Рішення № 107047770, 01.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/8301/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в

порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали

господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"

до Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України"

про стягнення 10 997,87 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" про стягнення 10 997,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №С/64-20 від 31.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/8301/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому пояснює, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, згідно акту приймання-передачі наданого позивачем сума за спожитий природний газ становить 15 950,82 грн, а сума, що не перевищує 20 % суми, визначеної у договорі, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» становить 11 742,73 грн. У договорі не встановлено нарахування інфляційних збитків та відсотків за користування грошовими коштами за спожиті обсяги природного газу.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій стверджує, що відповідач має компенсувати позивачу вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом його споживання, відповідач мав можливість обмежити власне споживання природного газу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

Сторонами у справі 31.01.2020 укладено договір постачання природного газу №С/64-20 від 31.01.2020 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язався поставити споживачу газ природний, скраплений або в газоподібному стані, в 2020 році, а відповідач - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору ціна за 1000 куб. м газу за цим договором становить із врахуванням вартості замовленої потужності - 5 789,74 грн (з ПДВ).

Згідно з пунктом 3.4 договору загальна вартість цього договору становить 89 741,00 грн. з ПДВ.

Сторонами договору укладались додаткові угоди № 1 б\д щодо зміни реквізитів; № 2 від 30.10.2020 щодо зміни ціни природного газу з 01.10.2020 - 6 366,00 грн. з ПДВ; № 3 від 09.12.2020 щодо зміни ціни природного газу з 01.11.2020 - 7 002,60 грн з ПДВ, №4 від 11.12.2020 щодо продовження строку дії договору до 31.03.2021, в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення, № 5 від 30.12.2020 щодо зменшення загальної суми договору на 31 027,37 грн з ПДВ, №6 від 29.01.2021 щодо зміни ціни природного газу з 01.01.2021 - 7 702,14 грн. з ПДВ, №7 від 12.02.2021 щодо затвердження суми збільшення ціни договору - 11 742,73 грн.

Позивачем складено та передано відповідачу для підписання акт приймання-передачі природного газу №РН-0001290 від 28.02.2021 на суму 15 950,82 грн, розрахованої виходячи з обсягу споживання природного газу у лютому 2021 року в кількості 2,070 тис.м.куб.

Вказаний акт підписано відповідачем не було, вартість споживання природного газу не сплачено.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на адвокатський запит позивача надано інформацію позивачу щодо обсягу споживання відповідачем природного газу протягом лютого 2021 року в кількості 2,070 тис.м.куб.

Відповідач заперечує щодо зазначеної позивачем в акті приймання-передачі природного газу №РН-0001290 від 28.02.2021 суми, стверджуючи, що вартість природного газу не може перевищувати 20 % суми, визначеної у договорі, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та становить 11 742,73 грн.

Згідно з частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

При формуванні акту приймання-передачі №РН-0001290 від 28.02.2021 позивач керувався даними інформаційної платформи Оператора ГТС України в порядку, визначеному пунктом 12 розділу II постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил постачання природного газу» від 30.09.2015 №2496 (далі - Постанова НКРЕКП), де зазначено, що на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Постачання природного газу відповідачу здійснювалося, в тому числі, на підставі наданих заявок споживача під час дії договору про виділення лімітів споживання (заявки №158-18 від 15.10.2020, №158-18/285 від 25.09.2020, №158-18/ від 11.2020).

Відповідно до пункту 12 розділу II постанови НКРЕКП, за підсумками розрахункового періоду споживач (відповідач) до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

Матеріали справи свідчать про те, що зобов`язання передбачене пунктом 12 розділу II постанови НКРЕКП відповідачем не виконане, акт про фактичний об`єм розподіленого природного газу за лютий 2021р. позивачу не надавався, у зв`язку з чим позивачем здійснено розрахунок вартості спожитого відповідачем у лютому 2021 році на підставі даних, наданих оператором ГТС.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання по договору мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно із приписами статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з частиною 3 статті 670 Цивильного кодексу України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до пункту 10 розділу II Постанови НКРЕКП, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником, буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати поcтaчaльникy вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним обсягом споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором достачання природного газу.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.

Згідно з пунктом 6.2.2. договору споживач зобов`язується дотримуватись дисципліни споживання.

Враховуючи, що оператором ГТС надано позивачу інформацію щодо обсягів споживання відповідачем природного газу у лютому 2021 році в обсязі 2,070 тис.м.куб, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано позивачу копію акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу, нормами постанови НКРЕКП покладено обов`язок на відповідача (споживача) здійснювати оплату фактичного обсягу споживання природного газу, суд вважає твердження відповідача про перевищення суми в акті приймання-передачі №РН-0001290 від 28.02.2021 необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи позивач згідно акту приймання-передачі природного газу №РН-0001290 від 28.02.2021 поставив протягом лютого 2021 року природний газ в обсязі фактичного споживання відповідачем в кількості 2,070 тис.м.куб. на суму 15 950,82 грн., з яких сума в розмірі 4 952,95 грн була зарахована як переплата за попередні періоди, в зв`язку з чим неоплаченим залишився природний газ на суму 10 997,87 грн.

Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленого товару, наявність заборгованості в розмірі 10 997,87 грн. не спростовано, в зв`язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 997,87 грн. суми основного боргу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" (03190, м.Київ, провулок Бабушкіна, буд.3, ідентифікаційний код 25835792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (18002, м.Черкаси, вул.Небесної сотні, 31/1, оф.507, а/с 271, ідентифікаційний код 36860996) 10 997 (десять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) грн. 87 коп. - суму боргу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк