Рішення № 107047288, 31.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1699/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

до Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у розмірі 354 181 грн 17 коп. за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії від 18.01.2021 № 200092/2021

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 09.06.2022 № б/н, в якому просить стягнути з Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради заборгованість в сумі 354 181 грн 17 коп., з яких: 335 641 грн 86 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію у грудні 2021, 7 577 грн 23 коп. - пеня, 1 158 грн 65 коп. - 3% річних, 9 803 грн 43 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору про постачання (закупівлю) електричної енергії від 18.01.2021 № 200092/2021.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов спірного договору в частині своєчасних розрахунків за спожиту електроенергію у спірному періоді.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" протягом семи днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду: належні докази на підтвердження направлення на адресу відповідача позовної заяви від 09.06.2022 № б/н а саме: належним чином оформлений опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек відділення поштового зв`язку до такого опису вкладення.

12.07.2022 позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви від 06.07.2022 № б/н.

Ухвалою господарського суду від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

08.08.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 05.08.2022 № 756, в якому підтвердив договірні відносини із позивачем та зазначив, що у грудні 2021 відповідачем здійснено остаточний розрахунок за договором №200092/2021 від 18.01.2021 згідно з рахунком № 250400514179/12-1 від 13.12.2021 на суму 450 450,89 грн. З 21.12.2021 відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго». 29.12.2021 отримано рахунок від постачальника «останньої надії» за електричну енергію за грудень 2021 та здійснено остаточний розрахунок за спожиту у грудні електричну енергію. 04.01.2022 відповідачем укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 з ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», відповідно до проведеної процедури закупівлі ЦА -2021-11-02-008278-а. Але у січні 2022 відповідачем отримано попередження від позивача про припинення постачання електроенергії від 14.01.2022 № 521000047900/100001664817, у зв`язку із заборгованістю на суму 335641,86 грн. з урахуванням ПДВ.

29.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив від 26.08.2022 № б/н, в які зазначив, що на прохання відповідача ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» надало прогнозований рахунок № 250400514179/12-1 від 13.12.2021 на суму 450 450,89 грн. за спожиті 94 174,960 кВт.год. З 21.12.2021 споживача передано до постачальника останньої надії (ПОН) з метою недопущення дебіторської заборгованості, через підписання додаткової угоди на зменшення суми договору (до ПОН, згідно діючого законодавства, можливо передати боржника, тільки через 20 днів, зміна постачальника). Позивач звертає увагу суду, що відповідач також підтверджує факт укладення договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» саме з 21.12.2021, а отже з 13.12.021 по 21.12.2021 відповідач отримував та споживав певну кількість електричної енергії саме від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги». Згідно даних Оператора системи розподілу АТ «ДТЕК» Дніпровські електромережі» відповідач, у період з 01.12.2021 по 20.12.2021 спожив 164 347 кВт*год на суму 786 092,75 грн., що становить на 70 172,04 кВт.год. на суму 335 641,86 грн. більше, ніж прогнозовано клієнтом та сплачено відповідачем за грудень 2021. Дана сума і є предметом позовних вимог та повинна бути сплачена відповідачем. Позивач вказує, що рахунок від 29.12.2021, виставлений ДПЗД «Укрінтеренерго», який відповідач додає до відзиву на позовну заяву, також є прогнозованим. Остаточна кількість спожитих відповідачем кВт.год. надана ОСР на початку січня, і становила 106787 кВт*год.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги - суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ринок електричної енергії (далі-Закон).

Пунктом 13 Розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положення Закону встановлено, що суб`єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом зобов`язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії; упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території, яка визначається як область, міста Київ та Севастополь, Автономна Республіка Крим, на якій до відокремлення провадив свою діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом вертикально інтегрований суб`єкт господарювання.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429 ТОВ Дніпровські енергетичні послуги видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ) - постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровські енергетичні послуги опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у газеті Вісті Придніпров`я від 06.11.2018 № 84 (1984), а також розміщено на офіційному веб-сайті.

В пункті 13 Розділу XVII Прикінцеві та Перехідні положення Закону передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 3.1.8 ПРРЕЕ договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

18.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник) та Відділом освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (споживач) укладений договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 20092/2021 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Договір укладений за особовим рахунком № 521000047 на умовах комерційної пропозиції постачальника електричної енергії ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» «Тендерна-Ф» (далі - комерційна пропозиція).

Пунктом 2.1. договору передбачений строк (термін) поставки товару: 01.01.2021 31.12.2021.

Пунктом 2.2. договору визначене місце постачання товару: згідно з додатком Перелік об`єктів та точок комерційного обліку споживача, що є додатком до заяви-приєднання (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу за особовим рахунком № 200092).

Пунктом 12.1. договору та пунктом 10.1 комерційної пропозиції передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами з 01 січня 2021 року.

Пунктом 4.4. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1календарний місяць.

Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 4.6. договору).

Згідно з п. 4.2. комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.1. комерційної пропозиції споживач самостійного формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі Особовий кабінет не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі Особистий кабінет. Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.

У раз не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

За умовами п. 6.1. комерційної пропозиції послуги з передачі та розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки постачальника.

Згідно з пунктами 4.3., 4.13., 5.1.2.30. ПРРЕЕ обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно з п. 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 виконує відповідний оператор систем розподілу (далі -ОСР).

З метою підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії за період грудень 2020 позивачем направлено відповідний лист оператору системи розподілу - АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі».

Відповідно до наданої ОСР довідки про обсяги розподіленої електричної енергії Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради, відповідачем за грудень 2021 спожито 164 347 кВт*г (а.с. 68-71).

Таким чином, на виконання умов договору позивач у грудні 2021 поставив відповідачу електричну енергію обсягом 164 347 кВт*г на суму 786 092 грн 75 коп., вартість якої частково оплачена відповідачем у розмірі 450 450 грн 89 коп., у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість в сумі 335 641 грн 86 коп.

З урахуванням спожитих відповідачем обсягів електричної енергії, постачальником сформований рахунок № 250700566404 та встановлено термін сплати рахунку до 13.01.2022 (а.с. 33).

26.04.2022 постачальником з метою врегулювання питання щодо погашення виниклої заборгованості на адресу споживача надіслана вимога про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію від 26.04.2022 № 16467/КRМР (а.с. 34, 35), яка залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник універсальних послуг має право вимагати сплату пені. Споживач сплачє постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше, за згодою сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочення, за який сплачується пеня. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені, вказаний у рахунку на оплату відповідної санкції

Відповідно до п. 7.1. комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

На підстав п. 4.7. договору та п. 7.1. комерційної пропозиції позивачем нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 7 577 грн 23 коп. за період з 13.01.2022 по 23.02.2022.

Із посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.1. комерційної пропозиції позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1 158 грн 65 коп. за період з 13.01.2022 по 23.02.2022 та інфляційні втрати за січень-лютий 2022 у розмірі 9 803 грн 43 коп.

Доказів оплати відповідачем спірної заборгованості за договором сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування по справі є обставини укладання договору, факт надання послуг з постачання електричної енергії, строк оплати вартості спожитої електричної енергії, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати, строк дії договору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про постачання (закупівлю) електричної енергії, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За приписами ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи умови п. 4.6 договору та визначений постачальником у рахунку № 250700566404 термін сплати рахунку, строк оплати відповідачем електричної енергії, спожитої у грудні 2021 є таким, що настав 13.01.2022.

Доказів оплати заборгованості за активну електричну енергію за грудень 2021 у розмірі 335 641 грн 86 коп. відповідачем до матеріалів справи не надано, доводи позивача щодо суми боргу не спростовано.

При цьому судом враховано, що з урахуванням наданої ОСР інформації про обсяги розподіленої електричної енергії Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради у грудні 2021, а також факт укладання відповідачем з 21.12.2021 договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», електрична енергія у кількості 164 347 кВт*г спожита відповідачем у період з 01.12.2021 по 20.12.2021.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу за спожиту електричну енергію у розмірі 335 641 грн. 86 коп., є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов`язання, встановлені його статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

За правилами Цивільного кодексу України пеня обчислюється - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У частині першій статті 230 Господарського кодексу України поняття "неустойка" вживається як різновид штрафних санкцій. Господарський кодекс України не містить визначення штрафу і пені, як не містить і обмежень щодо застосування пені як санкції за порушення лише грошових зобов`язань.

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі що умова договору про оплату пені за кожний день прострочення оплати не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що позивачем визначений період нарахування пені з 13.01.2022, в той час як 13.01.2022 є останнім днем сплати рахунку № 250700566404, тобто прострочення оплати слід рахувати з 14.01.2022. За розрахунком, виконаним господарським судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня за період з 14.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 7 411 грн 71 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних за період з 14.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 1 131 грн 07 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, визначені договором, зобов`язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 335 641 грн 86 коп. основного боргу, 7 411 грн 71 коп. пені, 1 131 грн 07 коп. 3% річних, 9 803 грн 43 коп. інфляційних втрат. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 16, код ЄДРПОУ 04544501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7, код ЄДРПОУ 42082379) 335 641 грн 86 коп. (триста тридцять п`ять тисяч шістсот сорок одну грн 86 коп.) основного боргу, 7 411 грн 71 коп. (сім тисяч чотириста одинадцять грн 71 коп.) пені, 1 131 грн 07 коп. (одну тисячу сто тридцять одну грн 07 коп.) 3% річних, 9 803 грн 43 коп. (дев`ять тисяч вісімсот три грн 43 коп.) інфляційних втрат, 5 309 грн 82 коп. (п`ять тисяч триста дев`ять грн 82 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 31.10.2022

Суддя І.А. Рудь