Рішення № 107080325, 02.11.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8317/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 ) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 (надалі по тексту - ОСОБА_2 , позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі також - відповідач), відповідно до якого просить:

визнати протиправними бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області щодо не нарахування та невиплату ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової грошової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві в сумі 237900,00 грн, одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві, як особі яка знаходилася на утриманні у розмірі 47580,00 грн, послуги похоронного призначення у розмірі 7182,70 грн;

зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразову грошову допомогу внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 в сумі 237900,00 грн, одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 , як особі яка знаходилася на утриманні у розмірі 47580,00 грн, послуги похоронного призначення у розмірі 7182,70 грн ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову допомогу внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві в сумі 237900,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 09.09.2006 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції зареєстровано її шлюб з ОСОБА_3 , про що здійснено актовий запис №144. Згодом, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 у неї з ОСОБА_3 народилася донька, ОСОБА_2 . За згодою чоловіка починаючи з 2009 року ОСОБА_1 не працювала та вимушена доглядати за донькою ОСОБА_2 , яка має вади розвитку, що підтверджується витягом з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної комісії від 27.08.2015 року №134. ОСОБА_1 та її донька втратили єдиного годувалника в сім`ї внаслідок загибелі її чоловіка 28.08.2021 року під час виконання трудових обов`язків натериторії КП "Полтавський м`ясокомбінат". За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві складено за формою акт Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом від 29.09.2021 року. Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 звернулася до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області щодо призначення виплат, зазначених в позовних вимогах. Листом позивачці відмовлено у призначенні з тих підстав, що обов`язковою умовою для призначення є те, що відповідно до абз. 2 п. 5.1 розділу V Постанови правління Фонду соціального страхування України "Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат" від 19.07.2018 №11 для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, однак у паспортах ОСОБА_1 та її загиблого чоловіка містяться різні дані про реєстрацію місця проживання. ОСОБА_1 наголошує, що не зважаючи на відмінність адрес реєстрації, вони з померлим чоловіком фактично проживали разом однією сім`єю. В той же час, зазначене положення Постанови №11 суперечить вимогам ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV і не може враховуватися при нарахуванні зазначених соціальних виплат.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2022 року клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволено та звільнено від сплати судового збору за подання даного позову. Прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на відсутність підстав для нарахування та виплати заявниці одноразової грошової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві в сумі 237900,00 грн, одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві, як особі яка знаходилася на утриманні у розмірі 47580,00 грн, послуги похоронного призначення у розмірі 7182,70 грн у зв`язку з недотриманням вимоги абз. 2 п. 5.1 розділу V Постанови правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 №11 /а.с. 99-103/.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, подана позивачем 27.10.2022 відповідь на відзив не є заявою по суті справи.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 09 вересня 2006 року в Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції зареєстровано шлюб ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , актовий запис № 144, змінивши дівоче прізвище з " ОСОБА_4 " на " ОСОБА_5 ", що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 /а.с. 22/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у такого подружжя ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька - ОСОБА_2 /а.с. 23/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 30 серпня 2021 року складено відповідний актовий запис №1412 /а.с. 24/.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася, у тому числі до Кременчуцького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області із заявою про призначення страхових виплат у разі нещасного випадку на виробництві від 18.01.2022, відповідно до якої просила:

1) Призначити ОСОБА_1 та її донці, ОСОБА_2 одноразову допомогу у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , як членам його сім`ї, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

2) Призначити ОСОБА_1 та її донці, ОСОБА_2 одноразову допомогу у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , як особам, які перебувати на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату;

3) Призначити ОСОБА_1 та її донці, ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_3 ;

4) Виплатити ОСОБА_1 та її донці, ОСОБА_2 відшкодування моральної (немайнової) шкоди у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_3 , у сумі, що дорівнює 500000 (п`ятсот тисяч) гривень;

5) Виплатити ОСОБА_1 понесені нею витрати на послуги похоронного призначення в розмірі 7182,70грн, поминальний обід в розмірі 4500 гривень, та витрати на огляд дитини у лікаря педіатра в розмірі 110 гривень, а всього - 11792,70 грн /а.с. 62-63/.

Листом від 07 лютого 2022 року №М-1/05.1-15/198 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для нарахування та виплати перелічених нею страхових виплат /а.с. 81/.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-ХІV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно зі статтею 36 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №1105-ХІV страхові виплати складаються із, зокрема, страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого).

Частиною шостою статті 42 Закону №1105-ХІV встановлено у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №1105-ХІV для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Згідно частини другої статті 43 Закону №1105-ХІV Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника: 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого; 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім`ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду; 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або іншого члена сім`ї померлого, який не працює та доглядає дітей, братів, сестер чи онуків померлого, які не досягли восьмирічного віку; 4) довідки навчального закладу про те, що член сім`ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за денною формою навчання; 5) довідки навчального закладу інтернатного типу про те, що член сім`ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 №1105-ХІV Фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Статтею 45 Закону №1105-ХІV передбачені випадки, у яких Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, зокрема, Фонд відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце: 1) навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку; 2) подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; 3) вчинення застрахованим умисного кримінального правопорушення, що призвів до настання страхового випадку. Фонд відмовляє у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

З метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання, керуючись статтями 7, 36, 37, 39, 41-48 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», правління Фонду соціального страхування України постановило затвердити Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Наведений Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат затверджений Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11 (далі - Порядок №11).

Пунктом 1.2 Порядку №11 встановлено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, або в межах повноважень відділення виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення (далі - управління (відділення) Фонду) зобов`язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи, зокрема, одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Зі змісту пунктів 1.3, 1.4 Порядку № 11 випливає, що Управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.

Відповідно до пункту 5.1. Розділу V Порядку №11 для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім`ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:

заяви (колективна чи індивідуальні), для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;

копії паспорта;

копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;

копії документів, що підтверджують родинні зв`язки померлого потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);

довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).

Для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 подала відповідачу заяву про призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого та відповідний пакет документів, передбачений частиною другою статті 43 Закону №1105-ХІV та Порядком №11, проте будь-яких рішень про страхову виплату, у формі постанови, на підставі заяви ОСОБА_1 від 18 січня 2022 року та доданих до неї документів, відповідачем не приймалось в порушення статті 44 Закону №1105-ХІV та пункту 1.4. Порядку №11.

В той же час, відповідачем листом повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для призначення страхових виплат, оскільки обов`язковою умовою для призначення є те, що відповідно до абз. 2 п. 5.1 розділу V Постанови правління Фонду соціального страхування України 19.07.2018 №11 для отримання одноразової допомоги на сім`ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, однак у паспортах позивачки та її загиблого чоловіка містяться різні дані про реєстрацію місця проживання.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо призначення страхової виплати позивачу, оскільки рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги позивачу з обґрунтуванням її відмови у формі постанови відповідач не приймав. Належним захистом порушеного права в цьому випадку є визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у неприйнятті відповідного рішення за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразову грошову допомогу внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 в сумі 237900,00 грн, одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 , як особі яка знаходилася на утриманні у розмірі 47580,00 грн, послуги похоронного призначення у розмірі 7182,70 грн ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову допомогу внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві в сумі 237900,00 грн, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що повноваження суб`єкта владний повноважень - Управління виконавчої дирекції щодо призначення соціальної виплати, передбаченої частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV чи відмова у її призначенні є його дискреційними повноваженнями, отже лише він має право приймати відповідне рішення.

Суд не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень (вчинення дій), передбаченими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані Законом. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб`єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають права, свободи та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, оскільки справа про страхову виплату, передбачену частиною шостою статті 42 Закону № 1105-XIV на підставі заяви позивача від 18 січня 2022 року та доданих до неї документів відповідачем не розглядалася і, в свою чергу, відповідного рішення за результатами такого розгляду, у формі постанови, ним не приймалося, позовна вимога щодо зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу відповідні страхові виплати є передчасною та направлена на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, так як судовому захисту підлягає лише порушене право, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки рішення про відмову у виплаті одноразової допомоги позивачу з обґрунтуванням її відмови у формі постанови відповідач не приймав, суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області, яка полягає у неприйнятті відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 січня 2022 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 січня 2022 року про призначення страхових виплат у разі нещасного випадку на виробництві та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Оскільки позивача ухвалою суду від сплати судового збору звільнено, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36011) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області, яка полягає у неприйнятті відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 18 січня 2022 року.

Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 січня 2022 року про призначення страхових виплат у разі нещасного випадку на виробництві та прийняти відповідне рішення за результатами такого розгляду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

СуддяІ.Г.Ясиновський