Постанова № 10703669, 03.07.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 липня 2009 року Справа № 2-17/419-2009                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився, заступник прокурора міста Керч;

позивача: не з'явився, Міністерство освіти і науки АР Крим;

відповідача: Григорук Галина Олександрівна, довіреність № 02-23/1783 від 04 листопада 2008 року, виконавчий комітет Керченської міської ради;

відповідача: Ємельянов Станіслав Олексійович, довіреність № 10 від 01 січня 2009 року, ТОВ "Рандекс";

третьої особи: не з'явився, Керченська дитячо-юнацька спортивна школа;

третьої особи: не з'явився, Управління освіти Керченської міської ради;

третьої особи: не з'явився, Керченська міська рада

розглянувши апеляційне подання прокурора міста Керч на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 21 травня 2009 року у справі №2-17/419-2009

за позовом заступника прокурора міста Керч (вул. Радянська, 12, місто Керч, АР Крим, 98300)

в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки АР Крим (пров. Совнаркомівський, 3, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)

до виконавчого комітету Керченської міської ради (вул. Кірова, 17, місто Керч, АР Крим, 98300)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Рандекс", ідентифікаційний код 32165212 (вул. Мірошника, 1-б, місто Керч, АР Крим, 98300)

(вул. Самойленко, 14, кв. 12, місто Керч, АР Крим, 98300)

треті особи: Керченська дитячо-юнацька спортивна школа, ідентифікаційний код 33433570 (вул. Мірошника, 1-б, місто Керч, АР Крим, 98300)

(вул. Маршала Єрьоменко, 9, місто Керч, АР Крим, 98302)

Управління освіти Керченської міської ради (вул. Кірова, 5, місто Керч, АР Крим, 98300)

Керченська міська рада (вул. Кірова, 17, місто Керч, АР Крим, 98300)

прокурору міста Севастополя для відома (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, АР Крим, 99011)

про визнання недійсними договорів оренди та спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    28 липня 2009 року (конверт) заступник прокурора міста Керч в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки АР Крим на підставі статей 9, 10, 26 Закону України "Про позашкільну освіту", 63 п. 5 Закону України "Про освіту", 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", 203, 215 Цивільного кодексу України звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до виконавчого комітету Керченської міської ради, ТОВ "Рандекс" треті особи: Керченська дитячо-юнацька спортивна школа, Управління освіти Керченської міської ради, Керченська міська рада про визнання недійсними договорів оренди № 2459 та № 2460 від 19 серпня 2005 року, № 3137 від 24 липня 2006 року, № 3975 від 29 жовтня 2007 року, № 23/4 від 12 грудня 2008 року та спонукання до виконання певних дій (а. с. 6-10).

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий комітет Керченської міської ради при укладенні договорів оренди приміщень Керченської дитячо-юнацької спортивної школи порушив законодавство про здачу в оренду комунального майна, а також права дітей на безкоштовне позашкільне навчання, що в оренду здано цілісний майновий комплекс, не оформлено одним договором, а окремими 5 договорами, що майно закладів освіти не підлягає передачі в оренду.

                    Рішенням господарського суду АР Крим від 21 травня 2009 року у позові відмовлено за його безпідставністю (а. с. 109-113).

          Не погодившись з рішенням суду, прокурор звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати зазначене рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві. Крім того, посилається на частину 2 пункту 2 статті 9 Закону України "Про позашкільну освіту", яка встановлює, що державна політика у сфері позашкільної освіти спрямована на збереження та розвиток мережі державних та комунальних позашкільних навчальних закладів без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття, передачі приміщень, обладнання, техніки в оренду (а. с. 125-129).

02 липня на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від виконавчого комітету Керченської міської ради надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив рішення господарського суду АР Крим залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення, вважаючи рішення суду першої інстанції законним (а. с. 131-133).

У зв'язку з зайнятістю в інших судових процесах суддів Антонової І.В. та Заплави Л.М. на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 липня 2009 року, здійснено заміну суддів Антонової І.В. та Заплави Л.М. на суддів Прокопанич Г.К. та Ткаченка М.І.

У судовому засіданні 02 липня 2009 року представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги. Прокурор, представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 23 червня 2009 року.

Відповідно до пункту 7.2 наказу Генерального прокурора України № 6 від 29 листопада 2006 року "Про організацію представництва прокурором в судах інтересів громадян або держави та їх захист при виконанні судових рішень" в апеляційних господарських судах представництво вказаних вище осіб покладено на підрозділи прокуратур областей, міст Києва та Севастополя за місцем знаходження апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність прокурора, позивача та третіх осіб.

Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає апеляційне подання прокурора міста Керчі не підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

10 серпня 2005 року між виконавчим комітетом Керченської міської ради та ТОВ "Рандекс" укладено договір оренди № 2459. У пунктах 1.1 та 1.4 цього договору вказано, що відповідно до рішення відділу по управлінню комунальною власністю Керченської міської ради протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року виконавчий комітет Керченської міської ради передає, а ТОВ "Рандекс" приймає в строкове платне користування з метою використання для роботи з молоддю міста по розвитку великого тенісу окреме індивідуально визначене майно –будівлі побутові і споруди тенісних кортів з огорожею і мостінням, розміщене по вул. Мірошника, 1-Б у місті Керчі (а. с. 30-32).

10 серпня 2005 року між виконавчим комітетом Керченської міської ради та ТОВ "Рандекс" укладено договір оренди № 2460. У пунктах 1.1 та 1.4 цього договору вказано, що відповідно до рішення відділу по управлянню комунальною власністю Керченської міської ради протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року виконавчий комітет Керченської міської ради передає, а ТОВ "Рандекс" приймає в строкове платне користування з метою використання для роботи з молоддю міста по розвитку великого тенісу окреме індивідуально визначене майно –не житлове приміщення в літ. „А” загальною площею 261,3 кв.м., розміщене по вул. Мірошника, 1-Б у місті Керчі (а. с. 33-35).

24 липня 2006 року між виконавчим комітетом Керченської міської ради та ТОВ "Рандекс" укладено договір оренди № 3137. У пунктах 1.1 та 1.4 цього договору вказано, що відповідно до рішення відділу по управлянню комунальною власністю Керченської міської ради протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року виконавчий комітет Керченської міської ради передає, а ТОВ "Рандекс" приймає в строкове платне користування з метою використання для фізично-оздоровчої діяльності та організації спортивних змагань аматорів та професіоналів окреме індивідуально визначене майно –не житлове приміщення в літ. „А” загальною площею 355,4 кв.м., розміщене по вул. Мірошника, 1-Б у місті Керчі (а. с. 36-37).

29 жовтня 2007 року між виконавчим комітетом Керченської міської ради та ТОВ "Рандекс" укладено договір оренди № 3137. У пунктах 1.1 та 1.4 цього договору вказано, що відповідно до рішення відділу по управлянню комунальною власністю Керченської міської ради протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року виконавчий комітет Керченської міської ради передає, а ТОВ "Рандекс" приймає в строкове платне користування з метою використання для фізично-оздоровчої діяльності та організації спортивних змагань аматорів та професіоналів окреме індивідуально визначене майно –не житлове приміщення в літ. „А” загальною площею 530,4 кв.м., розміщене по вул. Мірошника, 1-Б у місті Керчі (а. с. 38-39).

12 лютого 2008 року між виконавчим комітетом Керченської міської ради та ТОВ "Рандекс" укладено договір оренди № 23/4. У пункті 1 цього договору вказано, що відповідно до рішення відділу по управлянню комунальною власністю Керченської міської ради протокол № 2 від 04 березня 2004 року та протокол № 9 від 17 грудня 2004 року виконавчий комітет Керченської міської ради передає, а ТОВ "Рандекс" приймає в строкове платне користування з метою використання під баскетбольний зал та тренерську не житлове приміщення площею 613,6 кв.м., розміщене по вул. Мірошника, 1-Б у місті Керчі (а. с. 40-42).

Судова колегія встановила, що рішенням 19 сесії 23 скликання від 14 грудня 2000 року Керченської міської ради повноваження по прийняттю рішень про передачу в оренду майна комунальної власності чи відмова у наданні в оренду передані Комітету по передачі в оренду майна комунальної власності, дозволу на проведення капітального ремонту та визнання затрат орендарів та затверджено положення про комітет (а. с. 142-144).

Як свідчить виписка з протоколу № 2 Комітету по передачі в оренду майна комунальної власності, дозволу на проведення капітального ремонту та визнання затрат орендарів від 19 лютого 2009 року договори оренди № 3137 від 24 липня 2006 року та №3975 від 29 жовтня 2007 року доповнені пунктом 8.5 - "Надавати безкоштовний час для занять учбових груп ДЮСШ відповідно розкладу занять на 2008-2009 учбовий рік з урахуванням корекції кожного року на весь період оренди" (а. с. 60).

Згідно з довідкою № 47/01-3 від 03 квітня 2009 року загальна площа приміщень Керченської дитячо-юнацької спортивної школи складає 18066,3кв.м., площа земельної ділянки –89269,0 кв.м., ТОВ "Рандекс" орендує приміщення загальною площею 1760,7 кв.м., плоскосні спортивні споруди (корти) та прилеглі ділянки площею 4848,0 кв.м., тобто, за 5-ма договорами оренди майна ТОВ "Рандекс" не передано цілісний майновий комплекс спортивної школи (а. с. 98).

          Відповідно до пункту 5 статті 63 Закону України "Про освіту" № 060-XII від 23 травня 1991 року об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

          Згідно з пунктом 4 статті 61 вказаного вище Закону додатковими джерелами фінансування об'єктів освіти і науки є доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Згідно з пунктом 7.2 розділу VII статуту школи (фінансово-господарська діяльність) додатковими джерелами фінансування ДЮСШ є кошти від здачі в оренду приміщень, обладнання (а. с. 25).

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно з пунктом 5 статті 6 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють повноваження щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Пункт 31 статті 26 цього закону встановлює, що питання про прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

          Як свідчать матеріали справи, рішенням 19 сесії 23 скликання від 14 грудня 2000 року Керченської міської ради повноваження по прийняттю рішень про передачу в оренду майна комунальної власності чи відмова у наданні в оренду передані Комітету по передачі в оренду майна комунальної власності, дозволу на проведення капітального ремонту та визнання затрат орендарів. Таким чином, підставою для укладення спірних договорів оренди комунального майна є рішення зазначеного Комітету, договори оренди укладені виконкомом Керченської міської ради в особі голови міста Керчі (а. с. 142).

          Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

          Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти.

          Як свідчать матеріали справи об'єктом оренди за спірними договорами є нежитлові приміщення.

          Оскільки передані в оренду нежитлові приміщення технологічно не пов'язані з навчальним та науковим процесом, то передача їх в оренду не суперечить статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому посилання прокурора на порушення зазначеної норми закону є безпідставним.

          Частиною 1 пункту 3 статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що додатковими джерелами фінансування позашкільного навчального закладу є кошти, одержані від надання в оренду приміщень.

Посилання заявника апеляційної скарги на порушення норм частини 2 статті 26 цього закону є необґрунтованою, так як не надано доказів того, що укладенням спірних договорів порушені права конкретних фізичних осіб щодо вказаної норми.

У пункті 2 статті 9 Закону України "Про позашкільну освіту", на який посилається прокурор, вказується про державну політику, але сторони по спірним договорам не є державними установами. Політика у даному випадку розглядається як образ дій, спрямованих на досягнення чогось. У виконання вказаної політики повинен бути прийнятий нормативний акт, яким забороняється передача майна в оренду, як це зроблене щодо відносин, які регулюються Законом України "Про позашкільну освіту".

Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

          Безпідставними є твердження прокурора про те, що за спірними договорами в оренду переданий цілісний майновий комплекс площею 6608,7кв.м., оскільки, як свідчать матеріали справи, ТОВ "Рандекс" орендує приміщення загальною площею 1760,7 кв.м., плоскосні спортивні споруди (корти) та прилеглі ділянки площею 4848,0 кв.м. (а. с. 98). Але чинним законодавством не передбачено, що передачу майна в оренду необхідно оформлювати як передачу цілісного майнового комплексу. Таким чином, площа об’єкта не є критерієм цілісного майнового комплексу. Крім того, встановлено, що ТОВ "Рандекс" передано в оренду дише частину майна, а не цілісний майновий комплекс.

          Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлені підстави визнання правочину недійсним :

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          При перевірці виконаннявиконкомом міста Керчі делегованих повноважень органів виконавчої влади встановлено, що оспорюванні прокурором договори оренди укладені у відповідності з діючим законодавством та п.п. 4.5 Рекомендацій Міністерства фінансів АР Крим по перевірці правильності планування фонду оплати праці в бюджетних організаціях (а. с. 62-64).

          Управління освіти Керченської міської ради надало звідну інформацію про надходження та використання коштів орендної плати з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року, згідно з якою кошти шли на потреби ДЮСШ (а. с. 89-93).

          Згідно з запереченням керівництва ДЮСШ надходження орендних коштів дає можливість значно поліпшити матеріально-технічну базу та умови підвищення рівня підготовки молоді (а. с. 99-100).

          На підставі вище викладеного, судова колегія прийшла до висновку, що рішення господарського суду АР Крим відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального закону, скасуванню не підлягає.

                    Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційне подання прокурора міста Керч залишити без задоволення.

                    2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 травня 2009 року у справі №2-17/419-2009 залишити без змін.          

Головуючий суддя                                                  

Судді