Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/12883/22
провадження № П/380/12981/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У. В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ: 00032684), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ 08592247), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 12.08.2022 за результатами розгляду висновку ГУ МВС України у Львівській області про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України у Львівській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» № 850 від 21 жовтня 2015 року.
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок та призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , виходячи з розміру 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у зв`язку з встановленням ІІІ-ї групи інвалідності, пов`язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ України відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ, а також п.9 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в ОВС та підтверджується випискою із акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААБ №354003 від 17.06.2020. Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія 12ААА №011705 від 17.06.2020 Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Обласна МСЕК №1, позивачу згідно зазначеної постанови ВЛК №60 визначено ступінь втрати професійної працездатності 45% (з урахуванням раніше встановлених 25%), причина інвалідності-захворювання пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Згідно довідки МСЕК №011220 від 19.11.2019 підтверджується, що позивачу раніше було встановлено 25% втрати працездатності. У зв`язку із встановленням ІІІ-ї групи інвалідності, керуючись ст. 23 Закону України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990, позивач 30.06.2020 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області із заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги до якого були долучені необхідні документи. Відповідач-2 повідомив позивача листом від 08.09.2020 №198 про те, що відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, подані позивачем матеріали з відповідним висновком були направлені до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги. Проте у подальшому матеріали щодо виплати позивачу ОГД повернулися на адресу Головного управління МВС України у Львівській області. Відповідно до інформації, зазначеної у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України при проведенні медико-соціальної експертизи позивача представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення, у зв`язку з чим матеріали щодо призначення ОГД повернуто на доопрацювання.
Позивач вказує, що звернувся до суду з метою оскарження вищезазначених дій відповідача. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №380/2396/21 заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії МВС України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов`язано МВС України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному п.9 Порядку № 850; зобов`язано ГУ МВС України у Львівській обл. прийняти та подати до МВС України заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 30.06.2020 та всі додані до неї документи, а також висновок від 21.07.2020 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст.23 Закону України «Про міліцію» та постановою КМ України № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Також зазначає, що на виконання зазначеного судового рішення МВС України розглянуло висновок ГУ МВС України у Львівській області від 20.01.2022 про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та додані до нього документи, однак 12.08.2022 відповідачем-1 затверджено висновок, яким відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Відтак, не погоджуючись з такими діями відповідача 1, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 20.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Від відповідачів на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 відповідно до записів у трудовій книжці з 03.08.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та на час звільнення проходив службу на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області. Позивач звільнений зі служби з 06.11.2015 на підставі Наказу ГУМВСУ у Львівській області від 06.11.2015 № 848 о/с.
Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи (Обласна МСЕК №1), 17.06.2020 позивачу встановлена ІІІ-тя група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується Довідкою до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 354003 від 17.06.2020 (підстава - Акт огляду МСЕК № 962). Крім того, позивачу було встановлено 45% втрати працездатності, що підтверджується Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011705 від 17.06.2020 (підстава - Акт огляду МСЕК № 962).
Причиною встановлення Позивачу ІІІ-ої групи інвалідності стало захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивачем після встановлення йому ІІІ-ої групи інвалідності 30.06.2020 подано до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням ІІІ-ої групи інвалідності, до якої долучено всі необхідні документи для виплати грошової допомоги.
Головним Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області після отримання від позивача заяви та документів для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням йому ІІІ-ої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, сформовано висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, а саме - Висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ «Про міліцію», складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майора міліції, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Миколаївського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, відповідно до якого - у зв`язку із встановленням інвалідності на підставі підпункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, ОСОБА_1 належиться до призначення одноразова грошова допомога в сумі 315 300 грн.
Вказаний висновок щодо виплати грошової допомоги разом з вищезазначеним пакетом поданих Позивачем документів у відповідності до п. 8 Порядку № 850 поданий Листом від 21.07.2020 № 314/31/01-2020 Головним Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.
Листом вих. № 28795/15-2020 від 31.08.2020 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України вказані матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги повернуті без затвердження та без прийняття жодного рішення по них з Департаменту фінансово-облікової політики МВС України до Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на доопрацювання.
Вказані вище обставини не підлягають доказуванню в силу вимог статті 78 КАС України, оскільки встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №380/2396/21, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 та, відповідно набрало законної сили.
Окрім цього, вказаним вище судовим рішенням від 23.06.2021 у справі №380/2396/21, заявлений позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії МВС України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності; зобов`язано МВС України розглянути документи про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та в порядку, визначеному п.9 Порядку № 850; зобов`язано ГУ МВС України у Львівській обл. прийняти та подати до МВС України заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 30.06.2020 та всі додані до неї документи, а також висновок від 21.07.2020 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст.23 Закону України «Про міліцію» та постановою КМ України № 850 від 21.10.2015 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання зазначеного судового рішення ГУ МВС України у Львівській області повторно надіслало документи позивача до Міністерства для прийняття рішення по суті. Розглянувши матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу, Департаментом фінансово-облікової політики МВС України прийнято рішення про відмову та 12.08.2022 затверджено відповідний висновок.
Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 31.08.2022 №24951/15-2022 повідомлено позивача, що представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, а лікарсько-консультативною комісією лікарні (поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» позивач на МСЕК не направлявся. Наявність зазначеної невідповідності надісланих матеріалів вимогам Положення від 03.12.2009 №1317 унеможливлює затвердження Міністерством висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .
Вважаючи відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-XII (в редакції Закону України від 13.02.2015 №208-VIII, який набрав чинності 12.03.2015) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Разом з тим, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон №565-XII.
Водночас, за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі Порядок № 850), відповідно до пункту 2 якого днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 13.02.2018 у справі №808/1866/16, від 18.10.2018 у справі №369/13187/17 та від 28.03.2019 у справі №296/10138/16-а, від 17 квітня 2020 року у справі №822/736/17, від 16 березня 2020 року у справі №641/10426/16-а.
Пунктами 7 - 9 Порядку №850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.
У місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (п.9 Порядку).
На підставі аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що пунктом 9 Порядку № 850 встановлено обов`язок МВС прийняти одне із двох можливих рішень: або про призначення грошової допомоги, або про відмову у призначенні грошової допомоги із зазначенням мотивів такої відмови.
Водночас, Пунктом 14 Порядку №850 передбачено, що призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком: учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку; учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Вказаною нормою встановлено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги, який розширеному тлумаченню не підлягає.
Підсумовуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні грошової допомоги.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тієї підстави, що медико-соціальну експертизу проведено із порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, зокрема, до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров`я МВС.
Так, п.10 Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:
1) загального профілю;
2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров`я МВС не є безумовною.
Водночас, з листа від 25.11.2020 №226 Обласної МСЕК №1 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» судом встановлено, що 03.04.2019 на адресу Обласної МСЕК №1 надійшов лист від начальника ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» №33/34-305 про надання представника для участі у засіданні Обласної МСЕК №1 КЗ ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» при проведенні медико-соціальної експертизи службовців, колишніх службовців та пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, заступника начальника лікарні з ЕТН лікаря Лисенко Любов Іванівну. Проте, на засідання Обласної МСЕК №1, що відбулося 17.06.2020 (коли позивач проходив медико-соціальну експертизу) представник ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» не з`явилася.
З огляду на наведене, суд зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії.
Також необхідно зазначити, що в п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 відсутні будь-які посилання на необхідність скерування на комісію МСЕК колишніх працівників міліції саме поліклінікою ДУ «ТМО МВС України у Львівській області». Тому, відповідні покликання відповідача 1 щодо відмови в призначенні одноразової допомоги є протиправні.
Відтак, аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з тим, що до складу комісії, яка проводила зазначену експертизу не був залучений представник закладів охорони здоров`я МВС та ти, що лікарсько-консультативною комісією лікарні (поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» позивач на МСЕК не направлявся, Міністерство внутрішніх справ України діяло всупереч нормам чинного законодавства.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку №850 відмова у призначенні особі одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована. Тобто, мотиви відмови повинні бути чіткими та зрозумілими для особи і такі мотиви повинні бути викладені в конкретному рішенні.
Водночас, в даному випадку, з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850 відповідач повторно не прийняв жодного рішення з числа тих, що передбачені цим пунктом (про призначення або про відмову у призначенні грошової допомоги), проте відмовив позивачу у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги, а мотиви відмови виклав лише в листі від 31.08.2022, вважаючи, що це і є власне прийняттям відповідного рішення про відмову.
Тому, зважаючи на викладене, суд, з урахуванням фактичних обставин справи, доходить висновку про протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №822/1579/17, 05 лютого 2020 року у справі №580/103/19.
При цьому, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
Верховним Судом у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 823/795/17 зроблено правовий висновок, згідно якого якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб`єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов`язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.
Відтак, повноваження не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.
За наведених обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Водночас, щодо позовних вимог про зобов`язання Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 з висновком щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» № 850 від 21 жовтня 2015 року, то такі задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.
Суд зазначає, що позивач в обґрунтування вищевказаної вимоги жодних доказів того, що ГУ МВС України у Львівській області ухилялося або може ухилятися від повторного скерування до МВС України документів для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, не надав, так само як і доказів того, якими діями чи бездіяльністю саме ГУ МВС України у Львівській області була заподіяна шкода правам позивача.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на висновки суду щодо часткового задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат, понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України (місцезнаходження: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 00032684) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, у зв`язку з встановленням ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 00032684) сплачений судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна
Судове рішення № 107057022, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 31.10.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/12883/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: