Рішення № 107097311, 01.11.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10460/22

пр. № 2-а/759/234/22

01 листопада 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора сержанта поліції Матвієнко Ірини Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві (03068, м. Київ, вул.Народного Ополчення,9) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 25.08.2022р. стосовно нього інспектором 3 батальйону 4 роти УПП у м. Києві винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу, що підтверджується постановою серії ЕАР № 5803576 від 25.08.2022р. Відповідно до змісту вказаної постанови, 25.08.2022р. о 21: 17 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КІА RІО» д/н НОМЕР_1 не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності, чим порушив п. 2.1 ПДР, за що передбачено відповідальність за ст. 126 КУпАП. Інспектор не пояснив причину зупинки, не представився, та не пояснив вимогу пред`явити документи. За результатами перевірки документів, складеного адміністративний протокол. Вважає, що водій повинен пред`явити поліс лише при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху чи оформленні матеріалів ДТП, оскільки інших випадків законодавство не передбачає. Відповідачем не надано жодних доказів щодо оформлення матеріалів ДТП або скоєння позивачем порушення правил дорожнього руху, яке могло бути підставою для складання відповідного протоколу. Отже відповідачем не доведено законності вимог щодо не пред`явлення позивачем для перевірки полісу, з огляду на відсутність обставин, передбачених законодавством для здійснення такого контролю. Просить скасувати вказану постанову.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.08.2022р. вказаний позов залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.09.2022р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Відповідачем відзив не надано.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.6 ст. 162 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.08.2022р. стосовно позивача працівником поліції було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови, 25.08.2022р. о 21:17 год. в м. Києві вул. М.Бойчука, 5 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Rio», д/н НОМЕР_1 без чинного страхового поліса обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1 г ПДР. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративний штраф у розмірі 425,00 грн./а.с.8/.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі за ст. 126 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках:

1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи, або самовільно залишила місце для утримання військовополонених;

2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;

3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;

4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;

5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;

6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Водночас, відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред`явлення водієм документів, в тому числі страхового полісу є неправомірними.

За приписами частини 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, даний вид відповідальності може наставати до особи, водія транспортного засобу, під час його експлуатації за умови відсутності або не бажанні пред`явлення для перевірки, серед інших необхідних документів - поліса.

Відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору (пункт 1.8 статті першої цього Закону).

Відповідно до статті 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

При використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Тобто, право для витребування полісу відповідним підрозділом Національної поліції у водія транспортного засобу виникає за наявності двох виключних випадків, передбачених ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, які не мали місце в даних правовідносинах.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі зазначеного вина позивача не може вважатись доведеною, оскільки відповідачем до суду не надано письмових доказів на підтвердження складання відповідачем протоколу щодо порушення правил дорожнього руху, або оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, що згідно вимог визначених у п. 21.2 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає право для витребування страхового полісу підрозділом Національної поліції..

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору за подання позовної заяви становив 496 грн. 20 коп., саме ці судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача за результатами розгляду справи судом.

Керуючись статтями 126, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сержанта поліції Матвієнко Ірини Володимирівни, Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАР № 5803576 від 25.08.2022р. винесену інспектора 3 батальйона 4 роти Управління патрульної поліції ву м. Києві сержанта поліції Матвієнко Ірини Володимирівни про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та закрити провадження по справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (розташованого за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 496, 20 грн. (чотириста дев`ятсот шість грн. 20 коп.)

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.О. Петренко