Рішення № 107077891, 02.11.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/565/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства "Смолянка-Агро", код ЄДРПОУ 34739782

вул. Козлова, 25, с. Смолянка, Куликівський район, Чернігівська область, 16333

ел. пошта: smolinka-agro@ukr.net

sergej_vodolagin@ukr.net

до відповідача: Олишівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області,

код ЄДРПОУ 04412544;

вул. Чернігівська, 3, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575

ел. пошта: olishivka.s.rada@ukr.net

предмет спору: про скасування рішення

За участю:

від позивача: Водолагін С.М., адвокат;

від відповідача: Чичеров О.С., представник згідно виписки з ЄДР.

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Приватним підприємством "Смолянка-Агро" подано позов до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області сімнадцятої сесії восьмого скликання від 18 липня 2022 року №423-17/VIII в частині внесення змін до рішення одинадцятої сесії восьмого скликання від 20 вересня 2021 року №315-11/VIII "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,629 га ПП "Смолянка-Агро", а саме доповнення рішення пунктом 2 такого змісту: "Скасувати рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 року "Про передачу земельної ділянки в оренду".

Позовні вимоги мотивовані незаконністю рішення відповідача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13 вересня 2022 року; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу встановлено строк протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов, для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; відповідачу встановлено строк протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

26 серпня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Мотивуючи свої заперечення відповідач у відзиві на позов зазначив, що 31 серпня 2020 року відповідачем було прийнято рішення на тридцять третій сесії сьомого скликання про передачу в оренду позивачу строком на двадцять років Земельної ділянки. Відповідач зазначає, що рішення про надання земельної ділянки у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок при надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України. Позивач звернувся з проектом договору оренди, який не відповідав положенням законодавства. Проект договору оренди був поданий з неповним переліком документів, графічних матеріалів і актів. Відповідач у відзиві на позов зазначив, що позивачу було роз`яснено, що порушення вимог законодавства, або відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених законом, є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди та визнання його недійсним. Крім того, в подальшому було виявлено, що межі Земельної ділянки не збігаються з фактичними контурами споруд та парканів, вона накладається на землі житлової та громадської забудови, має помилку геометрії. Помилково при інвентаризації масиву земель (земельна ділянка площею 73,629га за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348), розробник об`єднав у контур земельної ділянки і землі загального користування дорогу (проїзд), яка сполучає с. Смолянку та с.Грабівку. Земельна ділянка кадастровий номер: 7422787000:01:003:0348 накладається на земельні ділянки: гр. ОСОБА_1 площа земельної ділянки 0.2500га (кадастровий номер: 7422787000:01:003:0028) та гр. ОСОБА_2 площа земельної ділянки 0,0865га (кадастровий номер: 7422787000:01:003:0024) та земельну ділянку площею 0,2942 га (кадастровий номер: 7422787000:01:003:0027). У зв`язку з чим відповідачем було запропоновано позивачу звернутись з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 73,629га за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348 у порядку встановленому ст. 123, 124 Земельного кодексу України. Позивач 06.09.2021 звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 73,6290 га із земель комунальної власності, яка розташована на території Олишівської селищної ради кадастровий номер 7422787000:01:003:0348. 20.09.2021 відповідачем прийнято рішення 11 сесії 8 скликання від 20.09.2021 №315-11/УТІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка- Агро». Вказаним рішенням надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га, зобов`язано в проекті землеустрою зробити поділ земельної ділянки з фактичним виділенням ріллі, рекомендовано здійснити заходи щодо розроблення документації із землеустрою та подати її на розгляд сесії Олишівської селищної ради. Позивачу також роз`яснено про необхідність вирізати площу накладок на землі житлової та громадської забудови, відокремити, шляхом поділу земельної ділянки за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348, землі загального користування (проїзд) та привести у відповідність угіддя земельної ділянки відповідно даних роздержавлення та картографічного матеріалу. Але рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання Олишівської селищної ради від 31.08.2020 «Про передачу земельної ділянки в оренду» щодо передачі в оренду Позивачу строком на двадцять років земельної ділянки під господарськими будівлями і дворами, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 73,629га за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348 не скасовано. З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства рішень, прийнятих Олишівською селищною радою щодо земельної ділянки загальною площею 73,629га за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348 рішенням 17 сесії 8 скликання від 18.07.2022 року №423-17/VIII «Про внесення змін до рішення 11 сесії 8 скликання від 20.09.2021 року №315-11/VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро» скасовано рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання Олишівської селищної ради від 31.08.2020 «Про передачу земельної ділянки в оренду». Відповідач у відзиві на позов зазначає, що станом на дату прийняття рішення від 18.07.2022 №423-17/VIII та до 09.08.2022 (дата подачі позову) позивач до Олишівської селищної ради не звертався за погодженням чи затвердженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в оренду відповідно до рішення 11 сесії 8 скликання від 20.09.2021 №315-11/VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро», що свідчить про невиконання вказаного рішення (ненормативного акту у розумінні абз. 6 ч. 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009) позивачем, що має наслідком можливість його зміни чи скасування.

30 серпня 2022 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (документ не підписано ЕЦП).

08 вересня 2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначив, що у відзиві відповідач мотивує свої заперечення тим, що земельна ділянка площею 73,629 га, за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348, накладається на земельні ділянки громадянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому в цілях виправлення помилки, відповідачем було прийняте оскаржуване рішення, але ж відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх доводів. Позивач звертає увагу на те, що відповідач у відзиві, визнає факт спонукання позивача звернутися з відповідним клопотанням до відповідача про розроблення проектної документації на земельну ділянку, яка вже була виділення позивачу рішенням тридцять третьої сесії сьомого скликання Олишівської селищної ради від 31.08.2020 «Про передачу земельної ділянки в оренду». Позивач вважає, що спонукання його до розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, суперечать приписам ст.123 Земельного Кодексу України, якою визначено в яких випадках розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Позивач у відповіді на відзив посилається на приписи ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Позивач звертає увагу на те, що вказана земельна ділянка, не є новою земельною ділянкою та не змінюється її цільове призначення. Спірною земельною ділянкою позивач користується тривалий час, на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно позивача, яке ним використовується для здійснення підприємницької діяльності. Позивач також звертає увагу на те, що представником позивача було направлено відповідачу адвокатський запит № 55 від 12.08.2022, щодо надання завіреної копії затвердженого порядку денного одинадцятої сесії восьмого скликання Олишівської селищної ради 20.09.2021, відповідь на який позивачем отримано не було. У зв`язку з чим, позивач у відповіді на відзив просив суд витребувати у відповідача завірену копію затвердженого порядку денного одинадцятої сесії восьмого скликання Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області від 20.09.2021.

У судовому засіданні 13 вересня 2022 року суд задовольнив клопотання позивача про витребування у відповідача завіреної копії затвердженого порядку денного одинадцятої сесії восьмого скликання Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області від 20.09.2021. У судовому засіданні 13 вересня 2022 року суд постановив ухвалу про відкладення підготовного судового засідання на 05 жовтня 2022 року.

15 вересня 2022 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа Олишівської селищної ради №599 від 05.09.2022 та копії розпорядження Олишівської селищної ради №93-од від 09 вересня 2021 року про скликання одинадцятої сесії восьмого скликання.

15 вересня 2022 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь позивача на відзив, у якому відповідач зазначив, що обґрунтування позовних вимог рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп12009 та постановами Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №521/17710/15-а та від 22 січня 2019 року у справі № 371/957/16-а є некоректними, оскільки позивачем рішення Олишівської селищної ради 11 сесії 8 скликання від 20.09.2021 №315-11/УІІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро» не виконано та не виконувалось взагалі. Тому прийняття рішення 17 сесії 8 скликання від 18.07.2022 №423-17/VIII №Про внесення змін до рішення 11 сесії 8 скликання від 20.09.2021 №315-11VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро», яким не порушено права позивача, формує правову визначеність щодо подальших дій позивача по отриманню земельної ділянки площею 73,629га за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348 в оренду, усуває невідповідність прийнятих рішень вимогам чинного законодавства та спрямовано на реалізацію права позивача в отриманні вказаної земельної ділянки в оренду у встановлений законом спосіб.

05 жовтня 2022 року відповідачем надано суду копію розпорядження Олишівської селищної ради №93-од від 09 вересня 2021 року про скликання одинадцятої сесії восьмого скликання.

05 жовтня 2022 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 17 жовтня 2022 року.

07 жовтня 2022 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення у справі, у якому, зокрема, позивач зазначив, що відповідно до копії розпорядження (порядок денний) № 93-од Олишівської селищної ради від| 09.09.2021, порядком денним не було передбачено розгляд питання щодо скасування рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 «Про передачу земельної ділянки в оренду». Позивач вважає некоректним посилання відповідача, як на підставу обґрунтування законності свого рішення на ст. 124 Земельного кодексу України та наводить приписи ч. 1 п. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, якими закріплено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У судовому засіданні 17 жовтня 2022 року суд перейшов до розгляду справи по суті. Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю. Відповідач заперечив стосовно позовних вимог та просив суд у позові відмовити повністю. Суд оголосив перерву до 02 листопада 2022 року.

Вислухавши у ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, встановивши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив:

31 серпня 2020 року Олишівська селищна рада Чернігівського районну Чернігівської області прийняла рішення на тридцять третій сесії сьомого скликання, яким передала позивачу в оренду строком на двадцять років земельну ділянку під господарськими будівлями і двором для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 73,629 га, кадастровий номер 7422787000:01:003:0348.

Вказаним рішенням Олишівська селищна рада Чернігівського районну Чернігівської області поклала на селищного голову Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області Малець Сергія Вікторовича , обов`язок укласти з ПП «Смолянка-Агро» договір оренди землі на земельну ділянку, загальною площею 73,629 га, кадастровий номер 7422787000:01:003:0348, строком на двадцять років.

Позивач у позовній заяві зазначає, що Відповідач уникав виконувати своє рішення від 31.08.2020 та укласти з Позивачем договір оренди земельної ділянки. В подальшому Відповідач спонукав Позивача звернутися до нього з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного господарського виробництва, площею 73,629 га, за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348.

20 вересня 2021 року Відповідач на черговій сесії прийняв рішення №315-11/VІІІ, яким надав дозвіл Позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного господарського виробництва, площею 73,629 га, за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348.

Позивач у позовній заяві зазначає, що після розроблення відповідного проекту, Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою виконати своє рішення від 31.08.2020, оскільки Відповідач не бажав виконувати своє рішення, тому Позивач звернувся до Господарського суду Чернігівської області з відповідним позовом про зобов`язання Відповідача укласти договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 7422787000:01:003:0348.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2022 було відкрито провадження у справі №927/186/22 за позовом Позивача до Відповідача про спонукання Відповідача до укладання договору оренди землі. Ухвалою судді Господарського суду Чернігівської області від 10 травня 2022 року Моцьор В.В. прийнято до свого провадження справу №927/186/22, про спонукання Відповідача до укладання договору оренди землі. Підчас розгляду справи №927/186/22, Позивачу стало відомо, що Відповідач на сімнадцятій сесії восьмого скликання 18 липня 2022 року прийняв рішення №423-17/УІІІ, яким вніс зміни до рішення одинадцятої сесії восьмого скликання від 20.09.2021 №315-ІІ/У1ІІ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,629 га ПП «Смолянка-Агро», а саме доповнити рішення пунктом 2 такого змісту: «Скасувати рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 «Про передачу земельної ділянки в оренду».

Позивач вважає, що оскаржуване рішення Відповідача є не законним та має бути скасоване, як таке, що порушує права Позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з п. б, ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування,- на землі комунальної власності.

За змістом положень ст. 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Конституції України, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.

В абзаці 3 пункту 3 вказаного Рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно з абзацу 1 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Абзацами 5 та 6 пункту 5 цього Рішення визначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №371/957/16-а від 22 січня 2019 року.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області сімнадцятої сесії восьмого скликання від 18 липня 2022 року №423-17/VІІІ внесено зміни до рішення від 20.09.2021 року №315-11/VІ11 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро», а саме доповнення рішення пунктом 2 такого змісту: «Скасувати рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 року «Про передачу земельної ділянки в оренду». Тобто, зміни було внесено не на пряму до рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 року «Про передачу земельної ділянки в оренду», а через рішення від 20.09.2021 року №315-11/VІ11 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро».

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до розпорядження Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області від 09 вересня 2021 року №93-од «Про скликання одинадцятої сесії восьмого скликання» на розгляд сесії не було внесено питання щодо скасувати рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 «Про передачу земельної ділянки в оренду».

Порядку денного рішення Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області сімнадцятої сесії восьмого скликання від 18 липня 2022 року №423-17/VІІІ відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

На підставі викладеного вище суд вважає, що, у зв`язку з прийняттям органом місцевого самоврядування рішення від 20 вересня 2021 року про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 73,629 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області, за межами населеного пункту, у нього виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб`єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.

Тобто, рішення Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області від 31 серпня 2020 року «Про передачу земельної ділянки в оренду» та рішення Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області від 20 вересня 2021 року №315-11/VIII «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП «Смолянка-Агро», є актами індивідуальної дії, на підставі яких у позивача виникло право на отримання в оренду земельної ділянки, а тому відповідач не мав підстав для скасування такого рішення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено процедуру внесення змін до рішення Олишівської селищної ради Чернігівського районну Чернігівської області тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31 серпня 2020 року та до рішення одинадцятої сесії восьмого скликання від 20 вересня 2021 року №315-11/VIII "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП "Смолянка-Агро".

Відповідачем не спростовано належними доказами позицію позивача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені допустимими доказами, тому доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Згідно ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, розрахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представником позивача у позовній заяві та у поясненні №04/565-22 від 06.10.2022, а також у судовому засіданні 02.11.2022 було заявлено клопотання про розгляд питання розподілу судових витрат після винесення рішення та заявлено, що витрати на правову допомогу адвоката будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше 15 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.221 Господарського процесуального кодексу України).

У зв`язку з вищезазначеним та з огляду на приписи ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат Приватного підприємства "Смолянка-Агро".

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області сімнадцятої сесії восьмого скликання від 18 липня 2022 року №423-17/VIII в частині внесення змін до рішення одинадцятої сесії восьмого скликання від 20 вересня 2021 року №315-11/VIII "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 73,6290 га ПП "Смолянка-Агро", а саме доповнення рішення пунктом 2 такого змісту: "Скасувати рішення тридцять третьої сесії сьомого скликання від 31.08.2020 року "Про передачу земельної ділянки в оренду".

3.Стягнути з Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412544; вул. Чернігівська, 3, смт. Олишівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15575) на користь Приватного підприємства "Смолянка-Агро" (код ЄДРПОУ 34739782; вул. Козлова, 25, с. Смолянка, Куликівський район, Чернігівська область, 16333) 2481,00 грн судового збору.

4.Призначити судове засідання для розгляду клопотання Приватного підприємства "Смолянка-Агро" про розподіл судових витрат на 16 листопада 2022 року на 09:30 год. у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 302.

5.Зобов`язати Приватне підприємство "Смолянка-Агро" протягом 5 (п`яти) днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог надати суду докази щодо понесених ним судових витрат.

6.Повідомити сторін про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду заяви про розподіл судових витрат.

7.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 02 листопада 2022 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/