Рішення № 107047746, 06.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2022Справа № 910/19580/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи

За позовом Акціонерного товариства "Софарма" в особі представництва "Софарма" АД в Україні

до Фізичної особи-підприємця Мельник Ганни Ігорівни

про стягнення 45 170,15 грн

та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Мельник Ганни Ігорівни

до Акціонерного товариства "Софарма" в особі представництва "Софарма" АД в Україні

про стягнення 45 310,58 грн

Представники сторін:

від позивача Франчук А.В.

від відповідача Куцмида В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Акціонерне товариство "Софарма" в особі представництва "Софарма" АД в Україні (далі - АТ "Софарма" в особі представництва "Софарма" АД в Україні, позивач) до фізичної особи-підприємця Мельник Ганни Ігорівни (далі - ФОП Мельник Г.І., відповідач) про стягнення 45 310,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем гарантійного платежу, сплаченого на виконання умов укладеного сторонами договору суборенди № 1/18.10 від 17.10.2018.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

02.02.2022 від ФОП Мельник Г.І. через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява до АТ "Софарма" в особі представництва "Софарма" АД в Україні про стягнення 45 310,58 грн (з яких: 41 472,54 грн - основний борг, 2 457,67 грн - пеня, 419,27 грн - 3% річних, 961,10 грн - інфляційна складова боргу), в якій також містилось клопотання про продовження відповідного процесуального строку, а також відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

14.02.2022 від ФОП Мельник Г.І. надійшла заява про усунення недоліків (здана до відправлення відділенню зв`язку 11.02.2022).

14.02.2022 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 судом прийнято зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Мельник Ганни Ігорівни до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/19580/21; постановлено здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; призначено проведення підготовчого засідання на 15.03.2022.

23.02.2022 від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Підготовче засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулось.

25.03.2022 від позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2022 призначено проведення підготовчого засідання на 07.06.2022 о 14:45 год., а також викликано повноважних представників учасників справи в підготовче засідання.

07.06.2022 позивачем за первісним позовом подано клопотання про виклик для допиту свідків, а також додаткові пояснення на заперечення відповідача за первісним позовом.

Ухвалою суду від 07.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 21.06.2022.

15.06.2022 позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до 45 170,15 грн у зв`язку зі зміною курсу долара до гривні станом на 14.06.2022.

Ухвалою суду від 21.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 30.06.2022.

30.06.2022 відповідачем ФОП Мельник Г.І. подано заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

30.06.2022 позивачем за первісним позовом подано клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою суду від 30.06.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 19.07.2022.

19.07.2022 відповідачем ФОП Мельник Г.І. подано заперечення на клопотання про долучення додаткових доказів.

Ухвалою від 19.07.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2022.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.10.2022 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

17.10.2018 між ФОП Мельник Г.І. (суборендодавець/відповідач за первісним позовом) та АТ «Софарма» (суборендар/позивач за первісним позовом) укладено договір суборенди № 1/18.10, за умовами якого суборендодавець передає, а суборендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 9, зона 2 (далі - об`єкт оренди).

Згідно з п. 1.1 об`єкт оренди знаходиться у користуванні суборендодавця відповідно до договору оренди від 06.06.2018, укладеного між суборендодавцем і ТОВ «МЛК».

Відповідно до п. 1.4 договору на момент передачі об`єкт суборенди не потребує капітального та поточного ремонту.

Як погоджено сторонами в п. 2.1 договору, об`єкт оренди передається в користування суборендарю для розміщення офісних приміщень, при цьому суборендар не має права змінювати цільове використання майна без письмової згоди суборендодавця (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору останній укладений з моменту його підписання сторонами і діє до 01.10.2021.

Строк суборенди становить 2 роки 11 місяців з моменту передачі об`єкту суборенди суборендарю за актом приймання-передачі (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розмір орендної плати складається з фіксованої та змінної частин, при цьому компенсація комунальних послуг є складовою змінної частини орендної плати. Розмір фіксованої орендної плати на місяць на момент підписання договору складає еквівалент 1 467 доларів США. Розмір орендної плати за користування об`єктом суборенди складає 1 467 доларів США на місяць без ПДВ.

Плата встановлена з розрахунку 29,34 доларів США за 1 кв. м. на місяць.

Винагорода за адміністрування та обслуговування орендованого об`єкту суборенди складає 5,25 %, що є еквівалентом 77,02 доларів США від суми орендної плати та є невід`ємною частиною орендної плати.

Сума фіксованої щомісячної орендної плати разом з винагородою складає 1 544,02 в еквіваленті доларів США. Розмір фіксованої орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць (із розрахунку такої орендної плати за повний календарний місяць) пропорційно зміні курсу долара США, встановленому НБУ станом на останній робочий день місяця, попереднього за розрахунковий.

У день підписання акту приймання-передачі суборендар повинен оплатити одноразово суму коштів у 1 544,02 в еквіваленті доларів США, що є гарантійним платежем у рахунок належних з нього платежів, яка повертається суборендарю протягом 5 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі об`єкту оренди суборендодавцю або не повертається у разі порушення суборендарем своїх зобов`язань та на умовах, визначених цим договором. Вказаний в цьому пункті договору платіж має бути внесений не пізніше 31.10.2018.

Сума визначеної договором орендної плати та гарантійного платежу вноситься суборендарем на рахунок суборендодавця в гривнях України та визначається в еквіваленті 3 088,04 доларів США.

Крім фіксованої частини орендної плати, суборендар додатково сплачує суборендодавцю змінну частину орендної плати, що дорівнює вартості спожитих суборендарем електроенергії, послуг водопостачання, водовідведення за даними лічильників, інших комунальних послуг та є невід`ємною частиною орендної плати.

Згідно з п. 4.1.1 договору Оплата за електроенергію сплачується авансовим платежем згідно з встановленим лімітом та рахунком на відшкодування вартості спожитої електроенергії протягом 3-х робочих днів після отримання рахунку, але не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 4.3 договору визначено, що першим днем строку, за який суборендар повинен вносити плату за користування приміщенням згідно з договором, є день підписання сторонами акту прийому-передачі в оренду приміщення, а останнім днем - день підписання сторонами акту приймання-передачі з оренди приміщення.

Відповідно до п. 4.7 договору, суборендодавець має право в односторонньому порядку зарахувати гарантійний платіж в рахунок погашення можливих збитків, сплати неустойки (пені, штрафу), інших платежів у разі їх виникнення внаслідок порушення суборендарем положень договору, за умови повідомлення про це суборендаря в письмовій формі за 3 робочих дні до такого зарахування.

У випадку, якщо в суборендаря не виникло зазначених вище зобов`язань зі сплати неустойки та/або відшкодування збитків, а також заборгованості перед суборендодавцем в зв`язку з цим договором, що не були оплачені суборендодавцеві, сума гарантійного платежу повертається суборендарю протягом 5-х робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі об`єкту оренди.

За змістом п.п. 5.1, 5.2, 5.5 Договору передача об`єкта суборенди здійснюється уповноваженими представниками сторін у строк з 01.10.2018 по 31.10.2018 включно за умови своєчасного виконання суборендарем зобов`язань, встановлених п. 4.3 договору, що оформляється актом прийому-передачі об`єкта суборенди. Повернення об`єкта суборенди після закінчення строку суборенди оформляється актом прийому-передачі об`єкта суборенди, що складається й підписується представниками сторін у день закінчення строку суборенди, за умови виконання суборендарем умов п. 5.6 - п. 5.8 цього договору щодо стану об`єкта оренди.

Згідно з п. 5.6 договору встановлено, що об`єкт суборенди повинен бути повернений суборендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, також передбачено обов`язок відшкодувати суборендодавцю збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта суборенди з вини суборендаря. При цьому сторони погоджуються та виходять з того, що документом, який підтверджує первинний стан об`єкта оренди, є відповідний акт прийому-передачі об`єкта суборенди.

Відповідно до п. 5.7 договору сторони зобов`язані за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору, за відсутності згоди сторін про продовження цього договору або при достроковому його розірванні (в тому числі шляхом дострокового звільнення суборендарем об`єкта суборенди), створити спільну комісію для огляду об`єкта суборенди з метою його подальшого прийняття. За наслідками огляду об`єкта суборенди сторони складають та підписують акт огляду, в якому зазначають стан об`єкта суборенди, встановлене в ньому обладнання та враховують здійснені суборендарем поліпшення об`єкта суборенди (якщо такі мали місце), виявлені несправності та недоліки об`єкта суборенди.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем за первісним позовом виставлено позивачу за первісним позовом рахунок на оплату № 86 від 22.10.2018 на суму 87 027,14 грн, з яких суборенда нежитлового приміщення - 41 542,99 грн, гарантійний платіж - 41 342,99 грн, винагорода за адміністрування та обслуговування суборендного приміщення по гарантійному платежу - 2 170,58 грн, винагорода за адміністрування та обслуговування суборендного приміщення - 2 170,58 грн.

Позивачем за первісним позовом вищевказаний рахунок було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням № 560 від 24.10.2018.

Сторонами не заперечується, що на виконання умов договору відповідач за первісним позовом передав, а позивач за первісним позовом прийняв у тимчасове платне користування об`єкт оренди.

26.08.2021 представниками позивача за первісним позовом за участю АТ «Вітаміни» та представників охоронних компаній ПП «Система нагляду «Грізлі» та ПП «Шериф Пульт» складено акт про події на охоронюваном об`єкті, яким зафіксовано відсутність електропостачання на об`єкті суборенди.

27.08.2021 позивач за первісним позовом звернувся до ФОП Мельник Г.І. з листом № 26/08/2021 від 26.08.2021, в якому повідомив, що внаслідок відключення електроенергії з 26.08.2021 припиняється нарахування та сплата суборендної плати на підставі п. 7.7 договору, вказаний лист отримано відповідачем за первісним позовом 31.08.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також відсутність електропостачання позивач за первісним позовом підтверджує актом від 06.09.2021 приймання-передачі об`єкту для виконання ремонтних робіт згідно договору № 1-9/21-ПР (щодо демонтажу кондиціонерів), складеним між позивачем за первісним позовом, АТ «Вітаміни» та ТОВ «Рембудтехнологія». Аналогічні за змістом акти складені також 06.09.2021 й 09.09.2021.

За поясненнями позивача, кондиціонери є його власністю та встановлювались ФОП Ярош В.В. за рахунок позивача за первісним позовом, що підтверджується доданими до позовної заяви рахунками на оплату, платіжними дорученнями, видатковими накладними та актом наданих послуг.

Відновлення електропостачання зафіксовано актом від 10.09.2021.

10.09.2021 представником власника приміщення ТОВ «МЛК» за участю орендарів (в т.ч. відповідача за первісним позовом) та суборендарів (в т.ч. позивача за первісним позовом) складено акт огляду нежитлового приміщення, зокрема, й за договором № 1/18.10 від 17.10.2018, яким зафіксовано недоліки.

13.09.2021 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом № 2470 від 13.09.2022, в якому повідомляв про припинення дії укладеного між ними договору суборенди, в якому просив надати акт приймання-передачі об`єкту оренди у користування для визначення первісного стану об`єкта оренди.

Листом від 13.09.2021 ФОП Мельник Г.І. у відповідь на лист позивача № 2470 від 13.09.2021 зазначила, що роботи, пов`язані з встановленням (монтажем) кондиціонерів на об`єкті оренди, виконані за рахунок ФОП Мельник Г.І., наполягала на залишенні за нею прокладених магістралей, отворів та кронштейнів для монтажу зовнішніх блоків.

Листом від 28.09.2021 ФОП Мельник Г.І. вимагала від позивача за первісним позовом сплатити заборгованість по оренді за вересень 2021 року в розмірі 41 472,54 грн.

30.09.2021 між сторонами підписано акт, згідно з яким позивачем за первісним позовом у присутності власника приміщення передано відповідачу за первісним позовом об`єкт оренди.

Поряд з цим, у позові позивач за первісним позовом вказав, що незважаючи на підписання акту повернення приміщення 30.09.2021, фактично він не міг користуватись приміщенням у вересні 2021 року з незалежних від нього обставин. Суборендар не користувався орендованим приміщенням, що унеможливлює нарахування будь-яких плат за договором суборенди, оскільки в останньому було відсутнє електропостачання з 26.08.2021 по 10.09.2021, у подальшому позивач за первісним позовом переїхав в інше приміщення, оскільки відповідачем чинились перешкоди в користуванні приміщенням за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, буд. 9, зона 2.

У відповідь на вказаний лист ФОП Мельник Г.І. (листом від 13.09.2021) повідомила позивача за первісним позовом про те, що два примірника відповідного акту приймання-передачі приміщення були надані останньому в липні 2019 року, однак, другий примірник позивачем після його підписання суборендодавцю так і не було повернуто.

Листом № 06/10/2021 від 06.10.2021 позивач за первісним позовом звернулося до ФОП Мельник Г.І. з вимогою повернути гарантійний платіж у розмірі 43 315,57 грн у зв`язку з припиненням договору.

У відповідь на вказану вимогу, посилаючись на п. 4.9 договору, листом від 05.11.2021 ФОП Мельник Г.І. повідомила позивача за первісним позовом про відсутність підстав для повернення гарантійного платежу, оскільки той був зарахований в рахунок сплати орендної плати за вересень 2021 року.

Спір у справі стосується обставин припинення дії договору та наслідків такого припинення у вигляді обов`язку ФОП Мельник Г.І. повернути позивачу за первісним позовом сплачений останній гарантійний платіж. Зокрема, позивач за первісним позовом вказує на порушення відповідачем свого зобов`язання з повернення суми гарантійного платежу після повернення об`єкту суборенди, а ФОП Мельник Г.І. заперечує наявність такого зобов`язання з посиланням на зарахування суми гарантійного платежу в рахунок оплати суборендної плати за вересень 2021 року (останній місяць суборенди) та наполягає на відшкодуванні завданих недоліками повернутого об`єкту суборенди збитків, за зустрічним позовом ФОП Мельник Г.І. заявлено вимогу про стягнення з АТ «Софарма» заборгованості по оплаті суборендної плати за вересень 2021 року та здійснених на таку заборгованість нарахувань.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Положеннями ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

З огляду на викладені норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання та права вимоги його виконання є, зокрема, відповідний правочин.

Відповідно до п. 4.1 договору сторонами погоджено, що в день підписання акту приймання-передачі суборендар повинен оплатити одноразово суму коштів у 1 544,02 в еквіваленті доларів США, що є гарантійним платежем у рахунок належних з нього платежів, який повертається суборендарю протягом 5 робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі об`єкту оренди суборендодавцю або не повертається у разі порушення суборендарем своїх зобов`язань та на умовах, визначених цим договором.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи сплата АТ «Софарма» визначеного умовами п. 4.1 Договору гарантійного платежу на користь ФОП Мельник Г.І. та повернення 30.09.2021 орендованого приміщення шляхом складання сторонами відповідного акту прийому-передачі об`єкту оренди суборендатору від цієї дати.

Отже, в силу приписів ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та п. 4.1 договору з поверненням ФОП Мельник Г.І. орендованого за договором приміщення в останнього виникає обов`язок повернути АТ «Софарма» суму гарантійного платежу, що має бути виконаний протягом 5 робочих днів з такого моменту.

Поряд з цим, відповідно до п. 4.7 договору суборендодавець має право в односторонньому порядку зарахувати гарантійний платіж в рахунок погашення можливих збитків, сплати неустойки (пені, штрафу), інших платежів у разі їх виникнення внаслідок порушення суборендарем положень договору, за умови повідомлення про це суборендаря в письмовій формі за 3 робочих дні до такого зарахування.

Тобто зобов`язання суборендодавця з повернення суми гарантійного платежу не є безумовним та може бути припинено у випадку наявності порушень умов договору зі сторони суборендаря, наприклад, наявності невиконаного ним зобов`язання по сплаті орендної плати чи інших, передбачених договором нарахувань, а також у випадку завдання збитків пошкодженням ним орендованого майна.

У даному випадку ФОП Мельник Г.І. вказує на те, що гарантійний платіж за договором було зараховано в рахунок погашення заборгованості АТ «Софарма» з оплати орендної плати за вересень 2021 року та відшкодування збитків, завданих недоліками орендованих приміщень після їх повернення з суборенди.

У той же час, АТ «Софарма» зазначає, що з 26.08.2021 внаслідок протиправних дій у т.ч. відповідача за первісним позовом було створено перешкоди у користуванні орендованими приміщеннями у вигляді безпідставного відключення електропостачання, у зв`язку з чим орендар був вимушений достроково виїхати з таких приміщень, а тому правові підстави для нарахування суборендної плати за вересень 2021 року відсутні.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26.08.2021 представник ФОП Мельник Г.І. разом з іншими суборендодавцями приміщень у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 9, а саме: ФОП Ярош В.В., його представником та ФОП Гаасс Л.В. прибули за адресою об`єкта оренди (м. Київ, вул. Прирічна, 9) та без пояснення причин відключили електропостачання у будівлі, закрили електрощитову та заблокували до неї доступ інших осіб, повідомивши при цьому суборендаря, що електропостачання буде відновлене тільки після виконання майнових вимог суборендодавця, а в іншому випадку - вимагали негайного залишення орендованого приміщення. Не погодившись з вимогами суборендодавця, представники АТ «Софарма» викликали наряд поліції та службу охорони ПП «Шериф Пульт», про що був складений відповідний акт, проте електропостачання відновлено не було. Вказане підтверджується актом про події.

Вказані обставини були зафіксовані представниками ТОВ "Софарма Україна", Представництва "Софарма АД" в Україні, АТ "Вітаміни", які користувались вказаним приміщенням, а також охоронних служб ПП "Система нагляду "Грізлі", ПП "Шериф Пульт" в акті про події на охоронюваному об`єкті від 26.08.2021 та підтверджені листом ПП "Шериф Пульт" від 29.06.2022, листом ПП "Система нагляду "Грізлі" від 24.06.2022, а також заявою свідка ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 7.7 договору, у випадку виникнення обставин, що перешкоджають користуванню приміщенням, а саме: погіршення технічного стану приміщення, комунікацій або обладнання, що передавалось разом з приміщенням; створення фізичних перешкод зі сторони суборендодавця у користуванні об`єктом суборенди, суборендодавець зобов`язаний усунути такі обставини протягом 7 днів з моменту надіслання йому повідомлення зі сторони орендаря. Орендна плата за час неможливості повноцінного користування приміщенням не сплачується.

27.08.2021, посилаючись на вказані умови договору (п. 7.7), АТ «Софарма» направило повідомлення ФОП Мельник Г.І. про те, що у зв`язку з відключенням суборендодавцем електропостачання на об`єкті суборенди, користування орендованим приміщенням є неможливим, а тому відповідно до умов договору припиняється нарахування та сплата суборендної плати. Вказаний лист був отриманий відповідачем 31.08.2021.

Доказів реагування на вказане повідомлення позивача за первісним позовом зі сторони ФОП Мельник Г.І. матеріали справи не містять.

Поряд з цим, електропостачання на об`єкті суборенди було відновлене лише 10.09.2021, що підтверджується наданими позивачем копіями актів приймання-передачі виконання ремонтних робіт з демонтажу кондиціонерів у орендованих приміщеннях від 27.08.2021, від 06.09.2021, від 09.09.2021 та від 10.09.2021, складених суборендарями ТОВ "Софарма Україна", Представництвом АТ "Софарма" АД, АТ "Вітаміни" та ТОВ "Рембудтехнологія" (підрядник), в яких зафіксовано, що у приміщеннях було відсутнє електропостачання через його відключення всередині електрощитової, а відновлення (10.09.2021) відбулось у присутності представника ФОП Мельник Г.І, ФОП Гаасс Л.В, ФОП Яроша В.В.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача за первісним позовом щодо поновлення електропостачання раніше 10.09.2021 з посиланням на працюючі зовнішні блоки кондиціонерів, злом дверей щитової АТ «Софарма» та подальшу заміну замка, адже такі доводи не підтверджуються жодними доказами.

Крім того, суд зазначає, що в незалежності від можливостей позивача за первісним позовом щодо відновлення електропостачання, обов`язок створення та підтримання належних умов для безперешкодного користування орендованими приміщеннями покладається саме на відповідача за первісним позовом як суборендодавця, а тому за відсутності реакції останнього на обставини відключення електропостачання до орендованих приміщень, більше того, припинення електропостачання за його участю (в особі уповноваженого представника), не може вважатися законною та належною поведінкою суборендаря.

До того ж, як положення чинного законодавства України, так і умови договору не містять такого виду превентивного захисту інтересів орендодавця (суборендодавця) у випадку неналежного виконання орендарем (суборендарем) своїх обов`язків за відповідним правочином оренди (суборенди) (в т.ч. по щодо своєчасного внесення орендної плати) як створення перешкод у користуванні орендованими приміщеннями шляхом відключення електропостачання до них (тобто блокування можливості їх використання за визначеним в договорі цільовим призначенням), а тому такі дії ФОП Мельник Г.І. є нічим іншим, як проявом недобросовісної поведінки, що суперечить приписам ст.ст. 3, 13 Цивільного кодексу України, свідченням порушення умов договору щодо забезпечення безперешкодного використання суборендарем об`єкта суборенди та систем комунікацій на умовах такого договору.

Отже, матеріалами справи підтверджується неможливість використання АТ «Софарма» орендованих за договором приміщень протягом 26.08.2021 - 10.09.2021 з незалежних від нього причин, створення та неусунення відповідачем за первісним позовом обставин (відключення електропостачання), тому в силу приписів ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та п. 7.7 договору посилання АТ "Софарма" на звільнення від сплати орендної плати за вказаний період є обґрунтованими.

За вказаних обставин, враховуючи недобросовісну поведінку відповідача за первісним позовом обґрунтованими діями АТ «Софарма» є організація робочого процесу в іншому місці та звільнення орендованих за договором приміщень, що, як підтверджено матеріалами справи (долученими відеозаписами) та не спростовано відповідачем, було здійснено у період з 06.09.2021 по 10.09.2021.

За змістом приписів ст. 782 Цивільного кодексу України та п. 3.5 договору право суборендодавця на одностороннє дострокове припинення дії такого договору виникає в останнього виключно за наявності однієї із таких умов: прострочення сплати орендодавцем орендної плати за користування об`єктом суборенди більше ніж на один місяць; суборендар навнимсно або з необережності погіршує стан об`єкту суборенди або своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження об`єкту суборенди; суборендар використовує об`єкт оренди не за цільовим призначенням згідно з п. 2.1 договору. При цьому, за змістом вказаного пункту у таких випадках договір є розірваним з дати одержання суборендарем повідомлення суборендодавця про відмову від договору.

Тобто події, які мали місце 26.08.2021, можливо кваліфікувати як односторонню відмову ФОП Мельник Г.І. (в особі його уповноваженого представника) від договору, однак, матеріали справи не містять доказів існування визначених в п. 3.5 договору правових підстав для цього, а тому такі дії є неправомірними.

Одночасно з цим, такі дії в сукупності з недобросовісною поведінкою відповідача, яка полягала в створенні перешкод у користуванні орендованими приміщеннями шляхом відключення електропостачання та неусуненні таких перешкод у визначені договором строки, цілком обґрунтовано зумовили фактичне прийняття АТ «Софарма» такої відмови суборендодавця та звільнення орендованих приміщень, у зв`язку з чим правові підстав для покладення обов`язку з оплати суборендної плати після волевиявлення суборендаря на дострокове припинення дії договору та унеможливлення фактичного користування орендованими приміщеннями відсутні.

Суд погоджується з аргументованими доводами АТ «Софарма» щодо нераціональності повернення до орендованих приміщень після 10.09.2021 (поновлення електропостачання) з подальшим їх звільненням 30.09.2021 (у зв`язку з закінченням строку оренди), адже такі переїзди потребували додаткового витрачання коштів та часу на це, необхідність чого з огляду на здійснене переміщення та початок облаштування робочого процесу в іншому місці відсутня.

До того ж такою недобросовісною поведінкою суборендодавців за місяць до закінчення строку дії договору нівельовано довірчі та ділові відносини між сторонами, що викликало обґрунтовані сумніви АТ «Софарма» в тому, що подібна ситуація, яка мала місце 26.08.2021, не повториться після повернення до орендованих приміщень (після 10.09.2021) до закінчення строку суборенди.

Отже, наведені в своїй сукупності обставини виключають правові підстави для покладення на АТ «Софарма» обов`язку з оплати орендної плати за період з 10.09.2021 по 30.09.2021, адже в силу поведінки ФОП Мельник Г.І., протиправність та недобросовісність якої встановлена судом, фактичне користування позивачем за перісним позовом орендованими приміщеннями у вказаний період не відбувалось, а здійснювався їх ремонт з метою приведення у первісний (на момент отримання їх в суборенду) стан з урахування нормального зносу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини перебігу спірних правовідносин, суд вважає, що підстави для нарахування позивачу орендної плати за вересень 2021 року та подальшого її вирахування суборендодавцем з гарантійного платежу у відповідача за первісним позовом були відсутні.

Таким чином, правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Щодо посилань ФОП Мельник Г.І. на зарахування гарантійного платежу в рахунок відшкодування завданих суборендодавцю збитків (в рахунок проведення ремонтних робіт в приміщенні за наслідками демонтажу систем кондиціювання) суд зазначає таке.

За змістом ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з укладеним між сторонами договором документом, який підтверджує первинний стан об`єкта суборенди (за яким можливо встановити у подальшому наявність/відсутність недоліків майна, погіршення його стану), є акт прийому-передачі суборендарю об`єкта суборенди. У той же час, в матеріалах справи вказаний акт відсутній.

До матеріалів позову додано акт огляду орендованого приміщення від 10.09.2021, складений на вимогу ТОВ "Софарма Україна" та підписаний сторонами, в якому зазначено про виявлення недоліків майна, що зафіксовано на відео трьома сторонами. Також позивачем наданий акт приймання-передачі (повернення) орендованого приміщення від 30.09.2021, в якому сторони зафіксували виявлені недоліки. Однак, враховуючи відсутність первинного акта приймання-передачі приміщення у користування позивачу, в якому мав бути зафіксований стан майна в момент його передачі в суборенду, визначити наявність та ступінь погіршень такого майна на час його повернення неможливо.

До того ж правові підстави вважати, що визначені в акті від 30.09.2021 недоліки виходять за межі нормального зносу за час користування приміщеннями відсутні (відповідачем не надано жодних доказів цього).

Крім того, відсутні докази того, що будь-які пошкодження приміщення були завдані саме позивачем за первісним позовом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що демонтаж систем кондиціювання, на що вказував відповідач у своєму листі від 13.09.2021, здійснювався позивачем правомірно - як власником спліт-систем кондиціювання, що підтверджується копіями рахунків, видатковими накладними та банківськими виписками з рахунку позивача про сплату зазначених спліт-систем, актом виконаних робіт (були викуплені у ФОП Ярош. В.В. у 2018 році).

Відповідно до п. 4.7 договору якщо у суборендаря не виникло зобов`язань зі сплати неустойки та/або відшкодування збитків, а також заборгованості суборендаря перед суборендодавцем у зв`язку з цим договором, що не були оплачені, то сума гарантійного платежу, сплачена в порядку, передбаченому договором порядку, повертається суборендарю протягом 5-х робочих днів з дати підписання акту прийому-передачі об`єкту оренди.

Отже, в силу приписів ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та п. 4.7 договору грошове зобов`язання відповідача за первісним позовом щодо повернення на користь АТ «Софарма» суми гарантійного платежу мало бути виконано до 07.10.2021.

Визначаючи суму такого платежу, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 4.1 договору у день підписання акта прийому-передачі суборендар повинен сплатити одноразово суму коштів у розмірі 1 544,02 в еквіваленті доларів США, що є гарантійним платежем у рахунок належних з нього платежів.

З метою проведення такого платежу ФОП Мельник Г.І. було виставлено рахунок № 86 від 22.10.2018 на загальну суму 87 027,14 грн, з яких визначено, що 41 342,99 грн становить гарантійний платіж, а 2 170,58 грн - винагорода за адміністрування суборендованого приміщення по гарантійному платежу.

Такий рахунок було оплачено АТ «Софарма» повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 560 від 24.10.2018.

Тобто, в незалежності від визначення суми орендної плати за договором в еквіваленті до долару США, сума гарантійного платежу була фіксованою та визначеною в гривні і безпосередньо оплаченою АТ «Софарма» в гривні, а тому правові підстави для здійснення перерахунку такої суми виходячи зі зміни офіційного курсу гривні до долара США відсутні.

Що стосується суми у розмірі 2 170,58 грн, визначеної в рахунку № 86 від 22.10.2018 як винагорода за адміністрування орендованого приміщення, суд відзначає, що такі кошти є сплатою окремого виду платежів за договором, що передбачено п. 4.1 договору, а тому правові підстави для зарахування їх до гарантійного платежу відсутні.

Поряд з цим, як визначено в умовах п. 4.1 Договору, сума такої винагороди (77,02 доларів США) є невід`ємною частиною орендної плати і входить до фіксованої суми щомісячної плати за договором у розмірі 1 544,02 доларів США.

Отже, сума коштів у розмірі 2 170,58 грн, сплачена АТ «Софарма» на користь ФОП Мельник Г.І на підставі рахунку № 88 від 22.10.2018 як винагорода за адміністрування орендованого приміщення, є фактично повторною оплатою одного й того ж платежу за один місяць, тобто є безпідставно набутими коштами відповідачем, які відповідно до приписів ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України підлягають поверненню Товариству.

Матеріалами справи підтверджується звернення позивача за первісним позовом з вимогою до ФОП Мельник про повернення, в т.ч. зазначеної суми коштів, отриманою останньою 18.10.2021 (лист № 06/10/2021 від 06.10.2021). Той факт, що у вказаному листі така сума коштів зазначена в складі загального розміру коштів у сумі 43 315,57 грн з визначенням їх правової природи як гарантійний платіж не спростовує висновку суду про її безпідставне отримання відповідачем за первісним позовом в складі фіксованої частини оплати оренди за вересень 2021 року, а відтак, й існування обов`язку повернути такі кошти позивачу за первісним позовом.

Таким чином, суд вважає правомірними вимоги АТ «Софарма» про стягнення з ФОП Мельник Г.І. суми коштів у розмірі 43 315,57 грн.

В іншій частині, заявлені до стягнення з ФОП Мельник Г.і. кошти (у розмірі 1 656,58 грн) обраховано невірно, адже, як встановлено судом, правові підстави для перерахунку суми гарантійного платежу при його поверненні виходячи із офіційного курсу гривні до долара США відсутні.

Щодо відсутності в позові посилань на норми ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України як обґрунтування позовної вимоги про стягнення коштів у розмірі 2 170,58 грн суд відзначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Суд відзначає, що на відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, й щодо здійснення захисту законних інтересів, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо обставин спірних правовідносин між ними.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

При цьому, Великою Палатою Верховного Суду було наголошено на тому, що суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Тобто, зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом. Питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору, адже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Отже, невірність нормативно-правового обґрунтування позивачем підстави звернення з даним позовом до суду в частині заявлених до стягнення коштів у розмірі 6 836,24 грн саме по собі не може бути правовою підставою для відмови в його задоволенні в цій частині, адже в позові міститься посилання на обов`язок Підприємця по сплаті таких коштів на користь Товариства, а суд встановив дійсну правову природу спірних правовідносин в цій частині та, застосувавши правові норми, які регулюють такі відносини (ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України), дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем заборгованості у визначеному розмірі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в розмірі 43 513,57 грн.

В іншій частині в задоволенні первісного позову та в задоволенні зустрічного позову повністю необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом - покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Мельник Ганни Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софарма Україна" (04073, м. Київ, проспект Бандери Степана, буд. 9-Б; ідентифікаційний код 38323318) суму коштів у розмірі 43 513,57 грн (сорок три тисячі п`ятсот тринадцять грн 57 коп.) та судовий збір у розмірі 2 186,75 грн (дві тисячі сто вісімдесят шість грн 75 коп.).

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 01.11.2022.

Суддя О.Г. Удалова