Рішення № 107047734, 01.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.11.2022Справа № 910/1878/22

Господарський суд міста Києва у складі Стасюка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Еталон"

про стягнення 43 658,65 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Еталон" (відповідач) про стягнення 43 658,65 грн., з яких 36 568, 00 грн. основного боргу, 829, 54 грн. 3% річних, 1 864,97 грн. інфляційних втрат, 4 378,14 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспортну від 26.06.2020 № 06/107-74-002634/20 з огляду на настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача з огляду на те, що відповідальність водія транспортного засобу "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода застрахована у відповідача на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 0071720.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін.

Примірник ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2022 надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України (Русанівський бульвар, 8, Київ, 02154) та зобов`язано його надіслати на адресу Господарського суд міста Києва інформацію щодо наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР № 0071720 цивільно-правової відповідальності особи при керуванні автомобілем "Mercedes Benz 320", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

21.02.2022 через відділ діловодства суду Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) на виконання ухвали суду від 11.02.2022 надало інформацію з єдиної центральної бази даних МТСБУ.

23.05.2022 до відділу діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що при розрахунку завданого збитку позивачем не було враховано коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", а також зазначено, що сума судових витрат, в частині витрат на професійну правову допомогу є необґрунтованою.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

26.06.2020 між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі - позивач) та ОСОБА_1 було укладено договір Комплексний договір № 06/107-74-002634/20 добровільного страхування наземного транспорту за яким був застрахований автомобіль "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 .

04.12.2020 у м. Львові по вул. Личаківська сталась ДТП за участю транспортних засобів "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Зіткнення відбулося в результаті порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою НПУ та постановою Личаківського районного суду м. Львова від 27.01.2021 у справі №463/11951/20.

Згідно ремонтної калькуляції № 20-0367431 від 04.12.2020 вартість ремонту транспортного засобу "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, склала 36 568,00 грн.

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" згідно платіжного доручення № ЗР125840 від 08.12.2020 сплатило суму страхового відшкодування у розмірі 36 568,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови №463/11951/20 від 27.01.2021 Личаківського районного суду м. Львова вказана ДТП сталася з вини ОСОБА_3 , під керуванням якого перебував транспортний засіб "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 .

Як вбачається з інформації з єдиної центральної бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність особи, що користується транспортним засобом "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Еталон" (далі - відповідач) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АР № 0071720.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність особи, яка користувалася транспортним засобом "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача, позивач звертався до відповідача із заявою про страхове відшкодування за вих. № 200000367431 від 21.12.2020 у розмірі 36 568,00 грн., яка залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 36 568,00 грн., а також 829,54 грн. 3% річних, 4 378,14 грн. пені та 1 864,97 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи, що користується транспортним засобом "Mercedes Benz 320", державний номер НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії АР № 0071720 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092).

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність. За змістом ст. 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути визначено як експертом, так і аварійним комісаром.

Отже, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб`єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

Позивачем до позову було додано до позовної заяви ремонтну калькуляцію № 20-0367431 від 04.12.2020 та страховий акт від 07.12.2020, відповідно до яких вартість відновлювального ремонту автомобіля "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює 36 568,00 грн., однак даний розрахунок здійснений без урахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого автомобіля.

Натомість, відповідач вказує про обов`язковість застосування такого коефіцієнту фізичного зносу з огляду на те, що транспортний засіб "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 2013 року випуску, тому згідно п. 7.41 Методики значення коефіцієнта фізичного зносу дорівнює 0,55.

Відповідно до абзацу 10 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Таким чином, проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092) (далі - методика).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з пунктом 7.41. Методики значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 , транспортний засіб 2013 року випуску.

В матеріалах справи наявний наданий відповідачем висновок суб`єкта оціночної діяльності "Визначення фізичного зносу для складників колісного транспортного засобу "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 " про величину фізичного зносу транспортного засобу "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 , складений ОСОБА_4 , відповідно до якого фізичний знос ТЗ "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 складає 0,55 (55%).

Відповідно до вимог підпункту б) п.2. методики вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, якщо сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ і втрати товарної вартості не менша за ринкову вартість КТЗ за умови, що Свр ? С, Сврз = Ср + См + Сс х (1 - Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; ВТВ - величина втрати товарної вартості.

Таким чином, за розрахунком відповідача, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу "Audi A6", державний номер НОМЕР_1 вартість відновлюваного ремонту становить 17 582,00 грн.

Суд дослідивши розрахунок, наданий відповідачем, погоджується з ним та приймає як обґрунтований.

Отже, сума страхового відшкодування належного до виплати позивачу становить 17 582,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

За приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

При цьому, пунктом 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Окрім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов висновку про його необґрунтованість, оскільки нарахування здійснювалося на не вірну суму грошового зобов`язання - 36 568,00 грн., замість 17 582,00 грн.

Судом здійсено перерахунок, виходячи з суми страхового відшкодування і встановлено, що обґрунтований їх розмір складає 398,85 грн. - 3 % річних, 1 007,45 грн. - інфляційних втрат та 2 105,02 грн. - пені.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання обов`язку зі сплати страхового відшкодування, вимоги позивача про стягнення з відповідача 829,54 грн. - 3 % річних, 1 864,94 грн. - інфляційних втрат та 4 378,14 грн. - пені підлягають задоволенню за перерахунком суду в розмірі 398,85 грн. - 3 % річних, 1 007,45 грн. - інфляційних втрат та 2 105,02 грн. - пені.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 в розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (клієнт за договором) та Адвокатським об`єднанням "Пі.Ес.Лоєрс" (адвокатське об`єднання за договором) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі, на умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Згідно Додаткової угоди № 4 від 15.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 сторони погодили надання правової допомоги згідно реєстру судових справ № 4.1.

Додатком № 1 до Додаткової угоди № 4 від 15.12.2021 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2021 погоджено реєстр справ № 4.1.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 4 500,00 грн. представником позивача долучено до матеріалів справи копію ордера серії АІ № 1203564, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги від 11.01.2021, копію додатка № 4 до договору, копію акта приймання-передачі наданих послуг №4 від 28.12.2021, копію платіжного доручення від 17.12.2011 № ЗР120684.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив про неспівмірність витрат на правову допомогу, зазначивши, що до позовної заяви не додано детального опису робіт. Суд не погоджується зі вказаним, оскільки п. 2 додаткової угоди №4 до договору містить опис дій, які виконує адвокат для виконання цілей предмету договору про надання правової допомоги.

Отже, враховуючи викладене, дослідивши надані представником позивача докази, в т.ч. опис наданих послуг, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку, що заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Еталон" про стягнення 43 658,65 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33, літера Б, під`їзд 2, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44, ідентифікаційний код 24175269) страхове відшкодування у розмірі 17 582 (сімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп., 398 (триста дев`яносто вісім) грн. 85 коп. 3 % річних, 1 007 (одну тисячу сім) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 2 105 (дві тисячі сто п`ять) грн. 02 коп. пені, витрати на правову допомогу у розмірі 2 174 (дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 14 коп., 1 198 (одну тисячу сто дев`яносто вісім) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.11.2022.

Суддя С. В. Стасюк