Рішення № 107047873, 01.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/3257/22Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/3257/22

за позовом Фізичної особи-підприємця Коломієць Сергія Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ агротехніки»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ :

28 квітня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Коломієць Сергія Миколайовича (позивач) надійшла позовна заява б/н від 22.04.2022 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ агротехніки» (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 749 229,96 грн., з них: основного боргу - 644 578,75 грн. (шістсот сорок чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 75 копійок), 3% річних - 6940,25 грн. (шість тисяч дев`ятсот сорок гривень 25 копійок), інфляційних - 52 855,40 грн. (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 40 копійок) та пені - 44 855,56 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 56 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором № САТ-1445 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 11.08.2021 року щодо своєчасної сплати суборендної плати за використання техніки, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/3257/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ агротехніки» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21, яка відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105492267909 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 року у справі № 910/3257/22 вручено уповноваженому представнику відповідача - 23.05.2022 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 07.06.2022 року (включно).

09.06.2022 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 03/06/2022_В/1 від 03.06.2022 року (направлений відправленням «Укрпошта Стандарт» 03.06.2022 року за штриховим кодовим ідентифікатором 6903600678053, що підтверджується датою оформлення на конверті), в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів як передання техніки в суборенду, так і повернення техніки з суборенди, тому наданий позивачем акт виконаних робіт № 3 від 11.11.2021 року є неналежним доказом у підтвердження позовних вимог.

29.06.2022 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 24.06.2022 року, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив та зазначив, що факт виконання умов договору підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень актом виконаних робіт (наданих послу) № 3 від 11.11.2021 року.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні суд розглядає дану справу з перевищенням встановленого ст. 248 Господарського процесуального кодексу України строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.08.2021 року між Фізичною особою-підприємцем Коломієць Сергієм Миколайовичем (надалі - позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ агротехніки» (надалі - відповідач, суборендар) укладено договір № САТ-1445 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, орендар зобов`язується передати суборендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку з екіпажем для здійснення сільськогосподарської діяльності суборендаря та забезпечити своїми силами її керування за завданням суборендаря, а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку і зобов`язується сплачувати орендарю суборендну плату.

Відповідно до п. 1.2. договору перелік техніки, що передається в суборенду, її ознаки і характеристики, в розрізі кожної одиниці відображаються у відповідному додатку до цього договору. Техніка має використовуватись суборендарем за її цільовим призначенням.

Згідно з п. п. 2.1. договору суборендар зобов`язується використовувати техніку виключно за її цільовим призначенням, з метою провадження сільськогосподарської діяльності та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Пунктом 3.2.1. договору визначено, що суборендар за цим договором зобов`язується своєчасно сплачувати суборендну плату.

В п. 3.2.4. договору визначено, що суборендар за цим договором зобов`язується власним силами та за власний рахунок забезпечити повернення техніки орендареві після закінчення строку оренди.

Згідно з п. 4.1. договору загальний розмір суборендної плати становить загальну вартість наданих послуг з оренди за актами наданих послуг протягом терміну дії цього договору. Сплата суборендної плати здійснюється після закінчення строку суборенди протягом тридцяти банківських днів після підписання сторонами акта надання послуг, якщо інший порядок не визначено відповідним додатком до договору.

Відповідно до п. 4.2. договору розмір суборендної плати на дату оплати визначається виходячи з валютного еквіваленту розміру суборендної плати за курсом Міжбанку (курс продажу Долару США за гривні з сайту www.udinform.com в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки «Min за період»), що встановлений на день, що передує дню фактичної оплати.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що суборендар здійснює оплату суборендної плати шляхом перерахування грошових коштів в гривні України на поточний рахунок орендаря, на підставі підписаних сторонами актів надання послуг.

Згідно додатку № 1 від 11.08.2021 року до договору орендар зобов`язувався передати суборендарю техніку: комбайни зернозбиральні: MASSEY FERGUSON MF-7278+Жатка John Deere 930 FLEX 2003 р.в., зав. №59412, держ. № НОМЕР_1 ; MASSEY FERGUSON MF-7278+ Жатка John Deere 930 FLEX 2003 р.в., зав. №59095, держ. №07743 АІ.; вид обробітку грунту - збирання сої; суборендна плата за 1 га - 1013,17 грн., що в еквіваленті становить 37,84 долари США; строк суборенди - з 10.09.2021 року по 10.12.2021 року.

На виконання умов договору сторонами підписано, скріплено печатками та підписами акт виконання робіт (надання послуг) № 3 від 11.11.2021 року, відповідно до якого вартість суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем становить 644 578,75 грн.

За твердженням позивача, відповідачем не сплачено за суборенду сільськогосподарської техніки з екіпажем, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 644 578,75 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання із сплати за суборенду на підставі договору, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 644 578,75 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення строків оплати заборгованості за суборенду сільськогосподарської техніки з екіпажем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № САТ-1445 від 11.08.2021 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем на суму 644 578,75 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами без заперечень актом виконання робіт (надання послуг) № 3 від 11.11.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В пункті 4.1. договору сторони передбачили, що сплата суборендної плати здійснюється після закінчення строку суборенди протягом тридцяти банківських днів після підписання сторонами акта надання послуг, якщо інший порядок не визначено відповідним додатком до договору.

Як вже зазначалося судом вище, 11.11.2021 року між позивачем та відповідачем було підписано акт виконання робіт (надання послуг) № 3 на суму 644 578,75 грн., отже строк виконання зобов`язання по сплаті суборендної оплати, виходячи з умов п. 4.1. договору, є таким, що настав 23.12.2021 року.

В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів передачі техніки в суборенду, як і не надано доказів її повернення з суборенди, що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Суд відхиляє такі заперечення відповідача, виходячи з наступного.

В пункті 6.1. договору сторони погодили, що достатнім і належним доказом ненадання техніки та/або екіпажів в суборенду є відповідний акт, складений на такому місці представниками суборендаря.

Тобто, за умовами договору саме на відповідача покладено обов`язок складання акту ненадання техніки та/або екіпажів в суборенду, відповідачем такого акту не надано.

При цьому, відповідно до Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною другою ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наданий позивачем акт виконання робіт (надання послуг) № 3 від 11.11.2021 року, судом встановлено, що він містить обов`язкові реквізити до первинного документи, передбачені частиною другою ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, з наведеної вище норми вбачається, що однією з головних умов первинного документа, в даному випадку акту виконання робіт (надання послуг), має бути особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В матеріалах справи відсутні докази, що печатка ТОВ «Світ агротехніки» була загублена, викрадена або в інший спосіб вибула з володіння товариства, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

При цьому, відповідач не заперечує проти автентичності відтиску печатки на акті виконання робіт (надання послуг) № 3 від 11.11.2021 року, а також не наводить аргументації про втрату печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі ТОВ «Світ агротехніки».

Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження та основі відносин власності.

Згідно зі ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органами місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відтиск печатки підприємства, наявний зокрема на первинних документах, є свідченням участі такого підприємства, як юридичної особи, у здійсненні певної господарської операції (у даному випадку - наданні послуг суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем). Отже наданий позивачем акт виконання робіт (надання послуг) № 3 від 11.11.2021 року є належним та допустимим доказом у підтвердження заявлених позовних вимог, дефектність якого не доведена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії сторін щодо підписання акту виконання робіт (надання послуг) № 3 від 11.11.2021 року засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 644 578,75 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № САТ-1445 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 11.08.2021 року у розмірі 644 578,75 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6940,25 грн., інфляційні у розмірі 52 855,40 грн. та пеню у розмірі 44 855,56 грн. за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати заборгованості за суборенду сільськогосподарської техніки з екіпажем.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 7.2. договору визначено, що за несплату/несвоєчасну сплату суборендної плати суборендар виплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, що діяла в період нарахування пені.

Як вже зазначалося судом вище, строк виконання зобов`язання по сплаті суборендної оплати до 23.12.2021 року включно.

Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 24.12.2021 року, тому саме з цієї дати є правомірним нарахування пені.

З наведеного у позовній заяві розрахунку пені вбачається, що позивач здійснює відповідне нарахування з 12.12.2021 року на суму 644 578,00 грн. (сума боргу 644 578,75 грн.), а не з 24.12.2021 року, тому суд дійшов висновку здійснити власний розрахунок пені за період з 24.12.2021 року по 21.04.2022 року (граничний строк визначений позивачем) на суму 644 578,00 грн., яку визначає позивач.

Здійснивши розрахунок пені, судом встановлено, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 41 041,08 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 3814,48 грн. позивачу належить відмовити.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних на суму 644 578,00 грн., яку визначає позивач, судом встановлено, що загальна сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 48 680,05 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 4175,35 грн. позивачу належить відмовити.

Також здійснивши розрахунок 3% річних за період з 24.12.2021 року по 21.04.2022 року (граничний строк визначений позивачем) на суму 644 578,00 грн., яку визначає позивач, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 6304,50 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 635,75 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 740 604,38 грн., з них: основного боргу - 644 578,75 грн.(шістсот сорок чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 75 копійок), 3% річних - 6304,50 грн. (шість тисяч триста чотири гривні 50 копійок), інфляційних - 48 680,05 грн. (сорок вісім тисяч шістсот вісімдесят гривень 05 копійок) та пені - 41 041,08 грн. (сорок одна тисяча сорок одна гривня 08 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 11 109,07 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ агротехніки» (ідентифікаційний код 36947647, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21) на користь Фізичної особи-підприємця Коломійця Сергія Миколайовича (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) грошові кошти: основного боргу - 644 578,75 грн.(шістсот сорок чотири тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 75 копійок), 3% річних - 6304,50 грн. (шість тисяч триста чотири гривні 50 копійок), інфляційних - 48 680,05 грн. (сорок вісім тисяч шістсот вісімдесят гривень 05 копійок), пені - 41 041,08 грн. (сорок одна тисяча сорок одна гривня 08 копійок) та судовий збір-11 109,07 грн.(одинадцять тисяч сто дев`ять гривень 07 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01.11.2022р.

Суддя О.В. Котков