 у справі № 806/1402/16, від 22.08.2019 у справі № 295/7220/16-а, від 28.10.2019 у справі № 200/2857/19-а, від 17.06.2020 337/2596/17, від 16.07.2020 у справі № 200/9829/18-а, вказує, що Законом - 2262 не встановлено, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги років, обчисленої на пільгових умовах, а чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності необхідної календарної вислуги років, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. За таких обставин відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив наступне.

Наказом Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» від 30.06.2021 №43/ОС-21 ОСОБА_1 був звільнений з органів Державної кримінально-виконавчої служби України за власним бажанням. Вказує, що на момент звільнення його вислуга років складала 25 років 09 місяців 28 днів, з яких 20 років 09 місяців 04 дні у календарному обчисленні, а тому набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1994 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З витягу із вищевказаного Наказу від 30.06.2021 №43/ОС-21 судом встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 при звільненні станом на 30.06.202021 становить у календарному обчисленні 20 років 09 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні 25 років 09 місяців 28 днів.

19.05.2022 позивач звернувся до Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» з заявою, в якій просив підготувати та направити до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції документи про призначення пенсії, для подання їх Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.

Листом №5к/вих./7.2/3952 від 12.07.2022 Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направило до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1

Відповідач листом від 15.09.2022 №1300-5308-8/83540 направив на адресу позивача та ЗМУ МЮ рішення від 22.07.2022 №343/7 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

Оскаржуване рішення відповідачем мотивовано тим, що для призначення пенсії за вислугою років за п. «а» статті 12 Закону №2262 позивач не має достатньої календарної вислуги років, а саме 25.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.

Частиною першою статті 2 цього Закону встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії, відповідно до цього Закону, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині 2 статті 17 цього Закону.

В свою чергу, статтею 17-1 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд звертає увагу, що статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення на пільгових умовах призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом. При цьому, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом №2262-ХІІ передбачено пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою №393 від 17.07.1992 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393). Вказаним Порядком № 393 також визначаються періоди проходження військової служби, що зараховуються до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу 2 пункту «г» частини 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.

Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393».

Аналогічні правові висновки щодо зарахування календарної вислуга років на пільгових умовах були висловлені Верховним Судом в постановах від 28.09.2022 у справі № 813/1263/18, від 20.09.2022 у справі № 640/12919/20, від 14.09.2022 у справі № 640/14718/20, від 27.07.2022 у справі № 766/4549/17, від 13.04.2022 у справі № 640/26198/19, від 25.05.2022 у справі № 480/4643/20, які відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Так, як встановлено судом вище з витягу із Наказу Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)» від 30.06.2021 №43/ОС-21, та підтверджується поданням про призначення пенсії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 12.07.2022 №7.2/58-22, вислуга років ОСОБА_1 при звільненні станом на 30.06.202021 становить у календарному обчисленні 20 років 09 місяців 04 дні, у пільговому обчисленні 25 років 09 місяців 28 днів.

Таким чином, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, суд дійшов висновку, що наявної у позивача вислуги років достатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону № 2262-ХІІ, відтак, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.07.2022 №343/7 є безпідставним та не ґрунтується на вимогах Закону.

Оскільки відповідач вже розглянув питання щодо призначення пенсії позивачу і прийняв рішення, яке є предметом оскарження в даній справі, повторний розгляд заяви про призначення ОСОБА_1 пенсії за таких умов безпідставно повертає сторони у первісний стан, бо умови призначення і документи, на підставі яких призначається пенсія - не змінилися, питання полягає тільки в правовій оцінці даних. А з цього приводу відповідач вже свою думку висловив.

Відповідно до пункту 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Окрім того, частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону №2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Згідно з ч. 3 вказаної статті пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.07.2022 №343/7 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.07.2021, з врахуванням вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 28 днів.

Вказаний спосіб відновлення порушеного права позивача також підтриманий Верховним Судом у складі колегія суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.11.2021 у справі № 360/3128/19, якою скасовано постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, а рішення Луганського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №360/3128/19 - залишено в силі.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.

Щодо судового збору, то такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 22.07.2022 №343/7 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01 липня 2021 року, з врахуванням вислуги, яка становить 25 років 09 місяців 28 днів.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) сплачений судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна