Рішення № 10703164, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/18514.06.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фара-1»

до           1) відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

2) Київської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про           стягнення 33549,26 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Передерій Н.О. - представник за довіреністю № б/н від 17.05.2010;

від відповідача: 1) Міхно В.Б. –представник за довіреністю № 09-03-14/401-09 від 07.10.09;

2) Міхно В.Б. –представник за довіреністю № 09-03-14/401-09 від 07.10.09.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фара-1»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», Київської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення матеріальних збитків у розмірі 33549,26 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.05.2006 року між страховиком ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Київської обласної дирекції (відповідачем) та страхувальником ТОВ «Фара-1»(позивач) був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ВА/3143496.

Забезпеченим транспортним засобом за договором страхування від 04.05.2006 № ВА/3143496 виступав автомобіль ЗАЗ 110557, держаний номер АА 0926 ВК.

14.04.07 відбулось настання страхового випадку, а саме ДТП за участю забезпеченого автомобіля ЗАЗ, держаний номер АА 0926 ВК., під керуванням водія позивача. Згідно вироку Київського районного суду м. Донецька від 29.04.09 з винної особи в даній ДТП Бондаренка О.М. та позивача солідарно стягнуто на користь постраждалих в ДТП грошову суму в розмірі 58859,26 грн.

17.04.07, 07.10.09, 24.12.09 позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, проте відповідач відповіді щодо прийняття ним рішення про виплату чи відмову у виплаті страхового відшкодування позивачу не надав.

На виконання вироку Київського районного суду м. Донецька від 29.04.09 позивач сплатив на користь постраждалих осіб суму в розмірі 33549,26 грн.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 33549,26 грн., 335,50 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2010 року порушено провадження у справі № 33/185 і призначено до розгляду на 18.05.2010 року.

В судове засідання 18.05.2010 представники сторін з’явились, представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2010 року, представник відповідача подав заперечення на позов, в якому зазначив, що для забезпечення об’єктивного розгляду справи позивач не надав достатньо доказів.

Представники сторін подали суду заяву про продовження строку розгляду справи

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд оголосив перерву до 14.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2010 подав оригінали платіжних доручення про відшкодування матеріального збитку згідно рішення суду 1-325/09, а через загальний відділ діловодства - відзив на заперечення на позов відповідача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2006 року між страховиком ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»в особі Київської обласної дирекції та страхувальником ТОВ «Фара-1»(позивачем) був укладений договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ВА/3143496, 1-го типу.

Згідно з п.6 договору страхування від 04.05.06 № ВА/3143496 забезпеченим транспортним засобом за вказаним договором виступав автомобіль ЗАЗ 110557, держаний номер АА 0926 ВК

Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25000,00 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю (на одного потерпілого) –51000,00 грн. , франшиза –510,00 грн.

Строк дії договору страхування від 04.05.06 № ВА/3143496 з 05.05.06 по 04.05.07.

З матеріалів справи вбачається, що 14.04.07 в м. Донецьку на перехресті вул. Київської та вул. Буслаєва відбулась ДТП, а саме, водій Бондаренко А.І. керуючи автомобілем марки ЗАЗ - 110557, держаний номер АА0926ВК, почав здійснювати лівий поворот, не поступився дорогою транспортному засобу, що рухався по рівнозначній дорозі прямо, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ауді-80»д.н. 778-16 ЕА.

Вироком Київського районного суду м. Донецька від 29.04.09 у справі № 1-325/09 водія Бондаренка А.І. визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, крім того стягнуто з солідарно з Бондаренка А.І. та позивача на користь Бродяного Д.В. в рахунок відшкодування матеріального збитку пов’язаного з витратами на лікування суму в розмірі 3031,26 грн., в рахунок відшкодування матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкодження автомобіля в сумі 40000,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 6000,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 400,00 грн, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн.; на користь Рогозина М.І. - в рахунок відшкодування матеріального збитку у сумі 428,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 6000,00 грн, витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 22.3. зазначеного Закону встановлено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 3 п. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок страховика в разу настання страхового випадку здійснити страхове відшкодування в строк, передбачений договором. Згідно п. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату згідно з умовами договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, передбаченої договором, та страхового акту (аварійного сертифікату).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про страхування»встановлено, що при настанні страхового випадку страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

Згідно з положеннями пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися:

а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ;

б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання;

в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків;

г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих;

ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства;

д) розмір шкоди;

е) підпис заявника і дата подання заяви.

В матеріалах справи наявні копії заяви позивача про страхове відшкодування від 17.04.07 реєстраційний номер 415-2/170407, заява позивача від 19.08.09 вхідний № 21029/01 від 21.08.09, заява позивача від 27.08.09 № 187, повідомлення відповідача від 20.05.09 № 05-10-2/1336, а також перелік документів, що були передані позивачем відповідачу з вхідною відміткою останнього, що свідчить про належне повідомлення позивачем відповідача про подію, що має ознаки страхової, а також надання відповідачу всіх необхідних документів, передбачених нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 37.1. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідачем не надано суду доказів сплати ним на користь позивача або постраждалих в ДТП осіб страхового відшкодування згідно умов договору страхування від 04.05.06 № ВА/3143496.

Позивачем надано суду оригінали платіжних доручень, які свідчать про сплату позивачем на виконання вироку Київського районного суду м. Донецька від 29.04.09 у справі № 1-325/09 на користь потерпілих 58859,26 грн., а саме:

- платіжне доручення № 1879 від 19.05.09. на суму 10000,00 грн.

- платіжне доручення № 2050 від 28.05.09. на суму 5000,00 грн.

- платіжне доручення № 2150 від 04.06.09. на суму 5000,00 грн.

- платіжне доручення № 2258 від 12.06.09. на суму 5000,00 грн.

- платіжне доручення № 2371 від 23.06.09. на суму 5000,00 грн.

- платіжне доручення № 3284 від 25.08.09. на суму 572,00 грн.

- платіжне доручення № 3462 від 04.09.09. на суму 1000,00 грн.

- платіжне доручення № 3548 від 10.09.09. на суму 1000,00 грн.

- платіжне доручення № 3655 від 17.09.09. на суму 1000,00 грн.

- платіжне доручення № 4891 від 15.12.09. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 4958 від 21.12.09. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 5077 від 28.12.09. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 2 від 05.01.10. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 55 від 11.01.10. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 114 від 18.01.10. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 217 від 25.01.10. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 328 від 01.02.10. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 398 від 08.02.10. на суму 2000,00 грн.

- платіжне доручення № 521 від 15.02.10. на суму 931,26 грн.

- платіжне доручення № 1118 від 19.03.10. на суму 5928,00 грн.

- платіжне доручення № 3283 від 25.08.09. на суму 428,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням умов, зазначених у пункті 19.1 статті 19 цього Закону.

Позивач звернувся з вимогою відшкодування відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання вироку Київського районного суду м. Донецька від 29.04.09 у справі № 1-325/09 на користь потерпілих, з урахуванням встановлених лімітів відповідальності згідно договору (полісу) від 04.05.06 № ВА/3143496 на загальну суму 33549,26 грн.

Суд погоджується з розрахунком суми страхового відшкодування наведеним в позовній заяві, яка підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 33549,26 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032 м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) в особі Київської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01021 м. Київ, вул. Волоська, 55/57, код ЄДРПОУ 02307725) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фара-1»(02154 м. Київ, просп. Возз’єднання, будинок 21, к.8, п/р 26000038592821 в Міжрайонному відділенні КМФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 33299396) 33549 (тридцять три тисячі п’ятсот сорок дев’ять) грн. 26 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 335 (триста тридцять п’ять) грн. 50 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010 року.