Рішення № 10705059, 27.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-2373/10

Р І Ш Е Н Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань Клименко О.В., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 09 липня 2010 року з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, посилаючись на те, що вона з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 14 лютого 2006 року, який було зареєстровано Олексіївською сільською радою Пермвомайського району Харківської області, актовий запис № 01. Від цього шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають з позивачем та знаходяться на її повному утриманні. Добровільної матеріальної допомоги відповідач останнім часом не надає, фактично вона утримує дітей на допомогу, яку отримує у Лозівському УЦНВ по догляду за дитиною до трьох років. Відповідач офіційно не працевлаштований, інших утриманців не має, стягнень за виконавчими документами з нього не проводяться, і таким чином має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. У звязку з цим позивачка звернулася до суду і прохає стягнути з відповідача ОСОБА_3, аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідної вікової категорії щомісяця, до досягнення наймолодшою дитиною віку повноліття. Також просить покласти на відповідача судові витрати, пов»язані з розглядом справи.

У судовому засіданні позивач прохала задовольнити свої позовні вимоги стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку.

Відповідач позов визнав про що подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що дійсно від даного шлюбу у них є двоє дітей. Матеріальну допомогу на дітей не надає, оскільки немає постійного місця роботи та доходу. Має задовільний стан здоров”я, стягнень з нього за виконавчими листами не проводиться, пільгами не користується.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із ксерокопій свідоцтв про народження на ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 12-13), вбачається, що вони є дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в графі «Батько» даних свідоцтв вказано ОСОБА_3, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_2, позивач по справі.

Згідно довідки Краснопавліівського комунально-експлуатаційного господарства (а.с.№14), вбачається, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 і з нею зареєстровані діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Судом з»ясовувалося матеріальне положення сторін по справі, в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_2, на даний час не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, що підтверджується довідкою УПСЗН Лозівської РДА (а.с.15). Відповідач по справі, ОСОБА_3 офіційно не працює, постійного місця роботи не має.

Судом також з»ясовано, що відповідач по справі матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобов»язання закріплені в статті №51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов»язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України. В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: « Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов»язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов»язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею №11 цього ж Закону вказано, що «Сім»я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім»ї разом з батьками або в сім»ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов»язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.» Згідно статті №12 цього закону вказано, що « Виховання в сім»ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов»язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач, на даний час не працює, отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі 788 грн. 16 коп., але цих коштів не достатньо для забезпечення дітей всім необхідним для повноцінного життя та розвитку. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача, має задовільний стан здров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами, тому суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення старшою дитиною віку повноліття.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 130, 74, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року; ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року; ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Олексіївка, Первомайського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, не перебуваю чого на обліку в Лозівському міськрайонному центрі зайнятості аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дня подачі позову до суду 09 липня 2010 року і до досягнення старшою дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одну) гривню 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: Н.М. Жмуд