Вирок № 107051324, 31.10.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9802/22

1-кп/357/1227/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2022 м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 міста Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 12022111030002079 внесеному 31.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, не працевлаштованого, із середньою-професійною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 07.05.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 3 років, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 2) 08.12.2010 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнений 09.04.2013 Диканівською ВК (№12) на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 11 місяців 29 днів, згідно ухвали Червонозаводського районного суду м. Харків від 19.04.2013. 3) 04.05.2016 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 4) 17.07.2018 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. Звільнений 22.01.2019 згідно ухвали Київського апеляційного суду на підставі ч. 5 ст. 72 КК України. 5) 23.11.2021 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,

захисник адвокат: ОСОБА_5 ,

обвинувачений: ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшов обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 , а під час судового провадження до суду надійшла угода про визнання винуватості.

Так судом встановлено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до ст. 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Крім цього, відповідно до Указу Президента України за № 133/2022 від 14.03.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Разом з цим, відповідно до Указу Президента України за № 259/2022 від 18.04.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб, затвердженим Законом України від 23.08.2022 № 2500-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.08.2022 строком на 90 діб до 21.11.2022.

Встановлено, що 30.08.2022 приблизно о 12 годині 00 хвилини ОСОБА_3 , перебував в торгівельному залі приміщення магазину ТМ «Аврора» ТОВ «Вигідна Покупка», за адресою: Київська область, місто Біла Церква, бульвар Олександрійський, 66, в цей час у останнього виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, зі стелажу з побутовою хімією викрав шампунь «Head shoulders» в кількості 2 штуки, вартістю 104 гривні 00 копійок кожна, загальною вартістю 208 гривень 00 копійок та засіб для прання «Wash and Free», вартістю 149 гривень 00 копійок, загальною вартістю товару на суму 357 гривень 00 копійок, які поклав до рюкзаку та не маючи наміру на оплату вартості вказаного товару, пройшов через розрахункові каси магазину, не здійснивши оплату вказаного товару.

Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки біля виходу з магазину був зупинений працівником охорони магазину ТОВ «Вигідна Покупка».

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме, як закінчений замах на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), оскільки він виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

31.10.2022 відповідно до вимог ст. 471 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Враховуючи, що угода про визнання винуватості від 31.10.2022 укладена між прокурором та обвинуваченим у присутності захисника подана до суду під час підготовчого судового засідання, суд відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 474 КПК України невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Обвинувачений в судовому засіданні просив затвердити дану угоду, оскільки повністю визнав вину в інкримінованому злочині та повністю згоден з встановленими фактичними обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Від надання показань відмовився з викладених підстав, також згоден з переліком викрадених ним товару та з її вартістю.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, останній надав заяву, в якій не заперечував проти проведення судового засідання без його участі, а також надав письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_3 .

Прокурор у судовому засіданні, вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у зазначених діях. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років, також сторони погоджуються на застосування судом ч. 1 ст. 71 КК України і призначення остаточного покарання за сукупністю вироків.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та враховуючи обставину, що обтяжує покарання, а саме рецидив злочинів.

Також при призначенні покарання сторонами угоди враховані дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше неодноразово судимий, під час іспитового строку, вчинив новий корисливий злочин, неодружений, має постійне місце проживання та місце реєстрації, які не співпадають, не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, тобто обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, але може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 68 КК України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв зазначений злочин до повного відбування покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021, згідно з яким ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік. Таким чином ОСОБА_3 необхідно призначити покарання відповідно до вимог ст. 71 ч.1 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за попереднім вироком.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому суд з`ясував, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Судом установлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київській слідчий ізолятор Міністерство юстиції України.

Отже, в строк відбування покарання ОСОБА_3 має бути зарахований строк попереднього ув`язнення, а саме: відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, починаючи з 21.10.2022 до набрання вироком законної сили, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили, слід продовжити та залишити тримання під вартою, враховуючи наявність встановлених при його обранні ризиків.

Процесуальні витрати в справі відсутні. Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Угоду від 31.10.2022 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 затвердити.

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31.10.2022 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати не відбуте ним покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.11.2021, та остаточне призначити покарання ОСОБА_3 у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років один місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його затримання 21.10.2022.

Зарахувати ОСОБА_3 строк його попереднього ув`язнення з 21.10.2022 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 КК України.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі, а саме: шампунь «Head shoulders» в кількості 2 штуки, засіб для прання «Wash and Free», який повернутий на відповідальне зберігання магазину ТОВ «Вигідна Покупка», залишити у останнього, як у власника майна.

Сорочку світло-сірого кольору, джинси синього кольору та рюкзак чорного кольору з полосою зеленого кольору, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , залишити у останнього, як у власника майна.

СД-диск з відеозаписом подій, які мали місце 30.08.2022 у приміщенні магазину «Аврора», за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, буд. 66, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження, які перебувають у прокурора.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.

Крім того обвинуваченому роз`яснюються вимоги ст. 376 ч. 3 КПК України.

Суддя: Ольга ЛАРІНА