Рішення № 107101017, 24.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року Справа № 160/12342/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом, в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 84, код ЄДРПОУ 08681732) щодо не невиплати мені грошової компенсації за неотримане мною в період служби речове майно особистого користування та не оформлення довідки про виплату мені грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна;

-зобов`язати Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (49006, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, 84, код ЄДРПОУ 08681732) оформити у відповідності до п. 27, 60 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально- виконавчої служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013, довідку про виплату мені грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна та виплатити мені грошову компенсацію за речове майно згідно розрахунку вищезазначеної довідки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.

Наказом начальника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 08.07.2022 року за номером 95/ОС-22 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача було звільнено зі служби з Державної кримінально-виконавчої служби України згідно з Наказом начальника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 08.07.2022 року за номером 95/ОС-22 «Про звільнення ОСОБА_1 », позивача було звільнено зі служби з Державної кримінально-виконавчої служби України згідно ч.5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 08.07.2022 року. ч.5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 08.07.2022 року.

12.07.2022 позивач письмово звернувся до керівництва Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом із заявою про виплату йому грошової компенсації за не отримане ним за час проходження служби в ДКВС речове майно особистого користування відповідно до п. 2,5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.7 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Вказує, що від дня звільнення зі служби (08.07.2022 р.) до теперішнього часу грошову компенсацію за речове майно позивач не отримав та про причини її невиплати не поінформований. Окрім того, довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна з розрахунком вартості неотриманого речового майна Відділом охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом в порушення вимог п. 27, 60 Порядку до теперішнього часу не оформлена, внаслідок чого йому невідомо про розмір вказаної грошової компенсації.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не невиплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна та не оформлення довідки про виплату йому грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна протиправною та такою, що порушує його права, тому звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14 вересня 2022 року засобами поштового зв`язку до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вказує, що згідно п.23 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого постановою КМУ №578 від 14.08.2013 року, передбачено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України", державної установи "Центр пробації" відповідно до їх закупівельної вартості.

У канцелярії відділу зареєстрована заява від ОСОБА_1 датована 12.07.2022 (після звільнення) за вх. від 12.07.2022 № 243.

В абзаці другому п.27 Порядку зазначено, що розмір грошової компенсації за неотримане речове майно визначається пропорційно часу, що минув з моменту виникнення права на отримання речового майна, до дати звільнення із служби (не враховуючи місяць звільнення), а у наказі про звільнення зазначено дату подання рапорту про звільнення його зі служби, а саме 15 червня 2022 року.

Беручи до уваги зазначене, для проведення розрахунку суми грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно Порядку необхідні наказ про звільнення, який видано відділом 08.07.2022 року та заява про виплату такої компенсації, яку позивач подав 12.07.2022 вже після його звільнення зі служби.

Також вказує, що 08.07.2022 року наказом відділу від 08.07.2022 № 95 о/с-22 капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено зі служби з ДКВС України (за власним бажанням).

Разом з тим, позивачу, на підставі заяви відповідно до зазначеного наказу видано довідку № 29 про нарахування виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна від 07.09.2022, з якою він ознайомився 08.09.2022 року.

При цьому, відповідно до абзацу 2 п. 22 Порядку грошова компенсація виплачується лише за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Так, в кошторисних призначеннях відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом на 2022 рік відсутні цільові виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна звільненим зі служби.

Таким чином, на момент подання позову відділ з об`єктивних обставин не виплатив грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна ОСОБА_1 .

Отже, грошову компенсацію за речове майно не виплачено у зв`язку з тим, що відповідно до п. 22 Порядку грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Через те, що в кошторисних призначеннях відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом на 2022 рік відсутні цільові виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна звільненим зі служби, проведення зазначених виплат буде можливим після отримання додаткового фінансування.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби та наказом начальника Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 08.07.2022 року за номером 95/ОС-22 Про звільнення ОСОБА_1 позивача було звільнено зі служби відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України та п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію.

Позивач звернувся до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом із заявою від 12.07.2022 року за вхідним номером №243 щодо виплати грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна відповідно до Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого постановою КМУ №578 від 14.08.2013 року.

07.09.2022 року відділом охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом було видано довідку №29 про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, згідно якої загальна сума грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна ОСОБА_1 , старшому інспектору з професійної підготовки відділу, капітану внутрішньої служби, складає 16972,16 грн. При цьому, підставою для виплати компенсації зазначено наказ ВО УПЛ СН від 08.07.2022 року № 95 о/с-22.

Однак, вказана виплата грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна відповідачем не була здійснена.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України Про Національну поліцію, а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704, Міністерством юстиції України було видано наказ від 28.03.2018 року №925/5, яким затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Пунктом 3 розділу І вказаного Порядку визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 глави 22 розділу ІІ цього Порядку днем звільнення зі служби вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення, яка не повинна передувати даті звільнення.

День звільнення вважається останнім днем служби.

Грошове забезпечення виплачується до дня звільнення зі служби включно разом із премією, встановленою у порядку, визначеному главою 13 цього розділу, за результатами оперативно-службової діяльності за останній місяць служби.

Правовий статус персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України визначено статтею 21 Закону України Про Державну кримінально-виконавчу службу України.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року №578 було затверджено Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та Норми забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно пункту 1 затвердженого Порядку №578 останній визначає механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами.

Відповідно до пункту 2 Порядку №578 речовим забезпеченням є задоволення потреб персоналу у формі одягу, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, тканинах для пошиття форми одягу, нарукавних знаках і знаках розрізнення, спеціальному одязі та взутті, санітарно-господарському майні, постовому одязі, ремонтних матеріалах (далі - речове майно), що дає змогу створити необхідні умови для виконання персоналом службових завдань.

Пунктом 8 Порядку №578 визначено, що речове майно особистого користування видається особам із числа персоналу безоплатно за нормами забезпечення №1-5, а інвентарне майно - за нормами №6-13. Право на забезпечення речовим майном за встановленими нормами забезпечення мають: особи рядового і начальницького складу - з дня присвоєння їм відповідних спеціальних звань та/або призначення на посади; курсанти - з дня зарахування їх до списків навчальних закладів; спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами, - з дня призначення на відповідні посади. Видача речового майна в особисте користування проводиться згідно з антропометричними даними (зріст, об`єм грудей, шиї, голови, розмір взуття).

Пунктом 9 Порядку №578 передбачено, що забезпечення речовим майном осіб із числа персоналу здійснюється в міжрегіональних територіальних органах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, закладах освіти, державній установі Центр пробації та уповноважених органах з питань пробації, державній установі Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України та закладах охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби, черговій частині державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, де вони проходять службу або працюють. Поставлення на речове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особи рядового і начальницького складу) в органі чи установі здійснюється на підставі наказу керівника органу чи установи про призначення на посаду та атестата на предмети речового майна (далі - речовий атестат) за формою згідно з додатком 1, а у разі присвоєння особі первинного спеціального звання або призначення на посаду спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами, - на підставі відповідного наказу керівника органу чи установи.

Отже, право на забезпечення речовим майном за встановленими нормами забезпечення мають, зокрема, особи рядового і начальницького складу - з дня присвоєння їм відповідних спеціальних звань та/або призначення на посади.

Відповідно до пункту 27 Порядку №578 під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Пунктом 23 Порядку №578, зокрема, визначено, що грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви.

Згідно пункту 60 Порядку №578 для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.

Тобто, вказаними нормами передбачено право працівників кримінально-виконавчої служби під час звільнення зі служби отримати речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або грошову компенсацію за нього, та встановлюють порядок такого отримання.

Так, з матеріалів справи слідує, що 12.07.2022 року позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна особистого користування.

Відповідачем було видано довідку № 29 від 07.09.2022 року про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна, згідно якої загальна сума грошової компенсації, яка підлягає виплаті, складає 16972,16 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання грошової компенсації за речове майно особистого користування, визначеним п. 27 Порядку № 578 та подав заяву відповідно до п. 23 Порядку № 578.

Однак, Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом не провів відповідні розрахунки та виплату, а лише частково виконав вимоги п. 60 Порядку № 578, а саме, видав довідку про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16972,16 грн.

Щодо посилання відповідача на абзац 2 пункту 22 Порядку №578 та відсутність в кошторисних призначеннях Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом на 2022 рік коштів на цільові виплати компенсації за належні до видачі предмети речового майна звільненим зі служби працівникам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 22 Порядку №578 особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію.

Грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Тобто, виплата грошової компенсації за наявності коштів в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі, передбачена абзацом 2 пункту 22 Порядку №578, стосується осіб рядового і начальницького складу, які продовжують проходити службу в органах кримінально-виконавчої служби.

Так, у даній справі предметом позову є виплата грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна особам рядового і начальницького складу під час звільнення зі служби, яка регулюється пунктами 27 та 60 Порядку №578, а тому, не залежить від наявності коштів в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський Суд з прав людини в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі Кечко проти України зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Стосовно позовних вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не оформлення довідки про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна та зобов`язання оформити таку довідку, суд зазначає, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено судом та зазначалося вище, позивачу Відділом охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом було видано довідку № 29 від 07.09.2022 року про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна.

Із вказаною довідкою ОСОБА_1 ознайомлений 08.09.2022 року, про що свідчить його підпис у даній довідці.

З урахуванням наведеного, з метою захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (код ЄДРПОУ 08681732) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16972,16 грн. та зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16972,16 грн.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 4 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, у зв`язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (код ЄДРПОУ 08681732) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16972,16 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні шістнадцять копійок).

Зобов`язати Відділ охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом (код ЄДРПОУ 08681732) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16972,16 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят дві гривні шістнадцять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник