Рішення № 107087289, 25.10.2022, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/974/22

Номер провадження № 2-а/699/17/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2022 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді ЛітвіновоїГ.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Позовна заява мотивований тим, що 04.08.2022 о 17.30 год. ОСОБА_1 в приміщені Корсунь-Шевченківському відділені поліції ГУНП у Черкаській області в кабінеті слідчого, де він був запрошений в якості свідка, було вручено працівниками РТЦК та СП постанову №61 від 20.07.2022року за справою про адміністративне правопорушення.

Однак позивач уважає, що постанова була винесена незаконно, оскільки його не повідомили про дату, час та місце розгляду справи, для того, щоб він міг дати свої пояснення. На думку позивача було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також було порушено право ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи та позбавлено його права на подання пояснень і клопотань. Копія постанови йому не направлялась. У постанові неправильно вказане його місце проживання. Крім того, повістка про прибуття для звірки особливих даних та проходження медичного огляду була вручена неналежним чином, оскільки спочатку повинна бути вручена повістка для уточнення облікових даних. Після чого, якщо у людини відсутні підстави для отримання відстрочки від призиву, вона підлягає мобілізації, і лише після цього вручається повістка для проходження ВЛК з карткою дослідження та медичного огляду.

Разом з тим, позивач зазначає, що йому була виписана повістка, у якій вказано про обов`язок з`явитися в РТЦК та СП для звірення даних та проходження медогляду, без прикріплення картки дослідження.

Також ОСОБА_1 вказує на те, що він не порушував правил військового обліку, передбачених ст. 210 КУпАП, так як своєчасно подавав данні в обліковий орган, де він перебуває на військовому обліку, відомості про місця проживання, освіту та сімейний стан.

Вимогами ст. 135 КПК України передбачено отримання повістки не пізніше ніж за три дні, а згідно з повісткою він повинен був з`явитись менше ніж за добу.

Позивач вказує, що 20.07.2022 він не міг прибути до РТЦК та СП, так як в цей день за направленням лікаря відвозив свою дружину, яка є особою з інвалідністю другої групи, до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради».

З огляду на викладене позивач просить скасувати постанову Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.07.2022 № 61 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , а справу закрити за відсутністю складу правопорушення.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі.

У судове засідання позивач не з`явився, проте подав до суду заяву, у якій позов підтримав з викладених у ньому підстав, просив розглянути дану справу без його участі.

Представник відповідача Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився. У межах строків, визначених в ухвалі суду, представник відзив на позов до суду не подав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20.07.2022 начальником Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Старовойтовим В.П. винесено постанову № 61 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.

З постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , був оповіщений третім відділом Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про прибуття 20.07.2022 для звірки облікових даних та проходження медичного огляду, однак не з`явився в зазначений термін, чим порушив правила обліку і Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП.

Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.

Згідно з пунктом 8 Указу Президента України від 24.02.2022 № 65 «Про загальну мобілізацію» місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців доручено, зокрема організувати та забезпечити у встановленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу.

Отже, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, виконуючи свої владні управлінські функції, здійснюють оповіщення громадян про виклик за розпорядженнями їх керівників.

Саме по собі оповіщення громадян про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформлюється у вигляді повісток.

Повістка є засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, та не має обов`язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби.

При цьому обов`язок військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так положеннями ст. 39-1 вказаного закону передбачено, що для оперативного доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України може бути прийнято рішення про призов громадян України, зарахованих до військового оперативного резерву, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Завдання, обсяги, строки та порядок проведення призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначаються Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України в рішенні про його проведення.

Призов громадян України на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та їх оповіщення здійснюються командирами військових частин - стосовно громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом та/або зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву, та керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - стосовно громадян України, які після їх звільнення з військової служби зараховані до військового оперативного резерву.

Резервісти зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих повістках (повідомленнях).

Поважними причинами неприбуття до військових частин або на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих повістках (повідомленнях), визнаються підтверджені відповідними документами:

1) перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк;

2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до матеріалів справи 20.07.2022 ОСОБА_1 не міг прибути до РТЦК та СП так як в цей день возив свою дружину ОСОБА_2 (свідоцтво про одруження від 20.01.2003 (а.с. 5), особу з інвалідністю другої групи (довідка до акта огляду МСЕК від 01.12.2021 (а.с. 7) до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради» так як на 20 липня завчасно був запланований огляд лікаря-онкохірурга (а.с. 9).

Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за декілька різних правопорушень, які розмежовані відповідними частинами даної статті. Проте, у оскаржуваній постанові відносно ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 283 КУпАП, не вказано частину статті 210 КУпАП, за якою складено постанову.

Так, стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за:

- порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку (частина 1);

- повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1ст.283КУпАП передбачено,що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, позивач зазначає, що він не був повідомленим про розгляд адміністративної справи відносно нього, тому як наслідок не був присутнім при її розгляді. Указане підтверджується тим, що примірник оскаржуваної постанови від 20.07.2022 ОСОБА_1 було вручено лише 04.08.2022.

Відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення. Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Водночас,суд вважає,що зазначенапостанова,складена начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як суб`єктом владних повноважень, є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ. Будь-яких інших доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано.

З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак в порушення ст.ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 210 КУпАП не досліджувалися будь-які докази, що не було спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративнихсправах пропротиправність рішень,дій чибездіяльності суб`єктавладних повноваженьобов`язок щододоказування правомірностісвого рішення,дії чибездіяльності покладаєтьсяна відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене будь-якою частиною ст. 210 КУпАП. У той же час, позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим воно підлягає захисту шляхом задоволення судом вказаного позову.

Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника Черкаського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Старовойтова В.П. від 20.07.2022 № 61 за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП, а провадження закрити, в зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

Відповідач: Черкаський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, код ЄДРПОУ 09732578, місцезнаходження: вул. Юрія Кондратюка, 34, м. Сміла, Черкаської області, 20700, інші дані суду не відомі.

Повний текст рішення складено 31.10.2022.

СуддяЛітвінова Г.М.