Рішення № 107083292, 01.11.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1328/22

(2-а/199/35/22)

РІШЕННЯ

Іменем України

01.11.2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Носенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у залі суду міста Дніпра адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: інспектор з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюк Віталій Євгенійович,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії РАП № 349237537 про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн., якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначила, що 04 листопада 2021 року інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюком Віталієм Євгенійовичем було незаконно складено постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 349237537 до повідомлення серія ІД № 00487316, якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог п.п. «б» п. 15.1 розділу 15 Правил дорожнього руху, в частині стоянки 23.10.2021 року автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 , на тротуарі в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 15 (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками). Позивач про дану постанову дізналась із додатку ДІЯ 17.02.2022 року.

Позивач зазначає, що стоянка автомобіля виконувалась із дотриманням п.15.1, підпункт «б». Вказане місце не є тротуаром у розумінні п. 1.10 ПДР, а є узбіччям. Виходячи із зазначеного вище, позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, а відповідна справа закриттю.

Відповідач представник інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради надав суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що оскаржувана постанова складена відповідно до норм чинного законодавства.

Суд дослідивши наявні докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 листопада 2021 року інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюком Віталієм Євгенійовичем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП № 349237537 до повідомлення серія ІД № 00487316, якою визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, за порушення вимог п.п. «б» п. 15.1 розділу 15 Правил дорожнього руху, в частині стоянки 23.10.2021 року автомобіля AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 , на тротуарі в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 15 (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками). На позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340,00 грн.

Фіксація правопорушення здійснювалась за допомогою технічного засобу: Logic instrument fieldbook k 80v2.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п.11.13 Правил дорожнього руху, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під`їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.

Згідно 15.1 ПДР зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

Згідно з п. 15.6 ПДР України, стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.43 встановленими з табличкою 7.6.1 дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2, 7.6.3, 7.6.4, 7.6.5 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки, як показано на табличці.

Відповідно до ч.5 ст.14 ЗУ №3353-ХІІ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю, щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до пункту 15.10 (б) ПДР стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідним дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Як вбачається з матеріалів справи, у випадку притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адресою: м. Дніпро, вул. Ливарна,15, 23 жовтня 2021 року о 10.30 год. транспортний засіб AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 розміщено на тротуарі, де поряд немає жодного дорожнього знаку, який дозволяє стоянку на тротуарі.

Тобто суд встановив, що мала місце стоянка транспортного засобу AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 на тротуарі у місці, що не позначене відповідним дорожнім знаком, встановленими табличками.

Відповідно до пункту 15.10 ПДР (в) стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху залишається щонайменше 2 м.

Відтак, зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох вимог, а саме: стоянка здійсниться легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Суд звертає увагу на те, що за диспозицією п.п. «в» п. 15.10 ПДР України краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. При цьому, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів фотофіксації, здійсненої інспектором з паркування, транспортний засіб AUDI A6, р.н. НОМЕР_1 припаркований на тротуарі таким чином, що він розміщений не на краю тротуару, тобто з порушенням пп. «в» пункту 15.10 ПДР.

Крім того, як вбачається з фото, транспортний засіб позивача, який розташований на тротуарі, являє собою перешкоду для руху пішоходів по тротуару.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24.06.1988 р. № 6 розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного.

За таких обставин, оскільки транспортний засіб позивача здійснив стоянку безпосередньо на тротуарі за відсутності передбачених ПДР дорожніх знаків, для чого транспортний засіб змушений був здійснити рух безпосередньо по тротуару, чим фактично міг створити загрозу життю та здоров`ю пішоходів; а також припаркований транспортний засіб створює реальну перешкоду для руху пішоходів по тротуару, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови у справі про адміністративне правопорушення є правомірними.

Крім того, суд вважає, що позивачу були створені всі умови для реалізації ним своїх прав.

Одночасно суд зазначає, що приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 288 КУпАП «4) постанову інспектора з паркування. про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом».

У ст. 289 КупАП України зазначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

В ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що про наявність постанови їй стало відомо з додатку ДІЯ лише 17.02.2022 року, оскільки оскаржувану постанову було надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, відповідно до якого позивач постанову про адміністративне правопорушення серії РАП № 349237537 отримала особисто 23.11.2021 року. А отже кінцевою датою строку оскарження була 03.12.2021 року.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись ст.ст.192, 460, 458, 481 МК України, ст.ст. 2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа: інспектор з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюк Віталій Євгенійович,- відмовити.

Постанову інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Годованюка Віталія Євгенійовича по справі про адміністративне правопорушення руху серії РАП № 349237537 від 04 листопада 2021 року, - залишити без змін.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у десятиденний строк з проголошення судового рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Руденко