Вирок № 107087447, 02.11.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/840/22

Номер провадження № 1-кп/708/61/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м.Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому, підготовчому, судовому засіданні в залі суду м. Чигирин Черкаської області кримінальне провадження № 12022250310002216 від 20.09.2022р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсям.Чигирин,Черкаської області,освіта середня-спеціальна,не працюючого,одруженого,неповнолітніх дітейна утриманнінемає,раніше несудимого, проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.246КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2022 року, приблизно о 17.00 годині, ОСОБА_4 , знаходячись на території пам`ятки «Замкова гора Богдана Хмельницького», розташованої в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, яка перебуває у постійному користуванні Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» та входить до складу об`єктів культурної спадщини національного значення, визначених Постановою КМУ № 929 від 10.10.1012 року « ОСОБА_7 », без передбаченого законом спеціального дозволу на здійснення порубки, в порушення ст. 69 Лісового Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно змісту якої громадяни України зобов`язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства, не порушуючи екологічні права та законні інтереси інших суб`єктів, та змісту ч 3 ст7 Закону України

« Про природно-заповідний фонд України», відповідно до якої на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного фонду або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може вплинути на стан природних або історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою ручної пилки, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня, здійснив самовільну порубку дерева породи акація, діаметром пня 14,5 см, завдавши Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин» шкоди, згідно висновку експертизи №СЕ-19/124-22/10435-ЕЛ, на суму 11363 грн.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерева, вчинена в заповіднику.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю. Він та його захисник просили суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену ним в присутності захисника із прокурором, погоджену із представником потерпілого.

Прокурор також наполягав на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Представник потерпілого у підготовчому судовому засіданні не вбачав підстав для відмови у затвердженні судом цієї угоди. Зазначив, що за відшкодуванням завданої порубкою шкоди має намір звернутися в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 30.09.2022 під час досудового розслідування у м. Чигирин між прокурором та підозрюваним (який натепер має процесуальний статус обвинуваченого)

ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України була укладена угода про визнання винуватості, погоджена із представником потерпілого, що скріплена підписами сторін, відповідно до якої: обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення; сторони погодилися на призначення обвинуваченому покарання за ч. 3 ст.246 КК України у виді трьох років обмеження волі, зі звільнення вій його відбування з випробуванням, на підставі приписів ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки її затвердження судом та наслідки її невиконання.

Враховуючи ту обставину, що під час досудового слідства між обвинуваченим, його захисником та прокурором була укладена угода про визнання винуватості, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом, кримінальне провадження розглядалося судом відповідно до положень ст. 474 КПК України.

Згідно з ч. 3ст. 314 КПК Українив підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 468 КПК України у кримінальному провадженніможе бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 2,4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативи прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Крім того, щодо кримінального правопорушення, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам та надано всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення угоди.

Під час підготовчого судового засідання судом було з`ясовано в обвинуваченого, що він повністю розуміє: права, передбачені п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки затвердження та невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид та міру узгодженого покарання, яке буде призначене йому у разі затвердження угоди судом, з яким він погодився.

Також під час підготовчого судового засідання судом з`ясовано у потерпілого, що він: добровільно надав згоду прокуророві на укладення угоди, повністю розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України; погоджується на покарання, яке буде призначене обвинуваченому у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався у підготовчому судовому засіданні, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, обтяжуючих суд не вбачає.

Як особа, обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, працездатний, але офіційно не працевлаштований, одружений, інвалідом не є, неповнолітніх на утриманні немає, мешкає із матір"ю.

За наведених обставин, суд вважає, що угода про визнаня винуватості може бути

затверджена судом, оскільки: її умови не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи та інтереси сторін; правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна; відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення; обвинувачений у підготовчому судовому засіданні підтвердив можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання та погодився із покаранням.

З урахуванням обставин справи, характеристики особи винного та його критичного ставлення до скоєного, випробувальний термін в один рік буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, з покладенням на нього обов`язків періодичної явки для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомлення про зміну місця проживання, а при працевлаштуванні, - місця роботи.

Цивільній позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати в сумі 6040,96 грн підлягають покладенню на обвинуваченого, позаяк витрати пов`язані із доведенням вини останнього.

Речові докази,- зрізи дерев`яні та знаряддя злочину, підлягають знищенню, диск із записом процесуальних дій, - зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна, вчинений за ухвалою слідчого судді від 26.09.2022 року, підлягає скасуванню.

Запобіжні заходи не застосовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 368-370, 373, 374, 468, 469, 475, 477 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.09.2022 року в місті Чигирин між прокурором та підозрюваним (який натепер має процесуальний статус обвинуваченого) ОСОБА_4 та його захисником ОСОБА_5 , погоджену із представником потерпілого ОСОБА_8 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.246КК України,та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді трьох років обмеження волі.

На підставі приписів ст. 75,76 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, строком на один рік, з покладенням на нього обов`язків періодичної явки для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомлення про зміну місця проживання, а при працевлаштуванні, - місця роботи.

Стягнути з ОСОБА_4 , іденкод2721119815, -6040,96 грн (шість тисяч сорок грн. 96 коп.) процесуальних витрат на користь держави.

Речові докази: два зрізи дерев`яні, запаковані до спец пакету INZ4004225 та INZ4004226 та знаряддя злочину,-ручна металева пилка, які знаходяться в камері зберігання ВПД№2, - знищити; диск із записом процесуальних дій, - зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, а саме арешт майна, вчинений за ухвалою слідчого судді від 26.09.2022 року.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1