Рішення № 107089578, 31.10.2022, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9168/21

Д О Д А Т КО В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,

учасників справи не викликались,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому в місті Києві заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР ТУР ВІП» - адвоката Стельникович С. А. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ЕКСКЛЮЗИВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір ТУР ВІП» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2022 року у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ЕКСКЛЮЗИВ» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір ТУР ВІП» (відповідач-2) про захист прав споживачів відмовлено.

Представником відповідача-2 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у розмірі 30000,00 грн, які просять стягнути з позивача та таке не вирішено судом, адже заявлено заяву у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідна заява направлена позивачу. Від позивача на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн. Разом із тим, просить відмовити у стягнення таких, адже не подано жодного попереднього розрахунку до відзиву на позов та такий не вказано у відзиві. Жодних доказів про обсяг, об`єм та вартість наданих послуг не подано. Просить врахувати складність справи, завищені ціни та витрачений об`єм часу щодо вказаних робіт.

У судове засідання учасники справи не викликались, у зв`язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши дійсні обставини справи щодо вирішення заявленого питання, суд прийшов наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Із матеріалів справи убачається, що 03 лютого 2022 року між відповідачем-2 та адвокатом Стельникович С. А. укладено договір про надання правової допомоги № 1, що підтверджено копією такого договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеного договору відповідач-2 за надання правової допомоги здійснює оплату відповідно до актів виконаних робіт за фактично відпрацьований час та надані послуги.

Згідно з акту виконаних робіт № 1 від 01 серпня 2022 року надано адвокатські послуги за період з 03 лютого 2022 року по 01 серпня 2022 року загальною вартістю 30000,00 грн.

Понесення відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн підтверджено платіжним документом, який міститься у матеріалах справи.

Відповідно до детального опису робіт, надано професійну правничу допомогу наступного характеру: попередня консультація та укладення договору на професійну правничу допомогу - 03.02.2022, кількість витраченого часу 02.00 год, вартість 1000,00 грн; складання клопотання до суду про надіслання позовної заяви із додатками - 03.02.2022, кількість витраченого часу 01.00 год., вартість 1000,00 грн; складання клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, 09.02.2022, кількість витраченого часу 30 хв, вартість 1000,00 грн; складання відзиву на позовну заяву та його подач, 22.02.2022, кількість витраченого часу 05.30 год, вартість 6500,00 грн; складання клопотання про приєднання додаткових доказів та його направлення іншим учасникам справи, 18.07.2022, кількість витраченого часу 02.00 год, вартість 2500,00 грн; участь у судових засіданнях 25.07.2022 та 09.08.2022, загальна кількість витраченого часу 10.00 год., загальною вартість 16000,00 грн (8500,00 грн за 25.07.2022 та 7500,00 грн за 09.08.2022); складання детального опису робіт, 03.08.2022, кількість витраченого часу 01.00 год., вартість 1000,00 грн; складання акту виконаних робіт, 03.08.2022, кількість витраченого часу 30 хв, вартість 500,00 грн; подача клопотання про приєднання доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, 03.08.2022, кількість витраченого часу 01.30 хв, вартість 500,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1 , 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з п. 8 ч. 3 ст. 178 цього Кодексу відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Отже, аналізуючи норми права з цього питання, суд прийшов до переконання про те, що такий розрахунок може бути окремим процесуальним документом або зазначено у змісті позовної заяви.

Попри те, суд не встановив цього у цій справі, ані про нього не вказано у відзив, ані не подано окремим процесуальним документом.

У зв`язку із цим, суд приймає доводи сторони позивача з цього питання, однак не можуть бути безумовною підставою для відмовити у вирішення питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, адже є правом суду у відповідності до ст. 134 ЦПК України.

Разом із тим, суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги, зокрема складання детального опису робіт, складання акту виконаних робіт, надсилання клопотань всім сторонам по справі.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи, що у позовних вимогах відмовлено, враховуючи предмет спору з урахуванням ціни позову за немайновими вимогами, кількість судових засідань та їх тривалість, яка у детальному опису є завищеною та не відповідає зафіксованому часу у журналах судового засідання, а відтак загальна їх вартість 16000,00 грн не відповідає критерію розумності; включення до акту робіт, які не пов`язані із надання професійної правничої допомоги, клопотання сторони позивача про зменшення розміру професійної правничої допомоги, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви відповідача-2 про стягнення з позивача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 4000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, у зв`язку з чим вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, а заяву представника відповідача-2 задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 76-81, 259, 264, 265, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР ТУР ВІП» - адвоката Стельниковича С. А. про ухвалення додаткового рішення у справі № 758/9168/21 - задовольнити частково.

Ухвалити у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ЕКСКЛЮЗИВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір ТУР ВІП» про захист прав споживачів - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТАІР ТУР ВІП» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична компанія «ЕКСКЛЮЗИВ» (місцезнаходження - місто Київ, вул. Дегтярна, буд. № 7, корп. 1-А, приміщення №39, код ЄДРПОУ 39670982);

відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір ТУР ВІП» (місцезнаходження - Київська область, місто Обухів, вул. Київська, буд. № 113-А, код ЄДРПОУ 42759819).

Повне судове рішення складено 31 жовтня 2022 року.

Суддя О. І. Якимець