Рішення № 107078208, 01.11.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 листопада 2022 р. Справа № 120/4788/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 28.05.2021 вона звернулась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, адже у період з 01.09.1984 по 14.07.1986 ОСОБА_1 навчалась у СПТУ за професією складач на складальних рядковиливальних машинах, а одразу після закінчення повного курсу навчання у період з 14.07.1986 по 24.05.1998 працювала на посаді складача на складально-рядковиливальних машинах, що, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за умови зайнятості повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Однак, відповідач рішенням від 04.06.2021 №023830013826 відмовив у призначенні пенсії, з мотивів відсутності у позивача пільгового стажу. Таке рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Окрім того, судом визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

12.07.2022 ГУ ПФУ у Вінницькій області подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 6-місячного строку звернення до суду.

11.01.2021 ГУ ПФУ у Вінницькій області було подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Свою позицію мотивує тим, що згідно з п. 2 ч. 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 , 28.05.2021 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058. Однак, рішенням від 04.06.2021 їй відмовлено у призначенні пенсії. До пільгового стажу не зараховано жодного періоду роботи, оскільки єдина пільгова довідка, що надана ОСОБА_1 №11/1 від 27.10.2020, не відповідає вимогам Порядку №637.

Так, у наведеній довідці зазначено про те, що позивачка працювала за професією «складача на складальних рядковиливальних машинах у період з 14.07.1986 по 12.02.1992». У довідці здійснено посилання на розділ ХХУІІ Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173. Проте відповідач зауважує, що: по-перше, в період роботи ОСОБА_1 , що визначений вище, Списки №1 та №2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 втратили чинність; по-друге, Списком №2, що затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, не було передбачено професію «складача на складальних рядковиливальних машинах». Зазначена професія була передбачена Списками №2, що затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991.

З огляду на вищезазначені мотиви, ГУ ПФУ у Вінницькій області вважає оскаржуване рішення правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.11.2022 вирішено відмовити у задоволенні клопотання ГУ ПФУ у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 28.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії згідно зі статтею 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ).

Рішенням №023830013826 від 04.06.2022 відповідач відмов позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), з огляду на відсутність у неї пільгового стажу. У рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить 30 років 04 місяці 23 дні, необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини 2 ст. 114 Закону № 1058-IV становить 23 роки, необхідний пільговий стаж на роботах зі шкідливими умовами праці за Списком №2 становить 10 років.

За результатами розгляду наданих ОСОБА_1 документів до страхового стажу зараховані всі періоди роботи, у свою чергу, пільговий стаж відсутній.

Так, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 14.07.1986 по 12.02.1992 згідно пільгової довідки №11/1 від 27.10.2020, оскільки дана довідка не відповідає вимогам, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Не погоджуючись з рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходив з такого.

Згідно з нормою статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналогічна за змістом норма статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2статті 114Закон №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до якої додано, зокрема копію трудової книжки позивача.

Із записів трудової книжки серії НОМЕР_2 простежуються наступні періоди навчання та трудової діяльності ОСОБА_1 :

- з 01.09.1984 по 14.07.1986 навчання у Львівському СПТУ-58 поліграфістів (Диплом №523269 від 10.07.1986);

- з 14.07.1986 прийнята на роботу до Вінницької обласної типографії складачем на складальних рядковиливальних машинах (Наказ №70 від 11.07.1986);

- 25.05.1998 переведена контролером готової продукції друкарської дільниці (Наказ №23 від 23.05.1998).

За змістом оскаржуваного рішення, відповідач зазначив про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 14.07.1986 по 12.02.1992 згідно пільгової довідки №11/1 від 27.10.2020. Підставою для відмови слугувало те, що надана ПрАТ «Вінницька обласна друкарня» довідка не відповідає вимогам, які передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У рішенні №023830013826 від 04.06.2022 ГУ ПФУ у Вінницькій області не зазначено конкретних недоліків довідки №11/1 від 27.10.2020, водночас, у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказала, що така довідка не може бути врахована у зв`язку з тим, що у довідці здійснено посилання розділ ХХVII Списку №2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956, однак в період роботи позивача зазначені списки втратили чинність. Більш того, Списком №2 від 22.08.1956 не було передбачено посади «складача на складальних рядковиливальних машинах».

Надаючи оцінку вищезазначеним доводам сторони відповідача, суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства пільгове пенсійне забезпечення надається працівникам ряду конкретних посад та професій, які визначенні, Списками № 1 та № 2.

Так, у період роботи позивача складачем на складальних рядковиливальних машинах (з 14.07.1986 по 24.05.1998) були чинними наступні списки:

- Список № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільговому розмірі, затверджений постановою Радою Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року (далі - Список № 2 від 1956 року);

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СССР № 10 від 26.01.1991 (далі - Список № 2 від 1991 року);

- Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 (далі - Список № 2 від 1994 року).

Відповідно до Списку № 2 1956 року професія наборщика і разборщика вручну (Розділ XXVII Поліграфічне виробництво) належить до робіт, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Списком №2 від 1991 року передбачено професію наборщика на наборно-рядковідливних машинах (Розділ XXVII Поліграфічне виробництво), яка належить до робіт, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з Списком № 2 від 1994 року професія складача на складально-рядковідливних машинах (розділ ХХV «Поліграфічне і кінокопіювальне виробництво») віднесена до робіт, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відтак, суд доходить висновку, що у період роботи позивача на посаді складача на складальних рядковиливальних машинах, така професія була передбачена Списками №2, тому доводи відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Окрім того, суд вважає безпідставними доводи представника відповідача з приводу того, що довідка ПрАТ «Вінницька обласна друкарня №11/1 від 27.10.2020 не підлягає врахуванню з огляду на посилання в ній на Список №2 1956 року, який не був чинний у період роботи позивача (14.07.1986 по 12.02.1992). З цього приводу суд зазначає, що у Список №2 1956 року був чинним у період роботи ОСОБА_1 з 14.07.1986 по 25.01.1991, у подальшому постановою Кабінету Міністрів СССР № 10 від 26.01.1991 затверджено Список №2 1991 року, який підлягає врахуванню у період роботи позивача з 26.01.1991 по 11.03.1994.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону № 1788-XII та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637(далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Відповідно до положень пунктів 3, 20 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відтак, позивач зобов`язаний надавати додаткові документи (довідки з місця роботи щодо підтвердження стажу, архівні довідки тощо), у випадку, якщо записи його трудової книжки містять неповні, неточними відомості. Однак, відповідач жодних доводів з цього приводу не навів.

У свою чергу, судом не встановлено у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 жодних недоліків, які б викликали необхідність надавати додаткові документи.

Отже, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ у Вінницькій області протиправно відмовило у врахуванні періоду роботи з 14.07.1986 по 12.02.1992 до пільгового стажу позивача.

При цьому, за змістом оскаржуваного рішення відповідачем не надано оцінку щодо наявності або відсутності підстав для включення періоду роботи позивача з 13.02.1992 по 24.05.1998 до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком №2.

Суд зазначає, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , вона у період з 14.07.1986 по 24.05.1998 безперервно обіймала посаду складача на складально-рядковідливальних машинах. Окрім того, судом встановлено, що така посада визначена Списками №2 1991 року та 1994 року, відтак, період роботи з 13.02.1992 по 24.05.1998 також підлягає врахування до пільгового стажу.

З приводу доводів представника позивача про необхідність врахування періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1984 по 14.07.1986 у Львівському СПТУ-58 поліграфістів, суд зазначає таке.

Згідно частини 1статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 950 передбачено, що при призначенні на пільгових умовах пенсій робітницям текстильного виробництва період навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.д.) і в інших училищах, школах і на курсах по підготовці кадрів, з підвищення кваліфікації та перекваліфікації - прирівнюється до роботи, яка слідувала після його закінчення.

З аналізу вищезазначених приписів законодавства вбачається, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовою для зарахування такого стажу є те, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не має перевищувати трьох місяців.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного суду від 10.12.2020 у справі №520/15931/16-а.

Як уже зазначалось судом, з 01.09.1984 по 14.07.1986 ОСОБА_1 навчалась у Львівському СПТУ-58 поліграфістів (Диплом №523269 від 10.07.1986) та з 14.07.1986 була прийнята на роботу до Вінницької обласної типографії складачем на складальних рядковиливальних машинах, згідно Наказу №70 від 11.07.1986.

Отже, оскільки умови частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» та Постанови Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 950 дотримані, суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1984 по 14.07.1986

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від 04.06.2021 №023830013826 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам (редакція відповідно дорішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020).

Водночас в силу положень пункту другого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт "б" статті 13 Закону № 1788-XII у редакції до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII та пункт 2 частини 2статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII.

При цьому, визначаючись щодо дати з якої позивачу підлягає призначенню пенсія, суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 1статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту«б»частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.05.2021, тобто з дати подання позивачем заяви про призначення пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Вінницькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №023830013826 від 04.06.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно з статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію згідно з пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 28.05.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403).

Рішення суду в повному обсязі сформовано: 01.11.2022.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна