Рішення № 107100942, 03.11.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 р. Справа № 120/6874/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником адвокатом Кардашем В.А. (далі представник позивача), до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю винесеного Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішення №262440014317 від 08.07.2022 про відмову в призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також Закон №1058-IV), починаючи з 01.07.2022 (з моменту звернення за призначенням пенсії).

Так, позивач зазначає, що по досягненню пенсійного віку він звернувся із заявою до ГУ ПФУ в м. Києві про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 Закону №1058-IV як водію міського пасажирського транспорту (тролейбуса). Однак листом від 15.07.2022 відповідач 1 повідомив його про те, що за наслідками розгляду його документів ГУ ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення про відмову у призначенні такої пенсії з підстав відсутності у нього необхідного пільгового стажу.

Позивач вважає, що згідно відомостей його трудової книжки та наданих документів його пільговий стаж складає 32 роки 1 місяць і 5 днів, що є достатнім для призначення пільгової пенсії як водію тролейбуса.

Ухвалою від 02.09.2022 вказану позовну заяву було залишено судом без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які усунуті останнім 07.09.2022.

Наступною ухвалою від 12.09.2022 судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України. Крім того, цією ж ухвалою встановлено відповідачам 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.

23.09.2022 до суду від ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник цього відповідача проти позову заперечує. Зазначає, що Головним управлінням було розглянуто заяву та пакет документів ОСОБА_1 про призначення пільгової пенсії відповідно до Закону №1058-IV. Вказує, що правом на пенсію за нормами ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV мають працівники водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців. Однак, при розгляді документів позивача встановлено, що підстав для зарахування до його пільгового стажу періоду роботи з 01.07.2002 по 09.06.2022 відповідно до довідки № 26 від 09.06.2022 не має, оскільки надана довідка не відповідає по формі та змісту вимогам, визначеним Порядком № 637 та не містить усієї необхідної інформацію про пільговий характер виконуваної роботи. За таких обставин орган Пенсійного фонду України вважає, що оскільки пільговий стаж позивача за Списком № 2 відсутній взагалі, тому і права на пенсію на пільгових умовах позивач не набув.

Враховуючи викладене, відповідач 2 вважає, що діяв правомірно, а тому в позові просить відмовити.

Відзиву на позовну заяву від відповідача 1 ГУ ПФУ в м. Києві до суду не надходило, що з огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що ОСОБА_1 01.07.2022 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою (зареєстрованою за № 6595) та пакетом документів про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У подальшому, згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (із змінами) (далі Порядок № 22-1) після реєстрації вказана заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до ГУ ПФУ у Вінницькій області.

За результатами розгляду такої заяви та поданих документів ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення № 262440014317 від 08.07.2022 про відмову у призначенні пенсії, яким відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не менше 12 років 6 місяців. Так, за даним рішенням відповідач 2 підтвердив загальний страховий стаж особи 38 років 02 місяці 0 днів та констатував про повну відсутність у позивача пільгового стажу.

При цьому єдиним мотивом для винесення такого рішення слугувало те, що до пільгового стажу заявника не зараховано період роботи з 01.07.2002 по 09.06.2022 згідно пільгової довідки № 26 від 09.06.2022, виданої ВПКП «Київпастранс» «Служби енергетичного забезпечення та зв`язку», оскільки, на думку органу Пенсійного фонду України, даний документ не відповідає додатку № 5 визначеному в п. 20 Постанови КМ України № 637 від 12.08.1993, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а саме у такій довідці не міститься посилання на характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт де зазначено посаду яка дає право на пільгове пенсійне забезпечення, а також довідка засвідчена лише одним підписом.

Про вказані обставини прийняття відповідного рішення, а також мотиви його винесення позивач був проінформований листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.07.2022 № 2600-0208-8/02363.

Втім позивач вважає, що оскільки він згідно записів у трудовій книжці на протязі 1988-2022 років працював водієм тролейбуса понад 32 роки та набув необхідний пільговий стаж для призначення пільгової пенсій, тому переконує суд у протиправності оскаржуваного рішення відповідача 2 № 262440014317 від 08.07.2022 та необхідності, у зв`язку з відновленням його порушених прав, зобов`язати відповідача 1 призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 01.07.2022.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд враховує наступне.

Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058-ІV) , який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 N 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Таким чином, оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій було доповнено Закон № 1058-ІV розділом XIV-І Пенсійне забезпечення окремих категорія громадян, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017.

Так, згідно із пунктом 8 частини другої статті 114 Закону N 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Отже, за вказаною нормою необхідними умовами для призначення пенсії на пільгових умовах є наявність віку 55 років, загального стажу 30 років та стажу роботи водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) не менше 12 років 6 місяців.

Відповідно до положень статті 62 Закону N 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок N 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку N 637 у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій. У довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, та результати проведення атестації робочих місць на підприємстві.

Додатком N 5 до Порядку N 637 визначено форму Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Проте, за відсутності у трудовій книжці відомостей про характер виконуваної особою роботи, особливо, що стосується тих осіб, пенсія яким призначається на пільгових умова, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як свідчать матеріали справи позивач ОСОБА_1 01.07.2022 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої окрім копії трудової книжки додав також довідку № 26 від 09.06.2022, яка видана ВПКП «Київпастранс» «Служби енергетичного забезпечення та зв`язку» щодо періоду роботи позивача з 01.07.2002 на посаді водія тролейбусу 1-го класу.

Втім, ознайомившись зі змістом даної довідки № 26 від 09.06.2022 суд доходить висновку про те, що дійсно вказана довідка по формі та змісту повністю не відповідає тим вимогам, які ставляться до Довідки про підтвердження трудового стажу згідно Додатку № 5 до Порядку N 637. Крім того, в такій довідці відсутні усі необхідні відомості про пільговий характер та період роботи особи, що прямо визначені у пункті 20 Порядку N 637. Більше того судом з`ясовано, що викладені у ній відомості щодо безперервного періоду роботи позивача з 01.07.2002 по дату видачі цієї довідки (09.06.2022) на посаді водія тролейбуса 1-го класу не узгоджуються із відповідними записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 за вказаний період, позаяк у ній містяться відомості про те, що позивач з 01.12.2004 по 01.01.2011 (записи № 34-35) працював слюсарем з ремонту рухомого складу по 6-му розряду виробничої аварійно-відновлювальної лінії в КП «Київпастранс», а не водієм тролейбуса як про те вказано в довідці.

За таких обставин суд погоджується із доводами ГУ ПФУ у Вінницькій області про те, що відповідна довідка ВПКП «Київпастранс» № 26 від 09.06.2022 в силу існуючих у ній дефектів не може бути належним та достовірним доказом в розумінні пункту 20 Порядку N 637 для підтвердження пільгового характеру виконуваної роботи та вважатися безумовною підставою для надання позивачу права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону N 1058-IV.

В той же час такий висновок суду щодо оцінки відповідної довідки аж ніяк не свідчить про обґрунтованість винесеного ГУ ПФУ у Вінницькій області рішення про відмову у призначенні пенсії № 262440014317 від 08.07.2022 та правомірністю дій суб`єкта владних повноважень при підрахунку пільгового стажу позивача.

Так, як уже наголошувалось судом вище, потреба у наданні довідки про пільговий характер роботи чи уточненні інших відомостей виникає лише тоді, коли у заявника відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній, а також за відсутності у трудовій книжці відомостей про характер виконуваної особою роботи.

Судом встановлено, що до заяви від 01.07.2022 про призначення пенсії позивач долучив копію своєї трудової книжки серії НОМЕР_1 , в якій в хронологічній послідовності містяться записи про роботу позивача з часу його працевлаштування (з 1988 року).

Дослідивши відповідні записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , суд констатує те, що такі записи за певні періоди трудової діяльності позивача містять інформацію про характер виконуваної ОСОБА_1 роботи на посаді водія тролейбуса, зокрема: з 03.12.1988 по 01.04.1999 на посаді водія тролейбуса 3 та 2 класів (записи № 5-7); з 29.05.1991 по 27.04.1993 (записи 8, 9); з 29.04.1993 по 09.06.1993 (записи 10-11); з 21.06.1993 по 22.07.1993 (записи 12-13); 26.04.1994 по 12.07.1994 (записи 14-15); з 08.08.1994 по 09.09.1994 (записи 16-17); з 28.10.1994 по 10.01.1995 (записи 18-19); з25.01.1995 по 06.07.1995 (записи 20-21); з 06.09.1995 по 30.11.2001 (записи 22-27); з 01.12.2001 по 30.06.2002 (записи 28-30); з 01.07.2002 по 01.12.2004 (записи 31-33); з 01.01.2011 по дату звернення за призначенням пенсії (запис № 35).

Тобто, відомості які зазначені в спірній довідці ВПКП «Київпастранс» № 26 від 09.06.2022 про період роботи позивача з 01.07.2002 по 09.06.2022 не були не те щоб єдиний джерелом інформації про характер трудових відносин позивача, а й навіть не могли вважатися основним документом про пільговий стаж позивача у спірний період, позаяк таким документом в цьому випадку мала б слугувати трудова книжка.

Натомість суд звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням № 262440014317 від 08.07.2022 орган Пенсійного фонду України надав оцінку лише одному документу - довідці ВПКП «Київпастранс» № 26 від 09.06.2022 про період роботи позивача з 01.07.2002 по 09.06.2022, без врахування інших відомостей та інформації про періоди роботи позивача, про які містяться відомості в його трудовій книжці.

Відмовляючи у призначенні пенсії відповідач 2 у своєму рішенні послався на те, що в ОСОБА_1 пільговий стаж є відсутнім взагалі (тобто 0 років 0 місяців та 0 днів), хоча жодних обґрунтувань як і пояснень відносно того, чому і за яких умов та обставин є неможливим зарахування до пільгового стажу наведений вище згідно записів трудової книжки період роботи позивача на посаді водія тролейбусу ні оскаржуване рішення ні відзив на позовну заяву не містять.

Вищевикладене вказує на те, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах суб`єкт владних повноважень формально підійшов до оцінки наданих документів та не дослідив усіх обставин, які мають значення для вирішення відповідного питання.

Відповідно до частини першої статті 101 Закону N 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак будь-яких відомостей про те, що пенсійні органи досліджували пільговий стаж позивача починаючи з 1988 року як і вживали заходи щодо додаткової перевірки чи уточнення відповідних відомостей, записи про які містяться в трудовій книжці позивача чи інших довідках, - матеріали справи не містять. При цьому суд враховує, що вказані обставини мають виключне значення для розгляду цієї справи, позаяк за відсутності належної правової оцінки з боку органу Пенсійного фонду усього періоду трудової діяльності позивача, який може бути зарахований до його пільгового стажу, суд не вправі самостійно встановлювати та визначати такий пільговий стаж, так як це не є компетенцією суду.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже враховуючи, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №262440014317 від 08.07.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах винесене відповідачем 2 без урахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття та без дослідження усіх наданих заявником документів щодо можливості врахування до його пільгового стажу періодів роботи починаючи з 1988 року згідно тих записів, які містяться в його трудовій книжці, суд доходить висновку, що таке рішення не відповідає означеним вище критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

Щодо наступної позовної вимоги зобов`язального характеру про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 01.07.2022 відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, то суд враховує те, що за змістом вказаної норми необхідними умовами для призначення такої пенсії є вік 55 років, наявність страхового стажу особи не менше 30 років, з яких стаж водієм міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) не менше 12 років і 6 місяців.

В даному випадку в межах судового розгляду цієї справи судом підтверджено наявність у позивача необхідного віку (55 років), загального страхового стажу 38р. 02м. 0 дн. (що визначено пенсійним органом).

Натомість, оскаржуваним рішенням відповідач вказав на відсутність в позивача пільгового стажу в цілому, оперуючи лише періодом роботи з 01.07.2002 по 09.06.2022 згідно довідки ВПКП «Київпастранс» № 26 від 09.06.2022.

При цьому органом Пенсійного фонду не було аналізовано відомостей трудової книжки позивача на предмет врахування періодів його роботи на посаді водія тролейбуса на протязі 1988-2022 років, позаяк оскаржувана відмова обґрунтовувалася зовсім іншими підставами, тому і надавати оцінку згаданому періоду (його окремим частинам) та правильно здійснити підрахунок такого пільгового стажу на підставі відомостей трудової книжки суд не вправі.

В даному випадку суд не уповноважений визначати пільговий стаж за весь період трудової діяльності позивача, як умову призначення пільгової пенсії, якщо відповідач цього навіть не намагався зробити, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Тобто, в межах розгляду цієї справи суд не може дійти остаточного висновку про те, який пільговий стаж позивача є підтвердженим та чи його достатньо для призначення йому пенсії відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача призначити таку пенсію без перевірки усіх необхідних для цього умов, може бути необґрунтованим та призвести до призначення пенсії з порушенням закону.

Відповідно до положень частин 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не надана належна оцінка записам трудової книжки позивача щодо обставин його роботи на посадах, які згідно п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача в цьому разі є зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві (як органу, до якого була подана заява про призначення пенсії від 01.07.2022) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій і докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у визначений судом спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. На підставі частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 992,40 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів в рівних частинах.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору. Адже, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірного рішення суб`єкта владних повноважень (тобто задоволена основна вимога немайнового характеру, яка підлягала оплаті судовим збором), а спір по суті вирішено в користь позивача, тоді як прийняття рішення про часткове задоволення позову пов`язується зі способом захисту порушених прав позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 262440014317 від 08.07.2022 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.07.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

В іншій частині позовним вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03.11.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368);

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович