Рішення № 10703203, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/0926.07.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ГМБХ"

доВідкритого акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК"

простягнення 73880,80 грн.

Представники сторін: від позивача не з‘явились; від відповідачаРужицький І.Г. - представник. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ГМБХ" про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" заборгованості за договором поставки від 27.03.2009 на загальну суму 48246,11 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 40000,00 грн., пені у розмірі 4124,22 грн., 3% річних у розмірі 884,18 грн., інфляційних збитків у розмірі 3219,71 грн.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить суд припинити провадження в частині стягнення осново боргу, оскільки відповідачем сума основного боргу погашена та задовольнити вимоги в частині стягнення штрафних санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, підтвердив сплату основної заборгованості та державного мита у розмірі 482,46 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

27.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал ГМБХ", як постачальником та Відкритим акціонерним товариством "Дарницький завод ЗБК", як покупцем укладено договір поставки № 30 (09)/66 за умовами якого постачальник (позивач у справі) поставляє покупцю (відповідач у справі) товар, а покупець зобов‘язаний прийняти та оплатити товар. (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.1 Договору строки та умови оплати за кожну партію товару вказуються в специфікаціях, що є невід‘ємною частиною договору.

На виконання умов договору позивачем здійснено поставку на користь відповідача товару, що підтверджується відповідними накладними та довіреностями на отримання товаро – матеріальних цінностей та не заперечується відповідачем.

Суд відзначає, що строки оплати товару були передбачені у рахунках –фактури, копії яких є в матеріалах справи.

Станом на момент звернення позивача до суду, відповідач вартість поставленого товару у повному обсязі не здійснив, заборгованість складала 40000,00 грн.

Під час розгляду справи судом, відповідачем сплачено повну суму заборгованості у розмірі 40000,00 грн., що підтверджується також і позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сума заборгованості по договору поставки у розмірі 40000,00, погашена в повному обсязі, предмет спору у справі № 56/09 в частині суми основного боргу відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі № 56/09 в частині стягнення 40000,00 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4124,22 грн., 3% річних у розмірі 884,18 грн., інфляційні збитки у розмірі 3219,71 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.5 Договору за порушення виконання грошових зобов‘язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 01,% але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок пені на загальну суму 4124,22 грн. позивача, суд визнає його вірним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, клопотання відповідача про зменшення розміру пені, а також сплачу відповідачем повної суми основної заборгованості суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума пені підлягає зменшенню на 30%, тобто до 2886,96 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати вартості отриманих товарів встановлений судом та підтверджується відповідачем, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3219,71 грн. та 3% річних у розмірі 884,18 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який судом визнається правильним.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Оскільки в матеріалах справи є платіжні доручення від 17.06.2010 № 266 та № 267 грн., які підтверджують перерахування на адресу позивача державного мита у розмірі 482,46 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення у розмірі 236,00 грн., то в примусовому порядку судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, , ч. 1 п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ГМБХ" основного боргу у розмірі 40000,00 (сорок тисяч) грн. 00 коп. підлягає припиненню.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дарницький завод ЗБК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільска, 11, код 01373298 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал ГМБХ" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 12, кв. 4 код ЄДРПОУ 35365973) пеню у розмірі 2886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 96 коп., 3% річних у розмірі 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп., інфляційні збитки у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев‘ятнадцять) грн. 71 коп..

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти Дата підписання 02/08/10