Рішення № 107072253, 01.11.2022, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний унікальний номер № 175/1094/22

провадження 2/175/360/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченко О.Г.

з секретарем Кульпіна Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в у смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради про позбавлення батьківських прав.

Згідно позовних вимог просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача надала заяву в якій просила справи розглянути без участі позивача та його представника, на позовних вимогах наполягала, просила задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду та викликом за допомогою оголошення на сайті «Судова влади України». На підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному порядку.

Представник третьої особи надав заяву про розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами у справі та надав рішення про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивач та відповідач у зареєстрованому шлюбі не перебували, є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , виданий виконкомом Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області 26 жовтня 2006 року)

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом із батьком, що підтверджується довідкою про склад сім`ї від 05.05.2022 року, виданою ЦНАП Слобожанської селищної ради № 145, а також довідкою про реєстрацію місця проживання від 22.12.2020 року №1216.

Позивач з 2014 році і по цей час працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «БУД ІНДУСТРІЯ», має стабільний дохід. Згідно характеристики, виданої ТОВ «БУД ІНДУСТРІЯ», за час роботи виявив себе як відповідальний працівник, обов`язковий та пунктуальний, комунікабельний, нагороджувався почесними грамотами.

За місцем проживання характеризується позитивно, що підтверджується довідкою- характеристикою, виданою 06.05.2022 року Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області за № 84.

ОСОБА_3 навчається у 9 класі Балівського ліцею Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області. За місцем навчання характеризується позитивно, за роки навчання проявив себе як учень середніх здібностей зі середнім рівнем навчальних досягнень, підтримує рівні, дружні стосунки з однокласниками, сприймається класним колективом толерантно, з приязню. Батько постійно перебуває на зв`язку з класним керівником, приділяє велику увагу вихованню хлопця, має на нього позитивний вплив, що підтверджується характеристикою учня 9 класу Балівського ліцею Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, яка додається.

За станом здоров`я дитина перебуває на «Д» обліку сімейного лікаря, офтальмолога, кардіолога, має хронічні захворювання, що підтверджується відповідною довідкою сімейного лікаря ОСОБА_4 Балівської АЗПСМ КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Слобожанської селищної ради Дніпровського району»

Відповідно до висновку Комісії з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено наступне.

18.07.2022 Комісією було розглянуто заява та подані документи ОСОБА_1 , щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 та встановлено: дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом із батьком. Для проживання, навчання та розвитку дитини за місцем проживання у батька створені належні умови. З матір`ю дитина не спілкується за власним бажанням.

Мати дитини ОСОБА_2 дитиною не займається, участі в її вихованні не приймає, фінансово не допомагає, не дбає про забезпечення належних умов для життя та всебічного розвитку дитини. Офіційно ніде не працює, в будинку де проживає мати кімнати та спального місця для дитини не має.

Що стосується батька дитини, позивача по справі, Комісія зазначає наступне. Останній зареєстрований та проживає з дитиною, самостійно опікується дитиною, дбає про його виховання, розвиток та стан здоров`я. Дитина забезпечена всім необхідним для свого віку.

Отже, розглянувши надані документи та з урахуванням інтересів дитини, керуючись «Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини» затверджений Постановою КМУ від 24.09.2008 року №866 (зі змінами та доповненнями від 22.03.2022) комісія одностайно прийняла рішення про доцільність позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В тому числі, суд ознайомився з нотаріально завіреними приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А.В. заявами свідків, встановив наступне.

В своїх поясненнях свідок ОСОБА_6 , який є дідусем ОСОБА_3 , підтвердив, що ОСОБА_3 проживає та знаходиться на повному утриманні свого батька ОСОБА_1 .

Зазначив, що мати дитини її життям не цікавиться, участі у вихованні не бере. Неодноразово ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 намагались умовити ОСОБА_2 схаменутись, виправити свій спосіб життя, спілкуватись з сином. Однак близько семи років ситуація не змінюється, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не навідує його, не турбується про його життя та здоров`я, навчання, не обізнана про його потреби та не бажає змінювати ситуацію. Вважав за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_7 в своїй заяві зазначила, що є бабусею ОСОБА_3 та матір`ю позивача по справі ОСОБА_1 .. Підтвердила те, що її син та ОСОБА_2 кілька років проживали разом без реєстрації шлюбу та під час спільного проживання в них народилась дитина - ОСОБА_3 .. Проте, спільне життя не склалась, зокрема через пияцтво ОСОБА_2 і приблизно з 9 років ОСОБА_3 проживає без матері, лише з батьком. Зазначила, що відповідач з часом стала більше зловживати алкогольними напоями, вести себе неналежним чином, провокувати сварки, а приблизно з 2015 року взагалі перестала цікавитись інтересами дитини, не приділяла жодної уваги його вихованню, навчанню, лікуванню. Також, зазначила, що вважає необхідним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки, це необхідно для забезпечення інтересів дитини.

Свідок ОСОБА_10 зазначила, що позивач ОСОБА_1 є хрещеним її сина, та вони мають приязні, дружні стосунки, їхні родини проживають недалеко одна від одної, вони систематично спілкуються та їхні діти товаришують. Також, вона знайома з відповідачем ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_3 та проживає на одній вулиці із свідком. ОСОБА_2 не піклується життям сина, його побутом, вихованням, навчанням, здоров`ям. Зловживає алкогольними напоями та систематично не виконує своїх батьківських обов`язків.

Свідок ОСОБА_13 , яка є рідною сестрою позивача, в свої заяві зазначила, що приблизно з 9 років ОСОБА_3 проживає разом із її братом - батьком дитини ОСОБА_1 , який разом із своєю матір`ю ОСОБА_7 піклується про сина та онука. Зазначила, що спосіб життя відповідача негативно впливає на її племінника ОСОБА_3 та спричиняє йому шкоду.

Отже, свідки в своїх заявах зазначили, що відповідач по справі ОСОБА_2 сином не цікавиться, ситуацію, яка склалась змінювати не бажає, зловживає алкогольними напоями, та проживаючи на одній вулиці зі своєю дитиною з нею не спілкується.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач разом із неповнолітнім сином та відповідач проживають на одній вулиці у с. Балівка, проте відповідач участі у вихованні сина не приймає, життям сина не цікавиться, жодної участі у його вихованні не приймає принаймні з 2016 року, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, а й навпаки, своїм аморальним способом життя створює неблагополучне середовище для дитини, що підтверджено, показаннями свідків, які протягом довгого часу безпосередньо були очевидцями невиконання відповідачем батьківських обов`язків, зловживання алкогольними напоями, що виключає можливість участі у вихованні дитини.

Тобто, ОСОБА_2 , покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина, не виявляє наміру змінити ситуацію, що склалась, не намагається вилікуватись від алкогольної залежності чи здійснити інші дії на встановлення приязних відносин із сином та забезпечення участі у його вихованні. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з абзацом 2 пункту 16 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В тому числі, позицією Верховного Суду згідно постанови від 28.09.2021 року у справі №459/3411/18 визначено, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Отже, між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язкам.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності зі ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з положеннями статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Положеннями статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини..

Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Виходячи із зазначених норм права і беручи до уваги ситуацію яка склалася те, що відповідач не проживає з сином, дитиною не займається, участі в її вихованні не приймає, фінансово не допомагає, не дбає про забезпечення належних умов для життя та всебічного розвитку дитини, тобто, не приділяє належної йому уваги, то суд вважає, що дитина дійсно позбавлена батьківського піклування зі сторони матері. Дитина проживає разом з позивачем, він забезпечує його всіма належними умовами для розвитку та займається його вихованням, вищевказані обставини також підтверджуються наданим суду висновком Комісії з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивачів підлягають відшкодуванню судовий збір в розмірі 992,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 280, 315 ЦПК України, ст.ст. 157, 164-168, 180 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на боці відповідача: Служба у справах дітей Слобожанської селищної ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , батьківських прав щодо неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 992,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Васюченко