Рішення № 107077886, 01.11.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/668/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом: Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

вул. Гонча, б.40, м. Чернігів, 14000;

e-mail: kanc@energy.cn.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР"

проспект Перемоги, б.20, кв.29 м. Чернігів, 14017

Предмет спору: про стягнення 164 728,41 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Акціонерним товариством "Чернігівобленерго" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР" про стягнення 164 728,41 грн заборгованості, у тому числі: 155 841,74 грн боргу за надану послугу з розподілу електричної енергії, 8648,22 боргу за перетікання реактивної електроенергії, 34,06 грн 3% річних, 204,39 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №23-5388-РВ від 03.08.2020.

Ухвалою суду від 02.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено позивачу та відповідачу строки для подання до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Сторони були повідомлені про відкриття провадження у даній справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін шляхом направлення ухвали суду від 02.09.2022 на електронну адресу позивача та отримання нарочно 09.09.2022 представником відповідача копії ухвали суду.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Граничним строком на подання відзиву в даній справі є 26.09.2022.

Проте відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав.

24.10.2022 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить долучити до матеріалів справи документи, зокрема, копію акту про використану електричну енергію від 31.01.2022, який було отримано відповідачем лише 17.10.2022, та поновити строк на подання відзиву у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відзиву на позовну заяву до клопотання відповідачем не додано.

Розглянувши клопотання відповідача, суд задовольнив клопотання в частині долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Щодо клопотання в частині поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Враховуючи, що відповідачем разом із клопотанням не подано відзиву на позовну заяву, стосовно якого відповідач просить поновити строк на подання, з урахуванням приписів ст.119 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у задоволенні клопотання в цій частині.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

28.10.2022 від позивача надійшла заява від 26.10.2022 №119, в якій позивач зазначає, що у жовтні 2022 року на об`єкті відповідача після проведення технічної перевірки його засобів обліку та знятті фактичних показників лічильника було складено Акт про використану електричну енергію, відповідно до якого у ТОВ «БЕСТ- КІПЕР» за січень 2022 року виникла переплата у сумі 34 862,78 грн. З урахуванням переплати за січень 2022 року, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за отриману ним послугу з розподілу електричної енергії за період: грудень 2021 року - травень 2022 року складає 120 978,96 грн.

Позивач просить залишити без розгляду позовну вимогу в частині стягнення заборгованості у розмірі 34 862,78 грн. Щодо стягнення боргу за послугу з розподілу електричної енергії на суму 120 978,96 грн; боргу за перетікання реактивної електроенергії у сумі 8648,22 грн; 3% річних - 34,06 грн; пені - 204,39 грн та 2481,00 грн - судового збору позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи, що заява позивача про залишення без розгляду в частині позовних вимог підписана уповноваженою на це особою, та з огляду на вказані вище норми права, суд задовольняє заяву позивача та залишає без розгляду позов Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР" заборгованості у розмірі 34 862,78 грн.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом позову в даній справі, з урахуванням залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення 34 862,78 грн заборгованості, є стягнення з відповідача 120 978,96 грн боргу за надану послугу з розподілу електричної енергії, 8648,22 боргу за перетікання реактивної електроенергії, 34,06 грн 3% річних, 204,39 грн пені за неналежне виконання зобов`язання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії №23-5388-РВ від 03.08.2020.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту наявності між сторонами договірних відносин, виконання позивачем умов договору щодо надання послуг з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електроенергії та відповідно неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг, наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій (неустойки).

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) "Про видачу ПАТ "Чернігівобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" № 1434 від 13.11.2018, ПАТ "Чернігівобленерго" (код ЄДРПОУ 22815333) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ "Чернігівобленерго", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) (а.с.12).

Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР" (далі - Споживач) підписано заяву-приєднання (а.с.20), відповідно до якої Споживач приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 23-5388-РВ від 03.08.2020 (а.с.14-19).

У Паспорті точки розподілу електричної енергії, що є додатком 2 до Договору, в редакції Угоди № 2 від 18.09.2020, зазначено об`єкти та ЕІС-коди точок розподілу з зазначенням адреси об`єктів Споживача, на яких здійснюється постачання електричної енергії, а саме:

- м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, корпус №48 - 62Z4342521791673; 62Z79934672001637;

- м. Чернігів, вул. Захисників України, 25, складально-монтажний корпус №15 - 62Z4553062056579; 62Z2004263235932.

Згідно з п. 2.1 Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 "Порядок розрахунків" (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків".

Згідно з п.5,6,7,8 Додатку № 4 до Договору тариф (ціна) на послуги з розподілу електричної енергії на ринку електричної енергії встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики, та розміщуються на офіційному сайті Оператора системи.

Розрахунки за послуги з розподілу електричної енергії проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора системи.

Споживач, який згідно п. 5.4 Договору оплачує послугу з розподілу безпосередньо Оператору системи, здійснює на поточний рахунок Оператора системи повну оплату вартості послуги з розподілу електричної енергії, заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Попередня оплата здійснюється до 25 числа включно місяця, що передує розрахунковому, у розмірі повної вартості послуги з розподілу очікуваного обсягу споживання електричної енергії на підставі отриманого у Оператора системи рахунка, в якому зазначається кінцева дата його оплати.

Остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється Споживачем на підставі виставленого Оператором системи рахунка відповідно до даних про покази засобів обліку, які фіксуються у терміни та способи, передбачені Договором.

За підсумками розрахункового місяця Оператор системи оформляє та направляє (надає) Споживачу акт про прийняття - передавання наданої послуги з розподілу електричної енергії.

Оформлені належним чином Акти Споживач повертає Оператору системи у п`ятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно підтвердженого Акта та відсутності заперечень, останній вважається підтвердженим.

Остаточний розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії та за надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (в разі проведення таких розрахунків), оформлені рахунками Оператора системи, здійснюються Споживачем безпосередньо Оператору системи протягом 5-ти робочих днів з дня отримання рахунка непобутовим споживачем, у разі якщо інше не зазначено у рахунку.

Згідно п. 2.2. Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, що є Додатком № 10 до Договору, споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток №1 до цього договору) (а.с.45-50).

Відповідно до п.11 Договору, в редакції Додаткової угоди №1 від 03.08.2020, керуючись п.3 ст.631 ЦК України, сторони домовились, що дія Договору розповсюджується на відносини, що склалися між сторонами з 01.07.2020.

18.09.2020 сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (а.с.22), згідно з п.2,3 якої викладено в Договорі додатки №2, № 3, №1, №11 в новій редакції від 18.09.2020, що додані до даної Угоди №2, та змінено номер Договору з №5032-Р від 01.01.2019 на №23-5032-РВ від 01.01.2019; доповнено Договір додатками №6.1, №7.1, №8-С/1.

Позивач склав акти про використану електричну енергію (а.с.38,40,42,44,46,48,50):

- від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 92 753,17 грн з ПДВ, відповідно до якого ОСР розподілив, а Споживач використав у січні 2022 року 57 438 кВт.год.;

- від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 45 887,30 грн з ПДВ, відповідно до якого ОСР розподілив, а Споживач використав у лютому 2022 року 28 416 кВт.год.;

- від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 14 813,72 грн з ПДВ, відповідно до якого ОСР розподілив, а Споживач використав у березні 2022 року 6306 кВт.год.; з послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії використано - 21 142 кВАр.год;

- від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 11 034,15 грн з ПДВ, відповідно до якого ОСР розподілив, а Споживач використав у квітні 2022 року 4345 кВт.год.; з послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії використано - 24 219 кВАр.год;

- від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 1,62 грн з ПДВ, відповідно до якого ОСР розподілив, а споживач використав у травні 2022 року 1 кВт.год.

За послугу з розподілу електричної енергії позивач виставив відповідачу рахунки: № 8090050039901 від 31.12.2021 на суму 83 057,40 грн; № 802 від 31.01.2022 на суму 92 753,17 грн; № 8090056518759 від 31.05.2022 на суму 45 887,30 грн; № 8090056519054 від 31.05.2022 на суму 10 183,18 грн; № 8090057231840 від 31.05.2022 на суму 7016,47 грн; № 8090057231865 від 31.05.2022 на суму 1,62 грн (а.с.57-62). Всього на загальну суму 238 899,14 грн.

За послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії позивач виставив відповідачу рахунки: № 2090056519050 від 31.05.2022 на суму 4630,54 грн; № 2090057231846 від 31.05.2022 на суму 4017,68 грн. (а.с.63-64). Всього на загальну суму 8648,22 грн.

Акти про використану електричну енергію, рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та рахунок за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії отримані та підписані уповноваженими особами відповідача.

Відповідач сплатив кошти лише за грудень 2021 року на загальну суму 83057,40 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с.65-74). Доказів сплати заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електроенергії, надані позивачем у січні -травні 2022 року, матеріали справи не містять.

У жовтні 2022 року на об`єкті відповідача після проведення технічної перевірки його засобів обліку та знятті фактичних показників лічильника було складено Акт про використану електричну енергію, відповідно до якого ОСР розподілив, а Споживач використав -21 589 кВт.год, тобто у відповідача за січень 2022 року виникла переплата в сумі 34 862,78 грн.

З урахуванням переплати за січень 2022 року, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за отриману ним послугу з розподілу електричної енергії за період: січень - травень 2022 року складає 120 978,96 грн.

Загальна заборгованість відповідача за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії за березень - квітень 2022 року складає 8648,22 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати отриманих ним послуг з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

У п. 2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 2.1.1 Правил відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи).

Відповідно до ч.1,2,3,5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, позивачем були складені акти про використану електричну енергію, згідно яких оператор системи розподілив, а споживач використав електричну енергію у січні - травні 2022 року на загальну суму 120 978,96 грн, також в актах за березень - квітень 2022 року вказано плату за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 8648,22 грн.

Акти про використану електричну енергію разом з рахунками на оплату на загальну суму отримані та підписані відповідачем. Заперечень або заяви відповідача щодо незгоди з нарахованою в платіжних документах сумою матеріали справи не містять.

У наданих позивачем рахунках відповідачу було встановлено терміни остаточних розрахунків, однак відповідач у встановлені в рахунках строки оплату не здійснив.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за послугу з розподілу електричної енергії у січні-травні 2022 року на загальну суму 120 978,96 грн, а також кошти за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії у березні-квітні 2022 року на загальну суму складає 8648,22 грн у встановлений у Договорі строк, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Виходячи зі змісту частини 1 статті 612 вказаного Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та річні не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 34,06 грн та пеню на загальну суму 204,39 грн за період з 11.01.2022 по 18.01.2022 за прострочку платежу за рахунком № 8090050039901 від 31.12.2021.

Як узгоджено сторонами в п. 11 Додатку № 4 до Договору, за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, Споживач сплачує Оператору системи пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем було нараховано відповідачу 3% річних в розмірі 34,06 грн та пеню на загальну суму 204,39 грн за період з 11.01.2022 по 18.01.2022 та виставлено відповідачу рахунки №414 від 31.01.2022, №430 від 31.01.2022, отримані уповноваженою відповідачем особою.

У рахунках вказано, що остаточний розрахунок по даних рахунках до 07.02.2022. Однак, відповідач дані рахунки не оплатив.

Перевіривши подані позивачем розрахунки 3% річних і пені, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати послуги з розподілу електричної енергії, наданої в грудні 2021 року, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних в розмірі 34,06 грн та пені на загальну суму 204,39 грн за період з 11.01.2022 по 18.01.2022 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 120 978,96 грн боргу за надану послугу з розподілу електричної енергії, 8648,22 боргу за перетікання реактивної електроенергії, 34,06 грн 3% річних, 204,39 грн пені.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 226, 233, 238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР" заборгованості у розмірі 34 862,78 грн, залишити без розгляду.

2. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР" 120 978,96 грн боргу за надану послугу з розподілу електричної енергії, 8648,22 боргу за перетікання реактивної електроенергії, 34,06 грн 3% річних, 204,39 грн пені, задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ-КІПЕР" (проспект Перемоги, б.20, кв.29 м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 43654317) на користь Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 22815333; поточний рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478) 120 978,96 грн боргу за надану послугу з розподілу електричної енергії, 8648,22 боргу за перетікання реактивної електроенергії, 34,06 грн 3% річних, 204,39 грн пені та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор